<<
>>

Визначення двох основних видів поділу

Шоста Директива визначає два основні види поділу: поділ шляхом придбання та поділ шляхом створення нового товариства. Також Шоста Директива визначає порядок поділу товариства за рішенням судового чи уповноваженого органу.

Поділ шляхом придбання є такою операцією, коли після припинення але без процедури ліквідації, товариство переводить до більш ніж одного товариства всі власні активи та пасиви в обмін на розміщення акцій її акціонерів в товариствах, які отримують внески, що виникають в результаті поділу, та можливі грошові виплати що не повинні перевищувати 10 % від номінальної вартості розміщених акцій або, якщо відсутня номінальна вартість - від балансової вартості.

Поділ шляхом створення нових товариств означає операцію, коли після припинення товариства, без процедури ліквідації, воно переводить всі власні активи та пасиви до більш ніж одного новоствореного товариства в обмін на розподіл акціонерам товариства, що підлягає поділу, акцій в товариствах- правонаступниках, а також, можливо, грошових виплат у розмірі 10% від номінальної вартості розміщених акцій або, за відсутності номінальної вартості, від їхньої балансової вартості.

Як у випадку поділу шляхом придбання, так і у випадку поділу шляхом створення нових товариств, повинен бути підготовлений проект умов поділу, що складається та обговорюється виконавчим органом чи органом управління. Проект повинен містити такий обсяг відомостей, що обов’язково включає як мінімум наступні :66

• вид, найменування та місце реєстрації кожного товариства, що приймає участь у поділі;

• коефіцієнт обміну акцій та суму всіх грошових виплат;

• умови розподілу акцій в товариствах-правонаступниках,

• дату, з якої володіння такими акціями надає право власникам приймати участь в отриманні прибутку та будь-які основні умови щодо надання такого права

• дату, з якої операції товариства, що підлягає придбанню, для цілей звітності, вважаються за такі, що відносяться до одного чи іншого товариства- правонаступника;

• права надані товариствами-правонаступниками власникам акцій, за якими закріплені спеціальні права, та власникам цінних паперів інших ніж акції, або запропоновані їм умови;

• будь-яку спеціальну винагороду, призначену експертам, зазначеним в статті 8 (1) та членам виконавчого органу, органу управління, наглядового чи контролюючого органів товариств, що приймають участь в поділі;

• точне описання та розміщення активів та пасивів, що підлягають переведенню до кожного з товариств-правонаступників;

• деталі розміщення акцій акціонерам товариства, що підлягає поділу в товариствах-правонаступниках та критерій, на якому базується таке розміщення.

Відомості про поділ підлягають опублікуванню відповідно до законодавства кожної держави-члена з дотриманням вимог статті 3 Директиви стосовно кожного товариства, що приймає участь у поділі, а зобов’язання забезпечувати проводити таке опублікування покладене на товариства-правонаступники.67

Так само, як і у випадку злиття, рішення про поділ підлягає обов’язковому ухваленню на загальних зборах акціонерів товариства.

Щодо визначення необхідної більшості голосів акціонерів для ухвалення рішення, визначається статтею 7 Третьої Директиви.

Виконавчий орган чи орган управління товариства, яке підлягає поділу зобов’язаний надавати певну інформацію загальним зборам та виконавчому органу чи органу управління товариства-правонаступника.

Велика увага приділена гарантуванню захисту прав та інтересів акціонерів і кредиторів. Стосовно останніх, головні гарантії збереження інтересів Шостою Директивою визначаються через обов’язок погашати зобов’язання товариства, яке підлягає поділу, відповідним товариством правонаступником. Однак держави- члени можуть передбачити положення, що визначають обов’ язок товариств- правонаступників нести солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, яке підлягає поділу.

2.4.2.

<< | >>
Источник: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства.. 2009

Еще по теме Визначення двох основних видів поділу:

  1. Семінар №2 (2 год.) по темі 2.3. Визначення та поділ понять
  2. в) Взаємовідносини двох нормативних систем
  3. § 5. Єдність, з'єднання і поділ влади
  4. Теорія еволюції видів
  5. Стаття 85. Поділ акціонерного товариства
  6. Еволюція біологічних видів та її значення для появи ноосфери
  7. Поділ згідно з рішенням судового чи компетентного органу
  8. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
  9. §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
  10. § 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
  11. 5.1. Загальна характеристика сутності контролю за публічною адміністрацією та його видів
  12. § 3. Порядок злиття, поділу, приєднання та перетворення господарського товариства
  13. Стаття 80. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства
  14. ТЕМА 3 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  15. Стаття 2. Визначення термінів
  16. § 3. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення
  17. Ще раз про проблему визначення права