Чітке розмежування типів товариств і відповідна диференціація правового регулювання.

Корпоративне право держав-членів ЄС традиційно поділяє товариства на АТ (публічні компанії) та ТОВ (приватні компанії). Директиви ЄС, визначаючи сферу своєї дії, також використовують такий підхід (причому основна маса директив спрямована на гармонізацію правового статусу АТ).

На думку групи експертів, на практиці між АТ та ТОВ є дуже мало відмінностей (існуючі відмінності мають значною мірою штучний характер, тобто запроваджені саме правом, а не зумовлені економічною сутністю товариств). У багатьох державах ЄС діяльність ТОВ регулюється за остаточним принципом: до норм, що регулюють діяльність АТ, додаються певні застереження (винятки) щодо ТОВ^{^[116]}, тобто законодавство про АТ є базою для правового регулювання усіх інших типів товариств. У той же час в деяких державах ЄС переважна кількість АТ мають фактично закритий характер — кількість їх акціонерів обмежується, акції не можуть мати вільного обігу. А кількість товариств, які пройшли ліс- тинг і акції яких обертаються на біржовому ринку, є зовсім незначною.

Тільки для Великої Британії характерною рисою є розпорошеність акціонерного капіталу (відсутність у компаніях контролюючого акціонера), тоді як континентальним країнам більш притаманна концентрація акцій в руках однієї або декількох взаємопов’язаних осіб. І це є принадним навіть для товариств, акції яких обертаються в системі організованої торгівлі^{^[117]}. Отже, навіть відкриті АТ набувають рис закритої корпорації. Вимоги ж сучасного акціонерного права, у свою чергу, розраховані на великі товариства зі значною кількістю акціонерів-інвесторів, акції яких обертаються у системі біржової та позабіржової організованої торгівлі.

Експерти ЄС відмічають, що на сьогодні в економіці ЄС виділяються фактично три типи товариств:

- товариства, акції яких пройшли лістинг (тобто допущені до торгівлі на організованому ринку);

- відкриті товариства — товариства, акції яких не допущені до торгівлі на організованих ринках, але можуть вільно обертатись на стихійному ринку цінних паперів;

- закриті товариства — товариства, акції яких не можуть вільно обертатися на ринку цінних паперів і не можуть бути допущені до торгівлі на організованому фондовому ринку.

В перспективному корпоративному законодавстві ЄС планується проведення диференціації правового регулювання відповідно до такого поділу товариств. Для товариств, які пройшли лістинг, має бути встановлена система уніфікованих, імперативних норм, спрямованих на захист акціонерів (інвесторів) та кредиторів. До цих товариств мають у повному обсязі застосовуватися норми щодо розкриття інформації, тоді як для закритих товариств повинна бути забезпечена максимальна диспозитив- ність законодавства. Учасники цих товариств мають самі визначати структуру свого товариства, порядок управління ним, свої права, обов’язки та відповідальність (правове регулювання стосовно цих товариств за своєю природою повинно наближатися до контрактного права і базуватися на принципах свободи та рівності сторін, диспозитивності, невтручання публічної влади). Правовий режим відкритих товариств буде «перехідним» між названими двома режимами. Однак цей новий режим буде значно м’якший, ніж чинний на сьогодні.

<< | >>

↑

Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Чітке розмежування типів товариств і відповідна диференціація правового регулювання.:

- Комерційне право України - Корпоративне право України - Медичне право України - Основи права - Судова експертиза - Теорія держави і права України - Філософія права - Юридична деонтологія -