<<
>>

Інформація про прогнозовані чинники ризику.

Оскільки АТ є суб’єктом підприємницької діяльності, воно наражається на ризики, що існують при її здійсненні. Особи, які використовують інформацію про АТ, повинні мати більш-менш конкретні дані про ризики, які їх очікують у відносинах з товариством, а не домислювати їх або відшукувати з додаткових джерел.

До цих ризиків належать:

- ризики, пов’язані із загальним станом тієї чи іншої галузі господарства, в якій сфері діє товариство, або з географічним сегментом відповідного ринку;

- ризики на товарних ринках, тобто пов’язані із залежністю від тих чи інших видів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших складових, необхідних для виготовлення товариством продукції та її реалізації;

- ризики на фінансовому ринку, в тому числі ризики, пов’язані з курсом валют, кредитними ставками, угодами з деривативами тощо.

Стан розкриття цього виду інформації залежить від усталеності поглядів на ринкове середовище в тій чи іншій країні, ринкових зв’язків, корпоративної культури та багатьох інших чинників.

Така інформація не може бути занадто докладною, але її розкриття повинно свідчити про те, що товариство не має наміру приховати ті чи інші відомості від суспільства та інвесторів.

5. Право на інформацію покликане забезпечити дієвість права акціонерів на участь в управлінні АТ та майнових прав, що надаються їм акціями.

До питань, що вважаються принциповими та стосуються майнових прав акціонерів, належать питання про:

а) внесення змін до статуту та інших документів, що регулюють діяльність товариства;

б) додаткову емісію акцій;

в) значні правочини, що призводять до фактичного продажу товариства.

Надання акціонерам всієї необхідної інформації забезпечує однакову

можливість всім акціонерам ефективно брати участь та голосувати на ЗЗ.

Від здійснення акціонерами права на управління певною мірою залежать і набуття ними майнових прав (наприклад, на дивіденди), і реалізація ними прав на акцію (можливість її продати за вигідною ціною, якщо задовільним буде майнове становище АТ і відповідно сформована ринкова вартість акцій або здійснення права вимагати викупу акцій у випадках, передбачених як підставами для цієї вимоги).

З цією метою товариство повинно:

а) надавати акціонерам достатню та своєчасну інформацію про дату, строк та місце проведення ЗЗ, а також порядок денний та інформацію, що стосується питань порядку денного;

б) забезпечити надання пояснень акціонерам на їх запитання стосовно підготовки до участі в ЗЗ;

в) допомагати в реалізації акціонерами свого права на внесення змін та доповнень до порядку денного ЗЗ;

г) здійснювати обов’язки по скликанню позачергових зборів акціонерів на їх пропозицію в порядку, передбаченому законом;

ґ) надавати акціонерам можливість голосувати, визнаючи при цьому рівноправність усіх видів голосування. Запроваджувати процес голосування шляхом використання сучасних електронних засобів зв’язку, а також заочну участь у ЗЗ.

Треба відзначити важливість збалансованості норм закону з урахуванням гарантій додержання безпосередніх прав акціонерів на участь в управлінні, які б охоплювали питання про:

- право акціонера одержати вчасно список акціонерів, яких допущено до участі в ЗЗ, для об’єднання зусиль;

- порядок звернення певної кількості акціонерів до суду від імені АТ із заявою про притягнення до відповідальності членів органів управління товариства та ін.

6. Обізнаність щодо складу виконавчого органу АТ і основних його посадових осіб, а також оплати їх діяльності (заробітна плата, винагорода).

Така інформація потрібна акціонерам та потенційним інвесторам АТ для здійснення ними оцінки досвіду цих осіб, особистих властивостей та їхньої кваліфікації щодо корпоративного управління. В свою чергу це

має велике значення для прогнозування конфлікту інтересів в АТ, що вплине на стан справ в ньому.

Важливою є й оплата праці членів виконавчого органу та інших осіб, які управляють підприємницькою діяльністю товариства. Це також є показником зацікавленості в результатах діяльності АТ його посадових осіб, яке стане підставою для інших висновків про стан корпоративного управління в ньому.

7. Інформація про працівників АТ та інших пов’язаних з ним осіб.

Оплата праці в АТ, методи зацікавлення працівників для продовження роботи в ньому, їх кваліфікаційні здібності, вимоги щодо цього, проведення переатестації, перепідготовки кадрів, взагалі вся кадрова робота в товаристві чимало впливають на дієвість засобів, що впроваджуються товариством для стабільності його діяльності і одержання прибутку. Такі дані ілюструють і конкурентоспроможність, а також потенційні можливості товариства, що впливає на його привабливість у ринковому середовищі.

8. Загальні дані про структуру та політику управління.

Наведені деталі інформаційних потоків можуть узагальнено сприйматися при одержанні інформації про практичне втілення тим чи іншим АТ відповідних принципів корпоративного управління. Узагальнення корпоративного досвіду, реагування на порушення, розвиток корпоративної культури і структури управління, захист прав акціонерів є тими чинниками, які дають змогу простежити просунення АТ на шляху вдосконалення його діяльності.

9. Розкриття інформації про структуру капіталу та механізми контролю.

Одним з найважливіших аспектів інвестування в АТ або придбання його акцій є обізнаність про розподіл пакетів акцій в товаристві. Значення одержання такої інформації полягає в тому, що метою придбання акції є насамперед можливість управляти товариством, а відтак, особа зацікавлена одержати відомості про те, чи в змозі вона буде це зробити. Дійсно, ця інформація є дуже важливою, оскільки непоодинокі випадки, коли особа придбала акції і не може не тільки вплинути на те, щоб її (її представника) обрали до спостережної ради чи правління, а навіть на те, щоб ЗЗ акціонерів були правомочними ухвалювати рішення (наявність кворуму). Чинне законодавство України передбачає, що для цього необхідно більше 60 % голосів і не встановлює можливості зменшення цієї вимоги при повторному і подальших скликаннях ЗЗ. Тому якщо припустити, що більше 40 % акцій зосереджено під контролем певних осіб, придбання більше 50 % акцій не дасть акціонеру можливості реалізувати свої права, бо «бойкотування» його вимог про скликання ЗЗ акціонерів не дасть ніякого результату.

Відтак зацікавленість особи в такій інформації є об’єктивно зрозумілою. Проте, з другого боку, надання такої інформації може призвести до всіляких зловживань, унаслідок чого в різних країнах вимагається розкриття даних про акціонерів, які мають пакет акцій, що перевищує певний відсоток (5, 10 %) статутного капіталу. Тобто, оприлюднюється інформація про власників контрольних і великих пакетів акцій, або як говорять, про основних акціонерів та інших осіб, які контролюють або можуть контролювати АТ, включаючи інформацію про спеціальні права голосу, угоди між акціонерами, так звану значну перехресну акціонерну власність та взаємні гарантії. Також важливою є інформація про правочини з іншими юридичними особами, пов’язаними з АТ певними відносинами.

Обізнаність про структуру капіталу АТ і, як наслідок, про розподіл управління в ньому впливає й на запобігання численним механізмам, які дозволяють окремим акціонерам одержувати контроль, що не відповідає розміру їхньої частки в статутному капіталі товариства. Тобто певні групи акціонерів за допомогою тих чи інших засобів отримують додатковий контроль над товариством, маючи при цьому незначні пакети акцій. До таких засобів (механізмів) належать: спільне володіння акціями, домовленість між акціонерами про спільні дії, запровадження товариством обмеження кількості голосів, що можуть бути подані одним акціонером. Деякі з перелічених засобів є протизаконними, якщо ними акціонери усуваються від голосування, що неприпустимо; деякі порушують принцип добросовісної реалізації своїх прав і неприпустимість зловживання правом. Загалом слід було б на такі випадки поширювати норми про антиконкурентні дії, які б сприймалися законодавством про корпоративне управління. В будь-якому разі всі такі процедури та структури капіталу мусять підлягати розголошенню і акціонери повинні мати можливість вільно орієнтуватися в розподілі прав на голосування і впливу угруповань акціонерів на прийняття зборами рішень.

10. Принциповим правилом, яке випливає з наведеного, має бути відповідальне ставлення акціонера до використання належного йому права голосу.

Воно є важливим як для акціонерів, які в змозі впливати на прийняття ЗЗ питань порядку денного, так і для дрібних акціонерів. Перші повинні ґрунтовно підходити до цього з проведенням аналітичних досліджень на підставі всебічної інформації і врахування якомога більших умов та чинників, оскільки прийняте рішення зрештою впливає на досягнення позитивних фінансових результатів товариства та його акціонерів. Дрібні ж акціонери не повинні впевнюватися в тому, що від їх голосу нічого не залежить, бо таке ставлення може зіграти явно негативну роль. Неврахування їх голосу та інтересів — з одного боку, а з другого — залучення їх голосів для підвищення позиції більш-менш значних акціонерів, які зацікавлені в прийнятті конкретного рішення. Тобто, актуальним залишається правило про необхідність ефективного використання будь-яким акціонером права голосу.

11. Додержання принципів ефективності та прозорості діяльності товариства також безпосередньо пов’язане з належною інформацією, що забезпечує здійснення корпоративного контролю за певними правилами та процедурами. Прихований корпоративний контроль не повинен допускатися. При цьому йдеться насамперед не про здійснення контрольних функцій акціонерами через органи товариства, а про використання свого становища і засобів групами акціонерів для здійснення фактичного корпоративного контролю за підприємницькою і управлінською діяльністю товариства. В корпоративному законодавстві мають міститися норми і механізми щодо регулювання питань придбання корпоративного контролю в різні способи, а також щодо укладення значних право- чинів, правочинів із заінтересованістю тощо з встановленням обов’язкових вимог для їх вчинення і оприлюднення, а також наслідків недодержання цих вимог. Крім того, правочини мають укладатися за прозорими цінами та на умовах, що захищають права акціонерів.

Зазначене стосується правочинів (явних і неявних):

- з участі в управлінні товариством;

- з реорганізації товариства, зокрема через його поглинання іншим товариством;

- з укладення підприємницьких договорів тощо.

12. Належну контрольованість дій по управлінню товариством покликане забезпечити щорічне проведення незалежних аудиторських перевірок діяльності товариства.

Найпоширенішим джерелом про становище АТ є перевірка його фінансових звітів, в яких відображаються його фінансові показники і фінансовий стан компанії. Це баланс, звіт про прибутки та збитки, потоки грошових коштів тощо. Об’єктивність цих даних підтверджує аудиторський висновок, що складається після проведення аудиторської перевірки. Головною метою впровадження цієї вимоги є підтвердженість і достовірність інформації про фінансовий стан товариства, що є ще й основою для оцінки його цінних паперів. У розвинутих країнах значущими носіями інформації є й протоколи обговорень та аналізу операцій адміністрацією товариства, документи про що також включаються до річних звітів. Разом з фінансовими звітами товариства ці протоколи обговорень є корисними, бо в сукупності з цього можна зробити висновок про реагування виконавчого органу на фінансовий стан товариства, усвідомленість щодо цього, можливість впливати на розв’язання проблем, кроки, які здійснювалися щодо цього та їх ефективність, та багато іншої інформації, яка може бути використана її користувачами і впливатиме на перспективи діяльності товариства.

13. Заборона на використання закритої інформації та вчинення правочинів із її використанням або інших нечесних правочинів.

Інформація є дієвим засобом, на підставі якого стає можливим прийняття рішень із вчинення тих чи інших правочинів, як вигідних АТ, так і навпаки. Володіння інформацією може бути використане на шкоду товариству як її управлінцями, так й іншими особами, які співпрацюють з ним або одержали таку інформацію від обізнаних осіб. Зрештою, вчинення правочинів на підставі інформації для внутрішнього користування впливає на загальні ринки капіталу і тому є небезпечним для всього суспільства. Такі дії порушують принцип рівності акціонерів і забороняються нормативно-правовими актами про цінні папери, АТ, кримінальним законодавством у більшості країн ОЕСР.

У разі відсутності в законодавстві прямої заборони таких зловживань або при неефективності її правозастосування слід застосовувати засоби для усунення зазначених порушень через уведення відповідних норм і належних механізмів їх додержання і використання.

Наведене наочно демонструє складність застосування принципу про розкриття інформації, існування суттєвих перешкод для його втілення. Чинний стан корпоративного управління в Україні свідчить про те, що навіть при врегулюванні права на інформацію в законодавстві воно фактично є малоефективним.

Застосуванню механізмів при використанні норм про розкриття інформації притаманні такі проблеми. По-перше, розосередження цих норм по різних нормативних актах. По-друге, неврахування цими нормами можливості впливу на управління АТ з боку управителя акціями та деяких інших осіб, унаслідок чого «розклад сил» на ЗЗ може бути іншим, ніж той, що випливає з інформації про склад акціонерів. Тому доцільно було б скористатися розмежуванням понять кількості відсотків акцій і кількості відсотків голосів. По-третє, деякі норми, яких у чинному законодавстві немає, а у майбутньому лише пропонується ввести, самі по собі припускають труднощі, бо виходять із добросовісності особи, якій становиться в обов’язок вчинити певні дії. Насамперед це стосується афілійованих осіб, які придбають акції АТ З їх боку очікується інформація, і якщо вони не нададуть такої інформації, то АТ не зможе довести її до акціонерів аж до складання списків останніх для одержання дивідендів.

Щоб забезпечити для акціонерів можливість здійснювати це право в законодавстві повинні бути передбачені конкретні обов’язки АТ в особі його відповідних органів, а саме:

- належним чином вести необхідну документацію і зберігати її в місці, доступному для акціонерів;

- забезпечувати акціонерам доступ до документів, крім тих, на ознайомлення з якими встановлено спеціальну заборону[790];

- надавати акціонерам копії документів, що їх цікавлять, за плату, яка не перевищує витрат на їх виготовлення (у тому числі статуту АТ);

- передавати ревізійній комісії і наглядовій раді річний баланс для здійснення цими органами своїх повноважень, звіт та інші документи;

- публікувати в засобах масової інформації відомості, передбачені чинним законодавством, та ін.

Деталізація обов’язків АТ щодо забезпечення права акціонерів на інформацію може бути зафіксована в його статуті або внутрішніх документах, що гарантує «прозорість» діяльності товариства та ефективність контролю з боку державних органів і самих акціонерів. Право на інформацію забезпечується законодавчими нормами про обов’язки органів АТ надавати таку інформацію на вимогу акціонерів, а також про публічну звітність товариства. Останнє є гарантією правильності першої інформації і контролюється державними органами.

Слід відзначити також поширені порушення прав акціонерів на інформацію і складність реалізації ними цього права. Незважаючи на те що Закон «Про інформацію» в переважній своїй більшості стосується питань одержання інформації від державних установ, його норми можна застосувати за аналогією і для визначення процедури подання запитів акціонерів до товариства.

Відповідно до ст. 32 Закону «Про інформацію» під запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомитися з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.

Отже, акціонер має право ознайомитися з річними балансами, звітами товариства про його діяльність та протоколами зборів у разі звернення його до товариства з відповідним запитом.

Можливі також додаткові труднощі з одержанням інформації, якщо АТ є неплатоспроможним і перебуває на різних стадіях відновлення платоспроможності. Втім, навпаки, під час таких складних ситуацій потреба в інформації підсилюється і ненадання її свідчить про уникнення від контролю за становищем АТ. Тому розгляд господарським судом справи про неплатоспроможність або банкрутство АТ не звільняє його від обов’язку надавати регулярну інформацію відповідно до вимог законодавства про цінні папери.

Система корпоративного управління повинна захищати права акціонерів. Досягнення охорони і захисту прав суб’єктів корпоративних правовідносин можливе через розроблення і відпрацювання таких заходів.

1. Чітке формулювання норм корпоративного права, що виключатиме можливість непорозумінь при їх застосуванні, як це має місце, наприклад, у чинному законодавстві України, яким встановлюється необхідність передбачити у статуті АТ суми правочинів, перевищення якої потребує затвердження ЗЗ. Чинна норма не дозволяє однозначно зробити висновки про те, чи потрібне попереднє узгодження правочинів, що укладаються виконавчим органом, а також які наслідки неузгодження таких правочинів і які наслідки їх незатвердження ЗЗ акціонерів.

Формулювання корпоративних норм має бути таким, щоб це дозволяло акціонерам найоптимальніше їх застосовувати. Прикладом цього може слугувати регулювання переважних прав акціонерів на придбання додатково випущених акцій, про що вже йшлося.

2. Встановлення корпоративними нормами конкретних правових механізмів, що сприятиме реалізації прав акціонера. Так, урегулювання порядку і строків надання акціонерам інформації щодо зареєстрованих власників акцій зробить можливим об’єднання останніх для внесення пропозицій з порядку денного ЗЗ, висунення кандидатів у наглядову раду тощо. Своєчасне ознайомлення зі звітом про підсумки випуску акцій зробить можливим їх відчуження акціонерами.

3. Закріплення у законодавстві прав акціонера на інформацію, що в свою чергу послужить належній охороні їх інших прав.

4. Закріплення у законодавстві України обов’язкових правил поведінки суб’єктів акціонерних правовідносин із передбаченням для акціонерів єдиних правил та регламентів. Це стане додатковою гарантією захисту їх прав власності на акції і законності вчинення правочинів при передан- ні прав на них[791]. Такі правила ніким не можуть змінюватися заздалегідь. Разом із тим акціонерам має бути надане право прийняти у встановленому порядку рішення про незастосування цих правил. При цьому треба додержуватися принципу, згідно з яким у АТ не може бути акціонерів, які не мають контрольних пакетів акцій, якщо не встановлено надійного захисту їх прав.

5. Гармонійне поєднання у корпоративному законодавстві заборон, дозволів і позитивних зобов’язань[792].

6. Встановлення меж допустимого втручання держави та недержавних організацій системи фондового ринку в правовідносини за участю акціонерів.

7. Збереження у майбутньому акціонерному законодавстві принципу «одна акція — один голос».

8. Передбачення в корпоративному законодавстві нікчемності правочинів між суб’єктами корпоративних відносин: а) про заборону відчуження акцій; б) про обмеження або відмову акціонерів від здійснення права на управління, інформацію; в) про усунення певних акціонерів або категорій акціонерів від одержання дивідендів тощо.

9. Забезпечення додержання принципу рівного ставлення до всіх акціонерів, який не дозволяє нехтувати правами дрібних акціонерів. Останні мають такі ж самі права, що надаються будь-яким власникам акцій: брати участь у вирішенні питань визначення напрямків діяльності АТ, вибору його органів, розподілу прибутку тощо.

10. Врахування у корпоративному законодавстві України наявності корпоративних конфліктів, що іманентно притаманні об’єднанню капіталів (між АТ і акціонерами; АТ і його посадовими особами; акціонерами; посадовими особами АТ і акціонерами)[793].

11. Базування норм корпоративного права України на принципі припущення, що АТ діє з метою набуття благ для себе, а відтак, і для акціонерів. Тому дії виконавчих органів, що полягають у приховуванні прибутку АТ або спрямуванні його іншим структурам з метою безпідставного збагачення, повинні тягти за собою відповідальність цих осіб.

12. Передбачення корпоративними нормами чіткого режиму відповідальності за їх порушення, яку не слід обмежувати тільки цивільно-правовими санкціями. Все більше потребує встановлення режим адміністративної та кримінальної відповідальності для посадових осіб АТ[794]. Застосування нових підходів щодо відповідальності членів виконавчого органу викликає необхідність розв’язання найважливої проблеми узгодження трудового і цивільного законодавства з цих питань і розроблення механізмів, що дозволили б вимагати повного відшкодування шкоди цими особами. До того ж, доцільно врегулювати можливість пред’явлення відповідних позовів як АТ, так і акціонерами. Останні були б в змозі заявляти вимоги як у власних інтересах, так і в інтересах АТ, як це має місце, наприклад, у Фінляндії[795].

13. Провадження у національне законодавство досвіду зарубіжних країн з урахуванням підходів, що містяться у директивах ЄС, зокрема щодо механізму реалізації права акціонера на незгоду [796] встановленням:

- зобов’язання АТ поінформувати акціонерів про передбачуване ухвалення рішення ЗЗ;

- строків і способів реагування акціонера на таку інформацію та повідомлення з його боку про свій намір вимагати викупу в нього акцій у разі ухвалення запропонованого проекту рішення;

- порядку, місця і строків надіслання акціонерами своїх вимог про викуп у них акцій, а також депонування акцій (сертифікатів акцій) у строки та у місці, означених АТ;

- строків викупу акцій за їх справедливою вартістю з одночасною можливістю для акціонера одержувати від АТ відповідну інформацію і вносити свої пропозиції. Підставою для встановлення такої вартості акцій повинні бути результати діяльності АТ за останній рік, що підтверджується балансовим звітом АТ;

- можливості передання спору на розгляд до суду за відсутності згоди між АТ і акціонером.

<< | >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Інформація про прогнозовані чинники ризику.:

  1. Право одержувати інформацію про діяльність товариства
  2. Основна інформація про акції акціонерних товариств
  3. розділ і ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА
  4. Розділ XV. ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАРИСТВО
  5. ♥ В связи с этим вопрос – есть ли у вас планы составить еще какую-нибудь подобную «инструкцию»? Про лекарства, про платные медуслуги вообще? Про какие-нибудь специализированные клиники? Спасибо! (Анита)
  6. Ноосферні трансформації та глобальні ризики
  7. Інформація щодо сфери діяльності АТ.
  8. 7.1 Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
  9. Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
  10. г) Християнська церква перейняла від стоїцизму вчення про дві природи людини та про двояке природне право
  11. Розділ 8. Особливі положення для позовів про визнання ад­міністративного акта недійсним і про присудження адміністра­тивної установи прийняти адміністративний акт
  12. Позови, пов’язані із порушенням права акціонера на інформацію.
  13. Чинники, що впливають на плюралізм праворозуміння
  14. Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова .
  15. Соціальна адаптація як чинник енцефалізації: мова й інтелектуальний розвиток
  16. Чинники, що зумовлюють необхідність юридичного правозастосовного тлумачення
  17. Реєстрація звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій
  18. Основні чинники економічного зростання