<<
>>

дОдатОк 8. інструкції для кризового телефонного консультування. Посібник з телефонного консультування. робота з суїцидом та кризою (ред. лепеха т., лешукова О., зуєва г.) (скорочено)

…Слово «самогубство» звучить у кожному четвертому випадку, і питання на цю тему звучать зі злістю, впертістю та сильним страхом.

«Чому ви це зробили?, «хто вас поранив?», «ви насправді бажаєте по- мерти?».

У відповідь ви почуєте: «Залиште мене!», «я тільки хочу за- снути назавжди», «не хочу більше болю і страху катастрофи».

Будь ласка, тільки слухайте. Не бійтесь. Слухайте уважно. Слухай- те від усього серця. Будьте емоційно сприйнятливі. Допоможіть або- ненту побачити альтернативи у його світі чорного-і-білого, всього-або- нічого. Побачте надію там, де він нічого не бачить. Допоможіть йому повірити у свою спроможність до розвитку, здатність любити, сміятись. Допоможіть побачити красу та цінність життя, повірити, що в житті є не тільки біль та страх. Дайте йому розповісти, поділивши його почут- тя, позбавивши їх настільки погрозливих розмірів.

Превенція самогубств. Будь-який абонент може перебувати у стані кризи, але кожний суїцидальний абонент перебуває у цьому стані. Суї- цид може бути реакцією на важку кризу, що настала, тобто панічною реакцією на суб’єктивне відчуття того, що те, що відбувається, вийшло з-під контролю.

В іншому визначенні суїцид є спробою припинити іс- нування, яке суб’єктивно сприймається як нестерпне.

Для людини у стані кризи принциповими факторами є гнітюча важливість нерозв’язаної проблеми та почуття безпорадності і безна- дійності. Гніт цих почуттів провокує індивіда до дій з негайного вирі- шення ситуації.

Будьте відкриті та сконцентровані, якщо підозрюєте суїцид. Якщо абонент суїцидальний, то причина його дзвінка – поговорити про суї- цид. Здатність говорити про суїцид вільно корисна для зниження три- вожності клієнта з приводу його суїцидальних імпульсів. Якщо абонент розуміє, що ви цікавитесь ним або нею і не боїтесь подібних думок, він може усвідомити, що суїциди не є вирішенням його проблеми.

Абоненту потрібна певна сміливість, щоб розповісти про те, що він збирається вчинити самогубство. Це буде розкриття фантазій, зняття аури таємниці й інтриги. Краще це зробити, поставивши прямі питання про суїцидальні почуття і плани абонента. Наприклад, ви можете сказа- ти: «Чи думаєте ви про самогубство?», «Чи відчували ви щось подібне

194

195

раніше?», «Чи були у вас спроби самогубства?», «Як ви збираєтесь зро- бити це?», «Чи є у вас для цього засоби (таблетки, зброя тощо)?», «Коли ви збираєтесь позбавити себе життя?».

Прослуховування суїцидальних планів абонента допоможе вам ви- рішити, наскільки серйозна загроза самогубства. Необхідно прослідку- вати шляхи розвитку ідей, щоб зрозуміти, куди вони ведуть, але ви не повинні розмовляти занадто багато. Абоненту повинно вистачати часу, щоб вільно виражати свої думки. Говорячи занадто швидко, щоб запов- нити паузи, ви можете дратувати абонента. Паузи дозволяють йому зібратися з думками та висловити їх. Якщо ви встановили, що або- нент уже здійснює суїцидальні спроби (випив таблетки, перерізав вени тощо) або ось-ось збирається зробити це, дійте прямо та активно. Про- цес допомоги потрібно прискорити.

Додаткову інформацію потрібно запросити, коли ви встановили, що абонент уже здійснює самогубство. Перша необхідна інформація – це з’ясування стану абонента. Потрібно спробувати дізнатись, як давно і де він перебуває. Якщо ви не можете отримати необхідну інформацію про абонента у стані саморуйнування, потрібно повідомити у відповід- ну службу. Там зможуть визначити місцезнаходження абонента за ліні- єю зв’язку. Якщо ви отримали таку інформацію, викличте швидку до- помогу. Вкрай важливо утримати абонента від уживання засобів само- губства. Намагайтесь розмовляти з ним, мобілізувати будь-які інші ре- сурси. Якщо існують значущі інші, треба попросити дозволу перегово- рити з ними про стан клієнта.

Якщо дзвінок надходить уночі, потрібно пам’ятати, що у цей час більшість проблем набуває особливої значущості.

Тоді найближчою метою може бути допомогти абоненту пережити ніч. Спробуйте зібрати достатню кількість інформації, щоб зрозуміти, наскільки великий ризик спроби самогубства. Для клієнта під владою сильних самодеструктив- них тенденцій, як правило, допомога полягає у комунікації з іншими.

Найтривожніший сигнал – повна самотність клієнта. Для консуль- танта це знак того, що клієнт утратив будь-яку надію на краще. Дуже важливими для клієнта можуть бути його форми комунікації з іншими. Спілкування може бути вербальним і невербальним, прямим і непря- мим. Серйозним є таке становище в суїцидальній ситуації, коли або- нент занурений у невербальні та непрямі комунікації. Такі «комуніка- тивні акти» свідчать, що спілкування між абонентом та оточуючими не- ясне та часто провокує прояв суїцидальних імпульсів.

Суїцидальна діяльність часто є проявом безпорадності та безнадії. Суїцидальні абоненти вдаються до такого способу, коли відчувають не- спроможність подолати проблему та вважають, що інші їх не розуміють і не відповідають на їх потребу у допомозі.

Отже, суїцидальна поведінка стає вимогою уваги, яка, як відчуває абонент, втрачена. Для такого абонента притаманні такі твердження:

«Я не хочу більше жити», «я збираюсь покінчити з собою». Почуття можуть також виражатись у термінах дій, за типом прийому таблеток, пістолета, висловленого рішення скласти заповіт або роздати накопи- чене майно.

Почуття можуть виражатись прямо або непрямо, часто дуже специ- фічно. Коли почуття виражають непрямо, буває важко впізнати прихова- ний зміст слів або зрозуміти реальний контекст комунікації. Упізнання комунікативних аспектів суїцидальної поведінки дозволяє точніше оці- нити ситуацію та дати більш цінну пораду. Дослідження доводять, що у більшості випадків потенційні самогубці свідомо або несвідомо якимось чином повідомляють про свої наміри, перш ніж зробити фатальний крок. Той, хто сидить біля телефону, може бути єдиним, кого попереджає са- могубець. Знаками цього можуть бути почуття симпатії, тривожності, злості або ворожості, які виникають у консультанта, поки він спромож- ний рефлексувати свої реакції.

Універсальною тенденцію, про яку ви повинні знати, є почуття всемогутності, яке може виникати у консуль- танта. Адже будучи всемогутнім, ви зможете вирішити всі проблеми та задовольнити всі потреби кожного абонента. Інші почуття, пережи- вання яких може спричинити абонент, – це ваші власні почуття з при- воду смерті. Смерть є частиною нашого існування, але в західній куль- турі ця тема завжди була табуйована. Ці табу-почуття будуть відчува- тись і навіть виявлятись у спілкуванні з абонентом до тих пір, поки кон- сультант залишається чутливим до своїх переживань з приводу смерті. Щоб ці переживання не заважали вам у спілкуванні з клієнтом, ви пови- нні утримуватись від моралістичних тенденцій з питань смерті та суїци- ду. Позиція консультанта: суїцид слід передбачити, якщо це можливо. Проте треба усвідомлювати, що існують також інші позиції.

Багато суїцидальних ситуацій можуть спричинити у вас пережи- вання тривоги та сумнівів у вашій спроможності керувати критичною ситуацією. Певний рівень тривожності припустимий, але занадто висо- ка тривожність може зашкодити вам, особливо якщо вона передається абоненту, який залежить від вас. Суїцидальний абонент, який відчуває безпорадність і розгубленість, почувши вашу тривожність, може втра-

196

197

тити надію. Подібно до інших життєвих ситуацій, консультант повинен розвинути у собі впевненість та володіння собою за допомогою трену- вань та досвіду.

Варто також зауважити, що багато, можливо, більшість людей, які намагаються покінчити життя самогубством, насправді не хочуть по- мерти. Почуття суїцидента, таким чином, подвійні: він хоче і жити, і померти. Це – риса суїцидальної особистості. Вам потрібно побачити цю амбівалентність протягом розмови з абонентом. Прикладом амбі- валентності є абонент, роздратований на кохану людину за заподіяну йому реальну або уявну шкоду і сповнений водночас сильних почуттів як любові, так і ненависті. Такий абонент може прийняти летальну дозу барбітуратів, а потім звернутись до будь-кого у пошуках порятунку пе- ред тим, як утратити свідомість.

Ставлення та сила двох протилежних імпульсів до життя та смерті можуть варіювати у різних умовах. Біль- шість людей більше хочуть жити, ніж померти. Амбівалентність – це і є той факт, завдяки якому можливо передбачити суїцид. Працюючи з суїцидальним абонентом, потрібно оцінити обидва ці відчуття та їх вза- ємовідношення. Тоді ви зможете покласти ваші зусилля на чашу бажан- ня жити. Гостра суїцидальна поведінка притаманна як стабільним, так і нестабільним особистостям. Хронічна суїцидальна поведінка прита- манна тільки нестабільним особистостям. Особливо важливо бути спо- кійним та вдумливим у розмові з хронічним суїцидентом. Такій люди- ні потрібно дати зрозуміти, що в минулому вона переживала звичайні кризи. Головною метою буде допомогти абоненту встановити міжосо- бистісні стосунки зі стабільною людиною.

Оцінка летальності

1. Вік і стать. Статистика та досвід доводять, що кількість само- губств підвищується з віком, а чоловіки частіше позбавляють себе жит- тя, ніж жінки. В цілому, суїцидальні ідеї та поведінка більш притаманні чоловікам, ніж жінкам. Найбільш небезпечний випадок у чоловіка по- хилого віку, найменш небезпечний – у молодої жінки. Хоч жінки час- тіше роблять спроби самогубства, чоловіки частіше кінчають з життям. Співвідношення чоловічих та жіночих самогубств – приблизно 4/1.

Отже, суїцидальні загрози та спроби у чоловіків слід сприймати всерйоз. Пам’ятайте, чим старша людина, тім серйозніший її самоде- структивний потенціал. У чоловіків старше 50 років рідко бувають суї- цидальні дії з нелетальним результатом. Чоловіки зазвичай скоюють суїцид за допомогою вогнепальної зброї, ріжучих предметів та силь- них отруйних речовин. За контрастом: у групі молодих жінок від 15 до

35 років найбільша кількість нелетальних суїцидальних комунікацій і спроб і найменша кількість самогубств. Іншим фактором, що свідчить на користь низької небезпеки летального результату в жінок, є вибір за- собів (наприклад, барбітурати, отрута тощо), а також їх величезне ба- жання повідомити, попросити про допомогу, прийняти її.

У середньо- му та похилому віці серед жінок суїцидальні загрози стають серйозні- шими.

Вік і стать, таким чином, є основою для оцінки суїцидальної ситуа- ції, але у кожному випадку є свої індивідуальні особливості.

У підліткових суїцидах можна виділити такі категорії:

а) сигнал дистресу («приділіть мені увагу, я дуже потребую вашої допомоги»);

б) спроба маніпулювати іншими (десятирічна дівчинка може прий- няти велику дозу таблеток, щоб змусити свого хлопця повернутись до неї);

в) спроба покарати інших (можливо, сказати батькам: «Ви пожал- куєте, коли я помру»);

г) маніфестація розумового розладу; спроба відновити контакт із коханою людиною, яка померла; реакція на відмову; в результаті занад- то сильного почуття сорому та провини; уникнення зіткнення із занадто болісною ситуацією; ЛСД або інші наркотики, що можуть спричинити переживання та галюцинації, які призводять до спроб самогубства се- ред підлітків.

Було б нерозумно віднести перелічені категорії тільки до підлітків. Багато категорій можуть бути присутні і серед дорослих, і навіть у по- хилому віці. У молодому віці поразки мають діловий, шлюбний або ро- мантичний характер і виражають втрату або відмежування. Втрата (за типом розлучення, перерваних стосунків, звільнення з роботи, розорен- ня, смерті у родині) зазвичай має характер градуальної (поступової) або раптової події, яка провокує суїцидальну поведінку. Серед абонентів цієї вікової групи ви можете зіткнутись з утратою коханої людини або важливими фінансовими втратами. Як група, молоді люди схильні до депресії. Вам потрібно визначити, наскільки занурений у депресію ваш абонент. Ступінь депресії часто є інформативним показником серйоз- ності суїцидальної загрози. Депресія може призвести до втрати фізич- ної сили та привабливості, головного болю, абдомінального дистресу, втрати сексуального інтересу, втрати апетиту та ваги, можуть бути вер- балізовані скарги на безсоння, загальну втрату інтересу, відчуття не- щастя, втрату цінностей, відчай та соціальну ізоляцію. Професійні та

198

199

шлюбні невдачі можуть бути не помічені іншими, і тоді самогубство здається єдиним можливим виходом.

У похилому віці абоненти часто стикаються з ще одним блоком проблем. Це можуть бути одинокі люди, відділені від сім’ї та друзів смертю та / або відстанню. Вони можуть бути пригнічені хронічними хворобами та втратою самооцінки. Дослідження довели, що найбільша кількість самогубств припадає на вік 40–65 років. У випадку абонен- тів похилого віку (як і з іншими) ви повинні не тільки зібрати основну інформацію про суїцидальні ідеї та поведінку, а й дозволити абоненту обговорити два почуття – фрустрації та злості, які привели до рішення покінчити з життям. Каналізуючи самодеструктивні почуття, абонент має можливість відновити відчуття стабільності.

2. Проблема раптового стресу. Інформацію про проблему або по- дію, що відбулась, можна отримати з відповідей на запитання типу:

«Чому ви дзвоните у цей час?» Типовими раптовими подіями є втрати, такі як смерть близької людини, розлучення або розлука, втрата роботи, грошей, престижу або статусу, втрата здоров’я через невдалу операцію або нещасний випадок, загроза звинувачення, покарання або викриття тощо.

Іноді підвищення тривожності та напруження є наслідком успіхів, таких як просування по службі або підвищення відповідальності. Стрес, який виникає внаслідок раптової події, повинен бути оцінений тільки з погляду абонента, але ніяк не консультанта або суспільства. Те, що ви вважаєте невеликою невдачею, може переживатись абонентом дуже важко. Багато спроб суїциду, особливо серед молодих людей, відбува- ються внаслідок розлуки з чоловіком (дружиною) або близькою коха- ною людиною. За таких обставин самодеструктивна поведінка часто за- сновується на амбівалентних почуттях. Бажання вмерти співвідносить- ся із бажанням жити, бути звільненим та возз’єднаним із коханим. Час- то такі суїцидальні спроби виявляються успішними як форма адапта- ційної поведінки, за допомогою якої повертають кохану людину. З ін- шого боку, багато з них завершуються смертю, смерть перемагає.

3. План суїциду – можливо, найважливіший критерій летальності. Розглядаючи план суїциду, варто враховувати три такі елементи:

▪ летальність плану, що викладається;

▪ доступність засобів;

▪ міру специфічності деталей.

В основному, специфічний вибір часу, місця та методу самогуб- ства, що планується, є серйозним показником. Проте якщо методом є

застосування аспірину, то небезпека тут мінімальна, адже летальність значно знижена. За контрастом, людину, в якої є зброя, і план, спря- мований проти себе, слід розглядати як об’єкт, що потребує негайного втручання, якщо не стосовно неї самої, то, щонайменше, стосовно ізо- ляції зброї. Зазвичай ідеї стрибнути з високого місця варто розглядати серйозніше. Ви можете отримати більше інформації про абонента, який погрожує самогубством, у такий спосіб: «Де ви знаходитесь? Звідки ви збираєтесь стрибнути?» Якщо абонент показує значну кількість специ- фічних деталей, тобто він витратив час і зробив усю підготовку (зби- рання таблеток, підготовка мемуарів, придбання зброї), серйозність за- грози суїциду різко зростає. Іншим фактором, що збільшує загрозу суї- цидального плану, є вочевидь ексцентричні деталі. Оцінка такого плану дуже залежить від психіатричного діагнозу абонента. Психотик з іде- єю суїциду завжди має високий відсоток ризику та багато вигадливих спроб у результаті психотичної спрямованості.

4. Почуття. Абонент може демонструвати почуття провини, не- адекватності, втрати цінностей та сильні тривожність і напруження. Лють, злість, жорстокість та помста низько котируються за нашою шка- лою, адже ці почуття можуть зазвичай розсіюватись у процесі діало- гу. Якщо вони виражаються без надмірної зніяковілості, констатуєть- ся лише помірна небезпека. Тут ще присутні воля та дух. Сором, про- вина, розгубленість тощо повинні уважно оцінюватись за своєю важли- вістю у житті абонента.

Серйозні суїцидальні ідеї зазвичай пов’язані з почуттями безпорад- ності, безнадії та краху. Те, що може здатись вам неважливим, можли- во, вкрай важливе для абонента. Вам варто висловлювати свої суджен- ня лише у тому випадку, якщо абонент утратив контроль та не може міркувати сам. Це повинно засновуватись на головному змісті діалогу. Якщо абонент відчуває, що більше немає смислу боротись із життям, він готовий відмовитись від боротьби. Майбутнє абонента засноване на його власній оцінці своїх почуттів. Вам варто спробувати змінити цю оцінку.

5. Симптоми. Суїцидальні симптоми проявляються у різних психо- логічних станах. Найзагальнішими є депресія, психоз та тривога. Відо- мості про важку депресію можна отримати за допомогою розпитувань про порушення сну, втрату апетиту, ваги, соціальну ізоляцію, апатію, зневіру, сильні почуття безпорадності та безнадії, відчуття фізичного та психологічного виснаження. Психотичні стани характеризуються ма- ніями, галюцинаціями, втратою контакту, дезорієнтацією, дуже незви-

200

201

чайними ідеями та експериментами. Важливим є стан тривожної депре- сії, при якій абонент відчуває свою неспроможність подолати гнітюче почуття тривоги. Він демонструє напругу, страхи, втому та важкість мовлення.

Суїцидальна людина відчуває необхідність діяти у цьому напрям- ку, аби позбутись власних почуттів. Загроза суїциду зростає серед алко- голіків, гомосексуалістів та наркоманів. Медична ситуація суїцидаль- ного абонента може дати важливу додаткову інформацію для оцінки летальності. Наприклад, суїцидальний абонент може страждати на ви- снажливу хронічну хворобу, що внесла помітні зміни у його бачення себе.

Для абонента з хронічним захворюванням стосунки з лікарем, ро- диною або у лікарні можуть бути найважливішими. Якщо абонент про- довжує бачити в них джерела допомоги – це добрий знак. Абонент може страждати через таємні страхи фатальної хвороби, такої як рак або захворювання мозку, і бачити звільнення у смерті. Тут може опи- нитись історія про низку невдач при зверненні до лікарів або про крах попередньої терапії. Це важливі симптоми, адже джерела допомоги у значущих інших або у лікарів виявляються для абонента вичерпаними.

6. Ресурси. Часто ресурси, що оточують абонента, виявляються ви- рішальними у визначенні того, чи буде він жити. Вам варто розпитати його про засоби, які він може застосувати, щоб підтримати себе у си- туації жорстокої суїцидальної кризи. Ці ресурси може надати родина, близькі друзі, лікарі або священики. Чи є такі рідні? Чи існує історія єд- нання із чоловіком або дружиною? Або, навпаки, історія нестабільнос- ті? Постійні амбівалентні стосунки? Самотність? Розчарування?

Фінансові ресурси теж потрібно розглянути. Нещодавня втрата ро- боти або порушення фінансового статусу можуть виявитись травматич- ною втратою для певного типу людей, особливо чоловіків середнього віку та ділових жінок.

Абоненти, історія життя яких є саморуйнування (нестабільні внут- рішньособистісні стосунки, алкоголізм, сильна залежність) часто дося- гають кризи у 40–50 років, коли розуміють, що виснажились як у фінан- совому, так і в емоційному плані. Вони є, так би мовити, емоційними банкрутами. Після багатьох спроб суїцидальних дій така людина може, нарешті, скоїти реальний суїцид.

Іншим джерелом суїцидального наміру може виявитись робо- та абонента, особливо якщо вона пов’язана з його або її самооцінкою та значущими стосунками. Сюди ж належить і фінансовий статус, що

може вплинути на доступність та локалізацію негайної фізичної та пси- хологічної допомоги. Основним принципом, як правило, є факт, що і для вас, і для суїцидального абонента буде краще, якщо відповідаль- ність за нього буде поділена між якомога більшою кількістю людей. Це дає абоненту відчуття потрібності, того, що інші цікавляться ним або нею і готові допомогти.

Іноді абонент та його родина намагаються зберегти суїцидальну ситуацію у таємниці, або навіть відмовити їй в існуванні. Зазвичай цю спробу скритності або заборони слід нейтралізувати та подивитись на ситуацію чесно і відкрито.

Коли ресурсів немає, ситуація дуже ускладнюється. Те ж саме мож- на сказати, коли ресурси доступні, але вичерпані або озлоблені, тобто коли друзі та родина відвернулись і зараз відмовляються від зв’язку із суїцидальною людиною. Проте у більшості випадків люди відгукують- ся на кризу та готові надати допомогу, якщо це можливо.

7. Ставлення до життя. Для вас повинно бути очевидним, що лю- дині, яка любить життя, не притаманний високий ризик суїциду. Якщо для абонента є причини померти, важливо знати, чи є в нього причи- ни жити, що більші за це бажання? Дуже важливо оцінити ці причи- ни. Вміння консультанта виявляються в здатності змінити бачення або- нента від відсутності до наявності причин жити. Треба вивчити почуття абонента, щоб визначити його ставлення до життя та спробувати його змінити.

8. Реакції значущих інших. Рідко можна зустріти абонента, в якого не було б нікого значущого у житті. Це хтось, із ким абонент перебуває у тісних стосунках – член родини, друг, священик, лікар тощо. Стосун- ки між ними та реакція цієї людини на ситуацію дуже важливі для оцін- ки серйозності загрози суїциду. Значуща інша людина може бути оціне- на консультантом як не потрібна (або навіть шкідлива) і не спроможна надати допомогу абоненту, або вона може виявитись важливим та ко- рисним джерелом допомоги. Некорисна значуща інша людина або від- мовляється від суїцидента, або заперечує для себе суїцидальну поведін- ку – як фізично, так і психологічно уникає спілкування. Значущий ін- ший може висувати все більші вимоги, наполягати на задоволенні по- треби у залежності тощо. Ви можете відчути, що значущий інший не знає, яким буде наступний крок, і відмовляється брати участь у ситуа- ції. Така реакція безнадії передає суїциденту почуття, що допомога не- доступна із джерел, які були раніше важливими, отже, відчуття безнадії у самого абонента тільки посилюється.

202

203

Корисною реакцією значущого іншого буде така, коли він знає про суїцидальне звернення, знає проблему, з якою має справу, і намагається допомогти абоненту. Це продемонструє абоненту, що його звернення почуте і що хтось намагається йому допомогти.

9. Сили. Дуже важливо бачити сили абонента, якими вони є, щоб оцінити патологічні аспекти ситуації. Можливо, абонент уже робив спроби власноруч опанувати проблему, що була причиною стресу.

Спроби знайти вихід із проблемної ситуації повинні робити обоє – абонент і консультант. Якщо абонент вважає, що його проблема не може бути вирішена, тоді він шукає допомоги. Одним із показників важливих внутрішніх сил може бути реакція абонента на ваші перші спроби розібратись у ситуації. Якщо абонент здатний допомогти вам – це добрий знак. Поліпшення настрою або роздуми під час бесіди – доб- рий знак, що свідчить про спроможність абонента прийняти допомогу, яка пропонується…

якщо це суїцид, який прогресує:

▪ спитайте, чи є біля нього ще хто-небудь;

▪ спостерігайте за енергетичним рівнем (не «падайте» разом з або- нентом);

▪ уважно збирайте інформацію, не закидайте абонента запитання- ми;

▪ якщо є зброя, дізнайтесь про її вид, розташування, якщо таблет- ки – скільки;

▪ спитайте про алкоголь, якщо уживався;

▪ не давайте заснути, лягти;

▪ спитайте: «Яка частина вас хоче жити?»

▪ спитайте: «Що ви хочете сказати своєю смертю? Кому?»…

консультування кризових абонентів. Три якості, що, на нашу думку, можуть стати найважливішими фактами визначення ефектив- ності консультування, такі:

1. Повага: ставтесь до абонента як до нормальної людини.

2. Добродушність: консультант повинен бути конгруентним.

3. Емпатія: здатність достовірно приймати клієнта та повертати це розуміння (розуміння не тільки самої історії, а й почуттів). Іншими сло- вами, ви повинні вміти стати на позицію клієнта.

Чотири стадії кризової терапії. Стадії кризової терапії визнача- ються тією метою, на досягнення якої спрямовані. Абоненти можуть потребувати різних цілей у різний час, і тому ми повинні плавно пере- ходити з однієї на іншу і повертатись, якщо це потрібно. Деякі абонен-

ти можуть одразу «перестрибнути» через дві стадії, якщо вони просто шукають альтернативи своїй проблемі, яку вже усвідомили, або якщо вибір вже зроблено. Єдина стадія, якої обов’язково потрібно досягну- ти, – це прийняття рішення. Будьте гнучкими у своїй поведінці, якщо ви вибрали цю модель.

Стадія 1. Прийняття. Ця стадія спрямована на встановлення кон- такту з клієнтом. На початку бесіди абонент може перебувати у нері- шучості, пов’язаній із тривогою, гнівом, сумом, сумнівами, почуттям провини. Якщо абонент потребує заспокоєння, ви можете затриматись на цій стадії. Вам необхідно:

▫ підтримувати мінімальний контакт (так, хм-хм, добре);

▫ заспокоїти (я з вами, я вас слухаю, як сумно);

▫ слухати (використовуючи ті ж самі слова, парафраз, нові слова, нові смисли);

▫ узагальнювати (рефлексувати ваші здогадки або сприйняття по- чуттів, що не виражаються відкрито або приховані у словах).

Стадія 2. Проблема. Завдання стадії – допомогти абоненту у визна- ченні та проясненні проблеми або конфлікту, пов’язаного з проблемою. Конфлікт може мати багато причин: реальність проти зобов’язань або ба- жань, безпечність спокою проти небезпечності руху, зміни, мої бажання проти ваших тощо. Якщо ви намагаєтесь визначити проблему, фокусу- вання може змінюватись: зазвичай у таких випадках почуття клієнта ста- ють більш щирими і запитання допомагають прояснити ситуацію. Проте наприкінці клієнт повинен сам визначити свою проблему.

Потрібно застосовувати закриті запитання (використовуються у критичних випадках для збирання важливої інформації), відкриті (по- чинаються зі слів «що, де, як, коли»), проміжні відповіді (потрібно зу- пинитись і сконцентруватись у розмові на найважливішій та найбільш специфічній інформації), парафраз (узагальнюйте все сказане так, щоб вам обом було легше сконцентруватись на головному).

Стадія 3. Альтернативи. Завдання стадії – полегшити клієн- ту дослідження можливих альтернатив та їх наслідки. Дуже важливо пам’ятати, що ми не маємо всіх відповідей та не можемо дозволити ін- шим говорити, як їм будувати своє життя. Право на рішення належить клієнту. Консультант підводить абонента до проблеми з його власними силами та ресурсами. Якщо клієнт вирішує цю проблему, більш імовір- но, що наступну кризову ситуацію він опанує сам. Потрібні:

▫ навідні запитання, що допускають припущення (Хто міг би вам допомогти у цей складний час?)

204

205

▫ минулий досвід (Як це відбувалось раніше? Це траплялось із ки- мось, кого ви знали? І що вони робили?);

▫ творча уява та причинні запитання, що могли б допомогти відво- ліктись (Якби у вас з’явилась можливість загадати одне бажання, що б ви хотіли змінити?);

▫ оцінка допоміжних систем: тривалий час абонент мав допоміжні системи, які тепер неефективні та важкодоступні. Консультант пропо- нує нові альтернативи. Поставтесь до цього творчо. Навіть безглузді ідеї можуть допомогти позбавитись звичного способу мислення, тим більше, добре почуття гумору. Будьте вільнішими у різних стилях спіл- кування – зазвичай це добре допомагає, коли ви висловлюєте якесь су- дження.

Консультант пояснює наслідки альтернатив: як ви вважаєте, що відбудеться, коли ви вдієте так? Що б вони відчули? Що найгірше (най- краще) може відбутись? Це великий ризик? Зауважте, що кожне рішен- ня несе у собі долю ризику, і що відмова від рішення – це також рішен- ня.

Абонент розвиває план своїх дій. Ця частина необов’язкова, якщо становище не таке критичне, як шок, травма, сильна депресія та / або суїцид. (Що ви збираєтеся вдіяти зараз? Коли ви подзвонили, що ви збирались робити у першу чергу?)

Стадія 4. Прийняття рішення. Завдання цієї стадії – підвести до завершення розмови. Рішення приходить, коли абонент відчуває, що криза перетворилась на проблему, яку можна регулювати. Якщо кри- за має тривалий характер, як, наприклад, переживання смерті коханої людини, то консультант повинен залишити можливість для повторно- го звернення, при цьому переконуючи звернутись за допомогою до ін- ших допоміжних систем (друзі, родина, психотерапія). Консультант по- винен підтримувати сили самого абонента. Абонент повинен підійти до проблеми зі своїми власними силами та відчути себе над ситуацією, бу- дучи готовим продовжувати власне життя. «Для того, щоб подзвонити, потрібна мужність. Ви насправді намагаєтесь вирішити цю ситуацію. Я вважаю, ви зробите це прекрасно».

Оцінюйте ваше спілкування. «Що ви думаєте про той час, який ми провели разом?» Завершуйте спілкування, коли хоча б в одного з вас – абонента або консультанта – виникло почуття завершеності ціло- го смислового шматка. (Я можу ще чимось допомогти? Ви хотіли б ще чимось поділитись? Ми вимушені незабаром закінчити (через 5 хвилин тощо). Як би ви хотіли використати ці 5 хвилин?)

<< | >>
Источник: О.О. Байєр. ЖИТТЄВІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ. 2010

Еще по теме дОдатОк 8. інструкції для кризового телефонного консультування. Посібник з телефонного консультування. робота з суїцидом та кризою (ред. лепеха т., лешукова О., зуєва г.) (скорочено):

  1. 3.4. Телефонная вежливость или высокие стандарты телефонного разговора
  2. 3.3. Деловые ситуации по телефону 3.3.1. Это не мой телефон
  3. Додаток 1. Дебрифінг як метод психотерапевтичної роботи з наслідками кризових ситуацій та його можлива альтернатива
  4. Нужны ли телефонные кабины в тюрьме?
  5. 3.4.1. Как правильно пользоваться мобильным телефоном в общественных местах
  6. дОдатОк 6. Б. колодзін «як жити після психічної травми» (скорочено)
  7. Статья 13.24. Повреждение телефонов-автоматов Комментарий к статье 13.24
  8. Статья 12.36.1. Нарушение правил пользования телефоном водителем транспортного средства Комментарий к статье 12.36.1
  9. розділ 5. віл-ПОзитивНість та її ПсихОлОгіЧНі Наслідки. груПи дОПОмОги віл-ПОзитивНим. сПецифіка ПсихОлОгіЧНОгО кОНсультуваННя віл-ПОзитивНих
  10. Письма и телефонные звонки
  11. Додаток 2. ф. фанч «Перетворювальні діалоги: підручник із практичними техніками сприяння особистісним перетворенням» (скорочено)2
  12. дОдатОк 4. і. кон «Обличчя та маски одностатевої любові. місячне сяйво на зорі» (с. 374 – 416, скорочено)
  13. Нарушение тайны переписки, телефонных переговоров, почтовых, телеграфных или иных сообщений (ст. 138 УК РФ)
  14. Нарушение тайны переписки, телефонных переговоров, почтовых, телеграфных или иных сообщений (ст. 138 УК РФ)