<<
>>

1.3.2 Судова інженерно-технічна експертиза з безпеки виробничої та побутової сфер життєдіяльності людини в структурі криміналістичного вчення про зв’язки взаємодії

Судову інженерно-технічну експертизу з безпеки виробничої та побутової сфер життєдіяльності у кримінальному, цивільному, господарському та адміністративному судочинстві можна визначити як процесуальну дію, що полягає в проведенні дослідження, яке здійснюється судовим експертом на основі відповідних спеціальних (професійних) знань з метою надання висновку, що є доказом у справі, пов’язаній з порушеннями вимог правил безпеки у виробничій та побутовій діяльності людини.

Вона розглядається як елемент багатогранного криміналістичного вчення про зв’язки взаємодії, гносеологічні положення котрого широко застосовувались при розробці методології судової експертизи матеріальних слідів-відображень щодо судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. Ці методичні рекомендації спрямовані на покращення використання спеціальних знань при досудовому розслідуванні та судовому розгляді кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, пов’язаних з дослідженнями причин та наслідків НС в галузях індустрії, АПК та невиробничих сферах.
Їх розробка базується на методології судової експертизи матеріальних слідів-відображень з урахуванням специфіки інженерно-технічних досліджень і узагальненням практики призначення та проведення судових експертиз щодо зазначеної категорії справ [20…23].

Основними причинами техногенних аварій, нещасних випадків, професійних захворювань та грубих порушень виробничої дисципліни на підприємствах є халатність спеціалістів та керівників, низька кваліфікація і некомпетентність персоналу, відсутність належного нагляду за його роботою, послаблення вимогливості до виконання правил і норм техніки безпеки. Усе це веде до росту кількості, зокрема, кримінальних справ, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства з охорони праці.

Аналіз теорії та практики проведення судових інженерно-технічних експертиз на виробничих об’єктах України показує, що у процедурах призначення й проведення експертних досліджень НС, пов’язаних з порушеннями положень охорони праці, можна виділити усталені, притаманні майже всім судовим інженерно-технічним експертизам аспекти, які можуть стати основою щодо розробки уніфікованого алгоритму призначення й проведення експертних дослідів цих подій і універсального переліку завдань (питань), найчастіше вирішуємих ними, котрий може використовуватись слідчими та судовими органами при постановці задач судовим експертам [21, 22, 24…27].

Судова інженерно-технічна експертиза у галузі охорони праці та безпеки в інших сферах життєдіяльності людини розглядається з технічної точки зору, коли перед нею стоїть основне завдання проаналізувати каузальність і виявити причинно-наслідкові зв’язки між діями або бездіяльністю причетних до виникнення НС осіб та наслідками, які настали для працівників, підприємства та екосистеми. Більш того, врешті-решт кінцевою метою майже кожного експертного інженерно-технічного дослідження повинне бути виявлення причинно-наслідкових залежностей, тому що за неприродні надзвичайні ситуації, тобто в виникненні яких домінує людський фактор, повинні нести відповідальність конкретні люди.

Виробничий процес - це багатогранна й багатокомпонентна цілісна система зі складним способом взаємодіючими елементами (об’єктами): працівниками, машинами, механізмами, устаткуванням і навколишнім середовищем, у якій часто застосовуються засоби виробництва і ведуться роботи підвищеної небезпеки й можуть відбуватися небезпечні природні явища. Будь-який збій як техногенного, так і природного походження в цій системі створює загрозу загибелі робітників або настання інших тяжких наслідків й нерідко приводить до НС, які викликають значні людські та матеріальні втрати.

Між елементами виробництва, які розглядаються як компоненти, що відображені й відображають, виникають різні зв’язки, які акумулюють різноспрямовану й різноякісну інформацію, сприйняту слідами-відображеннями й яка характеризує взаємодіючі об’єкти, а також механізм і умови їх взаємодії.

Залежно від цілей використання зв’язки діляться на три основні класи: ідентифікаційні, пізнання яких дозволяє індивідуалізувати об’єкти, що взаємодіяли; діагностичні, за допомогою яких розпізнаються об’єкти, що взаємодіяли, й встановлюється їх стан; ситуаційні, які визначають механізм (обставини) і умови взаємодії елементів.

Щодо змісту відбитої інформації зв’язки взаємодії діляться на види: морфологічні, які несуть інформацію про зовнішню будову об’єктів, що взаємодіяли; субстанційні, які зберігають інформацію про склад й структуру елементів взаємодії; функціонально-динамічні, що є носіями інформації про навичкові дії людей або програмоване функціонування машин і механізмів; енергетичні, які містять дані про різні енергетичні характеристики об’єктів взаємодії.

По напрямку передаваємої інформації зв’язки діляться на типи: прямі - однобічне відображення властивостей впливаючого об’єкта на сприймаючому; зворотні - сприйняття впливаючим елементом властивостей сприймаючого; зустрічні - взаємне відбиття властивостей взаємодіючих об’єктів і процесу взаємодії (повне взаємне відображення); паралельні - доповнюючі відображення різних властивостей будь-якого напрямку.

Зазначені види зв’язків взаємодії по своїй онтологічній природі відносяться до однозначно-детермінованих зв’язків і здійснюють пряме «перенесення» інформації про конкретні властивості, які доступні безпосередньому пізнанню. На їхній основі здійснюється ретрогностична функція СІТЕБЖ щодо відтворення «матеріальної сутності» події, яка розглядається. Однак деякі досить важливі властивості й відносини взаємодіючих елементів прямо не відображаються в морфологічних, субстанційних, функціонально-динамічних і енергетичних зв’язках, але пізнаються опосередковано за допомогою кореляційних залежностей, об’єктивна природа котрих базується на ізоморфному відображенні взаємообумовлених властивостей предметів. Вивчення кореляції дозволяє реалізовувати прогностичну функцію судової інженерно-технічної експертизи й передбачати з певним ступенем вірогідності властивості об’єктів, прямо не відображені в слідах взаємодії. Найбільш часто для розв’язання інженерно-технічних експертних завдань потрібен аналіз кореляційних зв’язків, коли досліджуються сліди-відображення людини як високоорганізованої системи, що володіє численними причинно-наслідковими зв’язками в своїй трудовій діяльності.

Пізнання будь-якого порушення суб’єкта господарської діяльності як події минулого ґрунтується на його слідах, які залишають причетні до розглянутого випадку люди, предмети й процеси (природні явища) у матеріальному і соціальному середовищі. Тому матеріальні сліди-відображення є «універсальним» предметом будь-якої судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці, а загальним об’єктом експертного пізнання в сфері безпеки життєдіяльності будуть обставини події, що відобразилися в матеріальних слідах порушення, тоді як самі сліди, що є носіями відображеної в них інформації про ці обставини, становлять безпосередній об’єкт експертного інженерно-технічного дослідження.

Вибір матеріальних слідів-відображень у якості універсального, узагальнюючого терміна «об’єкт судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності» обумовлений загальними об’єктивними закономірностями:

- виникнення слідів, незалежно від фізичної сутності взаємодіючих тіл (явищ) і способів їхньої взаємодії;

- акумулювання слідами-відображеннями різноманітної інформації про властивості й стани, зв’язки і відносини як самих взаємодіючих об’єктів, так і процесів їхньої взаємодії;

- селективного й сумативного науково-евристичного пізнання відображеної в слідах інформації, що становить методологію експертного дослідження з метою встановлення фактичних обставин справ, пов’язаних з виникненням слідів-відображень.

Саме такий вибір є онтологічною основою постановки експертних завдань щодо дослідження злочинів і правопорушень в сферах народного господарства (галузях економіки), оскільки все різноманіття обставин, що пізнаються з використанням спеціальних знань по відображеній у слідах інформації, може бути зведене до трьох фундаментальних питань:

- які конкретно об’єкти взаємодіяли один з одним або з матеріальним середовищем (клас ідентифікаційних експертних завдань);

- які властивості або який стан об’єктів, що взаємодіяли (клас діагностичних експертних питань);

- які механізм і умови їхньої взаємодії (клас ситуаційних експертних завдань).

Крім того, нормативістські дослідження, під якими розуміється встановлення відповідності або невідповідності яких-небудь дій нормативним актам (правилам), можуть становити самостійне питання в будь-якому класі вищевказаних головних проблем, поставлених перед судовим експертом.

Найчастіше інженерно-технічному експертові доводиться в комплексі вирішувати всі три типи (класи) фундаментальних експертних питань, оскільки відображені в матеріальних слідах події відомості щодо взаємодіючих об’єктів та процесів їх взаємодії складають єдину інформаційну базу задля вирішення всіх трьох основних класів експертних завдань й тим самим підкреслюють їх діалектичну єдність.

Враховуючи, що основні матеріальні сліди-відображення сконцентровані поблизу «епіцентру» явища (техногенної аварії, нещасного випадку і т. ін.), у судовій інженерно-технічній експертизі першорядне значення набувають своєчасні і якісні обстеження місця події й опитування учасників і свідків-очевидців НС, а також осіб, першими прибувших на місце події (рятувальників, інспекторів, правоохоронців і ін.). У роботі судового експерта велика увага приділяється також вивченню й аналізу різноманітної спеціальної літератури й документації (технічних характеристик і паспортів, журналів перевірки технічного стану обладнання, наказів, актів, протоколів, книг інструктажів з техніки безпеки, проектів, інструкцій, заходів, рекомендацій, приписів, звітів, розрахунків, відомостей, актів-нарядів, нарядів-допусків, нарядів-путівок тощо). Тому збору, вилученню й зберіганню різних таких документів і матеріалів (і, звичайно ж, інших фактів і вихідних даних) також необхідно приділяти належну увагу.

Практичне експертне пізнання в справі порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці рухається від слідів-відображень, що несуть інформацію про об’єкти (взаємодіючі складові виробничого процесу, матеріальні тіла, явища і духовні субстанції), що відображаються, і механізм їх взаємодії, до встановлення на основі спеціальних знань відповідно до поставлених мети й завдань обставин НС шляхом вибору оптимальних методів, методик і засобів вирішення експертних проблем. Тобто саме сліди-відображення виступають центральною сполучною ланкою між минулою подією, що встановлюється і обумовила виникнення слідів, і заснованими на професійних знаннях способами її вивчення. «Анатомія» слідів-відображень, що становлять сутню основу інженерно-технічного експертного пізнання, дає оптимальну можливість з’єднати онтологічний фундамент предмета експертизи (загальний і безпосередні об’єкти дослідження) із гносеологічними правилами встановлення обставин за допомогою ключових найбільш ефективних методів розв’язання основних класів експертних питань.

Схема експертного інженерно-технічного пізнання конструюється в такий спосіб: визначаються загальний і безпосередні об’єкти експертного дослідження, коло відображаємих структурних елементів - джерел інформації й «анатомія» слідів-відображень як носіїв інформації про відображаємі об’єкти й процеси відображення їх властивостей.

Запропонована схема судово-експертного пізнання й системна модель його предмета, заснована на підсумовуванні (накопичуванні, зростанні) різноякісної й різноспрямованої інформації, яка міститься в «слідових зв’язках» будь-якої природи, служать гносеологічною платформою комплексності як загальнометодичного принципу всякого судового інженерно-технічного дослідження в галузі безпеки життєдіяльності. В останньому застосовується комплексний підхід, суть якого полягає в тому, що основний обсяг судової інженерно-технічної експертизи здійснюється на базі інженерно-логічного аналізу, що спирається на відносно прості інженерні розрахунки за фахом експерта й спеціальні положення фундаментальних та прикладних наук, але в міру необхідності можуть проводитися й більш складні ймовірносно-статистичні дослідження з використанням, зокрема, кореляційного аналізу з метою вивчення співвідношень, відповідностей, тісноти стохастичного взаємозв’язку предметів, процесів, явищ, обумовлених людським фактором у виникненні практично всіх НС на промислових і сільськогосподарських підприємствах, а також в інших небезпечних сферах діяльності людини [21, 22, 28, 29].

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 1.3.2 Судова інженерно-технічна експертиза з безпеки виробничої та побутової сфер життєдіяльності людини в структурі криміналістичного вчення про зв’язки взаємодії:

  1. / Ю.О. Кривченко, Л.Г. Бордюгов, В.В. Сабадаш, А.С. Бєліков, О.М. Моісєєв, Д.І. Фокін, Н.А. Решетнікова, Р.М. Шостак, С.В. Прусакова, І.М. Марченко, Є.Ю. Білогурова.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.2013, 2013
  2. г) Християнська церква перейняла від стоїцизму вчення про дві природи людини та про двояке природне право
  3. §3. Вчення про криміналістичну версію
  4. § 3. Вчення про криміналістичну версію
  5. Вчення про криміналістичну версію
  6. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
  7. Загальні відомості про безпеку діяльності
  8. § 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
  9. §1. Поняття, значення і види судових експертиз
  10. §5. Судово-балістична експертиза
  11. § 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
  12. §1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху