<<
>>

^ Важливо!

Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист ,військовослужбовців та членів їх сімей»)

Питання направлення громадян на лікування за кордон регламентовано Положенням про порядок направлення громадян на лікування за кордон, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.1995 р. № 991.

Хто здійснює направлення на лікування за кордоном?

Обласні, центральні районні (міські) лікарні порушують питання про

направлення громадян на лікування за кордон і направляють до управлінь (відділів) охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації:

1) детальний витяг з історії хвороби, надрукований у двох примірниках;

2) обґрунтування доцільності лікування за кордоном;

3) довідки про склад сім’ї хворого (далі - документи)

Управління (відділ) охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації у разі визнання необхідності такого лікування надсилають документи до МОЗ України або видають їх хворому (чи за його дорученням - іншій особі) для подання до МОЗ України

Комісія з питань направлення на лікування за кордон МОЗ України (далі - Комісія)

ухвалює рішення про доцільність лікування за кордоном на підставі - висновку головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ України

(Примітка: Згідно повідомлення МОЗ України від 26.09.2014р.

(http://www. moz.gov. ua/ua/ portal/pre_20140926_b.html) аби впорядкувати та спростити процедуру відправлення на лікування за кордон важкопоранених, члени постійно діючого штабу МОЗ України з питань організації медичного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій ухвалили рішення створити спеціальну медичну комісію)

Який порядок прийняття рішення про направлення на лікування за кордон?

Обов’язкові умови для ухвалення позитивного рішення:

- складене головним спеціалістом відповідного профілю МОЗ України обґрунтування щодо неможливості ефективного лікування хворого в Україні, а також

- підтвердження медичним закладом зарубіжної країни можливості надання відповідної спеціалізованої допомоги

> рішення Комісії ухвалюється простою більшістю голосів і оформляється протоколом у встановленому порядку;

> на підставі рішення Комісії видається відповідний наказ МОЗ України;

> за необхідності Комісія ухвалює рішення про направлення за кордон разом із хворим особи, яка буде його супроводжувати.

Що включають витрати пов’язані із направленням на лікування за кордон та як вони визнаються?

Витрати включають:

> вартість лікування;

> вартість проїзду хворого туди і назад;

> вартість проїзду туди і назад супроводжуючої особи (за рішенням МОЗ України).

Сума зазначених та інших витрат і відповідальність сторін, у тому числі за обґрунтованість терміну та якість лікування, визначаються на підставі письмової домовленості МОЗ України з відповідним медичним закладом зарубіжної країни.

Які кошти можуть використовуватись для покриття витрат, пов’язаних з направленням громадянина на лікування за кордон?

Для покриття витрат можуть використовуватись кошти:

- хворого та його сім’ї;

- Державного бюджету України (передбачені МОЗ для таких цілей);

- місцевого бюджету (примітка: обласний/районний бюджет, бюджет села, селища, міста);

- підприємства, установи, організації та їх об’єднань незалежно від форм власності;

- громадських об’єднань та окремих громадян;

- Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (до 20 відсотків у кожному конкретному випадку направлення на лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Важливо!

• У разі коли середньомісячний сукупний доход сім’ї (з розрахунку на одного її члена) не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць (17 гривень), відшкодування витрат, пов’язаних із направленням громадянина на лікування за кордон, за рахунок хворого та членів його сім’ї не провадиться.

• Якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї (з розрахунку на одного її члена) більший за одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, хворий чи його сім’я сплачують за лікування за кордоном 50 відсотків суми цього перевищення (з розрахунку на кожного члена сім’ї), але не більше за фактичні витрати, пов’язані з направленням громадянина на лікування за кордон. Решта витрат здійснюється за рахунок інших коштів, зазначених вище

Приклад. Сім’я А. складається із чотирьох осіб - батько, мати, двоє дітей 14 та 13 років. Батько та матір отримують щомісячно заробітну плату у розмірі 1500 та 2000 гривень відповідно. Окрім того, сім’я здає в оренду квартиру на підставі договору оренди, за що отримує орендну плату в розмірі 1000 гривень на місяць. Щомісячний сукупний дохід сім’ї обраховується шляхом додавання зазначених сум. Для визначення середньомісячного доходу усіх осіб необхідно загальний сукупний дохід поділити на 6. Загальний сукупний дохід - це сума усіх доходів членів сім’ї за шість місяців. Середній дохід на одну особу обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу всіх осіб на кількість цих осіб.

Середньомісячний дохід на одного члена сім’ї станом на 01.07.2016р.

січень лютий березень квітень травень червень
Зарплата

батька

2000 2000 2000 2000 2000 2000
Зарплата

матері

1500 1500 1500 1500 1500 1500
Орендна

плата

0 0 0 1000 1000 1000

(24000:6):4= 1000 гривень

Сума перевищення становитиме: 1000 грн - 17 грн = 983 грн. Відтак, за лікування за кордоном сім’я повинна буде сплатити 491 грн 50 коп. з власного бюджету.

(Детальніше питання про види витрат, які враховуються для визначення середньомісячного доходу та порядок його обрахунку, регламентовані Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги від 15.11.2001 р. № 486/202/524/455/3370).

VII.

<< | >>
Источник: Сенюта І.Я., Клапатий Д.Й.. Права учасників антитерористичної операції у сфері охорони здоров’я. 2016

Еще по теме ^ Важливо!:

  1. ' Важливо!
  2. Розділ 3. Доступність матеріалів справи
  3. §2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
  4. Соціальна адаптація як чинник енцефалізації: мова й інтелектуальний розвиток
  5. А. Порядок забезпечення технічними засобами реабілітації
  6. 3. Світові тенденції розвитку та загальноприйняті принципи корпоративного управління
  7. §4. Джерела корпоративного права України
  8. 2. Класифікація економічних систем
  9. 2. Діагностика рівня соціальної безпеки.
  10. 4.1. Форми діяльності публічної адміністрації
  11. 3.1. Публічна служба: сфери функціонування та сутність