<<
>>

Корпоративне управління як гармонізація публічного та приватного інтересів.

Наведене вище свідчить про поєднання підходів до корпоративного управління в широкому та вузькому розумінні, в чому вбачається й гармонізація публічного та приватного інтересів. Так, у публічному інтересі є підвищення економічного рівня країни, привабливості її інвестиційного клімату; модернізація виробничих фондів та застосування нових технологій; перехід на цивілізовані форми постачання та реалізації продукції через систему біржової торгівлі з її механізмами запобігання ризикам тощо; поповнення державного бюджету внаслідок підвищення надходжень у вигляді податків від прибутково працюючих підприємницьких товариств, а також у вигляді дивідендів від акцій, що належать державі, із безпосередньою залежністю обсягу дивідендів від рівня корпоративного управління.

На цей час у процесі формування оцінки для майбутньої системи корпоративного управління задіяно різні інтереси, серед них — інтереси спілок інвесторів, конкретних товариств, профспілок і окремих політиків.

Приватний інтерес спостерігається в одержанні майнової вигоди приватними особами від дивідендів; курсової різниці від реалізації ними акцій; переважного права на придбання акцій додаткової емісії; пільг для менеджерів та працюючих акціонерів.

Приватний інтерес полягає також у гарантованості та захищеності прав акціонерів при належному рівні корпоративного управління, підвищенні репутації відповідного АТ та його менеджерів. Останній прояв приватного інтересу безпосередньо пов’язаний із попереднім. При цьому неможливо позначити первинність першого або другого.

Логічний взаємозв’язок корпоративного управління в широкому та вузькому розумінні, його здійснення в приватних та публічних інтересах знаходяться у пізнанні відповідних публічно-правових та приватноправових механізмів його запровадження.

До публічно-правових механізмів слід віднести:

- розроблення і впровадження обґрунтованих та дієвих соціальних й економічних державних програм;

- доопрацювання законодавства у сфері корпоративного управління і насамперед прийняття Закону про АТ, що підтвердило б нарешті досягнення порозуміння того, що АТ суттєво відрізняються від інших видів господарських товариств;

- створення в різні способи за допомогою різних засобів привабливого інвестиційного клімату в країні;

- належна організація і діяльність структур фондового ринку та фінансових послуг;

- діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- прийняття продуманих програм приватизації із поступовим передан- ням державного майна (в тому числі пакетів акцій) в недержавну власність, а як проміжний варіант — в управління недержавним особам та ін.

Приватноправові механізми можуть мати місце через:

- взаємодію з публічно-правовими та як такі покликані забезпечувати вплив публічних структур на рівень захисту прав акціонерів — реєстраторів за веденням реєстру акцій та додержанням прав акціонерів на участь у загальних зборах тощо; торговців цінними паперами та інших учасників ринку цінних паперів за обігом, зберіганням акцій тощо; представників держави як акціонера, котрі не повинні мати переваг над іншими акціонерами;

- задіяння втіленої в проекті Закону про АТ самодостатньої моделі корпоративного управління, яка б максимально позбавляла акціонерів ускладнень у реалізації ними своїх прав та не дозволяла б їх порушувати;

- роботу загальних зборів акціонерів, які компетентно готуються та проводяться, що дозволяє формувати порядок денний, вважати збори правомочними, ухвалювати відповідні рішення;

- діяльність наглядових рад в інтересах акціонерів, здатних їх проводити та відстоювати;

- рівень діяльності менеджерів, зацікавлених у результатах своєї роботи і одержанні відповідних благ у вигляді заробітної плати, репутації, акцій;

- відповідальність посадових осіб АТ внаслідок приписів діяти в інтересах акціонерів та АТ; передбачення системи заходів для запобігання вчиненню правочинів, в яких є зацікавленість, та значних правочинів поза механізмами контролю за ними; введення положення про солідарну відповідальність посадових осіб за збитки, заподіяні АТ.

Труднощі, що виникають при становленні корпоративного управління в Україні, і необхідність використання підходів для розвитку праворозуміння в цій сфері суспільних відносин обумовлені низьким рівнем законодавчої техніки, суперечностями в термінології, непродуманістю підходів та ін. В такому становищі завданням юридичної науки є копітка робота через наукове осмислення тих змісту і форми, які сьогодні запропоновані на рівні закону, доопрацювання їх на дієві конструкції із розробленням правил їх побудови і використання. Отже, важливим стає методологічний інструментарій, завдяки якому можливо пристосувати до корпоративного управління пропозиції конкретних і виважених процедур і засобів розв’язання проблем, що виникають при цьому.

Це є ще й тому важливим і необхідним, що корпоративне управління являє собою насамперед приватні відносини, а відтак, їх регулювання не може ґрунтуватися на імперативності і надмірному втручанні держави. Цілком очевидною є необхідність в опрацюванні такої методологічної концепції, теорії і окремих методів та принципів, на підставі яких можна було б надавати необхідної регламентації і розв’язувати відповідним чином проблеми корпоративного управління.

<< | >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Корпоративне управління як гармонізація публічного та приватного інтересів.:

  1. Розділ 4. Представники публічних інтересів
  2. Публічне і приватне право
  3. § 4. Публічне і приватне право
  4. § 4. Публічне і приватне право
  5. § 4. Публічне і приватне право
  6. Публічне й приватне право
  7. РОЗДІЛ ІІІ СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Види суб’єктів корпоративного управління та їх інтереси
  8. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНИХ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
  9. РОЗДІЛ V ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Відповідність законодавства України принципам корпоративного управління
  10. ідеологічний характер дуалізму публічного й приватного права