<<
>>

§ 1. Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації

1.

2. У взаємовідносинах держави і кооперації можна виділити два основних етапи:

1) державне керівництво кооперацією, яке мало місце до проголошення незалежності України. Цей етап характеризувався тим, шо залучаючи кооперацію до виконання своїх функцій, дер­жава повністю регламентувала всі сторони діяльності сільськогос­подарської і споживчої кооперації — від планування її господарсь­кої діяльності, реалізації продукції, розподілу доходів і до добору кадрів.

Держава використовувала кооперацію як господарську орга­нізацію для вирішення, в першу чергу, питань постачання сільсько­го населення товарами народного споживання, надання послуг;

2) з виникненням і розвитком Української держави і українсь­кої споживчої та сільськогосподарської кооперації змінюється і правовий вплив держави на кооперацію. Законами України «Про споживчу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію» відроджені демократичні засади її діяльності. Кооперація в своїй діяльності незалежна від органів державного управління, політич­них та інших громадських організацій.

Заборонено будь-яке втру­чання, що може обмежувати права або перешкодити їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.

3. Регулюючий вплив держави на кооперацію полягає в тому, що вона в своїх приписах конструює модель поведінки кооперації. При цьому держава враховує такі фактори:

а) рівень економічного розвитку кооперації;

б) організаційну структуру кооперації;

в) стабільність внутрікооперативних відносин;

г) кооперативні принципи.

Правовий вплив держави на кооперацію включає як юридич­ний вплив, так і вплив за допомогою соціальних, економічних, ідеологічних та інших засобів.

4. Законодавчо закріплені принципи, форми і методи взаємо­відносин держави і кооперації.

Основними принципами є:

а) принцип демократизму.

Він полягає в тому, що діяльність кооперативних організацій здійснюється з дотриманням як законів держави, так і внутрішньо- кооперативних приписів; що держава забезпечує вільне об'єднання громадян у кооперативи чи товариства, а кооперативів, товариств — в спілки; що питання, які зачіпають інтереси держави, вирішую­ться за попередньою згодою відповідних кооперативних органів;

б) принцип верховенства права.

Це такий режим державного устрою і життя, при якому забе­зпечується повне і неухильне дотримання та виконання Конститу­ції і законів гарантується звернення до суду для захисту конститу­ційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (ст. 8);

в) принцип взаємодопомоги та співробітництва.

Він включає в себе економічну, наукову та іншу допомогу держави кооперації, сприяння вирішенню питань господарської діяльності кооперативів та їх об'єднань; розвиток і зміцнення еко­номічної самостійності кооперативних організацій; підвищення ефективності їх діяльності;

г) принцип взаємної відповідальності держави і кооперації — не тільки кооперація відповідальна перед державою, а й держава — перед кооперацією.

5. Правовими формами взаємовідносин держави і споживчої кооперації є:

І) нормоустановча діяльність державних і кооперативних ор­ганів. Нормативні правові приписи держави поширюються як на регулювання господарської діяльності різних видів кооперації, так і на кооперативне будівництво. У сфері господарської діяльності сільськогосподарської і споживчої кооперації держава встановлює види та напрями такої діяльності, право власності кооперативів та їх об'єднань та правову охорону, способи формування товарних та матеріально-технічних ресурсів, інші питання фінансово-господар­ської діяльності. Правовими нормами держави забезпечується орга­нізаційна побудова кооперації як системи кооперативних організа­цій (споживче товариство-райспоживспілка-облспоживспілка (Кримспоживспілка) — Центральна спілка споживчих товариств;

сільськогосподарський кооператив-районне та обласне об'єднання сільськогосподарських кооперативів-Всеукраїнське об'єднання сі­льськогосподарських кооперативів); умови членства громадян у кооперативі, членства споживчих товариств у спілках, організація управління в товариствах і спілках, а також системи сільськогоспо­дарської кооперації. Поряд з правовими нормами держави певні правові норми встановлюються вищими органами управління коо­перації щодо об'єднань нижчого рівня і кооперативів.

Нормативни­ми актами органів управління кооперативів та їх об'єднань вирішу­ються всі внутрішні питання економічної, господарської та соціа­льної діяльності кооперативних організацій.

2) правозастосовча діяльність.

6. Необхідність у застосуванні правових норм виникає в таких основних випадках, коли:

а) здійснюється державна реєстрація кооперативів та їх об'єд­нань;

б) державний орган приймає рішення про встановлення, ви­никнення та зміну певних правових відносин з участю кооператив­них організацій, наприклад, про застосування протипожежних чи санітарних правил, встановлення карантину на тварин, встановлен­ня ветеринарних, санітарних, торговельних та інших правил;

в) правові відносини за додержанням кооперативними органі­заціями безпеки виробництва га праці, техніки безпеки і санітарно- екологічних вимог, сплати обов'язкових платежів у бюджет та витрачанням бюджетних коштів контролюються державними орга­нами;

г) виникає спір щодо власності, а також з договірних зобов'я­зань і коли державні і кооперативні органи самі не можуть вироби­ти узгоджене рішення. Такі спори вирішуються судами.

Правозастосовча діяльність органів держави є обов'язковою лише при здійсненні контролю за додержанням кооперативними організаціями безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки і санітарно-екологічних вимог, сплати обов'язкових платежів у бюд­жет та витрачанням бюджетних коштів. У інших випадках така правозастосовча діяльність є можливою при виникненні певних правовідносин. Правозастосовча діяльність кооперативних органів охоплює як господарську діяльність кооперативів та створених ними організацій, так і кооперативне будівництво.

7. Методи взаємовідносин держави і кооперації — це такий юридичний вплив держави на кооперацію, що характеризуються використанням певного комплексу юридичних засобів впливу.

Вихідними методами взаємовідносин держави і кооперації є:

централізований, який здійснюється державними органами на владно-імперативних засадах;

децентралізований, який характеризується активністю коопе­ративних органів щодо правового врегулювання внутрішньокоопе- ративних відносин.

Правовими нормами встановлені такі основні способи взаємо­відносин держави і кооперації:

а) дозвіл — надання кооперативним організаціям права на свої власні активні дії в сфері соціальній, економічній, господарській та стосовно врегулювання всіх питань кооперативного управління і господарювання;

б) зобов'язання — це юридично закріплена необхідність пра­вомірної поведінки кооперативних організацій для здійснення ста­тутних завдань;

в) заборона — покладання на кооперативні організації обов'­язку утримуватись від дій певного виду.

Якщо при централізованому методі дозвіл, зобов'язання і за­борона виходять від держави в межах встановлених законами і є обов'язковими для всіх кооперативних органів і організацій, то децентралізоване застосування того чи іншого методу кооператив­ними органами є можливим лише з внутрішньокооперативних пи­тань у межах їх компетенції, встановленої Законами про коопера­цію і відповідними статутами кооперативів, товариств та їх об'єд­нань, спілок.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 1. Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації:

  1. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
  2. § 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
  3. Форми і методи реалізації функцій Української держави
  4. § 5. Правові форми і методи здійснення функцій держави
  5. § 5. Правові форми і методи здійснення функцій держави
  6. § 5. Види і організаційні форми кооперації в зарубіжних країнах
  7. І § 3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості формування держави в різних країнах світу
  8. І § 3. Основні закономірності виникнення держави. Особливості формування держави в різних країнах світу
  9. § 2. Основні організаційно-правові форми юридичного обслуговування кооперативів
  10. Глава 20. Основні форми світогосподарських зв’язків
  11. § 1. Поняття і основні форми реалізації норм права