<<
>>

§ 4. Адміністративно-правова охорона кооперативної власності

1. Суть цієї охорони полягає у застосуванні уповноваженими на те державними органами і посадовими особами адміністратив­но-правових санкцій (стягнень) до громадян і посадових осіб за допущені ними порушення правил охорони кооперативної власно­сті.

Порядок застосування адміністративної відповідальності і види відповідних правопорушень передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП України). Цей Кодекс бу­ло прийнято Верховною Радою України 7 грудня 1984 р. і введено в дію з 1 червня 1985 р.1 Після того до нього внесено значну кількість змін і доповнень, які, зокрема, стосуються і адміністрати­вно-правової охорони кооперативної власності.

2. Підставою для притягнення громадян і посадових осіб до адміністративної відповідальності є вчинення ними адміністратив­ного правопорушення (проступку), під яким розуміється протипра­вна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність особи, яка пося­гає на державний або громадський порядок, державну чи коопера­тивну власність, права і свободи громадян, на встановлений поря­док управління і за яку законодавством передбачено адміністрати­вну відповідальність (ст.

9 КпАП України). Адміністративне право­порушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездія­льності. передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання них наслідків. Адміністративне правопорушен­ня визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, або легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслі­дків, хоч повинна була і могла їх передбачати. Форма вини — умисна або необережна враховується при визначенні покарання за вчинені правопорушення.

3. Об'єктом адміиістративно-правової охорони у розглядува­ній нами сфері є встановлений законодавством порядок володіння, розпорядження і користування кооперативним майном.

Суб'єктами адміністративної відповідальності у цій же сфері є тільки фізичні особи — громадяни і посадові особи. Чинне законо­давство не передбачає притягнення юридичних осіб (підприємств, установ і організацій) до адміністративної відповідальності за пору­шення правил охорони кооперативної власності.

Адміністративній відповідальності підлягають громадяни, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Посадові особи підлягають адміністрати­вній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'яза­ні з недодержанням ними установлених правил охорони коопера­тивної власності і управління нею в кооперації, а також інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх посадових обов'язків.

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосу­дності, тобто не могла усвідомлювати свої вчинки або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), який уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

4. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і засто­совується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопору­шень як самим порушником, так й іншими особами. Перелік адміністративних стягнень визначений ст. 24 КпАП України. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено осно­вне або основне і додаткове стягнення. Не допускається притягнен­ня особи одночасно до адміністративної і кримінальної відповіда­льності за одне й те ж правопорушення. У такому випадку застосо­вується один із юридичних видів відповідальності.

5. До адміністративних правопорушень, шо стосуються охоро­ни кооперативної власності, належить, зокрема, дрібне розкрадан­ня кооперативного майна, яке в умовах безперервних і недостатньо вдалих економічних реформ, набуло значного поширення. Част. І ст. 51 КпАП України передбачає, що дрібне розкрадання колекти­вного, а, отже, й кооперативного майна шляхом крадіжки (крім випадків вчинення її з проникненням у приміщення чи інше схо­вище), шахрайства, привласнення, розтрати чи зловживання поса­довим становищем тягне за собою накладення штрафу на винну особу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з утриманням двадцяти процентів заробітку. А за ч. 2 цієї ж статті дрібне розкрадання кооперативного майна, що призвело до розуко­мплектування автомобілів, тракторів, сільськогосподарської та ін­шої техніки при перевезенні залізничним, водним та іншим транс­портом, а також у місцях постійного або тимчасового зберігання тягне за собою накладення штрафу від восьми до дванадцяти нео­податковуваних мінімумів доходів громадян.

У ч. З вказаної статті зазначено, що розкрадання колективного (кооперативного) майна визнається дрібним, якщо вартість викра­деного не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законодавством України. При цьому, крім вартості викраденого, враховується також кількість викрадених предметів у натурі (вага, обсяг) та їх значимість.

6. Діяльність суб'єктів кооперації тісно пов'язана з викорис­танням природних ресурсів. Воно має здійснюватися відповідно до встановлених правил. Додержання цих правил забезпечується різ­номанітними заходами, в тому числі й заходами адміністративного впливу. КпАП України, зокрема, передбачає адміністративну відпо­відальність за порушення права державної власності на надра, води.

ліси, тваринний світ, правил використання цих природних ресурсів, а також землі та атмосферного повітря. Так, відповідно до ст. 53 КпАП України використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, ро­зміщення, проектування, будівництво, введення вдію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд і захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів дохо­дів г ромадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлена також адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53 і), приховування або перекручен­ня даних земельного кадастру (ст. 532), несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54), самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст. 55), знищення межових знаків (ст. 56).

7. У галузі надрокористуваиня до адміністративних правопору­шень віднесені порушення вимог шодо охорони надр (ст. 57) та порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вив­ченню надр (ст. 58).

8. Адміністративними проступками є: забруднення і засмічен­ня вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища; введення в експлуатацію підприємств та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ст. 59); безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них. та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60); пошкод­ження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61) тощо.

9. У галузі лісокористування адміністративна відповідальність передбачена за: порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64); незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (сг. 65); знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66); порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68); самовільне сіноко­сіння і насіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками (ст. 70); пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст.

72); знищення корисної для лісу фауни (ст. 76); порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77) тощо.

10. З атмосфероохоронних адміністративно-правових заходів, застосовуваних у сфері функціонування кооперації, необхідно виді­лити статгі КпАП України, якими передбачена адміністративна відповідальність за: викид забруднюючих речовин в атмосферу з перевищенням нормативів або без дозволу та шкідливий вплив фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря (ст. 78); недодержання вимог шодо охорони атмосферного повітря при вве­денні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); експлуатацію авгомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81); недодержання вимог шодо охорони атмосферного повітря при складуванні і спалюванні промислових та побутових відходів (ст. 82); порушення правил транспортування, зберігання і застосу­вання засобів захисту рослин та інших препаратів (ст. 83) та деякі інші.

11. Статтею 85 регулюються питання адміністративної відпові­дальності за порушення правил полювання, рибальства та здійснен­ня інших видів користування тваринним світом.

12. Підставою для застосування адміністративної відповідаль­ності може бути самовільне збирання рослин, занесених до Черво­ної книги України, або коріння, квітів, плодів таких рослин (ст. 90), а також незаконне ввезення в Україну тварин або рослин, визнаних такими, що завдають шкоди збереженню видів тварин, занесених до Червоної книги України (ч. 1 ст. 88). Адміністративними право­порушеннями також є знищення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, тварин, які належать до видів тварин, занесених до Червоної книги України, або знищення їх кладок, яєць, жител та інших споруд, або вчинення інших дій, які можуть призвести до загибелі, зменшення чисельності чи порушення сере­довища перебування таких тварин, або добування цих тварин з порушенням умов, зазначених у дозволі на добування (ч. 2 ст. 88).

13. У сільськогосподарській кооперації непоодинокими є ви­падки потрави посівів, пошкодження насаджень худобою чи пти­цею.

Ці дії тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 104 КпАП України. Така ж відповідальність передбачена і за пору­шення правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворо­бами рослин та бур'янами (ст. 105), а також за вивезення з морсь­ких і річкових портів (з пристаней), з залізничних станцій, автово­кзалів (автостанцій), з аеропортів та інших прикордонних пунктів

IV. х-13(.

завезених із зарубіжних країн матеріалів, шо не пройшли карантин­ну перевірку або відповідну обробку (ст. 106).

14. З точки зору функціональної діяльності системи споживчої кооперації на особливу увагу заслуговують адміністративні право­порушення, шо стосуються торгівлі, громадського харчування і послуг. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 155 КпАП України порушен­ня правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками кооперативної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян. Більш високі санкції — від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачені за продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) споживчої кооперації за порушення вста­новлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій), які не є посадо­вими особами (ч. 2 ст. 155). Нарешті дії, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 155 КпАП України, вчинені особою, яку протягом року було підда­но адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти семи неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян (ч. З ст. 155).

До вищевказаної категорії належать також адміністративні проступки, що стосуються: порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156і), порушення правил торгівлі на ринках (сг. 159), незаконної торговельної діяльності (ст. 1602), зловживан­ня монопольним становищем на ринку (ст. 166і) тощо.

15. Останнім часом законодавець вжив заходів і до посилення адміністративно-правової боротьби з монополізацією ринку. Відпо­відно до Закону України від 5 квітня 1995 р. «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня», зокрема, укладання угод, спрямованих на встановлення (підт­римання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиме­нтом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, гос­подарських товариств тощо) у розмірі до п'ятнадцяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

16. Ряд статей КпАП України спрямовані на охорону якості продукції, у тому числі вироблюваної на підприємствах і в коопе­ративних організаціях. Наприклад, випуск або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством Ук­раїни), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підп­риємств, установ і організацій споживчої кооперації, а також гро­мадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 167). Крім того, передбачено адміністративну відпо­відальність за: випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168і); недоде­ржання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (ст. 170) та за деякі інші правопорушення даної категорії.

17. До адміністративних правопорушень у галузі охорони коо­перативної власності належить і ухилення від відшкодування май­нової шкоди, заподіяної злочином кооперативним організаціям, особи, зобов'язаної за вироком або рішенням суду відшкодувати таку шкоду. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу або випра­вні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку (ст. 51і).

18. Застосування зазначених вище адміністративних стягнень здійснюється за встановленою КпАП України процедурою, відхи­лення від якої не допускається. Ця процедура називається «Прова­дження у справах про адміністративні правопорушення». Завдан­ням такого провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відпові­дності з законодавством, забезпечення виконання винесеної поста­нови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення закон­ності (ст. 245).

Документом, у якому фіксується склад адміністративного пра­вопорушення і який є підставою для початку провадження відпові­дних справ, є протокол про адміністративне правопорушення. Про­токол не складається тільки у випадках, коли відповідно до законо­давства штраф накладається і стягується, а попередження фіксуєть­ся на місці вчинення правопорушення (наприклад, при перевищен­ні водіями транспортних засобів швидкості руху та порушенні деяких інших правил дорожнього руху).

1!»* х-136

Протокол про адміністративне правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою або представником грома­дської організації. Перелік цих осіб і представників визначений у ст. 255 КпАП України. Серед них відповідні посадові особи органів внутрішніх справ, лісової охорони і охорони навколишнього при­родного середовища, санітарного нагляду, фінансових органів то­що. Право складання протоколів про адміністративні правопору­шення певних видів мають також народні дружинники, громадські інспектори органів охорони природи та Українського товариства мисливців і рибалок тощо. В окремих випадках цим же правом наділені адміністрації підприємств, установ і організацій. Посадові особи цих адміністрацій, зокрема, уповноважені складати протоко­ли про: дрібне розкрадання кооперативного майна у відповідних організаціях (ст. 51); самовільне використання транспортних засо­бів, машин чи механізмів або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях (ст. 132); розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст. 179).

Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповнова­женому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Перелік цих органів (посадових осіб) викладений у главі 17 КпАП України. їх можна поділити на кілька груп залежно від характеру адміністративних справ, які уповноважені розглядати ці органи. Це, зокрема: а) адміністративні комісії при обласних та районних дер­жавних адміністраціях та виконавчі комітети селищних і сільських рад; б) виконавчі комітети селищних і сільських рад; в) районні (міські) суди (судді); г) державні контрольні органи та інспекції (органи внутрішніх справ (міліція), органи природоохоронного, санітарного, ветеринарного, пожежного нагляду і контролю. Інспе­кція державного архітектурно-будівельного контролю тощо. Прак­тично у всіх цих органах можуть розглядатися і справи про пору­шення права власності в кооперації.

19. Справи про адміністративне правопорушення здебільшого розглядаються за місцем його вчинення. Але адміністративними комісіями відповідні справи розглядаються за місцем проживання правопорушника.

У разі, коли внаслідок вчинення адміністративного правопо­рушення завдано майнову шкоду кооперативній організації, то адміністративна комісія, виконавчий комітет сільської, селищної ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення мають право одночасно вирішити і питання про відшкодування винним майнової шкоди, якшо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду — незалежно від розміру шкоди.

З цього правила є один виняток: якщо шкоду заподіяно неповнолі­тнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її (ст. 40 КпАП України).

20. Винесена у справі про адміністративне правопорушення постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.

Орган (посадова особа), розглядаючи справи з деяких катего­рій адміністративних проступків (наприклад, про дрібне розкрадан­ня кооперативного майна), зобов'язаний доводити до відома адмі­ністрації кооперативної організації за місцем роботи правопоруш­ника про накладене на нього стягнення. Адміністрація, у свою чергу, повинна вжити у такому випадку заходів до запобігання відповідним порушенням у майбутньому.

21. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Це можуть бути й кооперативні підприємства та уста­нови.

Постанова районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавством Ук­раїни.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопору­шення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення мо­же бути опротестована прокурором. Скарга й протест розглядають­ся правомочними органами (посадовими особами) у десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодав­ством України.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністрати­вне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошо­вих сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання кооперативними організаціями, поса­довими особами і громадянами.

У разі несплати штрафу порушником у вказані строки поста­нова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії у порядку, встановленому Цивіль­ним процесуальним кодексом України.

КпАП України врегульовано також питання провадження про виконання постанов про: оплатне вилучення предмета; конфіска­цію предмета, грошей; позбавлення спеціального права; застосу­вання виправних робіт; застосування адміністративного арешту; відшкодування майнової шкоди (розділ V Кодексу). Також перед­бачено, що постанова про накладення адміністративного стягнен­ня, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, виконанню не підлягає, крім випадків, передба­чених законом (ст. 303 КпАП України).

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 4. Адміністративно-правова охорона кооперативної власності:

  1. § 2. Цивільно-правова охорона кооперативної власності
  2. § 3. Кримінально-правова охорона кооперативної власності
  3. Правова охорона кооперативної власності
  4. § 1. Поняття і зміст правової охорони кооперативної власності
  5. § 1. Поняття права кооперативної власності
  6. 1.2. Адміністративне право у правових системах сучасності 1.2.1. Історія формування адміністративного права у зарубіжних країнах
  7. Правове регулювання кооперативної діяльності
  8. § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
  9. § 2. Правовий аспект корпоративної власності
  10. 4.2. Процедури діяльності публічної адміністрації 4.2.1. Історичний розвиток правового регулювання адміністративних процедур та кодифікаційні моделі
  11. 1.1. Публічна адміністрація як об'єкт адміністративно-правового регулювання 1.1.1. Поняття «публічна адміністрація»: основні підходи
  12. I. Каталог прав пацієнтів: загальні права у сфері охорони здоров’я
  13. 1.2.6. Принципи адміністративного права