<<
>>

§ 1. Правове становище кооперативу (товариства)

1.

2. Під правовим становищем кооперативу (товариства) розумі­ється встановлене нормативно-правовими актами його місце в системі кооперації, правові можливості здійснювати господарські, соціальні та інші функції щодо забезпечення економічних, соціаль­них, культурних та інших інтересів пайовиків (фізичних і юридич­них осіб), а у виробничих кооперативах — підприємницьких функ­цій з додержанням кооперативних принципів властивими для нього формами і засобами.

Правове становите кооперативу визначається перш за все його правосуб'єктністю, яка означає, що кооператив як юридична особа є суб'єктом права, може брати участь у передбачених стату­том, а також у не заборонених законодавством господарських та інших суспільних зв'язках, мати відповідні права і нести обов'язки, здійснювати їх, відповідати за своїми зобов'язаннями, вживати заходів до захисту порушених прав.

3. Правове становите кооперативу (товариства), це складне правове явище, комплексна правова категорія, яка визначається нормами кооперативного та інших галузей права, зокрема, цивіль­ного, адміністративного, фінансового, аграрного, земельного, кре­дитного, міжнародного та ін.

Правове становище кооперативу складається з таких структу­рних елементів: цивільну і статутну право- і дієздатність, нормати­вне закріплення мети, предмета і напрямів діяльності; відносини власності; зміст майнових і земельних прав та обов'язків: порядок виникнення і припинення діяльності і принципи функціонування;

органи управління та їх компетенцію; систему юридичних гарантій кооперативних прав і цінностей.

Норми відповідних галузей права (цивільного, кооперативно­го, адміністративного, фінансового, земельного та ін ), визначаючи правове становище кооперативу, встановлюють правове поле його діяльності в кооперативній сфері суспільного життя в процесі здійс­нення ним своїх функцій і повноважень.

4. Правове становище кооперативу (товариства) закріплене в різних витоках нормативно-правових актів.

Нормами цивільного права встановлюються цивільно-правова (майнова) і господарська (правоздатність і дієздатність кооперативу (товариства) як юридичної особи, правила участі у ринкових, това­рно-грошових відносинах, умови захисту майнових прав та інтере­сів. Так, уст. 23 Цивільного кодексу (ЦК) України дано визначення юридичної особи. Нею визнається організація, яка має відокремле­не майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному або в третейському суді. Відповідно до ст. 24 ЦК України одним із видів юридичних осіб є кооперативні органі­зації та їх об'єднання. Правоздатність юридичної особи, а отже і кооперативу визначена ст. 25—26 ЦК України, відповідно до якої юридична особа діє на підставі статуту і має цивільну правоздат­ність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення, тобто державної реєстрації, і припиняється в момент внесення запису про це до єдиного державного реєстру.

Кооператив як юридична особа повинен мати своє наймену­вання і місцезнаходження.

5. Дієздатність кооперативу (товариства) як юридичної особи, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, здійснюється через органи, які утво­рюються і діють відповідно до закону або установчих документів. У перелічених законом випадках юридична особа може набувати ци­вільних прав та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учас­ників.

6. Нормами кооперативного права визначаються мета і пред­мет діяльності кооперативу (товариства), закріплюються коопера­тивні принципи; види кооперативів та їх об'єднань; внутрішня структура; умови і порядок створення, функціонування і припинен­ня діяльності, права та обов'язки членів кооперативу; основні напрями господарської, соціальної та іншої діяльності з метою іадоволення економічних та інших інтересів пайовиків, зміст май­нових відносин і господарської діяльності, структура, функції і компетенція органів управління і контролю тощо.

Чинне законодавство України не має законодавчого визначен­ня поняття кооперативу (товариства), яке б стосувалося всіх видів кооперативів. В Законі України «Про споживчу кооперацію» (1992 р.) є визначення споживчого товариства, яке стосується пер­винної ланки споживчої кооперації. Згідно зі ст. 5 Закону споживче товариство — це самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарюван­ня з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Індивідуальними членами сільськогосподарського кооперати­ву і споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, а учнівських товариств — 14-річного віку.

Колективними членами кооперативу можуть бути селянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподарські під­приємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси, або інші юридич­ні особи.

Законодавство України передбачає й інші види кооперативів. Так, в ст. 20 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. засвідчено, що суб'єктами нрава колективної власності поряд , з колективними підприємствами можуть бути кооперативи, господа­рські об'єднання та інші організації[84]. Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 р. (ст. 5) сільськогосподарські коопе­ративи, садівницькі товариства та акціонерні товариства визнано суб'єктами права колективної власності на землю[85].

У постійне користування надаються земельні ділянки житло­вим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівель- ним кооперативам (ст. 66 ЦК України).

6. Законом колишнього СРСР «Про кооперацію в СРСР» (28 травня 1988 р.) дано визначення соціалістичного кооперативу, яке стосується колгоспів, кооперативів в сфері виробництва і послуг, а також споживчих товариств[86].

Узагальнюючи, можна сказати, що кооператив (товариство) — це самостійне, самоврядне об'єднання громадян, які на основі добровільності, відкритості членства і взаємодопомоги з додержан­ням кооперативних принципів об'єднуються для спільної господа­рської чи іншої статутної діяльності з метою поліпшення свого економічного і соціального стану (для споживчих і обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів), або отримання прибутку (для виробничих кооперативів) об'єднуючи для цього частку свого май­на (майновий пай) чи землі (земельний пай).

7.

В Україні у законодавчому порядку визначено правове становище споживчих товариств і сільськогосподарських коопера­тивів. Законом України «Про споживчу кооперацію» дано визна­чення споживчого товариства, порядок його створення, діяльності і ліквідації, встановлено права й обов'язки членів товариства, орга­нів управління, врегульовані відносини і порядок здійснення гос­подарської і соціальної діяльності, розподілу доходів і зовнішньо­економічні відносини, а також взаємовідносини товариств з орга­нами державної виконавчої влади, з підприємствами і організація­ми незалежно від їх форм власності (про зміст цих та інших правовідносин, що обумовлюють правове становище споживчого товариства, йдеться в інших розділах книги). Правове становище сільськогосподарських кооперативів визначено Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію». Правове становище кре­дитних спілок (товариств) в загальних рисах визначено Указом Президента України.

Про діяльність інших видів кооперації законодавчих актів немає.

8. Правове становище виробничих, сільськогосподарських, споживчих, обслуговуючих, садівничих, житлових, житлово-будіве­льних, дачно-будівельних, гаражних та інших видів кооперативів визначається також їх статутами та іншими установчими докумен­тами.

До установчих документів кооперативу, крім статуту, входить акт про їх заснування. Таким актом може бути установчий договір або ж протокол установчих зборів громадян та їх рішення про створення кооперативу (товариства). У протоколі установчих зборів зазначається час і місце їх проведення, кількість засновників, мета, принципи і предмет діяльності кооперативу, порядок створення і компетенція органів управління, формування і використання майна і майнових фондів, розподілу доходів, припинення діяльності. Рі­шенням установчих зборів затверджується статут кооперативу. Не­великий кооператив може бути утворений установчим договором. Участь у кооперативі юридичних осіб оформляється договорами.

9. Статут — це прийнятий у відповідності із законодавством основний документ, затверджений засновниками кооперативу, яким визначається його правове становище.

У статуті зазначаються такі реквізити: найменування і місцез­находження; рішення про те, що кооператив є юридичною особою та має свої печатку і штамп, розрахунковий та інші рахунки в установах банків; предмет і мета діяльності; органи управління; порядок їх створення і компетенція; джерела і порядок формування майна, створення майнових фондів, розподілу доходів; порядок та умови припинення діяльності (реорганізації, злиття, поділу і лікві­дації), а також інші положення.

Для статуту кооперативу основними реквізитами будуть: вста­новлення розміру і порядок внесення вступних і пайових внесків, порядок прийняття нових членів, створення пайового і неподільно­го фондів майна і порядок їх використання, порядок ліквідації кооперативу. У статуті сільськогосподарського кооперативу зазна­чається порядок формування і використання земельних фондів, здійснення земельно-пайових відносин та ін.

10. У Законі України «Про споживчу кооперацію» (ст. 5 п. 2) записано, шо основним документом, який регулює діяльність спо­живчого товариства, є статут. Зміст статуту кожного кооперативу розробляється і затверджується засновниками самостійно. Важли­во, щоб у ньому були чітко сформульовані основні реквізити, які вимагаються для державної реєстрації кооперативу.

Відповідно до ст. 8, п. 2 Закону України «Про споживчу кооперацію» спілки споживчих товариств мають надавати спожив­чим товариствам практичну допомогу у здійсненні господарської діяльності. Одним із видів такої допомоги є рекомендації по роз­робці проектів статутів споживчих товариств. Виходячи з цих ви­мог, п'ятими зборами Ради Укоопспілки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 р. було затверджено Примірний статут споживчого товариства[87]. Ним рекомендується передбачити в конкретних стату­тах споживчих товариств такі розділи: вступна частина; загальні положення; членство, права та обов'язки членів споживчого това­риства; органи управління і контролю споживчого товариства; вла­сність споживчого товариства; економічна і соціальна діяльність споживчого товариства; реорганізація та ліквідація споживчого то­вариства.

Загальні вимоги до статутів кооперативів та інших установчих документів полягають у тому, щоб вони не суперечили чинному законодавству, насамперед Конституції України, Цивільному коде­ксу, Земельному кодексу, законам України «Про власність», «Про підприємництво» (для виробничих кооперативів), про оподаткуван­ня, про працю, про охорону праці, про охорону навколишнього середовища, «Про споживчу кооперацію» (для споживчих това­риств), «Про сільськогосподарську кооперацію» (для сільськогос­подарських виробничих і обслуговуючих кооперативів).

II. На правове становище кооперативів впливають і внутріш- ньокооперативні нормативні акти, які в межах своєї компетенції приймаються загальними зборами членів кооперативів чи повнова­жними органами об'єднань кооперативів або спілок. Будучи санк­ціонованими державою, такі акти належать до локальних норматив­них актів. Кооперативи приймають здебільшого такі внутрішньоко- оперативні нормативні акти:

— Правила внутрішнього розпорядку,

— Положення про пайовий і неподільний фонди,

— Положення про оплату праці,

— Положення про кооперативні виплати на майновий пай,

— Положення про кооперативні виплати на земельний пай (для сільськогосподарських кооперативів) та ін.

До внутрішньокооперативиих актів належить і колективний договір, який укладається між адміністрацією і трудовим колекти­вом кооперативу, в якому застосовується наймана праця.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 1. Правове становище кооперативу (товариства):

  1. § 3. Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями
  2. § 2. Правове становище об'єднання кооперативів (спілки)
  3. § 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації
  4. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
  5. Правове становище кооперативів та їх об'єднань
  6. §2. Правове становище різних категорій населення Риму
  7. 3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
  8. 2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
  9. Розділ ІІ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА (ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ) Глава 9. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
  10. Вопрос 65. Каковы права и обязанности членов производственного кооператива? Какую ответственность несут члены производственного кооператива?
  11. 2. Правовое положение членов жилищного и жилищностроительного кооператива.
  12. Правовое положение членов жилищных кооперативов
  13. Второй способ — управление товариществом собственников жилья либо жилищным кооперативом или иным специализированным потребительским кооперативом
  14. Вопрос 73 В чем состоят особенности правового регулирования трудовых отношений в производственном кооперативе?
  15. Особенности правового регулирования статуса отдельных видов потребительского кооператива