<<
>>

§ 3. Економічне мислення та неокласичний економічний аналіз

Розвиток економічного мислення найбільш наочно виявляється у еволюції теорії вартості, що пройшла шлях від найбільш чіткої та логічно викладеної теорії трудової вартості, основи якої були закладені вже у працях меркантилістів до концепції неокласичного синтезу.

Елементарною формою багатства суспільства є товар – продукт праці, що вироблений для обміну і опосередкований купівлею-продажем. Створений у суспільному виробництві товар наділений двома властивостями – споживчою вартістю і вартістю. Споживча вартість товару, його корисність – це здатність продукту (послуги) задовольняти ту чи іншу потребу людей. На ринку цей продукт повинен обмінюватися на інший продукт (товар). Це стає можливим тому, що у них закладене дещо спільне, що робить їх зіставними – вартість – та пропорція або співвідношення, у відповідності з якою товари обмінюються один на інший, а грошовий вираз вартості продукту являє собою ціну товару. Природа вартості та ціни завжди були у центрі уваги, зокрема арістотель стверджував, що в основі обміну закладена рівність; якій притаманна співрозмірність.

Та і в новітній час не існує єдності підходів до цієї проблеми, що виявляється у існуванні ряду теорій вартості та ціни.

"Лідерами" у цих теоріях є: теорія трудової вартості і теорія маржиналізму.

Зміст теорії трудової вартості у стислому вигляді такий: вартість визначається не індивідуальною працею товаровиробника, а суспільно необхідним робочим часом, витраченим за середніх суспільно нормальних умов виробництва, середньому рівні продуктивності праці, середньому рівні спритності та інтенсивності праці. При цьому величина вартості товару визначається працею тієї категорії робітників, яка виготовляє основну масу продукції. Охарактеризована теорія складає фундамент "континентального" типу мислення.

Теорія граничної корисності (маржиналізму) вартість товару визначає зі сторони суб'єктивної оцінки їх корисності для споживача. Ця концепція обумовлює головну складову у "острівному" типі мислення. Теорія граничної корисності заклала основу вчення, що отримало назву "неокласичного економічного аналізу". Завершенням вчення стало положення про поєднання корисності з суспільними витратами, формування загальної теорії зіставлення результатів і затрат.

Методологія неокласичного аналізу вибудовувалась на твердженні, що у функціональній теорії відсутні "абсолютні" категорії, а є лише категорії "відносні", взаємозалежні та такі, що визначаються людиною – виробником та споживачем.

Теорія граничної корисності заклала основи нової парадигми що заперечує вартість як дещо притаманне товару і не розповсюджувала її на аналіз усієї господарської системи у цілому, обмежившись лише індивідуальним економічним вибором. Прихильники неокласичного аналізу утверджували дану методологічну посилку у всіх сферах економічної науки. Зокрема, А.Маршал вирішив проблему одночасної оцінки вартості кінцевих продуктів і факторів виробництва. Порівнюючи корисність і вартість (витрати) з двома лезами ножиць, він зробив висновок про те, що, як немає підґрунтя дискутувати, яке – верхнє чи нижнє – лезо ножиць розрізають папір, так не має і смислу дискутувати щодо того; чи регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва. Суть заключається у необхідності використання методу взаємного і одночасного визначення обох підходів. Через взаємодію, у якій корисність і витрати виступають як рівноправні і незалежні сили, визначається точка рівноваги попиту і пропозиції і, відповідно, вартість і ціна. Тенденція до синтезу двох підходів “острівного” і “континентального” отримала назву “метакультурного” типу мислення.

У новітній час неокласична теорія набула нових наукових відтінків. Вона була доповнена проблемою пошуку інформації для прийняття оптимального рішення в умовах невизначеності та ризику.

Вся справа у тому, що у сучасних "технологічних" умовах принцип рівноваги як самодостатній при аналізі економічних систем, побудови моделей обернувся недосконалим. Ось чому ф.найт запропонував при побудові моделей розрізняти поняття невизначеності та ризику та виділив особливу функцію економічної системи – підприємницьку, що безперечно позначилося на формуванні сучасного мислення. У цілому ж відмічений процес ґрунтується на осмисленні та переосмисленні наступних методологічних посилань:

– класична політекономічна теорія (далі – перша) вибудовується на об'єктивності визначення вартості як суспільних витрат праці;

– маржиналізм (далі – друга) на суб'єктивному сприйнятті (оцінці) вартості конкретним споживачем;

– перша базується на аналізі змісту економічного явища і оцінює його або сумарною, або середньою величиною. Друга використовує метод граничних величин для характеристики суті і форм економічних явищ і процесів;

– перша враховує родову корисність будь-якого блага у зв'язку із потребами людського роду;

– друга – базується на корисності конкретної одиниці блага, що відображає інтерес споживача;

– перша не вивчає проблему особистого споживання достатньо глибоко. Друга ж – вивчає особисті інтереси та мотиви дій споживачів, що знаходяться в основі теорії поведінки споживача;

– перша визначає виробництво як первинне у відношенні до споживання, а вартість як його результат. Друга ж на час свого зародження вважала первинною сферу споживання, потім, дякуючи А.Маршалу, відбулася ув'язка виробництва і споживання матеріальних благ;

– друга значно ширше використовує математичні методи економічного аналізу (функцію користності, шкалу переваг, криву байдужості, коефіцієнт еластичності, тощо);

– друга пов'язує цінність блага з його обмеженістю;

– сучасна оцінка виробничої діяльності почала використовувати граничні величини при вирішенні проблем максимізації – мінімізації, зіставленні витрат і результатів;

– маржиналізм використовує як власну теорію часткової рівноваги (А.Маршал), так і теорію загальної рівноваги Л.Вальраса, які розглядаються через взаємодію інтересів і мотивів поведінки економічних суб’єктів.

<< | >>
Источник: О.О. Бєляєв М.І. Диба, В.І. Кириленко, О.М. Комяков, О.В. Сінельник. Соціальна економіка. 2003

Еще по теме § 3. Економічне мислення та неокласичний економічний аналіз:

  1. § 1. Економічне мислення: поняття, місце в економічній структурі суспільства
  2. § 2. Особливості формування економічного мислення у трансформаційних умовах.
  3. ТЕМА 8. ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
  4. 2. Класифікація економічних систем
  5. Циклічність економічного зростання
  6. Економічна теорія
  7. 3. Типи економічних систем
  8. Тема 6. ЗМІШАНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
  9. Поняття, показники та типи економічного зростання
  10. § 2. Діалектика економічного і соціального та суперечності ринкової економіки
  11. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ
  12. Основні чинники економічного зростання
  13. Тема 4. РИНКОВА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
  14. Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
  15. § 2. Сутність соціальної ринкової економіки. Еволюція економічних систем
  16. § 1. Об’єктивна необхідність соціалізації економічного розвитку.
  17. Тема 3. ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
  18. 1. Економічна природа фірми