<<

Розділ 13 СТАН ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОРІЧНОЇ ДОПОВІДІ «ПРАВА ЛЮДИНИ В галузі охорони здоров'я — 2012»

Рекомендації до глави «Щодо медичної реформи в Україні» (2012)

1. Привести норми Закону України № 3612 від 07.07.2011 року «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» та Закону України № 3611 від 07.07.2011 «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» у відповідність до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Господарчого кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу законів України про працю, Закону України «Про оплату праці»1 — не виконано.

2. Заборонити скорочення мережі лікувальних закладів та введення платних медичних послуг згідно з чинною Конституцією України — не виконано.

3. Посилити контроль з боку правоохоронних органів, прокуратури за механізмами «реорганізації» лікувальних закладів та дотримання чинного законодавства щодо господарського та трудового права — не виконано.

[158]

4. Посилити контроль з боку громадських організацій за впровадженням реформування системи охорони здоров'я — впроваджувалось протягом 2013 року.

5. Підвищити «прозорість» прийняття рішень з усіх питань впровадження медичної реформи, у тому числі проводити громадські обговорення нормативно-правових актів, прийняття яких потребує використання цього механізму втілєння — не виконано.

6. Поширювати інформацію про заходи та етапи впровадження медичної реформи заздалегідь, до фактичних адміністративних дій — частково реалізовувалось Департаментами охорони здоров'я обласних держадміністрацій та деякими громадським організаціями.

7. Розвивати Центри первинної медико- санітарної допомоги на базі комплектації їх спеціально підготовленими фахівцями з відповідною кваліфікацією з урахуванням міжнародного досвіду (до 10 років стажування) — не виконано.

8. Внести зміни до ст. 49 Конституції України щодо скасування положень про безоплатність медичних послуг, гарантувати певний перелік безоплатних медичних послуг (мінімальний базовий рівень, гарантований державою) — не виконано.

9. Після внесення змін до ст. 49 Конституції України визначити джерела фінансування галузі охорони здоров'я: держбюджет та фонд загальнообов'язкового мєдичного страхування — не виконано.

10. Рекомендувати Омбудсмену України взяти під особистий контроль шляхи впровадження реформування системи охорони здоров'я з метою запобігання порушенням основних нєвід'ємних прав людини на життя та здоров'я — при Консультативній раді Омбудсмена України було створено експертну групу з питань медичної реформи.

Стан виконання

Рекомендації, що були викладені, відображали сподівання громадських організацій, керівників закладів охорони здоров'я, представників мєдичної спільноти, а також парламентарів на зміни в системі охорони здоров'я України. Але Більшість цих рекомендацій стосувались змін у законодавстві України та, можливо, Конституції України. Тому 5 червня 2013 року відбулися Парламентські слухання «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я», що були ініційовані громадськістю за участі Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

Точка зору на реформу охорони здоров'я, яку викладено у главі Доповіді «Щодо мєдичної реформи в Україні» було презентовано й на парламентських слуханнях від незалежних представників громадський організацій, мєдичної спільноти, депутатів обласних рад та парламентарів.

Наприклад, процитуємо виступ Іонової М. M., голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я: «У M03 не помічають, що в пілотних регіонах населення масово виступає проти закриття лікарень і поліклінік. Діалог з профспілками медичних працівників має бути постійним. Наразі він нагадує сварку, коли один одного не чує.

Між тим, профспілки цілком обґрунтовано висловлюють скєптицизм щодо планів реформаторів реструктуризувати лікарні без збільшення бюджетних витрат і запровадження страхової медицини. Крім того, є сумніви щодо дотримання трудових прав медичних працівників. Прикладів можна навести безліч, ними рясніє пошта кожного народного депутата. Зокрема, у Чернігівській області закривається дитяче кардіологічне відділення і скорочуються 28 працівників. Це реформа? Хочу зауважити, що слів «скорочення», «звільнення», «закриття» у документах про реформу у сфері охорони здоров'я України ми не знайдемо. Вони гарно звучать: «оптимізація», «реструктуризація» і «перепрофілювання»('Оплески>[159].

Загальний висновок: у 2013 році медична реформа не була завершена та не досягла своїх цілій за планом. Рекомендації правозахисників, представників громадський організацій, мєдичної спільноти, депутатів обласних рад і парламентарів не були втілєні в життя.

Рекомендації до глави «Права людини у сфері паліативної та хоспісної допомоги» (2012)

^ У 2013 році стався прорив у прийнятті нормативно-правової бази, де відбулися найбільш вражаючі зміни, які забезпечують надання паліативної допомоги в Україні

1. Рекомендація: Якнайшвидше (першочергово) прийняти постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров'я» як таку, що відновлює порушені права людини в галузі охорони здоров'я, та внести відповідні зміни до наказів M03, інших міністерств та відомств.

СТАН ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ «ПРАВА ЛЮДИНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я — 2012»

Виконання:

А) 13 травня 2013 року було затверджено постанову Кабінету Міністрів України № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров'я».

Прийняття цієї постанови дозволило впроваджувати світові стандарти призначення наркотичних знеболюючих засобів хворим.

Б) На виконання статей 8, 33 Основ законодавства України про охорону здоров'я (далі — Основи...) та з метою організації надання паліативної допомоги невиліковним хворим 21 січня 2013 року було затверджено наказ МОЗ № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні».

2. Рекомендація: Забезпечити наявність перорального (таблетованого) морфіну на фармацевтичному ринку України. Включити пероральний морфін до списку препаратів, які закуповуються за рахунок державного бюджету, що має привести до стимуляції імпорту або налагодження місцевого виробництва.

Виконання: у травні 2013 року Одеський завод «Інтерхім» налагодив випуск таблетованого морфіну 5 та 10 мг, який надав до багатьох лікувальних закладів країни як благодійну допомогу.

3. Рекомендація: У новоутворених лікувальних закладах (центрах екстреної медичної допомоги), особливо в «пілотних регіонах», забезпечити якнайшвидше отримання ліцензії на обіг наркотичних препаратів.

Виконання: не виконано державою Україна. Впровадження цієї рекомендацій цілком залежить від виконавців «на місцях» — ГО «Інститут правових досліджень і стратегій» має суперечливу інформацію з цього приводу. Деякі новоутворені лікувальні заклади миттєво отримали ліцензії, але деякі її не мають на

момент складання Доповіді. Контроль за цим процесом не був пріоритетом у чиновників.

4. Рекомендація: Затвердити Законом України «Загальнодержавну програму розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні» та виділити постановою Кабінету Міністрів України кошти на державне фінансування цієї програми. Розглянути можливість податкових пільг для організацій, які фінансують установи надання паліативної допомоги (хоспіси), у тому числі для страхових компаній різних форм власності.

Виконання: не було розглянуто та затверджено.

5. Рекомендація: Створити експертні тренінгові центри на базі хоспісів з метою тематичного удосконалення, післядипломної освіти лікарів і медсестер, що працюють у сфері надання паліативної допомоги.

Виконання: Створено в Івано-Франківську та Харкові.

6. Рекомендація: Розвивати систему надання паліативної допомоги вдома у пацієнтів шляхом удосконалення патронажних поліклінічних служб, їх переорієнтації зі служби доставки наркотичних препаратів у виїзну мультидисциплінарну службу паліативної допомоги.

Виконання: стадія виконання. Розвивається у декількох областях України, зокрема у містах Харків, Херсон, Виноградове, Івано-Франківськ та Донецьк.

Рекомендації до глави «Права клієнтів програми замісної підтримувальної терапії» (2012)

1. Рекомендація: Розширити доступ до програми замісної підтримуючої терапії та поліпшити якість послуг.

Виконання: Про це свідчить зростання кількості клієнтів ЗПТ.

• Станом на 01.12.2013 р. замісну підтриму- вальну терапію отримували 8380 хворих.

• Станом на 01.01.2012 року в Україні замісну підтримувальну терапію отримували 6632 пацієнтів, що на 526 більше, ніж було на 01.01.2011 р. та на 1537 більше, ніж станом на 1 січня 2010 р.

2. Рекомендація: Запровадити рідкі форми метадону в практику ЗПТ.

Виконання: не виконано.

3. Рекомендації:

А) Розробити механізм забезпечення безперервності лікування для учасників програми ЗПТ, які перебувають в ІТЗ, СІЗО та МПВ на національному й регіональному рівнях.

Б) Сприяти виконанню положення наказу МОЗ України від 29.12.2009 р. № 1054 (п. 2.5) щодо забезпечення без перерв- ності ЗПТ для пацієнтів, госпіталізованих до стаціонарних відділень лікувально- профілактичних закладів (загального профілю або спеціалізованих). Розширення практики надання ліків ЗПТ за рецептом.

Виконання: За рецептами препарати ЗПТ є можливість отримати тільки в декількох областях, зокрема у Вінницькій, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Чернівецькій, Кіровоградській, Луганській областях та місті Києві — проте число таких клієнтів ЗПТ незначне (офіційних даних не маємо).

4. Рекомендація:

А) Скасувати наказ МОЗ України № 200 від 27.03.2012 р.

«Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю».

Б) Видати новий наказ МОЗ «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю» з урахуванням рекомендацій незалежних експертів.

Виконання: За інформацію Держсоцзах- ворювань відповідний Наказ МОЗ України від 27.03.2013 р. № 238 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 27 березня 2012 року № 200» було зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 637/23169.

5. Рекомендація: Привести норми Наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010 р. щодо невеликих, великих та особливо великих розмірів доз наркотичних засобів, що перебувають у незаконному обігу, у відповідність до добових доз для статистичних цілей (S-DDD), що визначаються мккн оон.

Виконання: На відмову в адміністративних судах трьох інстанцій у задовільненні позову про визнання недійсним (нечинним) Наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010 р. юристами МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» подано скаргу в Європейського суду з прав людини. Таким чином,Наказ МОЗ України № 634 від 29.07.2010 р. подовжує діяти.

6. Рекомендація: Проводити постійний моніторинг випадків порушень прав наркоза- лежних та втручань у діяльність програм зменшення шкоди, зокрема, з боку правоохоронних органів.

Виконання: Виконувалось протягом

2013 року. Зафіксовані приклади порушення прав людини передавались до офісу Омбудсмена України, який вживав заходи законного реагування.

Рекомендації до глави «Права людей,

що належать до ЛГБТ-спільноти, в царині охорони здоров'я» (2012)

1. Рекомендація: Включити сексуальну орієнтацію та тендерну ідентичність до переліку підстав, за якими явним чином заборонена дискримінація в законі про боротьбу з дискримінацією в Україні.

Виконання: не виконано.

СТАН ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ «ПРАВА ЛЮДИНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я — 2012»

2. Рекомендація: Включити сексуальну орієнтацію та тендерну ідентичність до переліку підстав, за якими явним чином заборонена дискримінація у Трудовому кодексі України.

Виконання:не виконано.

^ Найбільш важка галузь прав людини для просування змін.

Жодна з рекомендацій не була виконана

3. Рекомендація: Внести зміни до ст. 74 Сімейного кодексу України («Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі») з метою поширення її дії на одностатеві пари.

Виконання:не виконано.

4. Рекомендація: Внести зміни до наказу МОЗ № 60 від 03.02.2011 р. «Про удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності» з метою усунення таких протипоказань до зміни (корекції) статевої належності (див. Доповідь «Права людини в галузі охорони здоров'я — 2012»)[160].

Виконання:не виконано.

5. Рекомендація: Внести зміни до Порядку обстеження осіб, які потребують зміни (корекції) статевої належності, затвердженого наказом МОЗ № 60 від 03.02.2011 р. (див. Доповідь «Права людини в галузі охорони здоров'я — 2012»).

Виконання:не виконано.

6. Рекомендація: Внести зміни до наказу МОЗ № 479 від 20.08.2008 р. «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути «усиновлювачем», вилучивши з п. 9 «Розлади особистості та поведінки у зрілому віці» код F64 («Розлади статевої ідентичності» за МКХ-10).

Виконання:не виконано.

7. Рекомендація: Включити теми сексуальної орієнтації та тендерної ідентичності до шкільної програми та програм педагогічних вузів і курсів підвищення кваліфікації педагогічного персоналу.

Виконання:не виконано.

8. Рекомендація: Видати наказ Міністерства охорони здоров'я про перегляд наявних і пропонованих медичних посібників, програм тощо з метою усунення будь-яких формулювань, які характеризують гомосексуальність (бісексуальність) як захворювання, психічний розлад, сексуальне збочення тощо та / або пропонують «лікування від гомосексуалізму».

Включити теми сексуальної орієнтації та тендерної ідентичності до програм юридичних і правоохоронних вузів і курсів підвищення кваліфікації особового складу правоохоронних органів.

Виконання:не виконано.

9. Рекомендація: Ухвалити державний план середньо- та довгострокових дій з реалізації інших аспектів Рекомендації КМРЄ.

Виконання:не ухвалено.

Рекомендації до глави «Порушення права на здоров'я в пенітенціарній системі» (2012)

1. Рекомендація: Законодавчо визначити підстави обирання судом запобіжного заходу у кримінальному процесі з урахуванням стану здоров'я суб'єкта кримінального переслідування.

Виконання:не виконано.

2. Рекомендація: Впровадити дієвий механізм зміни запобіжного заходу на підставі стану здоров'я суб'єкта кримінального переслідування.

Виконання: Дієвого механізму не впроваджено. На рівні ДПтСУ4 існує звітність, відповід-

4 Державна пенітенціарна служба України.

но до якої органи ДПтСУ (управління) звітують про число клопотань, надісланих до суду щодо зміни запобіжного заходу (або прискорення слідчих дій) на підставі стану здоров'я суб'єкта кримінального переслідування. У середньому на один слідчий ізолятор (місткістю Близько 1000 осіб) за рік надсилається 20-30 клопотань. Відстєжєння кількості врахованих клопотань не відбувається, адже документи, що отримують органи ДПтСУ в разі зміни запобіжного заходу, не містять інформації про те, що звільнення відбулось саме за станом здоров'я. Також результати розгляду клопотань не передбачені в звітності. Але можна стверджувати, що приблизно з 20 клопотань задовольняються 2-3.

3. Рекомендація: ДПтС відпрацювати механізм прогнозування необхідного запасу ліків, зокрема препаратів APB-терапії, у МСЧ установ пенітенціарної системи з урахуванням імовірної кількості хворих, у тому числі ВІЛ-інфікованих.

Виконання: 2013 рік можна назвати пілот- ним у контексті запровадження планування набору пацієнтів на APT-лікування. Основною зміною в процесі планування є проведення планування не на рівні установ та області, а на рівні ДПтСУ: ДПтСУ «зверху» спускало план набору пацієнтів APT. На місцевому рівні такий підхід зазнав значної критики, адже наявні проблеми з проходженням необхідних обстежень та направлень засуджених до МОБ ставили медичний персонал у доволі незручне становище. Загалом, що стосується планування, то в ДПтСУ існує практика, відповідно до якої у вересні-жовтні за нозологіями органи ДПтСУ (управління) повинні заповнити таблицю, в якій мають розписати кількість пролікованих та необхідні фінанси. Але методології ведення розрахунків не існує. Таким чином, механізму прогнозування необхідного запасу ліків, зокрема препаратів APB-терапії, у МСЧ установ пенітенціарної системи з урахуванням імовірної кількості хворих, у тому числі ВІЛ- інфікованих, — не розроблено.

4. Рекомендація: ДПтС забезпечити дотримання безперервності отримання APB-терапії у зв'язку з переводом осуджених осіб з однієї виправної установи до іншої.

Виконання: У зв'язку з втратою чинності Наказу ДДзПВП «Про організацію антиретровірусної терапії хворих на ВІЛ-інфекцію / СНІД осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах» від 15 листопада 2005 року, починаючи з 18 листопада 2013 року в Україні не існує нормативно-правового акту, що гарантував би безперервність отримання АРТ-препаратів ВІЛ-позитивними ув'язненими та засудженими, зокрема при переміщенні з однієї установи кримінально-виконавчої служби до іншої. Наразі єдиним чинним підза- конним актом, що регламентує АРТ-лікування в закладах ДПтСУ, є «Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клі- ніко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії» від 05.09.2012 р. № 692/775/1311/5, але цей документ взагалі не містить норм щодо регламентації механізму забезпечення безперервності лікування АРТ-препаратами. Забезпечення запасом APT препаратів передбачено лише для осіб, які звільняються з установ. Тому в 2013 році були зафіксовані скарги щодо незабезпечення АРТ-препаратами під час переміщення, зокрема під час транзиту, в слідчому ізоляторі. Але на практиці користуються саме цим Порядком, навіть при переміщенні засуджених та ув'язнених.

5. Рекомендація: ДПтС розробити порядок надання лікарями-інфекціоністами фахової допомоги ВІЛ-інфікованим засудженим особам (штатний розклад, планові виїзні консультації).

Виконання: Аналіз виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії» від 05.09.2012 р. № 692/775/1311/5 свідчить, що ситуація з до А

СТАН ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ «ПРАВА ЛЮДИНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я — 2012»

г

ступністю медичної допомоги, зокрема консультативної допомоги лікарів-інфекціоністів, суттєво не змінилась. Адже Порядок містить загальні формулювання, які взагалі не деталізують процедури доступу лікарів-інфекціоністів до установ, а також доступ пацієнтів до лікарів- інфекціоністів. Будь-яких додаткових зрушень у деталізації роботи лікарів-інфекціоністів, взаємодії з комунальними мєдичними установами, не відбулось.

6. Рекомендація: ДПтС розробити особливий порядок тримання затриманих або осуджених ВІЛ-інфікованих матерів з дитиною.

Виконання: Будь-якої роботи в цьому напрямку не зафіксовано. Чинними залишаються «Інструкція про порядок профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини в закладах Державної кримінально-виконавчої служби України»та «Інструкція про порядок надання мєдико-соціаль- ної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям».

Недеталізовано численні процедури, зокрема отримання дитячого харчування, медичного нагляду тощо.

Єдиним зрушенням, яке може поліпшити становище дітей (у тому числі ВІЛ-позитивних), які перебувають у закладах ДПтСУ, є зміна, внесена до статті 141 Кримінально-виконавчого кодексу (КВК) Законом України щодо внесення змін до КВК від 05.09.2013 р. № 435-VII. Ця зміна надала будинку дитини при виправній колонії статус дитячого закладу.

Рекомендації до глави «Роми: доступ до медичних послуг» (2012)

1. Рекомендація: Забезпечити надання ефективної правової допомоги у випадках дискримінаційних дій проти ромів у сферах освіти, працевлаштування, забезпечення житлом, охорони здоров'я, соціальних послуг і доступу до громадянських прав.

Виконання: виконувалось протягом 2013 року.

2. Рекомендації:

• Забезпечити усіх жителів України, у тому числі й ромів, усіма особистими та іншими документами, необхідними для реалізації фундаментальних громадянських, політичних, соціально-економічних прав.

• Розробити програми щодо забезпечення реєстрацією усіх ромів, які фактично проживають на певній території, та пересвідчитися в тому, що місцева влада не відмовляє ромам у реєстрації. Сприяти виправленню існуючих статистичних даних про забезпечення ромів України соціальними послугами, у тому числі охорони здоров'я та соціального забезпечення.

• Легалізувати інститут ромських мєдичних посередників (медіаторів) на державному рівні шляхом підготовки та затвердження Національної програми ромських мєдичних посередників.

• Налагодити співпрацю між лідерами ромських громад і представниками органів охорони здоров'я у кожній області та місцях компактного проживання ромів.

• Розробляти і впроваджувати всебічні тренінгові програми для посадових осіб органів охорони здоров'я, мєдичних закладів усіх рівнів з метою забезпечення розуміння державними службовцями міжнародних і національних нормативів, які забороняють дискримінацію, та використання їх у роботі, у тому числі для забезпечення виконання ними обов'язків щодо захисту громадян України від проявів дискримінації.

Виконання: За проектом представники МБО «Ромський жіночий фонд „Чіріклі"» протягом 2013 року надавали консультативну допомогу ромському населенню за програмами «Покращення ситуації здоров'я ромів в Україні через впровадження програми ромських мєдичних посередників» та «Покращення доступу ромського населення до мєдичних послуг у сфері протидії захворюваності на туберкульоз силами ромських мєдичних посередників».

12 Ibd., але Обласне управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації встановлює квоту у 230 пацієнтів (http://ucdc.gov.ua/

32 «Груз 200 — военный термин, обозначающий транспортировку убитых или умерших людей в специальном герметичном контейнере (запаянный

<< |
Источник: А.О. Роханський. Права людини в галузі охорони здоров'я — 2013. Доповідь правозахисних організацій. — Харків: Права людини, 2014— 128 с.. 2014

Еще по теме Розділ 13 СТАН ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОРІЧНОЇ ДОПОВІДІ «ПРАВА ЛЮДИНИ В галузі охорони здоров'я — 2012»:

  1. А.О. Роханський. Права людини в галузі охорони здоров'я — 2013. Доповідь правозахисних організацій. — Харків: Права людини, 2014— 128 с., 2014
  2. § 2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
  3. Розділ 5 ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В ГАЛУЗІ ПСИХІАТРІЇ
  4. I. Каталог прав пацієнтів: загальні права у сфері охорони здоров’я
  5. Сенюта І.Я., Клапатий Д.Й.. Права учасників антитерористичної операції у сфері охорони здоров’я. 2016, 2016
  6. Розділ 2 ПРАВО I ЛЮДИНА ПРАВА ЛЮДИНИ
  7. § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
  8. Розділ 1 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
  9. Розділ 17. Виконання
  10. Розділ 7 ПРАВА ЛЮДИНИ У СФЕРІ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
  11. Розділ 4 СУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я
  12. Розділ IX ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
  13. Розділ IX ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
  14. Якими спеціальними правами наділені учасники бойових дій у сфері охорони здоров’я?