Розділ 9 РОМИ: ДОСТУП ДО МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

M БО «Ромський жіночий фонд „Чіріклі"»^[121] (далі — Фонд «Чіріклі») з 2010 року впроваджує проект «Покращення доступу ромського населення до медичних послуг у сфері протидії захворюваності на туберкульоз силами ромських медичних посередників» (далі — Проект) за підтримки Фонду «Розвиток України».

Також від 2010 року за підтримки міжнародного фонду «Відродження» впроваджувався проект «Покращення ситуації здоров'я ромів в Україні через впровадження програми ромських медичних посередників».

Діяльність Фонду «Чіріклі» безпосередньо спрямована на роботу в громадах ромів з метою вирішення проблем, з якими вони зустрічаються, а також на моніторинг дотримання прав ромів.

Проект «Ромські соціально-медичні посередники» має на меті покращення здоров'я ромів через зміцнення самовизначення ромської громади та поліпшення доступності медичних і соціальних послуг.

Проект передбачає організацію роботи ромських соціально-медичних посередників у дванадцяти пілотних регіонах України, а саме: Одеській, Закарпатській, Запорізькій, Харківській, Херсонській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Львівській областях, а також в AP Крим, яка полягає у впровадженні найкращого досвіду європейських країн із фахової підготовки ромських соціально-медичних посередників та налагодження системи їх роботи в Україні.

Актуальність запровадження Програми ромських соціально-медичних посередників

Найвагомішим аргументом на користь такої роботи є потреба ромів в отриманні належних медичних і соціальних послуг, які надаються медичними працівниками та представниками органів влади в контєксті позитивного ^дискримінаційного та шанобливого) ставлення до них і спілкування з ними у процесі вирішення відповідних життєво важливих питань.

Традиції, які притаманні певним ромським громадам, часто не сприяють і навіть не дозволяють ромам (особливо жінкам) звертатися за медичною чи іншою допомогою до відповідних державних установ. Перешкодою цьому є також і недостатня обізнаність та рівень освіти певної частини ромського населення.

Тому основна мета Проекту — запропонувати ромським громадам послугу з посередництва, яка б вирішувала одночасно низку проблем в їх спілкуванні з державними установами та отриманні ними кваліфікованої і своєчасної допомоги; підвищити рівень обізнаності серед ромів в Україні про систему охорони здоров'я, можливості лікування, у тому числі від тубер-

РОМИ: ДОСТУП ДО МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

кульозу; створити систему перенаправлення між неурядовими організаціями та медичними й соціальними закладами.

Практика посередництва широко розповсюджена в Європі та світі. Такі послуги охоплюють різні найбільш вразливі категорії громадян — інвалідів, мігрантів, представників особливих національних груп населення, включаючи ромів.

Так, Програми ромських посередників працюють у багатьох країнах Європи, зокрема в таких, як Болгарія, Греція, Італія, Македонія, Молдова, Німеччина, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія та ін. У цих країнах практика довела необхідність і корисність залучення посередників у різних галузях.

Важливо, що міжнародна спільнота та міжнародні організації (ООН, Рада Європи, Європейський Союз та Організація з безпеки та співробітництва в Європі) ставляться до запровадження посередництва як до ефективного й органічного методу інтеграції — «соціального включення» таких категорій громадян у суспільне і громадсько-політичне життя. Тому останніми роками вони напрацювали та прийняли низку міжнародних документів, які тією чи іншою мірою є обов'язковими для виконання державами-членами цих організацій, у тому числі й Україною.

Активна позиція міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, стосовно ромів знайшла оформлення у міжнародно-правових актах, якими є рекомендації та резолюції Комітету Міністрів та Парламентської Асамблеї Ради Європи державам-членам.

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо обов'язку держав забезпечити якнайкращий доступ ромів до послуг у сфері охорони здоров'я²

З 2011 року Програму ромських посередників включено до пріоритетів діяльності Ради Європи на основі Страсбурзької декларації, яку було прийнято 20 жовтня 2010 р. на засіданні представників високого рівня держав- члєнів Ради Європи.

На початку 2011 року Рада Європи розпочала Європейську програму навчання ромських посередників, яка має два компоненти: тренін- ги для посередників з освіти, здоров'я, а також налагодження співпраці з органами державної та місцевої влади з метою поліпшення ефективності надання послуг ромському населенню. Ця Програма першочергово впроваджувалася тільки в тих країнах, де проекти з ромського посередництва вже працювали.

Відтак, реалізація Програми ромських соціально-медичних посередників є для України також важливим політичним питанням та відповідальним завданням, особливо зважаючи на те, що Україна у 2011 році головувала в Комітеті Міністрів Ради Європи та сприяла міжнародному розвиткові даної ініціативи.

Крім того, беручи до уваги те, що Україна не є членом Європейської Ромської Декади і не має можливості брати участь у програмах структурних фондів Декади, впровадження програми ромських соціально-медичних посередників є чи не єдиним шансом для України брати участь у європейських програмах та бути залученою до європейських ініціатив.

Майже дворічний досвід Фонду «Чіріклі» у рамках реалізації проекту соціально-медичних посередників у п'яти пілотних регіонах ^[122]

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

України показав, що саме їх робота в громадах може вплинути на зміну стану здоров'я ромів.

За час роботи проекту (від 2010 року до сьогодні) ромські соціально-медичні посередники досягли того, що Більшість ромів уже не Боїться відстоювати й захищати свої права, вони зрозуміли роль і користь від роботи посередників та зацікавлені у збільшенні числа таких осіб, Багато ромських жінок звертаються з проханням пройти навчання для посередників та розпочати роботу в громаді,

Наразі проект «Покращення доступу ром- ського населення до медичних послуг у сфері протидії захворюваності силами ромських медичних посередників» реалізується у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством соціальної політики України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, місцевими й обласними органами влади, Розроблено плани спільних дій із Закарпатською та Одеською обласними державними адміністраціями, Депутатами Берегівської районної ради було ухвалено «План спільних дій з покращення ситуації ромів»,

Свідчення. Приклади порушення права на доступ до екстреної медичної допомоги

можуть прийти до лікарні самостійно. Тільки після розмови з посередником лікарі швидкої забрали дитину до лікарні, де з'ясувалося, що в неї інфекційна хвороба, а не просто застуда.

У місті Ужгород у районі Радванка стався ще один неприємний інцидент наприкінці березня 2013 року. В особи ромської національності був високий тиск та напад сильного кашлю, який спричиняв задуху. Рідні хворого зробили близько 40 дзвінків з виклику швидкої допомоги, але виклик не був прийнятий. Після чого медіатор (медичний посередник) особисто звернувся до «швидкої» і попросив пояснення щодо даної ситуації. Оператор «швидкої» зверхньо відповіла, що вона не приймала викликів, оскільки це телефонувала «циганота». Швидку було направлено тільки після того, як медіатор повідомив операторові, що змушена буде написати скаргу в управління охорони здоров'я.

Слід зазначити, що особиста неприязнь працівників швидкої допомоги до ромсько- го населення не має впливати на ефективність їхньої роботи та рішення щодо надання медичної допомоги чи прийняття виклику. За законом «Про екстрену медичну допомогу», який набрав чинності з 1 січня 2013 року, на території України кожен її громадянин (незалежно від національності) або будь-яка інша особа мають право на безкоштовну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу^[123].

________________________ А

24 квітня 2013 року в районі Радванка міста Ужгород сім'я ромської національності звернулась до медичного посередника Горват Дарини допомогти доставити хвору 12 річну дитину в лікарню. Зі слів матері дитини, вона викликала швидку допомогу 24 квітня увечері, оскільки боялася залишати ночувати вдома хвору дитину, у якої була висока температура (39 градусів) і починалися судоми. Незважаючи на прохання матері забрати дитину до лікарні, лікарі швидкої відмовилися це зробити й повідомили, що завтра вранці хвора з мамою

Рекомендації

1, Забезпечити надання ефективної правової допомоги у випадках дискримінаційних дій проти ромів у сферах охорони здоров'я, соціальних послуг і доступу до громадянських прав,

РОМИ: ДОСТУП ДО МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

2. Базувати організацію мєдичної допомоги ромам на підставі Рекомендацій Rec (2006)10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо поліпшення доступу до мєдичної допомоги для ромів та кочівників у Європі.

3. Легалізувати інститут ромських медичних посередників (медіаторів) на державному рівні шляхом підготовки та затвердження Національної програми ромських медичних посередників.

4. Налагодити співпрацю між лідерами ромських громад і представниками органів охорони здоров'я у кожній області та місцях компактного проживання ромів.

5. Розробляти і впроваджувати всебічні тренінгові програми для посадових осіб органів охорони здоров'я, медичних закладів усіх рівнів з метою забезпечення розуміння державними службовцями міжнародних і національних нормативів, які забороняють дискримінацію.

6. МОЗ України забезпечити доступ до інформації та отримання знань у галузі охорони здоров'я шляхом проведення медичними та соціальними працівниками, органами влади та неурядовими організаціями кампаній для ромів із підвищення їхньої обізнаності. За необхідності, слід надавати інформацію про репродуктивне і сексуальне здоров'я та тендерну рівність як частину просвіти в галузі охорони здоров'я.