Переваги акціонерних товариств у порівнянні з іншими формами господарських товариств

Якщо вести мову про переваги акціонерних товариств, необхідно передусім загадати про відповідальність власників підприємств з такою організаційно- правовою формою .

Знайте, — відповідно до діючого законодавства акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства, акціями якого вони володіють.

Припустимо, на підставі договору з засновниками акціонерного товариства, ви отримали у власність 100 акцій на суму 10 000 гривень. Але оплатити лише 60 відсотків, тобто 6000 гривень. І раптом, підприємство визнають банкрутом . У такому разі кредитори мають право вимагати від вас (у судовому порядку) погасити зобов’язання підприємства в межах 4000 гривень-

Ще одним винятком є холдингові компанії² .

В інших випадках, акціонери, які повністю оплатили свої акції, ризикують лише в межах вартості акцій, що їм належать. Фактично для них єдиний ризик — це зазнати збитків внаслідок знецінення акцій підприємства.

Для порівняння нижче наводимо таблицю з інформацією про відповідальність учасників господарських товариств інших форм:

2 Такими компаніями вважають відкриті акціонерні товариства, які володіють, користуються, а також розпоряджаються холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Крім того, з погляду власників перевагою є те, що акції набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж, наприклад, отримати назад частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю . Заради справедливості слід зазначити, що така можливість існує лише за умови ефективного функціонування в країні фондового ринку

Разом з тим, важливою перевагою є простота зміни акціонерів. Фактично власники змінюються шляхом купівлі-продажу акцій . Така зміна власників не потребує внесення змін до статуту й здійснення державної реєстрації таких змін . Достатньо лише внести відповідні зміни до реєстру власників акцій . До того ж акціонер, виходячи з товариства, не забирає частину вартості майна товариства, пропорційно до його частки в статутному капіталі, як це відбувається, наприклад, утовариствах з обмеженою відповідальністю . Він лише продає свої акції. Причому покупцем може виступати не тільки товариство, а й будь-яка стороння особа.

15

Ще одна важлива перевага акціонерних товариств — значно ширші (порівняно з іншими формами господарських товариств) можливості для залучення капіталу (коштів). Акціонерні товариства можуть збільшувати свій капітал шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо .

Перевагою можна вважати і те, що акціонерні товариства можуть мати необмежений строк існування, в той час як період дії, наприклад, товариств з обмеженою відповідальністю з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників .

У акціонерних товариствах функції власника і керівника чітко розмежовані . Завдяки цьому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей для того, щоб найняти для керівництва діяльністю товариства саме таку команду, яка їм потрібна.

Акціонерна форма господарювання має ще одну перевагу, з якою варто ознайомити читача. Вона дозволяє залучати до складу акціонерів «потрібних» (в гарному розумінні цього слова) осіб- Наприклад, членів трудового колективу Ставши акціонерами, такі особи будуть більш зацікавлені в підвищенні ефективності діяльності товариства. Тобто, з більшою віддачею працюватимуть на нього .

Разом з тим, необхідно мати на увазі, що така форма господарських товариств, як акціонерне товариство, має і певні недоліки. Насамперед, це досить складна процедура створення . Оскільки вона включає такий непростий етап, як емісія акцій .

Так само значно складнішою є процедура ліквідації акціонерних товариств .

Крім того, як ми вже говорили, діяльність акціонерних товариств є більш прозорою (відкритою) . Це подобається не всім власникам .

Суттєвим недоліком є високий ризик втрати контролю над підприємством . Акціонер, який володіє крупним пакетом акцій, може втратити свій вплив на підприємство в різні способи. Хтось може купити більший пакет. Частку акціонера можна «розмити» внаслідок додаткової емісії акцій тощо .

Джерела інформації: Статті 83, 84, 88, 152, 163 Цивільного кодексу України; стаття 126 Господарського кодексу України; статті 4, 25, 37 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 № 1576-XII; статті 39, 40, 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV; Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 № 571; Лист Держпідприємництва від 27.07.2006 № 5460; Лист Держпідприємництва від 17.07.2006 № 5190 .