<<
>>

2.1.2.3 Огляд місця події

Необхідний також ретельний огляд місця події з повною й кваліфікованою фіксацією його результатів у протоколі й додатках до нього (фотознімки, відеозапис, плани, схеми й т. п.).

Якщо ця процедура планується в підземних умовах, перед її проведенням слідчому треба одержати в територіальному управлінні Держгірпромнагляду України дозвіл на застосування в гірничих виробках відео- й фотокамер, диктофонів і іншого спеціального устаткування, яке може знадобитись при огляді місця події.

У навчальному пункті гірничого підприємства слідчий перед спуском у шахту повинен пройти інструктаж із правил безпечного поводження в підземних виробках, ознайомитись з маршрутами виходу із шахти при різних вентиляційних режимах та правилами включення в ізольований саморятівник. Усі особи під час перебування під землею повинні мати акумуляторні світильники й саморятівники, бути в справних захисних касках, спецодязі і спецвзутті. Не допускається курити та користуватися відкритим вогнем у гірничих виробках, тому з собою забороняється брати курильне приладдя (сірники, запальнички й тютюнові вироби).

Огляд місця події здійснюється після попереднього ознайомлення з необхідною технічною документацією й по можливості невідкладно.

Загальним завданням огляду місця події є виявлення усіх видів його взаємозв’язку із злочином, що розслідується, щоб з ними у сукупності з іншою інформацією в справі встановити механізм [32] НС у всіх деталях. Відповідно з цим загальна мета огляду місця події щодо фактів порушень вимог безпеки життєдіяльності розбивається на ряд окремих завдань:

- верифікація виду аварії, встановлення її причин і висування слідчих версій для подальшого розшуку особи, яка винна в виникненні НС, або щоб остаточно переконатись, що техногенна за суттю подія обумовлена природними чи іншими об’єктивними факторами, тобто що вона сталася без втручання людини;

- вивчення обстановки на місці НС та з’ясування її характеру і обставин;

- виявлення, збирання, закріплення, попереднє дослідження і оцінка матеріальних слідів-відображень та інших речових доказів, охорона їх на місці події;

- встановлення осіб, причетних до аварії, якщо вона пов’язана з порушеннями правил та норм охорони праці, тобто коли має місце людський чинник;

- встановлення характеру впливу негативних наслідків на оточуючих людей, будинки, споруди, засоби виробництва та навколишнє середовище;

- встановлення обставин і умов, що сприяли скоєнню злочину;

- одержання необхідних даних задля висування попередніх версій та здійснення наступних слідчих дій.

Якщо на місці події зберігається аварійна обстановка й слідчий не має можливості зробити огляд, то з його доручення це роблять працівники аварійно-рятувальної служби (пожежних частин). Слідчий у такому випадку провадить огляд після ліквідації небезпечних факторів з використанням також відомостей, отриманих від рятувальників (пожежників).

Огляд доцільно провадити за участю фахівця, найкраще державного технічного інспектора, який контролює аварійне підприємство і на місці допоможе слідчому розібратися в аспектах, які виходять за межі його юридичних знань, що, у свою чергу, дасть можливість кваліфіковано й технічно грамотно скласти протокол огляду місця події. В огляді місця події по справах зі смертельними або тяжкими наслідками повинен брати участь й судово-медичний експерт. Він може на місці з’ясувати певні обставини нещасного випадку, усвідомити, чим саме були нанесені тілесні ушкодження потерпілому, у якому положенні він перебував стосовно інших предметів, механізмів, і теж допоможе слідчому в постановці питань при призначенні судової інженерно-технічної (гірничотехнічної) експертизи тощо.

Місцем події вважаються певні дільниці підприємства, будинку, спорудження, промислової площадки, гірничої виробки тощо, які зв’язані єдиним технологічним процесом при конкретному виді робіт, під час виконання яких стався нещасний випадок або аварія. Воно містить саме краще джерело всякого роду відомостей, і в більшості випадків якість розслідування справи цілком залежить від повноти використання результатів огляду місця події, які дають слідчому важливу інформацію.

Очевидець події або той, хто першим прибув на її місце, зобов’язаний подбати, щоб жодне з доказів не було втрачено. Перший обов’язок цих осіб - установити конкретне місце події й по можливості ізолювати його. Це потрібно зробити таким чином, щоб розміри його були мінімальними, але й не втратити важливих джерел інформації. Крім того, необхідно зберегти місце події в первісному вигляді (на момент здійснення НС), не допускаючи знищення слідів-відображень, речових доказів, переміщення предметів, зміни обстановки.

При цьому перш за все треба зафіксувати ті обставини, які можуть із часом зникнути або змінитися. Слід пам’ятати, що зміни в обстановці місця події можуть статися не тільки в силу нестійкості окремих слідів і умов, у яких сталася НС, їх часто вносять також зацікавлені люди.

Найчастіше слідчий може дістатися до місця події лише через кілька днів після НС. Однак і в таких випадках, к прикладу, спускатися в шахту треба для того, щоб особисто побачити місце події, де відбулася аварія, орієнтуватися в розташуванні підземних виробок, уявити собі, де міг перебувати потерпілий та знаходились очевидці, у якому стані були різні механізми, захисні та протиаварійні засоби й т. ін.

У тому випадку, якщо слідчий негайно спуститися в шахту не може, він повинен хоча б оглянути одяг потерпілих, якщо їх вже видали на поверхню. В одязі потерпілих можуть перебувати різні важливі документи (наряди-путівки, схеми, робочі нотатки тощо), інструменти та речі, які допоможуть встановити характер роботи, яку вони виконували, і будуть важливими доказами в справі.

Основними об’єктами огляду є споруда, будівля, земельна ділянка, ігрові майданчики, атракціони, виробниче приміщення, гірнича виробка, де стався нещасний випадок або аварія, робоче місце постраждалого та його освітлення, гідро-, пневмо-, електроустаткування, системи енергопостачання й керування, вентиляційні установки і обладнання, вантажопідйомні машини, лебідки, конвеєри, транспортні засоби, інші машини й механізми, на яких працював потерпілий, інструменти, огородження, захисні пристосування, сигналізація та зв’язок, контрольні прилади і апаратура, засоби протиаварійного, групового та індивідуального захисту, трупи потерпілих тощо.

Під час огляду місця події треба перш за все встановити виробничі (гірничогеологічні) умови, наявність небезпечних факторів, стан приміщень (гірничих виробок), машин, механізмів, захисних засобів, а також відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації, якість повітря та освітлення робочого місця й небезпечної зони, уяснити технологію й організацію робіт, які виконувалися до й у момент НС, зібрати речові докази події, факти зміни обстановки й перевірити необхідність її задля ліквідації або попередження подальшого поширення аварії.

Члени слідчої групи провадять фіксацію предметів на місці події і геометричні виміри для подальшого складання графічної схеми (ескізу). План-схему з доручення слідчого може розробити фахівець підприємства відповідно до складеного протоколу огляду місця події. Головна вимога, якій повинна відповідати схема, полягає в тому, щоб по останній цілком чітко можна було б уявити місце й характер події.

В деяких випадках слідчий за участю членів комісії з розслідування аварії або нещасного випадку може зробити пробний пуск машин і механізмів, випробувати захисні пристосування, сигналізацію, здійснити контрольні виміри й інші роботи для виявлення причин НС з відміткою цих дій в протоколі огляду.

До загальних положень алгоритму огляду місця події відносяться своєчасність, об’єктивність, повнота, активність, методичність і послідовність його проведення.

В криміналістичному плані діяльність особи, яка оглядає місце події за фактами порушень вимог техніки безпеки на промислових об’єктах, доцільно розділити на три етапи: підготовчий, робочий, заключний. Такий поділ дозволяє систематизувати тактичні дії учасників огляду, встановити таку послідовність їх дій, яка б дозволяла якісно проводити огляд.

Підготовчий етап огляду місця події складається з наступних основних дій:

- перевірити наявність і готовність технічних засобів для огляду місця події;

- шляхом опитування попередньо вивчити обставини НС;

- встановити, чи проводилися заходи щодо охорони місця події (треба з’ясувати, які зміни, ким і з якою метою могли бути зроблені до прибуття слідчо-оперативної групи), усунути з місця події всіх сторонніх осіб;

- уточнити завдання, які вирішуються в ході огляду;

- намітити план дій, їх послідовність з виявлення, фіксації й вилучення матеріальних слідів-відображень і речових доказів, уточнити обсяг і межі огляду.

Робочий етап складається з загального і детального оглядів.

Загальний огляд починається з огляду місця події з метою:

- орієнтування;

- рішення питання про вихідну точку і спосіб огляду;

- вибору позиції для проведення фото-, відеозйомки (якщо це можливе) і здійснення їх до внесення змін в обстановку місця події.

Для огляду місця події застосовуються три основні способи: концентричний, ексцентричний та фронтальний. При першому огляд ведеться від периферії до центра місця події, під яким звичайно розуміється найважливіший об’єкт (епіцентр вибуху, труп тощо) чи умовна точка, по спіралі, що згортається; при другому способі – навпаки, від центра місця події до його периферії по спіралі, що розгортається; при третьому - у виді лінійного огляду площин від однієї їхньої межі до іншої. Постійного правила застосування того або іншого способу не існує, його вибір обумовлено конкретними обставинами.

Після закінчення загального огляду настає стадія детального огляду, під час якого:

- якщо дозволяють виробничі, природні умови, проводяться вузлова і детальна фотозйомки (окремі деталі місця події, сліди і предмети, що мають значення речових доказів, спочатку фотографуються у тому вигляді, в якому вони були виявлені, а потім - з використанням прийомів судової фотографії);

- об’єкти ретельно і детально оглядаються (з цією метою їх можна брати в руки за точки найменшого доторкання), при цьому не треба забувати, що, крім відбитків пальців, на них можуть бути й інші сліди, мікрочастинки й таке інше;

- приймаються всі доступні заходи до розшуку і виявлення на місці події речових доказів і інших слідів злочину, робиться попереднє їх дослідження з метою розкриття злочину;

- відбираються предмети, їхні частини зі слідами-відображеннями, зі стаціонарних об’єктів вилучаються речові докази або знімаються копії (зліпки) з них;

- фіксуються негативні обставини, котрі суперечать представленню про звичайний для даної ситуації «хід речей».

На заключному етапі огляду місця події:

- складається протокол огляду і необхідні плани, схеми, креслення (вузький фахівець при цьому допомагає в описі слідів);

- упаковуються об’єкти, вилучені з місця події;

- вживаються заходи для збереження тих речових доказів, які неможливо вилучити з місця події;

- розглядаються заяви, які надійшли від учасників огляду місця події й інших осіб, причетних до цієї процесуальної дії, й приймаються по них рішення.

Таким чином, якісно проведений огляд місця події дозволяє слідчому усвідомити її обстановку і зафіксувати докази, одержати необхідні дані для планування розслідування і побудови слідчих версій, а також зробити попередні висновки про можливі порушення вимог правил безпеки.

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 2.1.2.3 Огляд місця події:

  1. § 2. Підготовка до огляду місця події
  2. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
  3. § 2. Підготовка до огляду місця події
  4. § 6. Фіксація результатів огляду місця події
  5. §6. Фіксація результатів огляду місця події
  6. § 1. Поняття, завдання, принципи огляду місця події
  7. § 4. Тактика огляду місця події
  8. §3. Види і методи огляду місця події
  9. Тактика огляду місця події
  10. Тема 11. Тактика огляду
  11. § 1. Поняття, види та принципи огляду
  12. §4. Огляд трупа людини
  13. § 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
  14. § 5. Огляд трупа
  15. §4. Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу
  16. § 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
  17. §4. Фіксація ходу та результатів відтворення обстановки і обставин події
  18. § 2. Слідчий огляд документів.