<<
>>

Про деякі питання, пов'язані з формуванням порядку денного

Порядок денний — це документ з переліком питань, які планується розглянути на загальних зборах акціонерів . Це дуже важливий документ, адже законодавством встановлено правило, відповідно до якого:

загальні збори не мають права приймати рішення з питань, які не включені до порядку денного .

Порядок денний на загальні збори акціонерів формує виконавчий орган акціонерного товариства- Якщо вам доведеться брати участь у формуванні порядку денного, пам’ятайте — питання порядку денного повинні формулюватися таким чином, щоб було зрозуміло, які рішення пропонуватимуться акціонерам для голосування . Включення до порядку денного зборів питань на зразок «Різне», «Організаційні питання» та подібних до них не дозволяється . Адже такі дії фактично порушуватимуть право акціонерів на попереднє ознайомлення з питаннями, які будуть розглянуті на загальних зборах.

Порядок денний не є статичним документом . У разі потреби до нього можуть вносити зміни чи доповнення . Відповідна ініціатива може виходити виключно від акціонерів .

Усі зміни необхідно внести до опублікування порядку денного . Після опублікування порядок денний може змінюватися лише за:

• рішенням суду;

• ініціативою акціонерів .

Рішення про прийняття чи відхилення пропозицій щодо внесення змін до порядку денного приймає виконавчий орган акціонерного товариства. Таке рішення повинно в письмовій формі надаватися акціонерам, які висували пропозиції, та бути мотивованим і обґрунтованим .

У деяких випадках внесення змін є обов’язковим . Наприклад, якщо цього вимагає будь-який із акціонерів, що володіє більш як 10 відсотками голосів і який подав свої пропозиції не пізніше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів .

Пам’ятайте — будь-які зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів .

Законодавство України не пояснює, яким чином необхідно виконувати цю вимогу (повідомляти акціонерів персонально чи друкувати відповідні повідомлення в пресі) . Тому відповідний порядок має бути врегульований у статуті акціонерного товариства-

Ще один нюанс, про який слід пам’ятати, стосується тих випадків, коли загальні збори акціонерів скликаються на вимогу наглядової ради акціонерного товариства чи ревізійної комісії. Знайте, у таких випадках встановлюється такий порядок денний, який запропонувала наглядова рада акціонерного товариства чи ревізійна комісія .

4.1.5 Хто може брати участь у загальних зборах акціонерів

Будь-який акціонер має право брати участь у загальних зборах: незалежно від того, скільки акцій він має . Акціонер може взяти участь у зборах особисто або через свого представника. Тобто, акціонер має право призначити особу, яка замість нього братиме участь у загальних зборах акціонерів . Такий представник може бути постійним чи призначеним на певний строк.

Постійного представника доцільно призначати, якщо ви хочете повністю передоручити комусь займатися вашими справами, пов’язаними з діяльністю того чи іншого акціонерного товариства і не плануєте самостійно брати участь у загальних зборах .

У будь-якому разі акціонер має право коли завгодно замінити свого представника. Про це він зобов’язаний повідомити виконавчий орган акціонерного товариства.

Яким же чином акціонер повинен призначати свого представника для участі в загальних зборах? Зробити це дуже просто . Необхідно лише видати такій особі довіреність на право участі та голосування на загальних зборах. При оформленні такої довіреності необхідно пам’ятати деякі важливі моменти.

По-перше, в такій довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному Такі дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Наприклад, ви можете доручити своєму представнику голосувати з усіх питань, що розглядаються на загальних зборах. При цьому ви можете (хоча це і не обов’язково) визначити, як саме голосувати («за» чи «проти») .

В дорученні також можна уповноважити представника ставити питання, висловлювати позицію акціонера, надавати загальним зборам документи чи інформацію тощо . Однак слід пам’ятати, — такі довіреності не можуть передбачати інших повноважень, які не мають відношення до участі представника у загальних зборах.

Якщо довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів указує, за які (проти яких) рішення потрібно проголосувати, представник повинен голосувати саме так, як це передбачено завданням на голосування . Якщо довіреність не містить завдання на голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на власний розсуд .

По-друге, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів має бути належним чином посвідчена.

Загальний порядок посвідчення довіреностей

• Довіреності акціонерів-юридичних осіб на вчинення дій щодо акціонерного товариства повинні бути підписаними керівником або іншою особою, уповноваженою на це статутом акціо- нера-юридичної особи з прикладенням її печатки.

• Довіреності акціонерів-фізичних осіб на вчинення дій щодо акціонерного товариства повинні бути нотаріально посвідченими або такими, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Існує і альтернативний варіант, передбачений законодавством України: посвідчення реєстратором або правлінням акціонерного товариства. Перевага цього варіанту—безоплатність посвідчення . Однак пам’ятайте, що посвідчувати довіреність повинен саме той реєстратор, який веде систему реєстру відповідного акціонерного товариства, або ж правління того акціонерного товариства, збори якого скликаються .

Якщо ви вирішите скористатися саме цим варіантом, необхідно буде з’ясувати, хто саме від імені реєстратора (чи правління акціонерного товариства) має право посвідчувати довіреності на право участі та голосування на загальних зборах. Адже, якщо довіреність посвідчить не та особа, така довіреність вважатиметься недійсною .

Зробити це дуже просто .

Особа (особи), які уповноважені від імені реєстратора чи правління акціонерного товариства посвідчувати довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів, мають бути обов’язково визначені у відповідному наказі (рішенні) реєстратора чи правління . Тож все, що вам необхідно буде зробити, попросити показати копію чи оригінал такого наказу (рішення) .

На загальних зборах можуть бути присутніми і особи, які не є акціонерами або їх представниками. Зокрема, таким правом наділені ті члени виконавчих органів акціонерного товариства, які не є акціонерами товариства- Це цілком логічно, оскільки саме вони володіють повною інформацією про діяльність акціонерного товариства- Їх присутність є гарантією того, що акціонери отримають вичерпну інформацію і відповіді щодо всіх питань, які їх цікавлять.

Проте необхідно пам’ятати, що такі особи мають лише право дорадчого голосу. Це означає, що вони можуть порадити акціонерам, як краще голосувати в тому чи іншому випадку, однак самі голосувати не можуть.

4.1.6

<< | >>
Источник: Сергій Сегеда, Олександр Татаревський. Що треба знати про акціонерні товариства. 2007

Еще по теме Про деякі питання, пов'язані з формуванням порядку денного:

  1. розділ 5 про ДЕЯКІ ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  2. Позови, пов’язані із порушенням права акціонера на інформацію.
  3. Стаття 38. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
  4. Основа чинності нормативного порядку: засаднича норма а) Суть питання про основу чинності
  5. Перелік питань з підготовки до поточного модульного контролю ПИТАННЯ ДО МОДУЛЯ 1
  6. Глава 2. Принципи корпоративного управління щодо правового статусу АТ, порядку його створення і формування та правового режиму майна
  7. ♥ В связи с этим вопрос – есть ли у вас планы составить еще какую-нибудь подобную «инструкцию»? Про лекарства, про платные медуслуги вообще? Про какие-нибудь специализированные клиники? Спасибо! (Анита)
  8. § 7. Деякі наукові концепції сучасної держави
  9. г) Християнська церква перейняла від стоїцизму вчення про дві природи людини та про двояке природне право
  10. Тема 28. Розслідування злочинів, пов'язаних із забрудненням довкілля
  11. Розділ 8. Особливі положення для позовів про визнання ад­міністративного акта недійсним і про присудження адміністра­тивної установи прийняти адміністративний акт
  12. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
  13. Статья 16.14. Нарушение порядка помещения товаров на хранение, порядка их хранения либо порядка совершения с ними операций Комментарий к статье 16.14
  14. Реєстрація звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій
  15. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
  16. Особливості підготовки майбутніх правоохоронців до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях, пов’язаних з протидією правопорушенням