<<
>>

ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Частина 5 ст. 98 ЦК України передбачає право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду, проте не встановлює підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними.

Стаття 50 Закону про акціонерні товариства визначає загальні засади оскарження рішення загальних зборів акціонерів.

Так, у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги Закону про акціонерні товариства, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Акціонер також може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених ч. 1 ст. 68 Закону про акціонерні товариства питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов’ язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому Законом про акціонерні товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства можуть бути:

— порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

— позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

— порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

• прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

• прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону про господарські товариства);

• прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону про господарські товариства).

У ході вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв’язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно з’ясувати, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Спірним питанням у судовій практиці є визначення кола осіб, які беруть участь у справі в спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

Наприклад, в ухвалі Господарського суду Миколаївської обл. від 22.11.04, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.05, у справі за позовом ТОВ «Миколаївагропроектбуд» до ВАТ «Проектно-вишукувальний інститут “Миколаївагропроект” про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ «ПВІ “Миколаївагропроект” суд помилково встановив, що спір стосується прав та обов’язків фізичних осіб, які є акціонерами ВАТ «Проектно- вишукувальний інститут “Миколаївагропроект”». Скасовуючи зазначені ухвалу та постанову, Вищий господарський суд України дійшов правильного висновку про те, що акціонер не наділений суб’єктивним правом щодо здійснення повноважень АТ, як учасник товариства він може брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, а безпосереднє управління товариством здійснюють його органи, які й представляють АТ у відносинах з третіми особами, а тому висновок суду першої інстанції та апеляційного суду про необхідність розгляду справи за участі акціонерів, зокрема фізичних осіб, безпідставний.

Загальні збори є органом товариства, а їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства. Тому відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство.

Потрібно також мати на увазі, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів.

Виконавчий орган

Згідно зі ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Слід зазначити, що утворення виконавчого органу, згідно з положеннями ЦК України, належить до виключної компетенції загальних зборів, а отже, не може бути делеговане.

Загальні збори повинні сформувати виконавчий орган відповідно до положень статуту товариства, тобто обрати відповідну кількість членів виконавчого органу, призначити голову правління чи іншу особу, яка очолюватиме виконавчий орган. У разі формування виконавчого органу слід пам’ ятати, що до його складу можуть бути обрані як учасники, так і треті особи. Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії. Якщо в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю створено ревізійну комісію, члени цієї комісії не можуть входити до складу виконавчого органу.

Формою роботи колегіального виконавчого органу є засідання, порядок скликання та проведення яких визначається в статуті товариства або у положенні про виконавчий орган товариства.

Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 ЦК України, приймає рішення простою більшістю від кількості присутніх членів, якщо інше не встановлено статутом товариства або законом.

На засіданні колегіального виконавчого органу акціонерного товариства ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради або представника профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу органу.

Статут акціонерного товариства може надавати іншим особам право отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.

Наглядова рада

Формування наглядової ради в акціонерних товариствах, згідно з положеннями ЦК України та Закону про акціонерні товариства, здійснюється загальними зборами акціонерів. Слід зазначити, що утворення наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Загальні збори повинні сформувати наглядову раду відповідно до положень статуту товариства, тобто обрати відповідну кількість членів наглядової ради, призначити голову наглядової ради чи іншу особу, яка її очолюватиме. Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність.

Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.

Формою роботи наглядової ради є засідання, періодичність проведення яких визначається в статуті товариства, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також можуть скликатися на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.

Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.

На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

Протокол засідання наглядової ради оформляється не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання.

Наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.

В акціонерному товаристві можуть утворюватися комітети з питань аудиту та з питань інформаційної політики товариства. Очолюють комітети члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.

Порядок утворення і діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.

Наглядова рада приймає рішення, обов’язкові для виконання. Якщо рішення наглядової ради порушує права та законні інтереси акціонерів товариства чи третіх осіб, вони можуть оскаржити таке рішення до суду.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом подання позову про визнання його недійсним, якщо рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

Ревізійна комісія

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія.

Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства.

Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу комісії, порядку її діяльності та компетенція визначаються статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п’ять років.

Слід зазначити, що не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) акціонерного товариства:

1) член наглядової ради;

2) член виконавчого органу;

3) корпоративний секретар;

4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності;

5) члени інших органів товариства.

Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган має забезпечити членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію.

Формування ревізійної комісії в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю згідно з положеннями ЦК України здійснюється загальними зборами учасників. Слід зазначити, що утворення ревізійної комісії належить до виключної компетенції загальних зборів. Загальні збори повинні сформувати ревізійну комісію відповідно до положень статуту товариства з учасників товариства.

До складу ревізійної комісії, за загальним правилом, не можуть входити особи, які є членами виконавчого органу.

Ревізійна комісія проводить планові, позапланові перевірки, за результатами яких складаються висновки. Ревізійна комісія зобов’ язана доповідати про результати проведених нею перевірок загальним зборам на найближчому її засіданні, що проводиться після здійснення перевірки ревізійною комісією. Доповідь ревізійної комісії викладається у письмовій формі та має містити інформацію про проведені нею планові, позапланові перевірки та складені за їх підсумками висновки, інформацію про достовірність річного балансу з необхідними поясненнями до нього, а також рекомендації щодо затвердження його загальними зборами. Окрім подання у письмовому вигляді доповідь ревізійної комісії загальним зборам також викладається головою ревізійної комісії або його заступником в усній формі на загальних зборах.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ:

  1. Розділ 13. Скасування, зміна та визнання рішення недійсним
  2. Стаття 50. Оскарження рішення загальних зборів
  3. § 6. Визнання установчих документів господарських товариств недійсними
  4. § 6. Постановлення судового рішення про визнання боржника банкрутом
  5. Стаття 46. Протокол загальних зборів
  6. Стаття 37. Порядок денний загальних зборів
  7. Процедура проведення загальних зборів
  8. Розділ 8. Особливі положення для позовів про визнання ад­міністративного акта недійсним і про присудження адміністра­тивної установи прийняти адміністративний акт
  9. Стаття 33. Компетенція загальних зборів
  10. Стаття 38. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
  11. Стаття 35. Повідомлення про проведення загальних зборів
  12. Стаття 40. Порядок проведення загальних зборів
  13. Стаття 49. Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи
  14. Глава 8. ПРИПИНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА ЗА СУДОВИМ РІШЕННЯМ ЩОДО ВИЗНАННЯ ЙОГО БАНКРУТОМ
  15. Стаття 41. Кворум загальних зборів
  16. § 7. Порядок скликання та компетенція загальних зборів акціонерів
  17. Стаття 42. Порядок прийняття рішень загальними зборами
  18. § 3. Повноваження загальних зборів членів кооперативу
  19. Як приймають рішення на загальних зборах акціонерів
  20. Коли і хто може ініціювати скликання загальних зборів