<<
>>

Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.

Об’єктивне (позитивне) право, яке є субстратом державної волі (волі законодавця), втілюється волею конкретної особи в суб’єктивне право, тобто останнє виникає на основі об’єктивного права та вольових дій особи.

Будь-яке суб’єктивне право, за загальним підходом, запропонованим ще С. Братусем, являє собою міру дозволеної поведінки[321]. Отже, корпоративне право в суб’єктивному розумінні — це право конкретної особи, яка має правовий зв’язок з корпорацією, будучи її учасником, одержувати певні блага.

Незважаючи на те що корпоративне право, як зазначалося, за своєю правовою природою тяжіє до цивільного, ЦК не оперує поняттям корпоративних прав. Навпаки, в публічному (податковому) законодавстві ці права було врегульовано ще з 1997 р. в ст. 1. 8.

Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Там, а в подальшому в ГК (ст. 167) вони визначаються як поєднання майнових (право на одержання певної частки прибутку (дивідендів) юридичної особи та активів у разі її ліквідації) та немайнових прав (право на участь в управлінні нею).

Очевидною є необхідність доповнення немайнових прав також правом на інформацію, а майнових — правом вимоги проведення розрахунків при вибутті з господарського товариства або в певних випадках — виплати вартості акцій.

Корпоративні права пов’язані з правом власності, оскільки є об’єктами останнього, (іншими словами, особа може набувати у власність корпоративні права, бути власником корпоративних права, може відчужувати корпоративні права). Однак самі по собі корпоративні права однозначно назвати майновими навряд чи правильно, оскільки певна їх складова має немайновий та/або організаційний характер, зокрема право на участь у загальних зборах та пов’язані з цим правом інші права — обирати та бути обраним до органів товариства, голосувати тощо.

В ЦК у відсутність узагальненого поняття корпоративних прав міститься регулювання прав учасників господарського товариства (ст. 116), які по суті і вміщують ті самі корпоративні права, про які йдеться в ГК.

Характеристика корпоративного права ускладнюється внаслідок: а) невизначеності поняття майнового права взагалі, в тому числі як об’єкта цивільних прав, а тому і як складової корпоративних прав учасників товариств; б) спірності регулювання немайнових прав за ЦК, зокрема щодо права участі в товаристві. Тому для суцільного уявлення феномена корпоративних прав слід розглянути ці дві їх складові.

<< | >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.:

  1. § 4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
  2. Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
  3. в) Суб'єктивне право як юридично захищений інтерес
  4. є) Зняття дуалізму права в об ’єктивному та в суб ’єктивному значеннях
  5. г) Суб ’єктивне право як правомочність
  6. § 4. Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
  7. Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення
  8. д) Суб ’єктивне право як позитивний (адміністративний) дозвіл
  9. РОЗДІЛ ІІІ СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Види суб’єктів корпоративного управління та їх інтереси
  10. Корпоративне управління в широкому і вузькому розумінні.
  11. Види суб’єктів корпоративних відносин. Інтереси суб’єктів корпоративних відносин. Теорія інтересу Ієрінга.
  12. § 3. Суб’єкти корпоративних правовідносин