<<
>>

Розділ 4. Докази

Стаття 75. §1. Як доказ варто розглядати все, що може слугувати з'ясуванню справи і не суперечить праву. Зокрема доказом можуть бути документи, по­казання свідків, думки експертів, а також огляди.

§2. Якщо припис права не вимагає офіційного підтвердження визначених фактів або юридичного статусу у процесі засвідчення компетентного органу адміністрації, орган публічної адміністрації бере від сторони на її пропозицію свідчення складені з попередженням про відповідальність за фальшиві пока­зання. Припис ст. 83 §3 застосовується відповідним чином.

Стаття 76. §1. Офіційні документи, оформлені у визначеній формі призна­ченими для цього державними органами у сфері їх діяльності, становлять до­каз того, що в них офіційно стверджується.

§2. Припис §1 стосується відповідним чином офіційних документів, офор­млених органами організаційних одиниць або суб'єктів, у сфері доручених їм на підставі закону або угоди справ, перелічених в ст. 1 пунктах 1 і 4.

§3. Приписи §1 і 2 не виключають можливості наведення докаізів проти змісту документів, пойменованих в тих приписах.

Стаття 77. §1. Орган публічної адміністрації зобов'язаний вичерпним чи­ном зібрати і розглянути весь доказовий матеріал.

§2. Орган може на кожній стадії провадження змінювати, доповнювати або відміняти свою постанову, що стосується дослідження доказу.

§3. Орган, що здійснює провадження, на звернення компетентного для ви­рішення справи органу (ст.52), може за належністю або на пропозицію сторо­ни заслухати також нових свідків і експертів про обставини, що є предметом цього провадження.

§4. Загальновідомі факти, а також факти, відомі органові за належністю, не потребують доведення. Факти, відомі органові за належністю, треба повідо­мити стороні.

Стаття 78. §1. Вимогу сторони, що стосується дослідження доказу, на­лежить розглянути, якщо предметом доказу є обставина, що має значення для справи.

§2. Орган публічної адміністрації може не зважити на вимогу (§1), яку не було оголошено під час дослідження доказів або під час розгляду, якщо ця вимога стосується обставин, уже підтверджених іншими доказами, хіба що вони мають значення для справи.

Стаття 79. §1. Сторона повинна бути повідомлена про місце і строк отри­мання доказу від свідків, експертів або огляду принаймні за сім днів до строку.

§2. Сторона має право брати участь в дослідженні доказів, може ставити запитання свідкам, експертам і сторонам, а також давати роз'яснення.

Стаття 80. Орган публічної адміністрації оцінює на підставі сукупності до­казового матеріалу, чи було доказано цю обставину.

Стаття 81. Обставина може бути визнана доведеною, якщо сторона мала можливість висловитися щодо наведених доказів, якщо не йдеться про обста­вини, перелічені в ст.10 § 2.

Стаття 82. Свідками не можуть бути:

1) особи, неспроможні до спостерігання або повідомлення своїх спостере­жень;

2) особи, зобов'язані до збереження державної і службової таємниці на об­ставини, що є охоплені таємницею, якщо вони не були в порядку, визначеному обов'язковими приписами, звільнені від обов'язку зберігання тієї таємниці;

3) духовні особи стосовно фактів, які охоплюються таємницею сповіді.

Стаття 83. §1. Ніхто не має права відмовитися від показань як свідок за ви­нятком дружини сторони, рідних сторони першого ступеня та інших осіб, які перебувають зі стороною в стосунках виховання, опіки або піклування. Право відмови від показань триває також по закінченні шлюбу, опіки або піклуван­ня.

§2. Свідок може відмовитися від відповідей на запитання, якщо відповідь могла б спричинити для нього або його близьких, зазначених в §1, карну від­повідальність, ганьбу або безпосередню майнову шкоду або призвести до по­рушення обов'язку збереження професійної таємниці, що охороняється зако­ном.

§3. Перед взяттям показань орган публічної адміністрації попереджує свід­ка про право відмови від показань і відповіді на запитання, а також про від­повідальність за фальшиві показання.

Стаття 84. §1. Якщо в справі потребуються спеціальні відомості, орган публічної адміністрації може звернутися до експерта або експертів для вислов­лення думки.

§2. Експерт підлягає виключенню на засадах і в порядку, визначеному в ст. 24. Крім того, до експертів застосовуються приписи, що стосуються опи­тування свідків.

Стаття 85. §1. Орган публічної адміністрації може в разі потреби здійсню­вати огляд.

§2. Якщо предмет огляду знаходиться у третіх осіб, ці особи зобов'язані на звернення органу пред'явити предмет огляду.

Стаття 86. Якщо по вичерпанні засобів доказу або з причини їх браку за лишаються нез'ясованими факти, істотні для вирішення справи, орган публіч­ної адміністрації для їх з'ясування може опитати сторону. До опитування сто­рони застосовуються приписи, що стосуються свідків, за винятком приписів про засоби примусу.

Стаття 87. Колегіальний орган, компетентний до видання рішення в справі, може доручити здійснення доказового провадження або його частини одному зі своїх членів або працівників, якщо конкретні приписи цьому не за­перечують.

Стаття 88. §1. Якщо хто-небудь, будучи зобов'язаний до особистої явки (ст.51), всупереч правомірному виклику на з'явився без обґрунтованої причи­ни як свідок або експерт або безпідставно відмовився від дачі показань, вислов­лювання думки, пред'явлення предмета огляду або участі в іншій офіційній дії органом провадження може бути накладено штраф до 50 злотих, а в разі пов­торної неявки на виклик — штраф до 200 злотих. Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено.

§2. Орган, який наклав грошовий штраф, може на пропозицію покарано­го, подану протягом семи днів від дати отримання повідомлення про покаран­ня, визнати обґрунтованою відмову від показань, висловлювання думки або надання предмета огляду і звільнити від грошового штрафу. На відмову від звільнення від штрафу може подаватися скарга.

§3. Накладення штрафу не виключає можливості застосування до свідка, що заперечує, засобів примусу, передбачених у спеціальних приписах.

Стаття 88а. У разі невиконання обов'язку, зазначеного в ст.88 §1, солда­том строкової служби орган, що збирає докази, замість накладення грошового штрафу, подає військовій частині, в якій служить солдат, подання про засто­сування заходів дисциплінарної відповідальності.

<< | >>
Источник: Школик А.М.. Порівняльне адміністративне право. 0000

Еще по теме Розділ 4. Докази:

  1. До розділу 4: Кодекс адміністративного провадження Республіки Польща1 ЧАСТИНА І. Загальні правила Розділ 1. Сфера дії
  2. Розділ 12. Відновлення провадження
  3. Розділ 11. Оскарження
  4. Розділ 3. Пропозиції
  5. Розділ 2. Судді
  6. Розділ 5. Судове управління
  7. Розділ 15. Відновлення провадження
  8. Розділ 4. Участь преси і громадських організацій
  9. Розділ 6. Сторона
  10. Розділ 8. Вручення
  11. Розділ 9. Виклики
  12. Розділ 10. Строки
  13. Розділ 5. Розгляд
  14. Розділ 7. Рішення
  15. Розділ 8. Угода
  16. Розділ 9. Постанови
  17. Розділ 10. Апеляція