§ 3. Права і обов'язки кооперативів та їх об'єднань як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

1.

2. Правильне визначення суб'єкта зовнішньоекономічної дія­льності має важливе практичне значення. Адже укладення зовніш­ньоекономічного договору з особою, шо не є суб'єктом зовнішньо­економічної діяльності, тягне за собою визнання його недійсним.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можна поділити на дві групи. До першої групи належать суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи) України. Це ті, що мають постійне місцезнаходження (зареєстровані) або постійно прожива­ють на території України. До іноземних належать суб'єкти господа­рської діяльності, що мають постійне місце перебування або пос­тійно проживають за межами України. Українські фізичні особи повинні володіти загальноцивільною правоздатністю, а також мати право на здійснення підприємницької діяльності. Іноземні фізичні особи повинні бути суб'єктами господарської діяльності за закона­ми держави, в якій вони постійно проживають або громадянами якої вони є.

Повноправними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є кооперативи та їх об'єднання.

3. Права і обов'язки кооперативів, їх об'єднань при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності визначаються всією сукупністю правових норм, що регулюють зовнішньоекономічні відносини і закріплені в загальних та спеціальних законодавчих актах про зов­нішньоекономічну діяльність.

З відродженням діяльності кооперативів Законом СРСР від 26 травня 1988 р. «Про кооперацію в СРСР» їм було надано право безпосередньо вступати в зовнішньоекономічні зв'язки. Раніше відносини вітчизняних та іноземних суб'єктів господарської діяль­ності здійснювалися через спеціальні зовнішньоекономічні органі­зації союзного підпорядкування. Закон від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні» (ст. 25) закріпив право самостійно здійс­нювати зовнішньоекономічну діяльність для всіх суб'єктів господа­рської діяльності, якими є також кооперативи^[158]. Законом України від 10 квітня 1992 р. «Про споживчу кооперацію» споживчим това­риствам, їх спілкам надано право самостійно встановлювати міжна­родні економічні зв'язки, створювати спільні підприємства, здійс­нювати інші види зовнішньоекономічної діяльності². їм було нада­но право відкривати за межами України свої представництва та виробничі підрозділи (філії). Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» відніс до правових принци­пів зовнішньоекономічної діяльності: рівність перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності та заборону обмеження прав і дискримінації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; рівний захист інтересів суб'єк­тів зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами. Статтею 5 цього Закону деталізовані права господа­рюючих суб'єктів на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Кооперативи, їх об'єднання при здійсненні зовнішньоеконо­мічної діяльності мають: додержуватись вимог чинних законів Ук­раїни, а при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за межами України — законів відповідних держав; провадити бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність відповідно до вимог Закону «Про підприємс­тва в Україні»; у передбачених законодавством випадках надавати відповідну інформацію органам розслідування і суду, державним органам статистики, податкової служби, Національного банку Ук­раїни та ін. Передбачений ст. 5 Закону України «Про зовнішньое­кономічну діяльність» обов'язок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності пройти державну реєстрацію як учасників такої діяльно­сті скасований Декретом Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)»¹. Зазначені загальні для усієї сфери зовнішньоекономічної діяльності обов'язки при здійсненні певного виду зовнішньоеконо­мічних операцій доповнюються окремими законодавчими актами про експортно-імпортні, валютні операції, митні процедури і кон­троль та ін.

3. Загальні засади та види відповідальності у сфері зовнішньо­економічної діяльності визначені Законом України «Про зовніш­ньоекономічну діяльність» (статті 32-37). До кооперативів, їх об'є­днань за порушення законодавства про зовнішньоекономічну дія­льність та зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), можуть застосовуватися такі види відповідальності: цивільно-пра­вова (майнова); спеціальна (адміністративна), кримінальна. Циві­льно-правова відповідальність настає за неналежне виконання до­говірних зобов'язань перед іншими суб'єктами господарської діяль­ності або перед державою і застосовується у формі матеріального відшкодування збитків, моральної шкоди, а також майнових санк­цій. Спеціальна відповідальність настає за порушення законодавс­тва про зовнішньоекономічну діяльність у передбачених ним випа­дках і застосовується у матеріальній формі (накладення штрафу) та спеціальних санкціях (застосування антидемпінгових процедур, об­меження або індивідуальні режими здійснення зовнішньоекономі­чної діяльності).

Спеціальна (адміністративна) відповідальність також передба­чена ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за порушення по­рядку розрахунків, несвоєчасне подання, приховування або перек­ручення звітності про валютні операції; за невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України. Санкції за дані порушення у вигляді штрафів застосовуються Нацбанком України і підпорядкованими йому уста­новами.

Посадові особи кооперативів, їх об'єднань при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності несуть кримінальну відповідаль­ність, встановлену Кримінальним кодексом України за порушення правил про валютні операції (ст. 80); приховування валютної виру­чки (ст. 80^і); порушення митних правил (статті 208, 208^і); контра­банду (статті 70, 209); незаконний вивіз за межі України товарів (сировини) (ст. 228^і); незаконний ввіз на територію України відхо­дів і вторинної сировини (ст. 228⁷).

З метою захисту державних інтересів перелічені санкції мо­жуть бути змінені, доповнені.