<<
>>

§2. Види, об’єкти, суб’єкти ідентифікації

Криміналістична ідентифікація - це процес дослідження для встановлення тотожності. Вона має свою структуру та методику і в цілому називається видом ідентифікації.

Види ідентифікації класифікують за різними підставами.

За рівнем досягнутої індивідуалізації ідентифікацію ділять на індивідуальну та встановлення групової належності (групову ідентифікацію).

Під час індивідуальної ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, тобто те, що даний об’єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив сліди. У разі встановлення групової належності з’ясовується лише те, що об’єкт відноситься до певної групи (роду, виду, системи тощо). Тобто під час індивідуальної ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а разі встановлення групової належності - подібність (віднесення об’єкта, що залишив сліди, до групи, роду, виду).

Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу складається з порівняння ідентифікаційних ознак та властивостей ідентифікаційного об’єкта з їх відображеннями в об’єкті ідентифікуючому.

Порівнянню можуть підлягати:

♦ безпосередньо ідентифікований предмет з відображеннями його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, знаряддя злому з об’ємним слідом тиску;

♦ безпосередньо ідентифікований об’єкт з його уявним образом - слідом пам’яті, закарбованим людиною, допускається під час упізнання людей та речей;

♦ нарешті, порівнюватися можуть лише відображення ознак ідентифікованого об’єкта, як це буває під час ототожнення людини за відбитками пальців рук, тобто ідентифікації цілого за його частинами.

З наведеного вище видно, що в усіх випадках ідентифікації фігурують лише матеріальні або ідеальні відображення. Виходячи з цього, криміналістичну ідентифікацію, на відміну від ідентифікації як загального методу, є сенс розділити за видами відображень на:

1) ідентифікацію за матеріальнофіксованими відображеннями;

2) ідентифікацію за ідеальними слідами-відображеннями (уявними образами, слідами пам’яті).

Порівнювальне дослідження матеріальних та ідеальних відображень розпізнається за засобами, методами та процесуальними формами, які застосовуються. Ідентифікація за матер- 34

іальним слідом-відображенням, як правило, виконується спеціалістом з використанням різних технічних засобів та методів у формі судової експертизи, яку призначає слідчий.

Ідентифікація за ідеальним відображенням - слідом пам’яті здійснюється джерелом ідеального відображення, тобто суб’єктом, який сприймав ідентифікуючий предмет (обличчя, річ тощо), при цьому ідентифікація здійснюється під час слідчої дії - пред’явлення для впізнання. Виконуючи різні види ідентифікаційного процесу, встановлюють тотожність або його класифікаційну належність.

Інколи криміналістичну ідентифікацію поділяють за об’єктом ототожнювання на дактилоскопічну, судово-балістичну, трасологічну тощо. Якщо за основу класифікації використовується процесуальна форма, то ідентифікацію можна розділити на процесуальну та непроцесуальну. Процесуальна здійснюється в ході слідчих дій, а непроцесуальна - в ході оперативно-розшукової діяльності. За суб’єктом ідентифікацію поділяють на слідчу, експертну та судову.

Об’єкти ідентифікації. Об’єкти в теорії ідентифікації мають два значення. У першому значенні - це матеріальні об’єкти - фізичні тіла, тверді, сипкі, рідкі, а також органічного та неорганічного походження, щодо яких треба встановити тотожність або групову належність. Такі об’єкти називаються ототожнюваними або ідентифікованими. Ідентифікується лише один об’єкт, оскільки встановлюється тотожність конкретного об’єкта. Якщо об’єктів декілька, тоді й актів ідентифікації буде декілька.

У другому значенні об’єкти - це будь-які матеріальні тіла органічного та неорганічного походження, які є засобами для встановлення тотожності. Такі об’єкти називаються ототожнюючими або ідентифікуючими. Ось чому процес встановлення тотожності у своїй структурі вміщує: ідентифікований (ототожнюваний) та ідентифікуючий (ототожнюючий) об’єкти.

Ідентифікуючих об’єктів у процесі ідентифікації може бути декілька.

Вище були розглянуті два методи ідентифікації: загальний та частковий. Для кожного з них існують визначені об’єкти, стосовно яких можна даним методом встановлювати тотожність в його криміналістичному розумінні. В теорії ідентифікації існує, принаймні, дві концепції. Згідно з першою концепцією методом ідентифікації можна ототожнювати будь-які матеріальні об’єкти: тверді, сипкі, рідкі та газоподібні тіла, окремі події, явища. Наприклад, можна ідентифікувати грунт, взятий із взуття підозрюваного, з грунтом, взятим з місця події, або встановити, що дві краплі ридини тотожні.

Згідно з другою концепцією ідентифікацію називають криміналістичною і вважають частковим методом, що застосовується для встановлення тотожності лише матеріальних об’єктів, які мають стійку зовнішню форму, що віділяє конкретний предмет із середовища йому подібних.

Криміналістична ідентифікація як метод відрізняється від ідентифікації в інших науках за специфічними ознаками, а саме тим, що:

♦ об’єктами криміналістичної ідентифікації є всі тіла живої та неживої природи, що мають стійку зовнішню форму;

♦ криміналістична ідентифікація здійснюється за матеріальним та ідеальним відображеннями ознак зовнішньої будови об’єктів;

♦ метод криміналістичної ідентифікації застосовується в процесі доказування у кримінальних справах під час спеціальних слідчих дій (впізнання та судової експертизи).

Таким чином, об’єктами криміналістичної ідентифікації є: люди, тварини та їхні трупи, усі фізичні тверді тіла, що мають стійку будову. Об’єктами ідентифікації як загального методу пізнання є всі об’єкти матеріального світу, а також сипкі, рідкі, газоподібні речовини та їх стани.

Суб’єктами криміналістичної ідентифікації є:

1) під час ідентифікації за матеріальними відображеннями - експерт, спеціаліст, які за дорученням, постановою слідчого проводять судову експертизу або дослідження;

2) під час ідентифікації за ідеальними відображеннями (слідами пам’яті) - свідок, потерпілий, підозрюваний та обвинувачений.

Ідентифікація проводиться слідчим у ході пред’явлення для впізнання.

Непроцесуальна ідентифікація проводиться у формі упізнання; її суб’єктом може бути слідчий, працівник органу дізнання, а також будь-який громадянин, так чи інакше пов’язаний з подіями злочину.

У виявленні об’єкта, що відшукується, діють усі особи, що беруть участь у доказуванні, та використовується широке коло методів. Компетенція окремих осіб в застосуванні цих методів на різних етапах встановлення об’єкта неоднакова. Так, встановлення вихідної сукупності і обмеженої кількісно невизначеної групи об’єктів, що перевіряються, здійснюється слідчим за допомогою спеціаліста шляхом застосування класифікаційних методів.

Слідчий і суд вирішують питання про тотожність на основі всієї зібраної за справою ідентифікаційної інформації - ідентифікаційної підсистеми доказів. Так, для встановлення особи, що була на місці злочину, досліджуються сліди її взуття, частинки одягу, сліди рук на предметах тощо.

Експерт, спеціаліст вирішують питання про тотожність на основі виявлення, порівняння та оцінки ідентифікаційних ознак і властивостей порівняльних об’єктів.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Види, об’єкти, суб’єкти ідентифікації:

  1. § 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
  2. РОЗДІЛ ІІІ СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Види суб’єктів корпоративного управління та їх інтереси
  3. § 3. Суб’єкти корпоративних правовідносин
  4. Суб’ект права — особа а) Суб ’єкт права
  5. 1)Держава як діючий суб'єкт: державний орган
  6. §2. Об’єкти, види і тактичні прийоми обшуку
  7. ТЕМА 7 ВИЗНАННЯ СУБ’ЄКТА ПІДПРИЄМНИЦТВА БАНКРУТОМ
  8. Глава 3. Специфічні суб’єкти корпоративного управління
  9. Глава 2. ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО — ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА
  10. Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
  11. Законодавство має встановлювати справедливі правові норми, які суб’єкти корпоративних правовідносин вважатимуть розумними і добровільно їх виконуватимуть.
  12. Дієздатність; компетенція; включення одного суб’єкта до складу іншого а) Дієздатність