<<
>>

Виконавчий орган

Виконавчий орган товариства здійснює управління його поточною діяльністю. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства (в акціонерному товаристві).

Завдання виконавчого органу полягає у здійсненні керівництва поточною діяльністю товариства, що передбачає його відповідальність за реалізацію мети, стратегії та політики товариства.

Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Зазначимо, що виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Закон не визначає кількісного складу виконавчого органу, а також строк його повноважень. Зазначені питання слід визначити в статуті товариства.

Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути як учасники товариства, так і особи, які не є учасниками товариства.

Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції виконавчого органу.

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний не лише загальним зборам, а й наглядовій раді товариства і зобов’язаний організувати виконання їх рішень. Виконавчий орган не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства.

Від імені товариства в межах, встановлених Законом про господарські товариства та установчими документами, діє виконавчий орган. Особа, яка очолює виконавчий орган, має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, проте не може бути одночасно головою зборів учасників товариства.

Виконавчий орган самостійно розробляє і затверджує поточні плани та оперативні завдання товариства і забезпечує їх реалізацію.

Виконавчий орган товариства повинен брати участь у розробці річного бюджету та стратегії товариства, оскільки саме він володіє усією необхідною інформацією про товариство, його ресурси та потужності і саме він буде у підсумку відповідати за їх реалізацію.

Під час здійснення управління поточною діяльністю товариства виконавчий орган повинен самостійно, в межах своїх повноважень, приймати рішення, вчиняти правочини та здійснювати інші дії від імені товариства, спрямовані на досягнення мети товариства.

У разі необхідності впровадження нових напрямів діяльності товариства виконавчий орган повинен ініціювати внесення на розгляд загальних зборів пропозиції про внесення змін до статуту шляхом розширення (зміни) предмета діяльності товариства.

Виконавчий орган повинен забезпечувати відповідність діяльності товариства вимогам законодавства, рішенням загальних зборів та наглядової ради (за її наявності), а також здійснювати поточне управління діяльністю товариства відповідно до загальновизнаних стандартів управління. Так, наприклад, усі заходи виконавчого органу повинні регулюватися принципами економічної доцільності та спрямовуватись на збільшення вартості товариства. Здійснюючи власні заходи, виконавчий орган повинен усвідомлювати соціальну відповідальність за діяльність товариства.

Досить часто виникають спірні питання щодо розмежування компетенції голови та членів колегіального виконавчого органу товариства. При цьому практика розгляду судами цієї категорії спорів свідчить про те, що голова виконавчого органу не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав і обов’язків він на підставі ч. 2 ст. 99, ст. 145, 161 ЦК України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання виконавчого органу чи загальних зборів акціонерів.

Так, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.02.06 за касаційною скаргою ЗАТ «Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство “Лютіж” на постанову Вищого господарського суду України від 29.11.05 у справі за позовом ЗАТ «Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство “Лютіж” до ТОВ «Аквасвіт» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.05.04, укладеного між товариствами, встановлено, що у випадку, якщо статутом товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, то голова правління не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав і обов’язків він на підставі ч. 2 ст. 99 та ст. 161 ЦК України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів.

Це підтверджується і положеннями статті 59 Закону про акціонерні товариства.

Необхідно також враховувати, що рішення виконавчого органу товариства, прийняті з перевищенням компетенції, можуть бути визнані недійсними за позовом учасників товариства у разі порушення цим рішенням прав учасників товариства.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме Виконавчий орган:

  1. Стаття 60. Одноосібний виконавчий орган
  2. § 8. Порядок формування та компетенція виконавчого органу
  3. Стаття 59. Колегіальний виконавчий орган акціонерного товариства
  4. 3. Наглядова рада і виконавчий орган
  5. Виконавчий орган акціонерного товариства (правління)
  6. Стаття 61. Припинення повноважень голови та членів виконавчого органу
  7. 3. Наглядова рада і виконавчий орган
  8. Стаття 58. Засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства
  9. § 3. Вищий виконавчий орган влади
  10. Глава 4. Виконавчий орган товариства
  11. Розділ IX. ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
  12. Забезпечення системою корпоративного управління стратегічного керівництва корпорацією, ефективного нагляду за діяльністю виконавчого органу та відповідальності посадових осіб та значних акціонерів.
  13. Участие в арбитражном процессе государственных органов, органов местного самоуправления и иных органов.
  14. 6.1. Особистість засудженого як об'єкт кримінально-виконавчого впливу
  15. Рассмотрение дел об оспаривании ненормативных правовых актов, решений и действий (бездействия) государственных органов, органов местного самоуправления, иных органов, должностных лиц.
  16. Статья 19.3. Неповиновение законному распоряжению сотрудника полиции, военнослужащего, сотрудника органов по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, сотрудника органов федеральной службы безопасности, сотрудника органов государственной охраны, сотрудника органов, уполномоченных на осуществление функций по контролю и надзору в сфере миграции, либо сотрудника органа или учреждения уголовно-исполнительной системы Комментарий к статье 19.3