Розділ 12. Відновлення провадження

Стаття 145. §1. У справі, що завершилась остаточним рішенням, провад­ження відновлюється, якщо:

2) докази, на підставі яких встановлено суттєві для справи фактичні об­ставини, виявилися фальшивими;

3) рішення було видано внаслідок злочину;

4) рішення було видано працівником або органом публічної адміністрації, який підлягає виключенню згідно зі ст.

5) сторона без власної вини не брала участі в провадженні;

6) виявляються суттєві для справи нові фактичні обставини або нові до­кази, що існують в день видання рішення, не відомі органові, який видав рішен­ня;

7) рішення було видане без отримання позиції іншого органу, як це вима­гається законом;

8) вступне питання було вирішене компетентним органом або судом по- іншому від оцінки, прийнятої при виданні рішення (ст.100 §2);

9) рішення було видано на підставі іншого рішення або вироку суду, яке потім було відхилене або змінене.

§2. З причин, визначених у §1 пункти 1 і 2, провадження може бути від­новлено також перед ствердженням фальшування доказу або скоєння злочи­ну через вирок суду або рішення іншого органу, якщо фальшування доказу або скоєння злочину є очевидним, а відновлення провадження є необхідним для усунення небезпеки для життя або здоров'я людей або важливої шкоди для суспільного інтересу.

§3. З причин, визначених в §1 пункти 1 і 2, можна відновити провадження також у випадку, коли провадження в суді або іншому органі не може бути роз­почато через збіг часу або з інших причин, визначених у приписах права.

Стаття 145а. §1. Можна вимагати відновлення провадження також у ви­падку, коли Конституційний трибунал винесе рішення про невідповідність нормативного акту, на підставі якого було видано рішення, Конституції, між­народній угоді або закону.

§2. У ситуації, визначеній у §1, скарга про відновлення вноситься в строк до одного місяця від дня набуття чинності рішення Конституційного трибуналу.

Стаття 146. §1. Скасування рішення з причин, визначених у ст. 145 §1 пун­ктах 1 і 2, не може відбутися, якщо від дня вручення або оголошення рішен­ня минуло десять років, а з причин, визначених в ст.145 §1 пунктах 3-8, а та­кож в ст.145а, якщо від дня вручення або оголошення рішення минуло п'ять років.

§2. Рішення не відхиляється також у випадку, якщо внаслідок відновлен­ня провадження могло б бути прийнято лише рішення, яке за своєю суттю від­повідало б попередньому рішенню.

Стаття 147. Відновлення провадження здійснюється за належністю або на вимогу сторони. Відновлення провадження з причини, визначеної в ст.145 §1 пункт 4, а також в ст.145а настає лише на вимогу сторони.

Стаття 148. §1. Подання про відновлення провадження вноситься до орга­ну публічної адміністрації, який видав у справі рішення в першій інстанції, в строк до одного місяця від дня, у який сторона довідалася про обставину, що становить підставу для відновлення провадження.

§2. Перебіг строку для складання подання про відновлення провадження з причини, визначеної в ст.145 §1 пункті 4, починається від дня, у який сторона довідалася про рішення.

Стаття 149. §1. Відновлення провадження відбувається шляхом постанови.

§2. Постанова є підставою для здійснення компетентним органом провад­ження щодо причин відновлення, а також щодо вирішення справи по суті.

§3. Відмова відновлення провадження відбувається шляхом рішення.

Стаття 150. §1. Органом публічної адміністрації, компетентним в справах, зазначених в ст.149, є орган, який видав в справі рішення в останній інстанції.

§2. Якщо причиною відновлення провадження є діяльність органу, за­значеного в §1, питання про відновлення провадження вирішує орган вищого ступеня, який водночас визначає орган, компетентний для вирішення справ, зазначених в ст.149 §2.

§3. Припис §2 не стосується випадків, коли рішення в останній інстанції видав міністр, а в справах, що належать до завдань органів місцевого самовря­дування — апеляційна колегія самоврядування.

Стаття 151. §1. Орган публічної адміністрації, про який йдеться в ст.150, після здійснення провадження, зазначеного в ст.149 §2, видає рішення, в яко­му:

9) відмовляє у скасуванні попереднього рішення, у разі встановлення від­сутності підстав для його відхилення на підставі ст.145 §1 або ст.145а, або

9) скасовує попереднє рішення, коли встановить наявність підстав для його відхилення на підставі ст.145 §1 або ст.145а і видає нове рішення щодо вирі­шення справи по суті.

§2. У випадку, коли внаслідок відновлення провадження не можна відхили­ти рішення через обставини, зазначені в ст.146, орган публічної адміністрації

обмежується ствердженням про видання оскарженого рішення з порушенням права, а також зазначенням обставин на підставі яких рішення не скасовано.

Стаття 152. §1. Орган публічної адміністрації компетентний в питанні відновлення провадження, затримує за належністю або на вимогу сторони ви­конання рішення, якщо обставини справи вказують на обґрунтованість відхи­лення рішення внаслідок відновлення провадження.

§2. На постанову в справі затримання виконання рішення може бути пода­но оскарження, крім випадку видання постанови міністром або апеляційною колегією самоврядування.

Стаття 153. §1 Сторона, яка зазнала шкоди внаслідок видання рішення з порушенням припису ст.145 §1 або скасування такого рішення внаслідок від­новлення провадження, може подавати клопотання про відшкодування шкоди в обсязій на засадах, визначених в приписах Цивільного кодексу.

§2. Вирішення питання про відшкодування відбувається в провадженні в загальному суді.