<<
>>

Дванадцята Директива

значно відрізняється від попередніх директив до такої міри, що може бути охарактеризована як рамкова Директива. У ній йдеться про товариства, які складаються із одного учасника. Такі товариства мають визнаватися негайно після їх створення, та держави-члени можуть самі вирішувати про способи імплементації такої норми.

Дванадцята директива регулює різні аспекти створення та діяльності товариства з обмеженою відповідальністю з єдиним учасником. Товариство може складатися лише з одного учасника під час його створення та через об’єднання в одних руках усіх часток статутного фонду. Потреба в ухваленні цієї Директиви в першу чергу обумовлена тим, що не усі національні законодавства дозволяли створення товариств з єдиним учасником.

Держави-члени, відповідно до другого пункту 2 статті Дванадцятої Директиви, можуть запроваджувати спеціальні положення або призначати санкції у випадку:

• якщо одна фізична особа є одночасно єдиним учасником в кількох товариствах;

• якщо товариство з одним учасником, або будь-яка інша юридична особа є єдиним учасником в товаристві.

Коли товариство з єдиним учасником виникає внаслідок об’єднання в одних руках усіх часток товариства, про цей факт необхідно зробити повідомлення в реєстраційній справі товариства та у реєстрі, де воно зареєстроване. Ця інформація повинна бути доступною для усіх зацікавлених осіб.

В статті 6 Дванадцятої Директиви вказується, що якщо держава-член дозволяє існування акціонерного товариства з єдиним учасником, то вказані положення застосовуються також до акціонерних товариств.

До прийняття Цивільного кодексу України 2003 року в Україні взагалі не передбачалося створення господарського товариства з єдиним учасником.[67] [68] Наразі в статті 83 Цивільного кодексу України міститься норма про те, що товариство може бути створене однією особою. Стаття 114 вводить обмеження, яке стосується командитних та повних товариств, які не можуть бути створені однією особою.

Товариство, створене з єдиним учасником, діє на підставі статуту, затвердженого єдиним учасником. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа, та особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Стаття 153 Цивільного кодексу України передбачає можливість створення акціонерного товариства з єдиним учасником, а також перетворення акціонерного товариство з декількома учасниками на товариство з єдиним учасником в результаті придбання одним акціонером усіх акцій товариства. При цьому встановлюється обмеження, що акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.

Положення Цивільного кодексу України загалом відповідають положенням Дванадцятої Директиви: передбачається можливість існування товариства з обмеженою відповідальністю з єдиним учасником, а також передбачається обмеження, яке дозволяє встановлювати Дванадцята Директива.

Таким чином, положення Дванадцятої Директиви Ради 89/667/ЄЕС частково відповідають законодавству України, зокрема:

• положення статті 2 Директиви щодо того, що товариство може складатися лише з одного учасника на момент його створення та через об’єднання в одних руках усіх часток статутного фонду (стаття 83 ЦК України);

• положення щодо можливості існування товариства з обмеженою відповідальністю з єдиним учасником (стаття 141 ЦК України), а також перетворення товариств з декількома учасниками на товариство з єдиним учасником (стаття 153 ЦК України), що відповідає положенням статті 3 та 6 Директиви.

<< | >>
Источник: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства.. 2009

Еще по теме Дванадцята Директива:

  1. 6. ДВАНАДЦЯТА ДИРЕКТИВА РАДИ 89/667/ЄЕС ВІД 21 ГРУДНЯ 1989 РОКУ ЩОДО КОМПАНІЙ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ З ОДНИМ УЧАСНИКОМ
  2. 8. Директива Європейського Парламенту та Ради2004/109/єс від 15 грудня2004 року про гармонізацію вимог шодо прозорості інформації про емітентів, чиї цінні папери допущені до продажу на врегульованому ринку і яка вносить зміни до Директиви 2001/34/ЄС
  3. Тринадцята Директива
  4. Директива 2004/109/ЄС
  5. Новая Директива Евросоюза в области энергоэффективности
  6. 2. Друга Директива ради 77/91/ЄЕС від 13 грудня 1976 року
  7. Совет ЕС, пользуясь полномочиями, предоставленными ему ст. 54 Римского договора, принимает директивы в этой области.
  8. 3. Третя директива ради 78/855/ЄЕС від 9 жовтня 1978 року на ОСНОВІ СТАТТІ 54 (3) (G) ДОГОВОРУ ЩОДО ЗЛИТТЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. 1. Перша директива ради 68/151/ЄЕСвід 9 березня 1968 року
  10. § 3. уСтавный каПитал комПаний в Праве евроСоюза 1. Вторая директива ЕС и предложения об отказе от «системы твердого капитала»
  11. 7. Тринадцята директива європейського парламенту та ради 2004/25/ЄС від 21 квітня2004 року про поглинання
  12. 4. Шоста директива ради 82/891/ЄЕС від 17 грудня 1982 року НА ОСНОВІ СТАТТІ 54 (3) (g) ДОГОВОРУ ЩОДО ПОДІЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  13. 5. одинадцята директива ради 89/666/ЄЕС від 21 грудня 1989 РОКУ ЩОДО УМОВ РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ФІЛІЙ, СТВОРЕНИХ В ОДНІЙ ДЕРЖАВІ-ЧЛЕНІ КОМПАНІЯМИ РІЗНИХ ТИПІВ, ЯКІ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ЮРИСДИКЦІЮ ІНШОЇ ДЕРЖАВИ
  14. Образование компаний
  15. 2.3.5. Захист прав працівників товариств, що беруть участь у злитті
  16. Законодавство України
  17. Публичная отчетность компаний и групп компаний
  18. Законодавство України
  19. Основания для признания компании недействительной
  20. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”