<<
>>

Поняття та ознаки юридичної особи.

Як вже зазначалося, згідно з ст. 80 ЦК України юридична особа — це організація, створена шляхом об’єднання осіб та/або майна, яка наділяється цивільною право- та дієздатністю, тобто може від свого імені набувати майнові та особисті не- майнові права і нести цивільні обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Отже, юридичні особи визначаються через поняття «організація», незалежно від того, про які з них йдеться, — суб’єктів приватного чи публічного права, підприємницькі чи непідприємницькі, — всі вони є організаціями.

Термін «організація» має двоєдине значення. По-перше, це певним чином сформована структура, яка може створюватися об’єднанням осіб, капіталів, рішенням відповідних органів управління з певною метою — стати учасником цивільного обороту. При цьому організація, яка об’єднує окремих осіб в єдину групу, є необхідною, бо без цього неможливий її виступ зовні як єдності. Не має значення те, чим це об’єднання досягається, які зв’язки складаються й існують між окремими її членами.

З цього приводу ще Б. Єльяшевич зазначав, що незалежно від того, чи це буде політична організація, яка зросте на ґрунті публічного права, чи будь-яка єдність приватних осіб, що переслідують загальну культурну або іншу мету, чи створена товариським договором промислова асоціація, — організації достатньо, або створити підґрунтя для наділення цієї групи правами юридичної особи[176]. По-друге, даним терміном підкреслюється, що структура є певним чином внутрішньо організованою. Те, що розрізняє види організацій, а також організаційно-правові форми, в яких можуть існувати ті чи інші юридичні особи, визначає потім спосіб їх внутрішнього устрою.

Таким чином, організаційна єдність — необхідна умова, що дає можливість перетворити волю засновників на волю юридичної особи, яка виступає як єдине ціле, а надалі виражається в чіткій внутрішній структурі, конкретному підпорядкуванні органів управління, регламентації відносин між структурними підрозділами.

Проте це не просто організація, а організація, яка визнана юридичною особою державою. Отже, характерним для юридичних осіб стає публічність їх виникнення і припинення. Саме це дозволяє відокремити організацію — юридичну особу від інших утворень, що не мають статусу юридичної особи.

Хоча в легальному визначенні юридичної особи і не вказується на таку ознаку, як відокремленість майна, в ньому йдеться про об’єднання осіб та майна або об’єднання (виділення) тільки майна.

Таким чином, і в першому, і в другому випадку йдеться про обов’язковість відокремлення майна для створення нового суб’єкта права. Це може відбуватися одночасно з об’єднанням осіб (фізичних, юридичних та ін.). Враховуючи положення ст. 317 ЦК України, виходить, що юридичні особи є суб’єктами права власності, тобто відокремлене майно належить їм на цьому праві[177]. Отже, майнова відокремленість — одна з суттєвих ознак юридичної особи. Наявність відокремленого майна означає, що майно юридичної особи відокремлено від майна власників, які створили цю організацію, держави, інших суб’єктів цивільного права.

Практичне значення майнової відокремленості юридичної особи складається з такого: по-перше, юридична особа стає суб’єктом права, що дозволяє їй виступати в цивільному обороті; по-друге, це тягне за собою розподіл відповідальності засновників і юридичної особи за своїми зобов’язаннями.

Однією з ознак юридичної особи є її самостійна майнова відповідальність. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями належним їй на праві власності (закріпленим за нею) майном, якщо інше не встановлене законодавством. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника). Між тим особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов’язаннями її учасників (засновників), що пов’язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи (ст.

96 ЦК України).

Також ознакою юридичної особи є виступ у цивільному обороті від свого імені, що означає можливість саме для конкретної організації одержувати і здійснювати цивільні права і нести цивільні обов’язки, а також виступати позивачем і відповідачем у суді. Важливо при цьому враховувати, що виступ юридичної особи в цивільному обороті зумовлюється цілями її діяльності. Для підприємницьких юридичних осіб — це одержання прибутку з наступним його розподілом між учасниками, для непідприємницьких — це досягнення тих чи інших соціальних, благодійних, культурних, наукових цілей, задоволення духовних потреб людини, захист прав та законних інтересів тощо.

Незалежно від того, що вказані ознаки не знайшли свого закріплення в легальному визначенні, але визнати організацію юридичною особою можливо лише за наявності сукупності наведених ознак. Отже, ознаки юридичної особи — це вимоги, що ставляться до організації, додержання яких дозволяє останній бути суб’єктом цивільних правовідносин.

З огляду на це, юридична особа — організація, що визнається державою суб’єктом права, виступає в цивільному обороті від власного імені, має відокремлене майно, яке належить їй на речовому праві, як правило, праві власності, несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями.

<< | >>
Источник: І. Спасибо-Фатєєва, О. Кібенко, В. Борисова.. Корпоративне управління: Монографія. 2007

Еще по теме Поняття та ознаки юридичної особи.:

  1. Поняття юридичної відповідальності та її ознаки
  2. § 1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
  3. § 1. Поняття та ознаки юридичної науки
  4. § 3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
  5. Функції юридичної особи.
  6. Теорії походження юридичної особи.
  7. 3) Права юридичної особи
  8. Тема 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і встановлення особи за певними її ознаками
  9. § 1. Поняття, ознаки і вили правовідносин Поняття і ознаки правовідносин.
  10. §1. Поняття особи та її право- і дієздатність
  11. Поняття юридичної фрази та її структурні елементи
  12. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
  13. § 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
  14. § 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
  15. § 2. Поняття і ознаки держави