<<
>>

Зміст дидактичної одинині

Забуття давньоримського права та його відродження у середньовічній Європі. Виникнення юридичних шкіл та напрямів. Рецепція римського права в Західній Європі та в Україні. Історичне значення римського права, його вплив на становлення цивільного законодавства сучасних країн.

Римське право і сучасна юриспруденція. Римське право в незалежній Україні.

Література

- Гіжевський В.К., Трофанчук Г.І. Основи римського цивільного права. - К., 2000.

- Дождев Д.В. Римское частное право. - М., 1997.

- Макарчук В.С. Основи римського приватного права. - К., 2000.

- Підопригора О.А. Основи римського приватного права. - К., 1997.

- Підопригора О.А. Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. - К., 2003.

- Тищик Б.Й., Орач Є.М. Основи римського приватного права. - Львів, 1994.

Матеріал для вивчення

Після занепаду рабовласницького світу, пов'язаного з падінням Західної Римської імперії (476 р. н.е.) і перетворенням Візантії у феодальну державу римське право на тривалий час ніби зникло.

Його перестають вивчати, втрачаються численні джерела. Рівень правової свідомості „варварів" (племен- завойовників германської групи) „не дотягнувся" до пізнання глибин римського права. Воно було для них чужим і незрозумілим. На початку VI ст. король вест­готів Аларіх II видав і поширив серед підвладного галло-римського населення примітивні закони із певними запозиченнями з римського права - „Ьех Котапа".

З розвитком економічних відносин у ранньому середньовіччі, поширенням хрестових походів і збагаченням феодальних верств відроджується інтерес до римського права. На перших порах він мав чисто науковий, а згодом - і практичний характер. Видатну роль у популяризації та відродженні класичного римського права відіграв відомий у Європі Болонський університет. Починаючи з VI ст.

у цьому навчальному закладі практикуються так званні глоси - публічні читання і тлумачення римського права, його головних джерел. Крім того, у X- XI ст. з'являються самостійні юридичні твори, у яких подається систематичний

виклад римського права, хоч і дещо модифікованої о Ііііааюіься перші підручники римського права.

У другій половині XII ст. на зміну глосаторам прийшли так звані коментатори, які більшу увагу приділяли тлумаченню глоса Слідом за Болонським університетом стали практикувати вивчення римською класичного права ряд інших європейських університетів - Празький, паризька Сорбонна та інші. Разом з тим треба зазначити, що тодішня рецепція відповідала потребам порівняно невеликих соціальних груп, тому такі спроби застосування римського права не дали помітних результатів. Модернізація норм римського права не - рідко мала характер його примітивізації, адаптації окремих положень до нових умов.

Епоха активного відродження римського права настає у XVI ст. Бурхливий розвиток ремесел, торгівлі, зростання міст та їх збагачення призвели до поглиблення майнового обігу. На цьому фоні досить обтяжливими стають обмеження майнових прав різних осіб (у тому числі і привілейованих), а також різноманітні форми громадської залежності самих суб'єктів правовідносин (общини, цехи, гільдії, феодальні привілеї та інші). Право середньовічної Європи виявилося нездатним регулювати нові виробничі відносини, що виникали.

Промисловість і торгівля вимагали нового правового забезпечення, яке б активно сприяло їх подальшому розвитку, допомагало „переступити" через феодальні обмеження, станові перепони і державні кордони. Саме ця обставина зумовила те, що розпочинається не тільки вивчення і поширення римського приватного права, але й активне пристосування його норм (рецепція) до нових виробничих відносин європейських держав.

Таким чином, поряд з вивченням та коментуванням відбувалась рецепція римського приватного права у формі його прямого застосування.

Але римське право було приватним правом рабовласницького суспільства, основою якого був рабовласницький спосіб виробництва.

Його правові інститути були зорієнтовані саме на регулювання відносин рабовласницькою ладу. А тодішня Європа перебувала в іншій суспільно-економічній площині - у феодалізмі. І все ж римське право здобуло тут визнання. Рецепції римського права значною мірою сприяли:

а) абстрактний характер права, його норм та положень;

б) значна дистанційованність римського права від тієї рабовласницької соціально-економічною основи, що його породила;

в) здатність приживатися до будь-яких умов.

Саме ці якості дозволили римському приватному праву стати чинним загальним правом багатьох європейських країн.

Першою на цей шлях стала Італія, яка вже в XII ст. проголосила римське право Іех §епега1І5, тобто таким, яке повинно застосовуватись в усіх випадках, коли правові норми місцевого права не задовольняли потреб цивільного обігу.

У Франції римське приватне право сприяло зародженню і розвитку капіталізму. Воно було чинне до прийняття Цивільного кодексу Наполеона 1804 р.

В Англії вже в XII ст. римське право почалось активно вивчатися, але внаслідок ряду причин рецепція приватного права не дістала тут такого поширення, як у континентальній Європі.

Найбільшою активністю характеризувався процес рецепції римського приватного права в Німеччині. Називаючи свою державу Священною Римською імперією германської нації, німці вважали себе правонаступниками римської імперії, а „Звід цивільного права" (Кодифікація Юстиніана) - власним кодексом. Суддями загальнодержавного суду Німеччини могли обиратися лише особи, які знали римське приватне право. Згодом така вимога була поширена на інших суддів. Римське право було тут визначальним при розгляді спірних справ.

Підраховано, наприклад, що уже в „Швабському зерцалі" (збірнику права 1275 р.) містилось близько 150 запозичень з римського права.

У кінці XVI - на початку XVII ст. римське приватне право в Німеччині було рецептоване прямо і безпосередньо. „Звід цивільного права" стає законом. Римське приватне право рецептовувалося не окремими інститутами чи нормами, а повністю і діяло в якості сучасного права аж до прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.

Саме завдяки рецепції Рим підкорив Європу „втретє" (перший раз - легіонами, другий - християнством).

Такий успіх, здавалось би, навіки забутої правової системи, пояснювався в Німеччині й у Європі в цілому двома основними причинами:

По-перше, нові форми виробництва, нові відносини виробників, нові форми та обсяги товарного обігу вимагали, як уже зазначалося, нового законодавче регулювання. Рецепція римського права дала змогу здійснювати реформу феодальних правових систем шляхом запозичень, які негайно проходили перевірку практикою.

По-друге, інтереси абсолютистських політичних режимін Західної Європи вимагали якнайшвидшого подолання партикуляризму феодального права (тобто розпорошеності права, одночасної дії всіх правових норм для різних груп населення: окремо - дворян, духовенства, міщан, селян; панування місцевого законодавства в різних регіонах країни). В даному разі І'им іі своїм статусом світової імперії дозволяв абсолютним монархам з найменшими зусиллями нав'язувати своїм підданим єдині правові системи, базовані на давньому римському приватному праві.

Рецепція римського права в Україні

Питання рецепції римського права в Україні слід розглядати під кутом зору цивілізованої орієнтованості нашої держави, її геопоЛІтичного та культурного становища в системі „Захід - Схід". Внаслідок західного та східного впливу право України формувалося як поєднання місцевого звичаєвого права, реципованого римського та візантійського права. І Іри цьому й рецепція римського права відбувалась у двох видах: безпосередньо (через католицьку церкву, яка існувала за римськими законами) і опосередковано (через німецьке, польське та литовське право).

У ранньофеодальний період (часи Київської Русі) опосередкований вплив римського права здійснювався через візантійське право, оскільки сама Візантія стала правонаступницею Римської імперії та її права. Це зумовило вплив римських правових ідей на формування українського законодавства у пізніші часи.

Впродовж XVI ст.

на терені сучасної України було видано три Литовські статути (1529 р. - „Старий", 1566 р. - „Волинський", 1588 р. „Повий"). Статут 1529 р. за своїм змістом і структурою був близьким до „Руської Правди" і за змістом статей не завжди відповідав політичним та економічним потребам феодального середньовічного суспільства. При складанні проекту Другого Литовського статуту його автори, ґрунтуючись на західноєвропейських засадах, обстоювали доцільність використання римського права на українському правовому грунті. У Статуті було значно оновлено норми свого попередника, запроваджено низку понять та категорій римського права. Політичний вплив виявило римське право і на Статут 1588 р., в якому врегульовувались питання про приватну власність на землю, значна увага приділяласі. договірному праву. Подібно до традицій римського права, тут існувала вимога письмового оформлення угод, передбачалась реєстрація угод у суді, укладення їх у присутності свідків.

Таким чином, Литовські Статути стали результатом використання та творчої переробки поточного литовського законодавства та судової практики, положень римського, німецького та польського права.

Після укладення Україною союзницьких відносин з Московією на територію Гетьманщини поступово почало поширюватись російське законодавство. З цією метою у 1743 р. була завершена робота над законопроектом "Права, за якими судиться малоросійський народ". Однак він не влаштовував царський уряд своєю оригінальністю, відмінністю від тогочасного російського законодавства, а тому його так і не було прийнято, хоч фактично він застосовувався в юридичній практиці до формування загальноімперської системи законодавства в 30-х роках XIX ст.

В основу проекту „Прав..." було покладено римські та німецькі джерела а також Литовські Статути, польське законодавство, звичаєве українське право і судову практику. На зміст „Прав..." досить помітно вплинуло римське право, а також його візантійські інтерпретації.

В такій же мірі визначається вплив римського права на збірку „Зібрання малоросійських прав", яка цікава насамперед тим, що відображала римське приватне право.

Таким чином, оцінюючи тенденцію проектів розвитку права України у X- XIX ст., можна зробити висновок про досить стійкий вплив римського приватного права. Ця рецепція була часткова, оскільки сприймалися не всі ідеї та рішення (як це спостерігалось у Німеччині), а лише їх частина. З іншого боку, вона була похідною, бо сприйняття положень римського права відбувалась не безпосередньо з першоджерел, а через інші системи, які свого часу вже інтерпретували першоджерела римського права, адаптувавши їх до місцевих потреб.

Значення римського права

Колись римське право називали „писаним розумом" (гаїіо зсгіріа). Зрозуміло, сучасне цивільне право пішло далеко вперед щодо регламентації складної сфери майнових відносин. Однак багато із сучасних найновіших юридичних конструкцій у своїй першооснові мають ті поняття і категорії, які отримали свою розробку і апробацію в римському праві. Виходячи з цих міркувань, римське приватне право продовжує залишатись основою для вивчення цивільного і торговельного законодавства, базою для підготовки кваліфікованих юридичних кадрів.

Значення римського права обумовлюється його всіичсзмим впливом не тільки на наступний розвиток права, але й на розвиток світової культури в цілому. Римське право характеризується неперевершеною ш чіткістю розробкою всіх найважливіших правових відносин простих товаровласників (покупець і продавець, кредитор і боржник, зобов'язання і відповідальність і г. д.). Римське право, за словами Ф. Енгельса, є настільки класичним юридичним вираженням життєвих умов і конфліктів суспільства, ч якому панівне становище займає приватна власність, що всі пізніші законодавчі акти не змогли внести до нього ніяких суттєвих доповнень.

Роль римського права у формуванні юриста-правознавця сьогодення полягає в тому, що:

по-перше, римське право справило свій вплив на всі галузі сучасного законодавства. Але найбільшою мірою це торкнулося теорії цивільного права. Всі інститути нового цивільного законодавства були пронизані духом римського приватного права, а його принципи і поняття покладені в основу нового законодавства. Такі правові категорії, як „приватна властність", ,договір", ,делікт", „застава", „іпотека" та багато інших, започатковані з римського приватного права, трактуються майже в усіх країнах однозначно. Тому вивчити достатньо глибоко сучасне цивільне право, не знаючи права римського, неможливо. Сутність багатьох традиційних інститутів сучасного цивільного права легше зрозуміти, простеживши витоки цих понять за римським правом;

по-друге, Римська юриспруденція відзначається високою технікою правотворчості, вмінням аналізувати конкретні правовідносини, добре аргументувати свої висновки. Формулювання правових ідей римськими юристами відзначаються чіткістю, лаконізмом, глибиною змісту, витонченістю форми. Вони є взірцем для сучасних юристів;

по-третє, багато висловлювань римських юристів з часом не тільки не втратили свого правового значення, а й стали крилатими, перетворилися на юридичні презумпції (аксіоми). Вони увійшли до скарбниці світової правової культури і стали надбанням сучасної юриспруденції. Вільне володіння загальновизнаними афоризмами, висловлюваннями, термінами не тільки свідчить про високу правову культуру особи, а й значно полегшує спілкування юристів різних країн;

по-четверте, оволодіння відшліфованою юридичною технікою римського права необхідне і для законотворчої роботи, і для правильного застосування закону. Закони повинні викладатися не лише зрозумілою будь-кому мовою, але й

так, щоб редакцій закону, його текст цілком відповідали тому, що хотів висловити законодавець. Необхідно, щоб формулювання закону охоплювали всі ті відносини, які ПрагНув урегулювати законодавець. І навпаки, редакція закону не повинна давати приводу для застосування його до таких відносин, до яких він не був призначений.

Римське право в незалежній Україні

За радянських часів питання поширення римського права в Україні залишалося поза увагою вчених-юристів. Це обумовлювалося значною мірою тим, що радянська правова доктрина грунтувалася на твердженні про оригінальний, самобутній характер радянського права. Через це в усіх наукових дослідженнях, підручниках і посібниках, написаних до 90-х років минулого століття, питання впливу, поширення і значення римського права для України не розглядалося.

В умовах незалежної України ситуація дещо змінилася. Наша держава орієнтується на інтеграцію у світову спільноту, створення громадянського суспільства, розбудову правової держави. А це зумовлює необхідність неупередженого Перегляду багатьох усталених поглядів в різних сферах сучасної юриспруденції. Наша держава зорієнтована на визнання існування і навіть пріоритету так зваНих загальнолюдських цінностей, в тому числі суверенітету особи, права приватної власності, вільного укладення угод, що не суперечать моральності та не порушують права інших суб'єктів, права вимагати від держави виконання нею Зобов'язань перед громадянами та ін.

Непростий процес правотворення робить особливо актуальною проблему визначення міси, римського права в сучасній Україні. Адже, як уже зазначалося вище, римське право є фундаментом сучасної європейської правової думки і правової практики і від того, наскільки великим буде вплив його ідей в Україні, значною мірою залежить готовність нашої держави до інтеграції в європейську спільноту.

Отже, в чу полягає місце римського права в концепції права України взагалі та прие,иі„ного права зокрема?

Вплив римського права проявляється головним чином у таких напрямах:

- Вплив на філософію права, сучасну правову думку;

- Вплив на саме правотворення в країні;

- Вплив на формування правосвідомості громадян;

- - вплив на формування загальної правової культури у суспільстві в цілому і серед юристів зокрема. Можна цілком стверджувати про сприятливий вплив римського права на національні системи права.

- По-перше, з часу отримання Україною незалежності було визнано вплив римського права на філософію національного права. Римське право все більше привертає увагу вчених, юристів-практиків, розширюється і поглиблюється його вивчення у юридичних навчальних закладах.

- По-друге, чітко окреслилася тенденція зміни підходів до правотворення в галузі приватного (цивільного) права. Створюється Цивільний кодекс України, який справедливо оцінюється як кодекс приватного права.

- По-третє, відбуваються зрушення у правосвідомості громадян. Звичайно, нам ще далеко до правосвідомості римлян, які розглядали власне національне право, як найцінніше духовне надбання. Було б невиправданим оптимізмом стверджувати, що повага до закону є моральним імперативом сьогодення, але принаймні з'являється впевненість у справедливому вирішенні цивільно- правових спорів, у можливості знайти юридичні форми захисту своїх прав.

- Основні категорії та поняття

- „Варвари", вестготи, адаптація, „Швабське зерцало", партикуляризм права, інтерпретація, іпотека, лаконічний, юридична презумпція, афоризм, доктрина.

- Словник термінів та визначень

- „Варвари". Цим поняттям завдячуємо римлянам. Так називали вони всі народи, які оточували Рим і які вважалися його ворогами. Вестготи - група германських племен. Адаптація - пристосування.

- „Швабське зерцало" - збірник права феодальної Німеччини, прийнятий у 1275 р.

- Партикуляризм права - одна з характерних рис феодального права, яка полягала у розпорошеності права, існуванні різного законодавства в межах однієї держави.

- Інтерпретація - своєрідне тлумачення, підхід до аналізу певного явища з іншого боку, інший погляд на щось.

- Іпотека - один із засобів забезпечення виконання зобов'язань.

Лаконічний - назва походить від назви однієї з областей Стародавньої Греції - Лаконіки. Вживається в розумінні „короткий", „точний", „небагатослівний". Юридична презумпція - аксіома, правило, яке не вимагає доведення. Афоризм - крилатий вислів. Доктрина - система поглядів.

Курсові завдання

- Скласти опорний конспект вивченого модуля і термінологічний словник.

- Питання підготовки до заліку.

2.1 .Фактори, яки обумовили відродження римського права у середньовічній Європі.

- Рецепція римського права в країнах Західної Європи.

- Рецепція римського права в Україні.

- Значення римського права у розвитку сучасного права.

- Римське право в незалежній Україні.

- Питання для самоконтролю (відповіді можна перевірити за додатком )

3.11. Чим пояснюється занепад римського права в країнах Західної Європи після V ст. н. е.?

3.12. Хто такі глосатори?

3.13. Які фактори обумовили відродження римського права у XVI ст.?

3.14. Які риси римського права сприяли його рецепції?

3.15. У яких державах Західної Європи рецепція римського права досягла найбільшого розвитку?

3.16. Які причини обумовили успіх римськоі правової системи в Німеччині та інших державах Західної Європи?

3.17. У яких видах здійснювалась рецепція римського права в Україні Х-ХІХ ст.?

3.18. Назвіть джерела українського права, які віддзеркалюють рецепцію римського права в Україні?

Додаток до модуля З

Відповіді на запитання для самоконтролю

3.1. Занепад римського права в країнах Західної Європи після V ст. г . е. пояснюється тим, що воно було чужим і незрозумілим для варварських племен і народів, а також поширенням серед них власного звичаєвого права.

- Глосаторами називались середньовічні юристи, які займались публічними читаннями і тлумаченням римського права в університетах країн Європи.

- а) економічний розвиток країн, поглиблення майнового обігу;

б) нездатність середньовічного права регулювати нові виробничі відносини;

в) необхідність подолання середньовічних обмежень і станово-класових перепон.

- Рецепції римського права сприяли:

а) абстрактний характер норм римського права;

б) відокремленість від рабовласницької соціально-економічної основи;

в) здатність норм римського права приживатися в інших умовах.

- В Італії, Франції та особливо в Німеччині.

- 1) рецепція римського права дозволяла здійснювати реформу феодальних правових систем шляхом запозичень, які відразу переходили перевірку на практиці;

2) необхідність подолання партикуляризму феодального права, досягнення уніфікації права у феодальних державах.

- Рецепція римського права цих часів здійснювалась у двох видах:

а) безпосередньо (через католицьку церкву і канонічне право);

б) опосередковано (через німецьке, польське та литовське право).

- Литовські статути 1529 р., 1566 р. та 1588 р. і збірник „Права, за якими судиться малоросійський народ" (1743 р.); „Зібрання малоросійських прав".

<< | >>
Источник: Г.І. Трофанчук, В.І. Подоляк. Основи римського цивільного права. 2004

Еще по теме Зміст дидактичної одинині:

  1. Зміст дидактичної одиниці
  2. Зміст дидактичної одиниці
  3. Зміст дидактичної одиниці
  4. Зміст дидактичної одиниці
  5. Зміст дидактичної одиниці
  6. Зміст дидактичної одиниці
  7. Зміст дидактичної одиниці
  8. Зміст дидактичної одиниці
  9. Зміст дидактичної одиниці
  10. Зміст
  11. Зміст правовідносин