<<
>>

§ 2. Правові засади створення та припинення повного товариства

Повне товариство, як і будь-яке інше господарське товариство, створюється фізичними та/або юридичними особами. До того ж Господарський кодекс України встановлює, що учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.

Стаття 114 ЦК України передбачає, що «господарське товариство, крім повного та ко- мандитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником». Таким чином, мінімальна кількість учасників повного товариства — дві особи. Зазначимо, що максимальну кількість учасників повного товариства законодавець не встановлює.

Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності повного товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Учасники повного товариства мають право у порядку, встановленому засновницьким договором товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Прибуток повного товариства розподіляється між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку не допускається;

3) вийти у встановленому порядку з товариства. Реалізація цього права безпосередньо залежить від виду повного товариства (повне товариство може бути таким, що створене на певний строк, та таким, яке створене на невизначений строк). Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Учасник повного товариства може достроково вийти з товариства, заснованого на певний строк, лише за наявності поважних причин. При створенні повного товариства, яке діятиме протягом визначеного періоду часу в засновницькому договорі, доцільно передбачити приблизний перелік причин, які учасники визнаватимуть поважними для дострокового припинення участі в товаристві. Слід зазначити, що згідно із чинним законодавством України будь-яка відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною;

4) одержати вартість частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у складеному капіталі повного товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором у випадку виходу учасника, його виключення, вибуття з повного товариства з підстав, встановлених законодавством;

5) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства у порядку, встановленому законом. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі;

6) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Зазначимо, що кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Будь-яка відмова від цього права чи його обмеження є нікчемною;

7) вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

Зазначене право має лише учасник повного товариства, який діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, за умови, що його дії не були схвалені іншими учасниками;

8) звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть відповідальність перед учасником, який сплатив повністю борги повного товариства, пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

Учасники повного товариства мають ряд обов’язків, зокрема:

1) додержувати засновницького договору товариства та виконувати рішення, прийняті учасниками;

2) виконувати свої зобов’ язання перед товариством, у тому числі ті, що пов’ язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який є його єдиним установчим документом.

Аналіз положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону про господарські товариства дає можливість дійти висновку про те, що засновницький договір повного товариства має містити відомості про:

— найменування повного товариства;

— вид товариства;

— предмет і мета (цілі) діяльності товариства;

— склад засновників та учасників;

— порядок спільної діяльності учасників щодо утворення товариства;

— управління діяльністю товариства та участі в ньому засновників;

— порядок вступу до товариства та виходу з нього;

— розмір та склад складеного капіталу товариства;

— розмір частки кожного учасника у складеному капіталі товариства;

— розмір, склад та порядок внесення вкладів учасниками до складеного капіталу товариства;

— порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі товариства;

— розподіл прибутків та збитків;

— порядок внесення змін до установчих документів;

— умови його реорганізації та ліквідації.

Засновницький договір може містити також відомості щодо інших умов діяльності товариства, які не суперечать закону.

На засновницький договір поширюються всі положення чинного законодавства України про правочини.

Засновницький договір як установчий документ має бути викладений державною мовою. До того ж закон не забороняє викладення засновницького договору одночасно кількома мовами — українською та однією чи кількома іноземними. Така необхідність може бути викликана участю в товаристві іноземних фізичних та/або юридичних осіб.

Учасники повного товариства мають дійти згоди щодо всіх істотних умов засновницького договору. Цивільний кодекс України визнає істотними умовами договору умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Засновницький договір має бути викладений письмово, прошитий, пронумерований та підписаний засновниками (учасниками) або уповноваженими особами.

Зазначимо, що відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) повного товариства.

Учасники повного товариства повинні сформувати складений капітал повного товариства.

Складений капітал повного товариства формується за рахунок вкладів його учасників. Проте слід пам’ятати, що інтереси кредиторів гарантує не тільки майно товариства, а й майно всіх учасників повного товариства. Цим пояснюється той факт, що закон не визначає мінімального розміру складеного капіталу повного товариства.

Вкладами учасників до складеного капіталу повного товариства можуть виступати гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Однак при формуванні складеного капіталу слід пам’ятати про те, що закон може забороняти вносити певні об’єкти до складеного капіталу. Так, ст. 13 Закону про господарські товариства передбачає, що для формування складеного капіталу забороняється використовувати бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Звернімо увагу також на те, що законодавство не регламентує порядок формування чи зміни складеного капіталу повного товариства.

Саме тому учасникам необхідно передбачити в засновницькому договорі розмір складеного капіталу, його склад, порядок та строки внесення учасниками своїх вкладів.

Зазначимо, що прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі. Проте учасники повного товариства можуть обумовити інший порядок розподілу прибутку та збитків у засновницькому договорі або іншій домовленості. Жоден учасник повного товариства не може бути позбавлений права на участь у розподілі прибутку чи збитків.

Процедура створення повного товариства складається з двох основних етапів: підготовчого етапу та етапу державної реєстрації.

На підготовчому етапі вчиняються такі дії, як:

а) визначення коло учасників повного товариства;

б) визначення найменування повного товариства;

в) резервування найменування повного товариства (проводиться за бажанням учасників). Засновник (засновники) повного товариства мають право зарезервувати найменування повного товариства строком на два місяці;

г) розроблення та підписання засновницького договору;

д) повне або часткове формування складеного капіталу товариства у випадках, визначених законом або рішенням учасників.

Другим, обов’язковим етапом заснування повного товариства, є його державна реєстрація.

Державна реєстрація повного товариства здійснюється за загальними правилами державної реєстрації господарських товариств.

Припинення повного товариства здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством для припинення юридичних осіб з особливостями, встановленими Цивільним кодексом України для повного товариства.

Процедура припинення повного товариства передбачена Цивільним кодексом України, законами про господарські товариства, про державну реєстрацію, про банкрутство та іншими нормативно-правовими актами.

Рішення про припинення повного товариства може бути прийнято учасниками такого господарського товариства або компетентним органом державної влади.

Цивільний кодекс України встановлює, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам- правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Таким чином, повне товариство може припинитися внаслідок правонаступництва (реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення) або ліквідації.

Зазначимо, що при реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення всі права та обов’язки повного товариства-правопопередника переходять до правонаступника/ів, тоді як при ліквідації права та обов’язки повного товариства припиняються. Відрізняються згадані способи припинення також тим, що при ліквідації, майно товариства, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між учасниками господарського товариства, тоді як при злитті, приєднанні, поділі та перетворенні все майно товариства- правопопередника переходить до правонаступника.

Слід звернути увагу на те, що повне товариство ліквідовується у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців із моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство.

Повне товариство є таким, що припинилося, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 2. Правові засади створення та припинення повного товариства:

  1. § 3. Правові засади створення та припинення командитного товариства
  2. § 2. Загальні засади створення і припинення товариств з обмеженою відповідальністю
  3. Глава 13. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА
  4. § 2. Загальні засади створення товариства з додатковою відповідальністю
  5. § 3. Правові наслідки порушення порядку створення господарського товариства
  6. Глава 14. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМАНДИТНОГО ТОВАРИСТВА
  7. § 1. Поняття та загальна характеристика повного товариства
  8. § 3. Порядок зміни складу учасників повного товариства
  9. Порядок передачі частки в складеному капіталі повного товариства
  10. Розділ ІІ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА (ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ) Глава 9. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
  11. § 4. Підстави і правові наслідки припинення членства в кооперативі (товаристві)
  12. Стаття 79. Припинення акціонерного товариства