<<
>>

§ 2. Суб'єкти право власності в кооперації

І. Оскільки відносини власності є одним із видів правовідно­син, то їх правова характеристика підпорядкована загальним прин­ципам правовідносин, під якими розуміються врегульовані правом суспільні відносини між конкретними особами (фізичними і юри-

ч х.

і и.

дичними), взаємна поведінка суб'єктів яких забезпечується захода­ми державної охорони.

Звідси випливає, що правовідносини складаються між людь­ми, в тому числі юридичними особами,(~щодо певної сфери суспі­льного життя, певних особистих чи соціальних матеріальних і не­матеріальних блауСклад правовідносин утворюють суб'єкти, щодо яких правовими нормами встановлені певні права і обов'язки, а також об'єкти (предмети), на які спрямовані дії суб'єктів. У будь- яких правовідносинах беруть участь не менш як двоє суб'єктів.

Згідно із законодавством України суб'єктами цивільних (май­нових та особистих немайнових) відносин можуть бути фізичні особи, тобто правоздатні та дієздатні громадяни, іноземні громадя­ни та особи без громадянства (статті 9-М, 565, 566 Цивільного кодексу України), і юридичні особи (статті 23-26 Цивільного коде­ксу України).

2. Одним із елементів правовідносин є норма права, якою визначаються суб'єкти правовідносин, їх зміст та державні заходи, якими забезпечується виконання суб'єктами майнових прав та обов'язків.

За Конституцією України (ст. 41) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Це означає, що кожен має право використовувати свою власність спільно з іншими громадя­нами на основі закону (наприклад, у сімейних відносинах) або ж договору, а також передавати власне майно юридичній особі для спільної діяльності. Майно може належати на праві спільної (част­кової або сумісної) власності громадянам і (чи) юридичним особам.

Юридична особа, яка є юридичною формою майнового відособлен­ня групи людей для спільної господарської та іншої діяльності, є самостійним суб'єктом права власності.

/Суб'єктами права власності в системі кооперації можуть бути кооперативи, об'єднання кооперативів (спілки), а також створені ними підприємства, організації та установи, що є юридичними особами.

3. Так, із змісту п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» вбачається, що власність споживчої кооперації скла­дається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Взаємовідно­сини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на засадах членства і договорів. За таких умов спілка може бути віднесена до господарських об'єднань, побудованих на засадах чле­нства і договорів, якими є статутні об'єднання. Оскільки у спілки об'єднуються споживчі товариства, які передають спілкам частку свого майна і делегують частину організанійно-управлінських фун­кцій, то стає очевидним, що спілки утворюються на засадах членс­тва.

Делегування споживчими товариствами частини своїх повно­важень спілкам може здійснюватися шляхом передачі їх уповнова­женими представниками (делегатами) споживчих товариств при затвердженні статутів і прийнятті нормативних рішень.

У разі потреби додаткові повноваження можуть передаватися і на договірних засадах. Таке поєднання членства і договірних відносин між споживчими товариствами і спілками свідчить про наявність певної централізації і децентралізації управлінських, гос­подарських та інших функцій. Такі правила застосовуються і до інших видів кооперації. Централізація функцій, в тому числі упра­влінських і господарських, властива будь-якій господарській і гро­мадській системі, організаційні структури і об'єднання яких утво­рюються на засадах членства.

У нинішніх умовах в Україні проявляються тенденції, які під гаслом демократизації спрямовані на руйнацію системи споживчої кооперації. Це небезпечна тенденція, якій запобігають шляхом делегування товариствами відповідних повноважень спілкам всіх рівнів.

Статути райспоживспілок, Кримспоживспілки та облспоживс- пілок, а також Статут Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) передбачають певний рівень централізації управлінських і господарських функцій, в тому числі в галузі май­нових відносин, зокрема відносин права власності. У цих статутах відображена політична демократизація внутрішньокооперативних відносин, розширення організаційних і майнових прав споживчих товариств — основної ланки споживчої кооперації України.

4. Статут Укоопспілки передбачає, що членство в Укоопспілці є добровільним (п. 6). Члени Укоопспілки зберігають повну органі­заційну та господарську самостійність. Будь-яке рішення, що сто­сується майнових прав члена Укоопспілки, може бути прийняте тільки за його згодою (п. 7). Взаємовідносини Укоопспілки з її членами будуються на основі Статуту та укладених між ними дого­ворів на виконання робіт чи послуг (п. 8). Визначені Статутом функції органів Укоопспілки, коло їх прав та обов'язків, управлін­ських повноважень свідчить про їх демократичний характер, про надто широку самостійність членів Укоопспілки у розв'язанні гос­подарських та інших внутрішньокооперативних завдань.

Члени Укоопспілки зобов'язані дотримуватися Статуту Укоо­пспілки, договорів та взаємних домовленостей, виконувати рішен­ня її з'їзду, Ради, правління, подавати в установленому порядку

•>' к-п

<< | >>
Источник: В.И. Семчик. Кооперативне право. 1998

Еще по теме § 2. Суб'єкти право власності в кооперації:

  1. Право власності в кооперації
  2. § 5. Суб'єкти правовідносин
  3. § 3. Об'єкти права власності кооперативів та їх об'єднань
  4. Суб'єкти правотворчості
  5. Суб'єкти правовідносин. Поняття правосуб'єктності
  6. § 3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття юридичної особи
  7. Суб'єкти права компаній ЄС
  8. § 3- Інститути і суб'єкти демократії
  9. § 3- Інститути і суб'єкти демократії
  10. БЛОК І. ОСОБИ Модуль І. СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
  11. Поняття державно-правових відносин. Об'єкти і суб'єкти державно-правових відносин.