<<
>>

дОдатОк 4. і. кон «Обличчя та маски одностатевої любові. місячне сяйво на зорі» (с. 374 – 416, скорочено)

Твердження, яке підлягає переоцінці: «Особи протилежної статі мені не цікаві».

Якщо це твердження – правильне, то…
1.
Що зі мною відбувається?
2. Чого зі мною не відбувається?
Якщо це твердження – неправильне, то…
3. Що зі мною відбувається? 4. Чого зі мною не відбувається?

Примітка: сектори 1 та 2 відкриють клієнту ті переваги та недоліки, які несе слідування певному переконанню для його життя. Сектор 3 дозволить «приміряти» на себе нове переконання, а сектор 4 – зрозуміти, чого людина себе позбавляє, об- межуючись конструкцією, що виступає об’єктом аналізу.

Зазначена поведінка зумовлює такі типи реакції групи на гомосек- суального учасника:

• розуміння та прийняття, щирість у наданні зворотного зв’язку;

• підвищення тривоги на присутність гомосексуала серед чолові- ків, які в минулому мали або яким на даний момент притаманні сумні- ви у власній гетеросексуальності;

• захисна схильність до відходу в інтелектуалізацію (розповіді про власний гомосексуальний досвід, безплідне мудрування про пошире- ність гомосексуалізму світом);

• спроби переконати гомосексуала, чітко виражене неусвідомлене прагнення «перебудувати» його під традиційні гендерні патерни (Ко-

чюнас, 2000; Рудестам, 1993)6.

6У 2009 році керівна рада Американської психологічної асоціації (АРА), що поєднує 150 тис. фахівців, прийняла резолюцію, яка рекомендує американ- ським спеціалістам утримуватись від обговорення з клієнтами різних мето- дів, спрямованих на зміну сексуальної орієнтації. У такий спосіб АРА підтвер- джує, що не вважає гомосексуалізм окремим психічним розладом.

Чи означає це, що, згідно з АРА, зміна сексуальної орієнтації неможлива? Ні: доповідачі АРА доводять, що часто у відповідних джерелах не розрізнюються власне сек- суальна орієнтація та сексуально-орієнтаційна ідентичність. Під першою розу- міють сексуальні почуття та бажання, які не піддаються вольовому контролю, під другим – те, як індивід себе визначає, обирає групову приналежність, сексу- альні цінності тощо. У такому випадку зміни, в тому числі, за допомогою пси- хотерапії, можливі (Кон, 2009) (Прим. авт.).

…Між становленням гетеро- та гомосексуальної ідентичності є принципова різниця.

Оскільки весь процес гендерної соціалізації спрямований на фор- мування гетеросексуальності, яка вважається необхідним аспектом ста- тевої / гендерної ідентичності – «будь-який нормальний чоловік відчу- ває потяг до жінок, і навпаки» – «натуральні» хлопці та дівчата не «від- кривають» свою сексуальну ідентичність і не замислюються про неї, а приймають, засвоюють її у готовому вигляді, як дещо, дане природою. Власне статева ідентичність стає для дитини проблемою, тільки якщо у неї щось негаразд, наприклад, якщо будова її тіла або поведінка не відповідають загальноприйнятим уявленням та статево рольовим очі- куванням, змушуючи оточуючих людей задуматись: а чи справжній це хлопець або дівчина?

Навпаки, сексуальна ідентичність геїв та лесбіянок проблематична з самого початку, завжди. Вони не знаходять, а відкривають та створю- ють її, необхідний обсяг індивідуальної творчості тут більший.

…Пригадуючи своє дитинство, багато геїв та лесбіянок зауважу- ють, що з раннього віку вони відрізнялись від однолітків своєї статі: одягались по-іншому, полюбляли не ті ігри, обирали не тих партнерів тощо. 71% сан-франциських геїв та 70 % лесбіянок сказали, що у шкіль- ні роки відчували себе несхожими на однолітків своєї статі; серед гете- росексуальних чоловіків та жінок так відповіли відповідно 38 та 51 %.

Гендерні стереотипи, поведінка, почуття та особливо образи Я перед-гомосексуальних хлопчиків та дівчат відрізняються від прита- манних гетеросексуальним одноліткам, причому в чоловіків ці розбіж- ності виражені сильніше, ніж у жінок.

Між дитячим гендерним нонкон- формізмом, підлітковим гомоеротизмом та дорослою гомосексуальніс- тю є не лише статистична кореляція, а й причинний зв'язок: перше по- роджує друге.

За багатьма параметрами соціального та емоційного розвитку ди- тини вирішальну роль відіграють не батьки, а однолітки, які завжди по- мічають порушення неписаного гендерного коду та жорстко карають його порушників. Причому жіночних хлопців відкидають хлопці, проте їх охоче приймають дівчата, а маскулінних дівчат, навпаки, відштовху- ють дівчата, проте приймають хлопці.

84 85

Жорсткий психологічний тиск змушує хлопців усіляким чином викорінювати в собі ознаки жіночності, і більшість з них це завдання більш-менш виконує. Проте тим, у кого фемінних задатків було з само- го початку більше, зробити це значно важче, процес дефемінізації затя- гується, породжуючи стійкі, іноді на все життя, сумніви у власній мас- кулінності. Такі хлопці набагато комфортніше почуваються серед жі- нок і, водночас, відчувають значний інтерес до чоловічого начала, що виступає для них недосяжним зразком. У період статевого дозрівання цей гіпертрофований потяг до маскулінності персоніфікується та нерід- ко еротизується. Одних хлопців тягне до старших, сильніших, фізично розвинених та маскулінних підлітків та юнаків; спілкування з ними, не обов’язково сексуального забарвлення, долучає їх до жаданої мужнос- ті, в якій, як їм здається, їм самим відмовлено. Інші, навпаки, тягнуть- ся до молодших, слабших та тендітніших хлопців, серед яких вони по- чуваються впевненіше та маскулінніше, ніж серед однолітків. Це ство- рює сприятливий емоційний фон для формування гомоеротизму та ви- бору відповідного об’єкта прив’язаності – старшого та сильнішого або, навпаки, молодшого та слабкішого.

Психологічні механізми цього процесу вивчені недостатньо. Майкл Стормс приділяє головне значення співвідношенню темпів статевого та соціального дозрівання. У дитини, яка дозріває рано, лібідо пробуджу- ється, коли у першому колі її спілкування й емоційних прихильностей домінують однолітки її статі, і ця гомосоціальність сприяє розвитку го- моеротичних нахилів.

Пізніше статеве визрівання, коли хлопчики та дівчатка вже досить інтенсивно спілкуються між собою, навпаки, спри- яє гетеросексуальності. За умов однакового темпу статевого дозрівання гомоеротизм буде тим сильніший, чим триваліший період статевої се- грегації, що існує у даному середовищі. Послаблення статевої сегрега- ції, навпаки, сприяє розвитку гетеросексуальності.

Стормс підкріплює своє теорію посиланнями на те, що у геїв ра- ніше пробуджуються сексуальні інтереси і вони раніше розпочинають сексуальне життя. Меншу поширеність гомосексуальності у жінок він пояснює через пізніше пробудження лібідо і значно меншу, порівняно з хлопцями, гомосоціальність. Проте хоча статева сегрегація та гомосо- ціальність дійсно сприяють поширенню гомосексуальних контактів се- ред підлітків, вони зовсім не обов’язково породжують стійку гомосек- суальну орієнтацію. Крім того, на противагу думці Стормса, гомосек- суальні діти частіше за інших порушують сексуальну гендерну сегрега- цію та віддають перевагу іграм з дітьми протилежної статі.

…Діти, поведінка яких відповідає статеворольовим / гендерним очі- куванням, почуваються різними порівняно з однолітками протилежної статі, яких вони сприймають як несхожих, незнайомих та екзотичних. Навпаки, гендерно-неконформні діти будуть почуватись відчуженими від однолітків власної статі, сприймаючи їх як несхожих, незнайомих та екзотичних.

Почуття своєї несхожості на інших людей дуже притаманне го- мосексуалам, воно спричиняє підвищений інтерес і водночас почуття незграбності, напруженості в спілкуванні, яке Дарил Бем називає «не- специфічним автономним збудженням». Гетеросексуальні діти частіше переживають його у присутності осіб протилежної, а гомосексуальні – своєї статі. Типово маскулінна дитина – байдуже, хлопець або дівчина – відчуває неприязнь або презирство стосовно дівчат («дівчата – плак- си»), а типово фемінна дитина, навпаки, відчуває збентеження, страх або незграбність серед хлопців.

Як і чому це неспецифічне збудження еротизується? Хоча у біль- шості випадків люди віддають перевагу спілкуванню з тими, хто схожий на них самих, у любовних стосунках домінує орієнтація на доповнюва- ність: у вдалих подружніх парах, як правило, партнери психологічно взаємодоповнюють один одного, занадто схожі люди не уживаються.

На відміну від симпатії, пристрасть та сексуальне збудження потребу- ють новизни, несподіваності, таємничості, ризику, іноді навіть воро- жості.

До початку статевого визрівання майбутні геї та лесбіянки страж- дають, переважно, від того, що їх інтереси не співпадають із тим, що подобається більшості однолітків їхньої статі. Потім на перший план виходять сексуальні проблеми… У цілому, дитинство гомосексуальних хлопців виглядає більш сексуалізованим. Більшість учених вважають раннє статеве визрівання гомосексуальних хлопців об’єктивним фак- том, пов’язаним із статевим диморфізмом: відомо, що дівчата визріва- ють раніше за хлопців, отже, гомосексуальні хлопці у цьому сенсі схо- жі на гетеросексуальних дівчат. Про біологічну детермінацію свідчить і той факт, що середня вага гомосексуальних чоловіків, у тому числі новонароджених, менша, ніж їх гетеросексуальних однолітків. Проте відрізнити об’єктивні розбіжності від атрибутивних дуже важко, тим більше – за умов ретроспективного самозвіту (можливо, гомосексуали просто звертають більше уваги на власні сексуальні реакції).

Підліток може тривалий час не здогадуватись про свою гомосек- суальність. Проте раніше чи пізніше його насторожує, що замість потя-

86 87

гу до осіб протилежної статі він відчуває інтерес до тіла одностатевих однолітків. Сам по собі цей інтерес не є чимось винятковим, його від- чувають і багато «натуральних» хлопців. Проте якщо для натурального хлопця чоловіче тіло – об’єкт порівняння, заздрісного захоплення або потенційна загроза, то для юного гея до цього примішується, пригнічу- ючи все інше, еротичне почуття.

Квінтесенція підліткової сексуальності – мастурбаційна уява. Мас- турбацією займаються переважна більшість хлопців-підлітків, незалеж- но від їх сексуальної орієнтації. Проте гетеросексуальні підлітки уявля- ють при цьому переважно людей протилежної, а гомосексуальні – своєї статі. Така уява, де гомоеротизм поєднується з нарцисизмом, психоло- гічно ще більше заборонена, ніж сам акт мастурбації.

Закріплюючись у пам’яті, вона стає центральним елементом сексуального сценарію осо- бистості. Людина прагне відтворювати не стільки мастурбаційні дії, скільки пов’язані з ними еротичні образи.

…Пристрасна дружба-закоханість, еротичного підтексту якої під- літки самі, як правило, не усвідомлюють, трапляється у підлітків обох статей. Із різною мірою відвертості такі стосунки описуються у бага- тьох «шкільних повістях», романах виховання (Герцен, Ромен Роллан) та кінофільмах (наприклад, у фільмі Сергія Потепалова «Чужа компа- нія»). У романтичній дружбі еротичні обертони приглушені та навіть неусвідомлені. Чим більше підлітки знають про себе та одностатеву любов, тим скоріше ця дружба перетворюється на усвідомлену закоха- ність, яка за своєю емоційною тональністю нічим не відрізняється від

«звичайного» кохання.

У масовій свідомості дуже поширена думка, що головна причина гомосексуальності – «розбещування» підлітків дорослими. Насправді перший гомосексуальний досвід хлопці, як правило, отримують не з до- рослими чоловіками, а з однолітками або не набагато молодшими чи старшими підлітками.

Модель розбещення засновується, головним чином, на узагаль- ненні випадків сексуального зловживання, коли дитину або підлітка примусили до сексуальних дій, яких вона сама не хотіла, які супере- чили її переконанням та поєднувались із порушенням багатьох інших сексуальних заборон, наприклад, інцесту. Судячи з наявних даних, дитячий та підлітковий досвід гомосексуальних чоловіків та жінок містить значно більше випадків інцесту та сексуального примушен- ня, ніж досвід гетеросексуальних людей. Проте порівнювати ці дані складно, необхідно враховувати й особливості вибірки, і вік дитини, і

що саме з нею робили. Будь-яка насильницька дія порушує права осо- бистості, проте співвідношення фізичних, емоційних та сексуальних її елементів може бути різним. І ретроспективна оцінка події, і її довго- строковий психологічний ефект залежать не лише і не стільки від спів- відношення віку та статі учасника, скільки від характеру їх взаємовід- носин. Дитина – не простий об’єкт чужих маніпуляцій, а самосвідомий суб’єкт діяльності.

Учені виділяють чотири стадії у процесі формування гомосексу- альної ідентичності.

Стадія передчуття або сенситизації відбувається у допубертатно- му періоді, коли хлопці та дівчата ще не замислюються про свою сексу- альну орієнтацію та автоматично вважають себе гетеросексуальними. Хоча багато передгомосексуальних дітей вже відчувають та усвідомлю- ють, що за своїми інтересами, зовнішністю та поведінкою вони відріз- няються від однолітків своєї статі, і це викликає в них неясну тривогу, ці розбіжності ще не виливаються у певні поняття та описуються скорі- ше метафорами фемінності та маскулінності (наскільки я «справжній» хлопець або дівчина?), ніж еротики (хто мене сексуально приваблює?)

Стадія сумнівів та змішаної ідентичності, коли індивід уже замис- люється про свою сексуальну ідентичність, проте ще не може чітко ви- значити її, припадає на підлітковий вік та початок юнацтва. Це найдра- матичніший та психологічно найнапруженіший етап розвитку.

Фаза прийняття та визнання себе також протікає по-різному. Її ві- кові межі та тривалість залежать як від індивідуальних особливостей людини, так і від її соціального середовища. Чим терпиміше суспіль- ство, тим легше підлітку перебороти свої внутрішні конфлікти та прий- няти власну сексуальну орієнтацію.

Стадія гомосексуальної ідентифікації, що настає лише в дорос- лих, найкраще виражається поняттям співпричетності: індивід приймає свою гомосексуальність як певний стиль життя, підтримання якого для нього важливіше та приємніше можливих альтернатив. Ця фаза зазви- чай співпадає з появою більш-менш стійких партнерських стосунків, на відміну від випадкових сексуальних зв’язків. Її внутрішні ознаки: злит- тя сексуальності з емоційністю, сприйняття гомосексуальної ідентич- ності як інтегральної частини власного Я та задоволеність нею.

Латентний гомоеротизм не обов’язково переходить у гомосексу- альну поведінку, а усвідомлення своєї гомосексуальності ще не означає визнання себе геєм або лесбіянкою. Навіть багато підлітків, які охоче експериментують з однолітками своєї статі, не поспішають ідентифіку-

88 89

вати себе як геїв або лесбіянок. Більшість підлітків розвиваються у на- прямку гетеросексуальності та вже не мають гомоеротичних почуттів. З гомосексуалами відбувається інше. Оскільки цей вибір для багатьох складний, деякі підлітки та юнаки уникають або відкладають його, пе- реконуючи себе та інших, що їх одностатеві переваги випадкові, запе- речують гомоеротичну природу своїх потягів або намагаються викорі- нити їх за допомогою психотерапії або самовиховання.

Навіть за найсприятливіших соціальних умов життя гомосексуаль- них підлітків значно важче, ніж їх «натуральних» однолітків. Не нава- жуючись жити власним, лише для нього можливим життям, «голубий» підліток змушений залицятись до тих, кого він не зможе любити, та лю- бити тих, до кого він не може залицятись. Це перетворює його життя на болісне чергування несправжніх та не сумісних між собою ролей та масок.

«Голубим» дівчатам та хлопцям ні на кого рівнятись. Ніхто не вчить їх, як поводитись із людиною, яка сподобалась. Вони не нава- жуються викрити свої почуття, побоюючись, що їх «неправильно зро- зуміють» або здогадаються про їх таємницю. Звідси – постійний та бо- лісний самоконтроль. Сором’язливість, яка породжується цим, погір- шує комунікативні труднощі. Доля юних геїв та лесбіянок значно гір- ша становища представників будь-якої расової, національної або куль- турної меншості.

…Проблема так званої «чутливості геїв» (gay sensibility) означає, з одного боку, високу емоційну збуджуваність, сприятливість та враз- ливість, а з іншого – підвищений артистизм та художні здібності. Ці взаємопов’язані риси справді притаманні багатьом геям. Підвищена ес- тетична чутливість, художні інтереси та здібності виявляються у геїв уже в ранньому дитинстві. Гомосексуальні хлопчики всюди віддають перевагу акторській діяльності та танцям порівняно із силовими або змагальними видами спорту.

Існують три альтернативні (або компліментарні) пояснення «чут- ливості геїв»:

1. Гомосексуали від природи характеризуються підвищеними ху- дожніми здібностями завдяки поєднанню в їх психіці чоловічих та жі- ночих рис, яке допомагає їм долати гендерну обмеженість.

2. Висока питома вага гомо- та бісексуалів серед артистів та худож- ників пояснюється тим, що ці заняття надають більше свободи, ніж інші сфери життя, жорстко підпорядковані гендерним стандартам.

3. Маргінальне становище мимовільних аутсайдерів у поєднанні з підвищеною чутливістю дають геям особливе бачення світу, що спри- яє художнім відкриттям. Згідно з американським письменником Деві- зом Лівіттом, гомосексуальність, що зробила його ізгоєм, тим самим примусила його подивитись на світ зі сторони та побачити те, чого інші не бачать.

Проте важлива не стільки сексуальна маргінальність, скільки інди- відуальна спроможність її творчого осмислення. Властивості популяції або культури зовсім не обов’язково є властивостями всіх індивідів, що належать до неї.

<< | >>
Источник: О.О. Байєр. ЖИТТЄВІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ. 2010

Еще по теме дОдатОк 4. і. кон «Обличчя та маски одностатевої любові. місячне сяйво на зорі» (с. 374 – 416, скорочено):

  1. дОдатОк 6. Б. колодзін «як жити після психічної травми» (скорочено)
  2. Додаток 2. ф. фанч «Перетворювальні діалоги: підручник із практичними техніками сприяння особистісним перетворенням» (скорочено)2
  3. дОдатОк 8. інструкції для кризового телефонного консультування. Посібник з телефонного консультування. робота з суїцидом та кризою (ред. лепеха т., лешукова О., зуєва г.) (скорочено)
  4. Статья 374. Решение суда по заявлению
  5. Глава 25 МАСКИ АПОКАЛИПСИСА
  6. Статья 416. Производство в суде апелляционной инстанции
  7. Право на свободное использование своих способностей и имущества для экономической деятельности (ч. 1 ст. 34 Кон - ституции РФ).
  8. дОдатОк 7. Психологія горювання
  9. «Прокалывание корпоративной маски» в американском и английском корпоративном праве
  10. дОдатОк 3. сектантство як наслідок наявності віктимного комплексу особистості
  11. Додаток АБагаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ), розроблений А. Г. Маклаковим та В. С. Чепмяніним.
  12. Додаток 1. Дебрифінг як метод психотерапевтичної роботи з наслідками кризових ситуацій та його можлива альтернатива
  13. Залог товара в обороте. 4. Согласно ст. 105-а ГК кредитные учре­ждения, а также иные юридические лица, которым это разрешено за­коном, могут принимать в залог товар в обороте.
  14. СУДЕБНАЯ РЕФОРМА 1864 ГОДА И ЕЕ ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРАВОВЫХ СИСТЕМ ГОСУДАРСТВ ПОСТСОВЕТСКОГО ПРОСТРАНСТВА: ПРОБЛЕМЫ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ Материалы XIV Международных Конивских чтений, 2015
  15. зміст
  16. §3. Основи експертного ототожнення людини за ознаками зовнішності