<<
>>

§ 5. Принципи кооперативного права

1. В «Толковом словаре» Даля слово «принцип» тлумачиться як наукові чи моральні засади, правило, основа, від якої не відсту­пають. Принцип розглядається також як щось ґрунтовне, постійне, ідея, що має силу незалежно від часу та обставин, узагальнення, яке виведено із спостереження численних фактів і підтверджене прак­тикою.

Принципи права виводяться як його основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення права[15].

Звідси випливає, що принципи кооперативного права характе­ризуються основними засадами конституційного права громадян об'єднання, правового опосередкування кооперативних відносин, кооперативних принципів і відображають суттєві положення коопе­ративного права, специфіки предмета: методів регулювання.

2. Перш ніж давати характеристику принципам кооперативно­го права, потрібно проаналізувати фундаментальну концепцію коо­перації, визначити характерні особливості організації кооперативів і кооперативних систем, дати класифікацію кооперативних прин­ципів і кооперативної практики, порівняти міжнародні кооперати­вні принципи і кооперативну практику з основними кооперативни­ми принципами і практикою їх застосування в Україні.

На підставі всебічного аналізу кооперативних принципів і деяких аспектів ко­оперативної практики визначити, на яких засадах, в якій формі і в яких межах можна кооперативні принципи втілити в законодавство України і реалізувати в практику кооперативної діяльності.

3. Щоб дати належну оцінку основним кооперативним прин­ципам в Україні, треба зупинитися на їх трансформації в процесі міжнародного кооперативного руху, який започаткували Рочдельсь- кі ткачі на початку XIX ст. в Англії (саме у невеличкому місті Рочдель виникло перше споживче товариство).

Три основних принципи споживчої кооперації впровадили Рочдельські ткачі:

Перший. Щоб ціни споживчого товариства за проданий товар відповідали цінам звичайної роздрібної торгівлі, а не оптовим, оскільки тільки в цьому разі доход буде досить значним, дасть змогу шляхом невеликих відрахувань посилити обігові кошти кооперати­ву і мати вільну готівку, яка значно зміцнює його економічну силу.

Другий. Весь доход від споживчої кооперації повинен бути розподілений між окремими покупцями не за грошовими паями, що вони внесли при відкритті крамниці, а залежно від того, на скільки карбованців вони протягом року закупили товару.

Третій. З метою збереження цілісності громадської справи, щоб товариство було міцно організоване, доводиться відмовитись від продажу в кредит, тому що без лихварських відсотків продавати в борг надто невигідно.

Вимагають також, щоб кожний споживач брав участь у ство­ренні крамниці, щоб самі члени кооперативу були касирами, про­давцями, брали участь у діяльності товариства своєю працею.

Пізніше чітко і науково обгрунтовано основні засади коопера­ції були викладені відомим російським економістом О.Чаяновим в його книзі «Краткий курс кооперации»[16] і відомим українським юристом і економістом М.І.Туган-Барановським у книзі «Соціальні основи кооперації»[17]. Головні принципи сільськогосподарської коо­перації в сучасних умовах сформульовані таджицьким правознав­цем Ш.М.Ісмаїловим1.

Основні напрями відтворення кооперативних принципів зако­нодавстві викладені в книзі Т.Мюнкнера «Кооперативні принципи і кооперативне право». Він показує практичне застосування таких кооперативних принципів: взаємна допомога через об'єднання, сприяння здійсненню економічних інтересів членів; тотожність членів і клієнтів кооперативного підприємства; демократичне упра­вління і контроль; економічна ефективність; добровільність членс­тва; самостійність у визначенні цілей і прийнятті рішень; чесний і справедливий розподіл доходів; відкрите членство; неподільний (резервний) фонд як громадський капітал; стимулювання навчання.

4. Кооперативні принципи кооперативів та їх об'єднань кож­ної з держав мають у своїй діяльності відповідати міжнародним кооперативним принципам, схваленим Міжнародним кооператив­ним альянсом (МКА) — Міжнародною неурядовою організацією, яка в рамках ООН об'єднує національні кооперативні організації більше 120 країн світу. У 1992 р. до складу МКЛ прийнята Центра­льна спілка споживчих товариств кооперації України.

В основу міжнародних кооперативних принципів, схвалених МКА, покладені кооперативні принципи Рочдельських ткачів. З часом вони вдосконалюються, до них вносяться відповідні поправ­ки з урахуванням досвіду Міжнародного кооперативного руху. Нині чинна система кооперативних принципів, тобто основ, на які опи­раються кооперативи, здійснюючи свою діяльність, затверджена 31-м Конгресом МКА у вересні 1995 р. в Манчестері.

У заяві МКА з основоположних принципів кооперації зазна­чено, що кооператив — це автономне об'єднання людей, які добро­вільно об'єдналися з метою задоволення своїх спільних економіч­них, соціальних і культурних потреб та інтересів через спільні підприємства, що демократично управляються. Кооперативи засно­вуються на принципах самодопомоги, самовідповідальності, демо­кратії, рівності і солідарності. Згідно з традиціями засновників, члени кооперативу надають етичне значення чесності, відкритості, соціальній відповідальності і турботі про інших.

5. Остання редакція міжнародних кооперативних принципів

така:

1-й принцип. Добровільність і відкрите членство. Кооперати­ви — це добровільні організації, що відкриті людям, здатним вико­ристовувати їх послуги, які беруть на себе зобов'язання члена без дискримінацій зі статевих, соціальних, расових, політичних чи релігійних міркувань.

2- й принцип. Демократичне управління. Кооперативи — це демократичні організації, шо управляються їх членами, які беруть активну участь у проведенні кооперативної політики і прийнятті рішень. Чоловіки і жінки, що обрані представниками, підзвітні решті членів. У первинних кооперативах члени мають рівне право голосу (один член — один голос).

Кооперативи на інших рівнях також організуються на демократичних засадах.

3- й принцип. Економічна участь. Члени вкладають рівною мірою і демократично управляють своїм кооперативом. В усякому випадку їх частка власності — це власність кооперативу. Члени звичайно отримують обмежену компенсацію, якщо взагалі така є. Це вважається «умовою членства». Доходи розподіляються між членами кооперативу після вирішення фінансових питань розвитку кооперативу, створення по можливості резервів, частина яких при гострій потребі спрямовується до неподільних фондів. Доходи роз­поділяються між членами пропорційно до їх внесків у кооператив; направляються на інші види діяльності, схвалені членами.

4- й принцип. Самостійність і незалежність. Кооперативи — самостійні, самоврядні організації, що діють на засадах самофінан­сування. Якщо вони входять у договірні зв'язки з іншими організа­ціями, у т.ч. з урядом, чи отримують фінансову підтримку із зовні­шніх джерел, то здійснюють це при умові гарантування демократи­чного управління їх членами і підтримки своєї кооперативної само­стійності.

5- й принцип. Освіта, навчання та інформація. Кооперативи забезпечують освіту і навчання своїх членів, обраних представни­ків, адміністративного персоналу, і службовців таким чином, щоб вони сприяли дійсному розвитку кооперативу. Вони інформують громадськість, зокрема молодь і громадських лідерів, щодо характе­ру і вигоди співробітництва.

6- й принцип. Співробітництво між кооперативами. Коопера­тиви обслуговують своїх членів найбільш ефективно і зміцнюють кооперативний рух, працюючи спільно через місцеві, регіональні, національні і міжнародні структури.

7- й принцип. Вигода об'єднання. Кооперативні зусилля спря­мовуються на підтримку розвитку своїх співтовариств через схвале­ну їх членами політику.

5. Основоположні принципи кооперації будуть діяти при умо­ві, шо механізм їх реалізації закладено в правових нормах у законо­давчих актах. При цьому принципи кооперативного права повинні відповідати основним загальним принципам права, якими визнача­ються нормотворча і правозастосовча діяльність, координація меха­нізму правового регулювання, критеріїв оцінки правової природи законів, актів органів державної виконавчої влади і місцевого само­врядування, дій громадян, на підставі яких формується правове мислення і правова культура, цементується система права1.

Головне призначення принципів кооперативного права поля­гає в тому, щоб забезпечити втілення в законодавство єдиної полі­тики кооперації, закладених у ній кооперативних ідей і принципів.

6. В основу принципів кооперативного права покладені конс­титуційні та загальноправові принципи: верховенства права, виз­нання, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека (ст. З Консти­туції України); що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; що держава відповідає перед людиною за свою діяльність; що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; що громадяни України мають право на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економіч­них, соціальних, культурних й інших інтересів; що усі об'єднання громадян рівні перед Законом; що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; що держава за­безпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарюван­ня.

Важливе значення має принцип відтворення в кооперативно­му законодавстві міжнародних кооперативних принципів. Дотри­мання цього принципу обґрунтовується тим, що законодавче забе­зпечення реалізації кооперативних принципів створює умови для створення і функціонування справжніх кооперативів та їх об'єд­нань, для унеможливлення створення лжекооперативів, які викори­стовують кооперативну вивіску для отримання надприбутку, а не задоволення економічних інтересів пайовиків.

Відтворення в законодавстві міжнародних кооперативних при­нципів свідчить про те, що українське законодавство сприймає їх як такі, що сформульовані на грунті узагальнення вікового досвіду міжнародного кооперативного співтовариства, яке організаційно діє в рамках ООН.

Треба враховувати й те, що вступ Укоопспілки у жовтні 1992 р. до МКА обумовлений тим, що споживча кооперація дотри­мується вимог Статуту цієї впливової міжнародної організації, яка

' Про загальні принципи права див.: Котюк В.О.

Теорія права. — К., 1996. — С. 27—33.

діє в рамках ООН. Статтею 6 Статуту Міжнародного кооперативно­го альянсу, затвердженого у жовтні 1992 р. Генеральною асамблеєю МКА, встановлено, що право на членство в МКА мають організації, які в своїй діяльності керуються кооперативними принципами і підтримують цілі МКА.

Одним із принципів кооперативного права є законодавче за­безпечення автономії, господарської самостійності і незалежності кооперативів та їх об'єднань у вирішенні внутрішньокооперативних питань. Дотримання цього принципу відтворено в ст. З Закону України «Про споживчу кооперацію». В ній підтверджується, що «споживча кооперація незалежна у своїй діяльності від органів державного управління, політичних та інших громадських організа­цій. Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якшо це не передбачено законом». Згідно з п. І ст. 28 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», кооператив (об'єднання) відпо­відно до свого статуту самостійно визначає основні напрями госпо­дарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію. В п. 1 сг. 32 Закону записано, що держава гарантує дотримання прав і законних інтересів кооперативів (об'єднань) та їх членів, максима­льно сприяє розвитку і зміцненню господарської самостійності кооперативів.

Згідно зі ст. 5 Закону «Про споживчу кооперацію», ст. 7 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію». Основним документом, що регулює діяльність кооперативів, є статут. Отже, внутрішньоко- оперативні відносини регулюються внутрішньокооперативним нор­мативним актом, який є одним з обов'язкових установчих докуме­нтів для державної реєстрації товариств. На підставі зареєстрованих належним чином статуту та інших установчих документів органи управління кооперативу (в межах своєї компетенції) приймають внутрішньокооперативні акти нормативного характеру.

Принцип кооперативного права органічного поєднання дер­жавного і внутрішпьокооперативного регулювання діяльності коо­перативів та їх об'єднань (спілок) забезпечує їх функціонування в рамках Конституції України і кооперативного законодавства з гара­нтуванням автономії і самостійності при вирішенні внутрішніх питань на засадах демократичного управління і дотримання коопе­ративних принципів. Цим принципом права забезпечується єдність диференціації і субординації правового регулювання кооператив­них відносин.

Головне положення цього правового принципу полягає не в тому, щоб кожне питання, що стосується діяльності кооперативів та їхніх об'єднань, регулювалось на рівні закону, а в тому, щоб кожний кооператив чи об'єднання кооперативів, які звертаються за державною реєстрацією, були створені і діяли у відповідності з кооперативними принципами, відтвореними в їх статутах та інших установчих документах.

7. Законодавством України врегульована діяльність споживчих товариств і сільськогосподарських кооперативів та їх об'єднань і спілок. 10 квітня 1992 р. був прийнятий Закон України «Про споживчу кооперацію», в якому відтворено більшість кооператив­них принципів[18].

У ст. 2 Закону «Основні принципи діяльності споживчої коо­перації» записано, що «діяльність споживчої кооперації» будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного гос­подарського функціонування на основі ринкових відносин. Відпо­відно до ст. 1 Закону споживча кооперація створюється для «спіль­ного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану». Тим самим Законом підтверд­жено, що споживчі товариства та їх спілки не належать до підпри­ємницьких (комерційних) організацій.

Більш повно кооперативні принципи відтворені в статутах споживчих товариств та створених ними районних і обласних спі­лок споживчих товариств, Кримспоживспілки. При їх розробці споживчі товариства і спілки використовували відповідні Примірні статути, затверджені п'ятими зборами Ради Укоопспілки 17 червня 1992 р., що мають рекомендаційний характер. У відповідність з Законом України «Про споживчу кооперацію» 17 червня 1992 р. постановою Ради Укоопспілки було приведено і Статут Укоопспіл­ки2. На XVI з'їзді споживкооперації (березень 1994 р.) прийнято Статут Укоопспілки.

В сг. З Закону про сільськогосподарську кооперацію від 17 липня 1997 р. визначено такі кооперативні принципи: добровіль­ність членства; відкрите членство; обов'язкова трудова участь у виробничих кооперативах; демократичний характер управління за правилом «один член — один голос»; обмеження виплат часток доходу на паї; розподіл доходу відповідно до їх участі в діяльності колективу; контроль за діяльністю в порядку, визначеному стату­том.

Спеціальних законів в Україні щодо регулювання інших видів кооперації ше не прийнято.

Можливість створення і функціонування інших видів коопе­ративів допускається законами України «Про власність», «Про під­приємства в Україні», Земельним кодексом України та ін.

В цілому до принципів кооперативного права можна віднести наступні:

— право на добровільне об'єднання громадян в кооперативи (товариства) та їх об'єднання (спілки) з метою поліпшення свого економічного і соціального стану;

— право на господарську самостійність, добровільний вибір форм і напрямів господарської діяльності для виробничих і невиро­бничих (споживчих, обслуговуючих та інших) кооперативів, при умові, що невиробничі кооперативи не належать до підприємниць­ких (комерційних) структур;

— обов'язок членів брати трудову участь в діяльності виробни­чих кооперативів;

— дотримання кооперативних принципів створення, господа­рювання, управління і контролю, статуту кооперативу, статутів кооперативних об'єднань (спілок) в межах делегованих їм в устано­вленому порядку прав і повноважень;

— органічне поєднання державного і внутрішиьокооператив- ного (в межах, передбачених статутами) регулювання діяльності кооперативів та їх об'єднань (спілок);

— невтручання держави у внутрішньокоогіеративну діяльність, яка здійснюється в межах статутів кооперативів та їх об'єднань (спілок);

— реальність і гарантування суб'єктивних прав учасників ко­оперативних правовідносин.

Будучи закріплені в законодавчих та інших нормативно-пра- вових актах, ці принципи втілюються в основні правові норми та інститути кооперативного права.

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 5. Принципи кооперативного права:

  1. § 1. Зародження кооперації та розвиток кооперативного руху і кооперативного права в Україні в середині XIX — на початку XX ст.
  2. Розділ II Історія кооперативного руху і кооперативного права в Україні
  3. § 2. Співвідношення кооперативного права з іншими галузями права
  4. § 1. Поняття і предмет кооперативного права і його співвідношення з іншими галузями права
  5. § 6. Система кооперативного права
  6. § 3. Функції і завдання кооперативного права
  7. § 1. Конституційні засади кооперативного права
  8. § 1. Поняття права кооперативного самоврядування
  9. § 4. Витоки кооперативного права зарубіжних країн
  10. § 2. Закони як витоки кооперативного права
  11. § 2. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн. Міжнародні організації
  12. Розділ III Витоки кооперативного права
  13. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн