<<
>>

§ 5. Майнові фонди кооперативу та об'єднання кооперативів, їх структура і правовий режим

який виробничий процес вимагає його фінансування (інвестуван­ня), продуманої організації виробництва, додержання його техно­логії, раціонального використання наявних матеріальних, земель­них і трудових ресурсів, розумового потенціалу, жорсткої техноло­гічної і виробничої дисципліни.

Це потрібно також і для бухгалте­рського обліку, який здійснюється на кожному підприємстві, скла­дання балансу і статистичної звітності перед державними органами.

2. З позиції економічних характеристик майно кооперативу чи об'єднання, як і будь-якого іншого господарюючого суб'єкта, поді­ляється на основні та обігові фонди. Виходячи з цих положень, все майно кооперативної організації зараховується в той чи інший фонд і відображається в самостійному балансі.

До основних фондів належить сукупність вироблених (придба­них) матеріально-речових цінностей, які багаторазово, цілком і повністю в натуральній формі використовуються в процесі вироб­ництва і в невиробничій сфері, поступово зношуються і переносять свою вартість на продукт праці чи втрачають свою вартість.

До основних фондів відносять будови, споруди, машини та устаткуван­ня, продуктивну худобу, багаторічні насадження, затрати на поліп­шення земель тощо.

До обігових фондів входять предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюючи чи втрача­ючи при цьому свою натурально-речову форму і повністю перено­сять свою вартість на вартість новоствореної продукції. Обігові фонди поділяються на виробничі, а також на власні і позичені кошти.

Виділяються основні та обігові фонди виробничого чи неви­робничого призначення. Основні фонди, що визначені у грошовій формі, називаються основними коштами. Обігові кошти характери­зуються як кошти, що використовуються кооперативом (спілкою) для утворення обігових виробничих фондів і фондів обігу.

До фондів обігу входить готова продукція і кошти, які є складовою частиною обігових коштів. Категорія обігових коштів є відображен­ням єдності виробництва і обігу як різних фаз єдиного процесу розширеного відтворення. В силу цього обігові виробничі фонди і фонди обігу міняються місцями, послідовно проходять як стадію виробництва, так і стадію обігу і відповідно до цього приймають то грошову, то виробничу, то товарну форму.

Майно кооперативу, до якого у вартісному вираженні входять основні та обігові фонди в період його створення, становить стату­тний фонд кооперативу. В процесі кооперативної діяльності стату­тний фонд може збільшуватись або ж зменшуватись залежно від збільшення чи зменшення обсягів діяльності.

Оскільки земля сільськогосподарських кооперативів за зако­нодавством України не є об'єктом купівлі-продажу, то природно, що вона не входить до складу основних фондів.

Класифікація основних фондів, а також порядок обміну осно­вних та обігових коштів визначаються Положенням про організа­цію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р.[98] із змінами і доповненнями від 26 квітня 1995 р. № 307[99].

3. Особливістю правового режиму майна кооперативів та їх об'єднань є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Пайові внески — це грошові кошти і матеріальні ресурси у вартісному вираженні, які вносяться громадянами і юридичними особами для створення і діяльності кооперативів га їх об'єднань, шо створюю­ться на засадах членства. Разом із вступними внесками вони стано­влять первісний капітал, що, є початковою матеріальною базою господарської діяльності кооперативу.

Обов'язкові розміри паю встановлюються загальними зборами членів — засновників кооперативу. Розмір паю для вступників у кооператив у процесі його функціонування визначається статутом кооперативу. При цьому можуть встановлюватись різні обов'язкові розміри пайових внесків для фізичних і юридичних осіб, які вияви­ли бажання стати членами кооперативу.

Так, у ст. 7 Закону України «Про споживчу кооперацію» передбачено, що загальні збори як вищий орган управління спожи­вчого товариства приймають статут і визначають розміри вступного й обов'язкового пайового внеску, у п. 9 ГІримірного статуту спожи­вчого товариства, затвердженого п'ятими зборами Ради Укоопспіл­ки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р., записано, шо той, хто вступає в члени споживчого товариства вважається прийнятим після прийняття рішення про його прийом і сплати ним у повному обсязі вступного та обов'язкового пайових внесків. Передбачено також, що члени споживчого товариства можуть вносити додаткові пайові внески (п. 10). Розміри вступного та пайового внесків коле­ктивних членів — юридичних осіб обумовлюються договором.

Характерною рисою правового режиму пайового фонду є те, що на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються про­центи (кооперативні виплати) з доходів у розмірах, які визначають­ся загальними зборами пайовиків у порядку, встановленому стату­том кооперативу.

і/ 4. Член кооперативу має право на пай, тобто на частку в майні кооперативу у вартісному вираженні. Це означає, що член коопера­тиву не є суб'єктом права власності на конкретне майно коопера­тиву чи на його частку. Право власності на майно, як зазначалось вище, має кооператив як юридична особа. Між кооперативом і пайовиком існують засновані на членстві зобов'язальні майнові відносини. Сутність їх полягає в тому, що в разі виходу з коопера­тиву пайовик має право вимагати повернення йому суми пайового внеску і сплати всіх кооперативних виплат, нарахованих на розмір паю. Кооператив зобов'язаний повернути йому суми пайового вне­ску та інших передбачених на розмір паю виплат. В окремих випадках пай може повергатись не тільки грішми, а й натурою, майном на розмір паю.

5. Ці правила стосуються і земельного паю. Відповідно до Земельного кодексу України (ст. 5) у колективну власність сільсь­когосподарського кооперативу передається державна земля у коле­ктивну власність.

У кооперативі ця земля у відповідності з Указом Президента України від 10 листопада 1994 р. № 686/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» поділяється між членами ко­оперативу на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості)1. Право на земельний пай, тобто на земельну ділянку в умовних кадастрових гектарах і вартісному вираженні без визначен­ня в натурі (на місцевості), посвідчується сертифікатом. Указом встановлено, що кожний член кооперативу має право безпосеред­ньо вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), шо засвідчується державним актом на право приватної власності на землю. До отри­мання державного акта суб'єктом права власності на земельну ділянку є сільськогосподарський кооператив.

6. У порядку і на умовах, передбачених статутом, у кооперативі створюється неподільний фонд, до якого зараховується у вартісно­му вираженні частина майна, яка не розподіляється між членами кооперативу, а використовується на загальнокооперативні цілі ни­нішніх і майбутніх поколінь.

У ст. 21, п. 2, 3 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» записано, що майно кооперативу поділяється на пайо­вий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за раху-

І-І3(> нок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Поря­док формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

І/Відповідно до п. 54 Примірного статуту споживчого товарист­ва, затвердженого п'ятими зборами Ради Укоопспілки п'ятнадцято­го скликання 17 червня 1992 р., неподільним вважається основний (статутний) фонд. Цей фонд є неподільним і не підлягає розподілу між членами споживчого товариства.

Особливістю неподільного фонду кооперативу є те, що в разі ліквідації кооперативу майно цього фонду за рішенням загальних зборів членів кооперативу направляється для здійснення основних цілей кооперативної системи.

Принцип створення у кооперативі неподільних майнових фо­ндів започаткований ще рочдельськими ткачами — піонерами коо­перативного руху. Він відтворений у ст. 5 Статуту Міжнародного кооперативного альянсу як одна із складових частин четвертого кооперативного принципу, за яким частина економічних результа­тів діяльності кооперативу відраховується на громадські цілі.і^о неподільних зараховуються і резервні фонди.

* Резервні фонди створюються для забезпечення відновлення зношених основних фондів (фонд амортизації), або ж для попов­нення оборотних фондів і забезпечення коштів на розвиток вироб­ництва.

В кооперативах за рішенням уповноважених органів утворюю­ться страхові фонди. В сільськогосподарських кооперативах утво­рюються натуральні фонди — для оплати праці, а також насіннєві, фуражні та інші фонди, в тому числі страхові насіннєві і фуражні фонди.

7. На рівні об'єднань кооперативів за рішенням повноважних органів управління (конференцій, з'їздів, рад) у відповідності з їх статутами утворюються централізовані фонди.

В Україні кооперативи кооперативів, тобто спілки споживчих товариств, є тільки в системі споживчої кооперації. Централізовані фонди в спілках споживчих товариств формуються за рахунок певних внесків споживчих товариств або ж з фондів спілок нижчого до фондів вищого рівня. Джерелом формування централізованих фондів є також доходи від власної діяльності та від діяльності створених спілками підприємств.

Будь-яка господарююча система демократичної форми цент­ралізації повинна мати певну кількість централізованих коштів для використання на загальні цілі системи, для забезпечення її існуван­ня і розвитку, економічних та інших зв'язків між її елементами.

Постановою третіх зборів Ради Укоопспілки шістнадцятого скли­кання від 15 березня 1995 р. «Про формування централізованих фондів Укоопспілки» передбачено, що Кримспоживспілка та облс- поживспілки після закінчення кожного кварталу відраховують певні кошти у централізований фонд фінансування капітальних вкладень та резервний фонд Укоопспілки від доходу, одержаного у звітному кварталі, після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету. Передбачаються також відрахування на утримання апара­ту управління у спільних підприємствах та об'єднаннях, до фонду соціального розвитку споживчої кооперації.' Цією ж постановою передбачені відрахування до централізованого фонду науки і техні­ки, а також до централізованого фонду на фінансування підготовки і перепідготовки кадрів.

У такому ж порядку утворюються централізовані фонди на рівні Кримспоживспілки та облопоживспілок.

Кошти централізованих фондів використовуються у відповід­ності з кошторисами і в порядку, затвердженими відповідними радами споживспілок.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 5. Майнові фонди кооперативу та об'єднання кооперативів, їх структура і правовий режим:

  1. § 6. Майнові права та обов'язки підприємств (організацій), створених кооперативами та їх об'єднаннями
  2. § 2. Правове становище об'єднання кооперативів (спілки)
  3. § 4. Правове регулювання спільної діяльності кооперативів та їх об'єднань
  4. Правове становище кооперативів та їх об'єднань
  5. § 2. Організаційно-правове забезпечення фінансових операцій кооперативів, об'єднань та створених ними підприємств і організацій
  6. § 3. Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями
  7. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності кооперативів та їх об'єднань
  8. § 1. Зовнішньоекономічна діяльність кооперативів та їх об'єднань як предмет правового регулювання
  9. § 3. Правове регулювання розрахунково- касових операцій кооперативів, їх об'єднань та створенихними підприємств і організацій
  10. § 5. Органи самоврядування об'єднань кооперативів (спілок)
  11. § 3. Об'єкти права власності кооперативів та їх об'єднань
  12. § 3. Функції і компетенція державних органів у взаємовідносинах з кооперативами, їх об'єднаннями та створеними ними підприємствами і організаціями
  13. § 3. Права і обов'язки кооперативів та їх об'єднань як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
  14. § 5. Договори у сфері матеріально-технічного, науково-технічного та інформаційного забезпечення кооперативів та їх об'єднань (спілок)
  15. § 4. Функції і компетенція органів державної влади, місцевого самоврядування у питаннях діяльності кооперативів та їх об'єднань (спілок)
  16. § 6. Відповідальність держави за шкоду, заподіяну кооперативам, їх об'єднанням (спілкам) внаслідок втручання державних органів в їх діяльність