<<
>>

§ 4. Правове регулювання кредитних відносин у кооперації

1.

2. Банківські кредити відіграють важливу роль в господарській діяльності кооперативів, будучи джерелами формування їхніх обо­ротних коштів та капітальних вкладень. В умовах становлення ринкової системи господарювання кредит є джерелом поповнення тимчасової чи тривалої потреби в коштах, а також важливим регу­лятором господарської діяльності.

Під кредитом розуміється позичковий капітал банку у грошо­вій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитні відносини в народному господа­рстві України регулюються Положенням НБУ «Про кредитування», затвердженим постановою Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246[131]. Згідно з цим Положенням головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Кредитування кооперативів здійснюється комерційними бан­ками з використанням таких форм кредиту: банківський, комерцій­ний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.

3. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним дого­вором, що укладається між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі. У ньому визначаються взаємні зобов'язання та відповідальність сторін, які не можуть змінюватися в односторон­ньому порядку. Кредити надаються суб'єктам господарської діяль­ності у безготівковій формі шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті в порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами НБУ, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачене кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків зі здавальниками сільсь­когосподарської продукції.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахунко­вого чи поточного (валютного) рахунку. В разі неможливості пози­чальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку. Забороняється на­дання кредитів на покриття збитків господарської діяльності пози­чальника, формування та збільшення статутного фонду, придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

4. Комерційний кредит є товарною формою кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин на умовах комерційного кредиту регулюють свої господарські відносини і можуть створюва­ти платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

5. Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особа­ми, які виникають у разі оренди майна, що супроводжується укла­данням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єкти лізингу — різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб'єктами лізингу є власник майна (лізингодавець) і користувач (суб'єкт, що домов­ляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах).

6. Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відно­син з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або поручителів, що надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки в разі надан­ня кредиту доцільно використовувати житлові будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Розглянуті форми кредитів характеризують відносини коопе­ративів, як позичальників, із зовнішніми кредиторами.

Разом з тим, в об'єднаннях (системах) кооперативів існують кредитні відносини, за яких окремі організації і установи виступа­ють внутрішньосистемними кредиторами. В першу чергу це стосу­ється діяльності комерційних банків споживчої кооперації. Діючі з участю споживчої кооперації комерційні банки («Укоопспілка» з його обласними філіями чи комерційні банки облспоживспілок) функціонують на основі чинного загальнодержавного законодавст­ва України щодо банків і банківської діяльності. Вони мають право видавати кредити всіх розглянутих вище форм, а також бланковий, консорціумний та споживчий кредити.

15* 8-136

7. Бланковий кредит надається комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення —тільки під зобов'язання повернути кредит) із засто­суванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту.

8. Консорціумний кредит може надаватися банківським кон­сорціумом такими способами: а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; б) шляхом гарантування суми кредиту провідним банком або групою банків; в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за ра­хунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

9. Чинним законодавством передбачена відповідальність за порушення умов кредитної угоди як кредиторами, так і позичаль­никами. Так, за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його використання з позичальника стягується пеня в розмірі 0,5 відсотків і більше за кожний день прострочення у встановленому чинним законодавством порядку. В такому ж розмірі сплачується пеня позичальнику при несвоєчасному перерахуванні банком валю­ти кредиту. При нецільовому використанні кредиту позичальник сплачує штраф у розмірі не менше 25 відсотків від розміру викори­станого не за призначенням кредиту.

Якщо ж позичальник викори­став не за цільовим призначенням кредит банку, наданий останнім за рахунок власних ресурсів, то штраф сплачується у розмірі до 25 відсотків від суми використаного не за призначенням кредиту.

10. Споживчий кредит надається кооперативами та їхніми під­приємствами фізичним особам при купівлі ними товарів тривалого користування. Порядок продажу товарів у кредит регулюється Пра­вилами, затвердженими Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України, якими визначене 21-не найменування товарів тривалого користування, що можуть продаватися в кредит фізичним особам: побутова телерадіоапаратура, електропобутові то­вари, музичні інструменти, кінофотоапаратура, меблі, будівельні матеріали, тканини, одяг, транспортні засоби та ін. Торговельні системи можуть на власний розсуд розширювати вказаний перелік товарів. У системі споживчої кооперації право продажу товарів у кредит мають підприємства роздрібної торгівлі, які увійшли в пере­лік, затверджений правлінням райспоживспілки чи районного спо­живчого товариства. При купівлі товару в кредит розмір першого внеску має становити не менше як 25 відсотків його вартості, а товару за ціною понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — не менше ніж 50 відсотків. Решту покупець сплачує у строк від 6 до 12 місяців. Якщо ціна товарів перевищує 20 неопода­тковуваних мінімумів, цей строк продовжується до двох років. Сума кредиту, що надається, не повинна перевищувати тримісячної за­робітної плати (заробітку, стипендії, пенсії) при продажу товарів з розстрочкою платежу на 6 місяців, шестимісячної — при розстрочці платежу на 12 місяців, дванадцятимісячної — на 24 місяці. У випадку, коли вартість товару перевищує суму кредиту, різниця між вартістю товару та сумою наданого кредиту повинна бути сплачена покупцем під час отримання товару за готівку або шляхом перера­хування грошових коштів у безготівковому порядку через установу банку. Для оформлення кредиту покупець повинен пред'явити паспорт (військовослужбовці — посвідчення особи) і довідку з місця роботи (навчання) або з органу, що виплачує пенсію. Чергові платежі здійснюються підприємством (організацією, установою), де працює покупець, за його письмовим дорученням, шляхом відраху­вання із заробітної плати працівника сум чергового платежу в строки і в розмірах, передбачених договором-зобов'язанням. Пен­сіонери, студенти, учні вносять платежі за придбані в кредит товари безпосередньо господарюючому суб'єкту готівкою.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 4. Правове регулювання кредитних відносин у кооперації:

  1. § 3. Правове регулювання господарської діяльності в кооперації
  2. Шляхи вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в Україні
  3. § 2. Правове регулювання договірних відносин кооперативних організацій
  4. § 5. Правове регулювання договірних відносин державних і кооперативних органів
  5. Розділ XXVII ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
  6. Розділ XXVII ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
  7. § 2. Законодавче регулювання кооперативних відносин
  8. Поняття правового регулювання. Правове регулювання і правовий вплив
  9. Використання механізму розкриття інформації як засобу регулювання корпоративних відносин (замість встановлення численних обмежень і заборон здійснення певних дій).
  10. Н. М. Тягунова, О. М. Коросташов,О. А. Спориш, Ю. В. Іванов.. Законодавче регулювання торговельної та підприємницької діяльності. Кредитно-модульний курс .2014, 2014
  11. Поняття державно-правових відносин. Об'єкти і суб'єкти державно-правових відносин.
  12. § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
  13. § 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації
  14. Розділ 11. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
  15. § 2. Види правових відносин
  16. І § 2. Види правових відносин
  17. § 4. Механізм правового регулювання