§ 4. Правове регулювання спільної діяльності кооперативів та їх об'єднань

1.

2. В умовах науково-технічного прогресу, ринкових відносин і конкуренції більшої ефективності досягають підприємства й орга­нізації, господарські товариства і кооперативи, які здійснюють господарську діяльність на засадах інтеграції, спеціалізації і конце­нтрації.

3. Ще в роки радянської держави колгоспи створювали міжко­лгоспні будівельні організації, комбікормові заводи, міжколгоспні підприємства з відгодівлі худоби, свиней і птиці. Правовою базою їх діяльності було загальне положення про міжгосподарське підпри­ємство (організацію) в сільському господарстві, затверджене поста­новою Ради Міністрів СРСР від 14 квітня 1977 р.^[104] ПостановоюРади Міністрів УРСР від 23 листопада 1977 р.

Мета створення міжгосподарських підприємств з відгодівлі худоби, свиней і птиці, учасниками яких були колгоспи, а в окре­мих випадках і радгоспи, полягала в тому, щоб на основі спеціалі­зації і концентрації виробництва збільшити виробництво продукції при більш низькій її собівартості і забезпечити таким чином високу прибутковість цієї галузі, а в підсумку — вирівнювання економіч­ного становища учасників кооперації.

Інша справа — міжгосподарські формування, що створюва­лись з метою обслуговування сільськогосподарського виробництва (будівельні організації, комбікормові заводи, підприємства щодо спільного використання техніки та інші). Тут учасники кооперації були заінтересовані не стільки у збільшенні своїх доходів від участі в міжгосподарській кооперації, скільки в надійному партнерстві, який забезпечував би ці форми обслуговування^[106].

Проте оскільки колгоспи втратили кооперативну природу, то і створені ними міжгосподарські (міжколгоспні) підприємства були включені в орбіту адміністративно-командної системи і були відчу­жені від їх засновників. Враховуючи, шо в складі міжгосподарських підприємств були і радгоспи та інші державні сільськогосподарські підприємства, то в нинішніх умовах у відповідності із Законом України від 10 липня 1996 р. «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» частки державного майна міжгос­подарських підприємств із змішаною формою власності приватизу­ються шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства, з продажем акцій, що належать державі, за приватизаційні майнові сертифікати, в порядку, передбаченому цим законом^[107].

Таким чином, міжгосподарська кооперація як форма кооперу­вання колгоспів втратила своє значення. Міжгосподарські підири- ємства — ис своєрідні кооперативи кооперативів. Створення коо­перативів кооперативами на засадах кооперативних принципів — справа перспективна і може успішно використовуватись в умовах розвитку як виробничої, так і споживчої кооперації.

4. В кооперації можуть застосовуватись різні форми спільної господарської діяльності. Вона може здійснюватись на рівні коопе­ративів та їх об'єднань, спілок. Найбільш поширеними формами спільної діяльності в кооперації є:

— кооператив кооперативів;

— кооперативні підприємства;

— договори про спільну господарську діяльність.

Учасниками спільної діяльності можуть бути кооперативи, їх

спілки, юридичні особи, шо не входять у систему кооперації, іноземні інвестори, фізичні особи.

4.

5. Більшого поширення набула практика створення коопера­тивами чи їх об'єднаннями спільних підприємств у системі спожи­вчої кооперації. У відповідності із ст. 11, п. 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживчі товариства та їх спілки, виходячи зі статутних вимог, мають право вступати як засновники до спіль­них підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань.

У відповідності із Законом п'яті збори Ради Укоопспілки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. затвердили примірне положення, примірний установчий договір та примірний статут спільного підприємства у споживчій кооперації^[108]. В примірному положенні сформульовані рекомендації про порядок створення спі­льних підприємств (СП) у споживчій кооперації України. У ньому, зокрема зазначається, що метою спільних підприємств є раціональ­не використання наявних фінансових, матеріальних, сировинних і трудових ресурсів, виробничих потужностей, підприємств, нарощу­вання виробництва товарів народного споживання та надання пос­луг, розвиток та посилення інтеграційних зв'язків між галузями і територіальними ланками кооперації всіх рівнів, поліпшення взає­модії і посилення впливу споживачів на діяльність підприємств.

За профілем діяльності спільні підприємства в споживчій ко­операції можуть бути: торговельні, громадського харчування, заго­тівельні, сільськогосподарські, промислові, будівельні, торговель- но-заготівельні, промислово-сервісні ТОЩО.

Примірним статутом спільного підприємства визначається, що господарська, економічна і соціальна діяльність спільного під­приємства здійснюється на умовах повного господарського розра­хунку (п. 11.1). Воно самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, що виготовляється, робіт, послуг і забезпе­чення виробничого і соціального розвитку підприємства та своїх статутних завдань.

Основу планів спільного підприємства становлять замовлення засновників та договори, укладені зі споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Забезпечення СП сировиною, матеріалами, обладнанням та ін­шими матеріально-технічними ресурсами здійснюється засновниками або органом, якому вони делегують ці функції. СП також самостійно організовує матеріально-технічне забезпечення виробництва і капіта­льного будівництва шляхом придбання ресурсів на ринку товарів і послуг. Воно самостійно реалізує свою продукцію, роботи, послуги, відходи виробництва за цінами і тарифами, встановленими самостій­но або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчи­ми актами України, — за державними цінами.

Чистий доход, що залишився на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів, розподіляється щорічно радою засновників або уповноваженим нею органом. У першу чергу доход направляється в необхідних розмірах на розвиток СП, решта — засновникам відповідно до їх частки в майні підприємства або на інші визначені ним цілі.

5. Спільна господарська діяльність споживчих товариств, їх спілок та утворених ними підприємств здійснюється також на підставі укладених між ними договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

У договорі зазначаються сторони, їх адреси, предмет спільної діяльності, права та обов'язки сторін щодо забезпечення спільної діяльності і реалізації продукції, робіт, послуг, порядок встановлен­ня цін на продукцію, розподілу отриманих доходів, а також цивіль­но-правова відповідальність за невиконання чи неналежне вико­нання договірних зобов'язань.

У процесі спільної діяльності до договору можуть бути внесені зміни і доповнення.

Учасниками спільної діяльності можуть бути фізичні і юри­дичні особи України, що не є членами споживчих товариств і спілок, а також фізичні і юридичні особи іноземних держав.