<<
>>

2.2.1.2 Експертне дослідження створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві

Стан охорони та безпеки праці на виробництві є незадовільним, рівень виробничого травматизму досить високий і обумовлений комплексом об’єктивних та суб’єктивних чинників. Основними причинами НС (аварій, нещасних випадків) та грубих порушень виробничої дисципліни є халатність спеціалістів та керівників підприємств, низька кваліфікація і некомпетентність персоналу, відсутність належного надзору за його роботою, послаблення контролю за виконанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

При розгляді справ про злочини, пов’язані з виробничою безпекою в промисловості, сільському господарстві, в інших сферах діяльності людей, коли для вирішення певних питань необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, слідчі органи призначають, як правило, судову інженерно-технічну експертизу в галузі безпеки життєдіяльності. При порушенні техніки безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, коли найчастіше виникають НС, настає відповідальність за статтями 272...274 КК України.

Під «загрозою загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків», про яку йдеться у перших частинах цих статтей, необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об’єктів, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю чи здоров’ю людей або заподіяння шкоди різним благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо.

Створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272…274 КК) повинно бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (загрози), коли з великою імовірністю можуть настати передбачені законом наслідки. Ненастання наслідків може бути пов’язане або зі своєчасним припиненням порушення як самим порушником, так і іншими особами, або за «щасливої випадковості».

В період інерційного запізнювання негативного впливу порушень нормативно-правових актів з охорони праці на ведення виробничого процесу, тривалість якого носить випадковий характер, практично завжди створюється реальна загроза загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, якщо фактичний результат цих допущених відступів від вимог техніки безпеки буде навіть без ексцесів для підприємства і його працівників [22, 34, 35]. Відзначимо, що під «іншими тяжкими наслідками» слід розуміти перш за все техногенні аварії (пожежі, вибухи, несправності засобів виробництва і захисту навколишнього середовища і ін.), які можуть привести до нещасних випадків і значних матеріальних та/або екологічних збитків.

При проведенні органами державного нагляду за охороною праці планових і позапланових перевірок стану техніки безпеки на підприємствах встановлюються різні відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці. За наслідками цих перевірок складаються акти і видаються приписи, розпорядження на усунення порушень, указуються особи, що припустилися їх і відповідальні за усунення виявлених недоліків. Працівники, які допустили відступи від правил безпеки, піддаються різним покаранням, але частіше за все вони носять дисциплінарний або адміністративний характер. Разом з тим серед цих порушень деякі, на перший погляд неістотні, можуть бути такими, в результаті яких виникає реальна небезпека виникнення НС на об’єкті та для життя і здоров’я людей і що підпадають під диспозицію ч. 1 ст. 272…274 КК України. Проте якщо вказані відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці і усуваються, то з великою затримкою в часі, причому нерідко тільки після вже настання техногенної аварії, нещасного випадку або профзахворювання.

Нагляд за дотриманням законодавства з питань охорони праці на виробничих об’єктах здійснюється органами прокуратури в плановому порядку або за поданнями органу державного нагляду за охороною праці. При цьому перевіряються дотримання норм, правил, інструкцій, положень, що регламентують безпеку праці на виробництві, технології робіт, режимних параметрів, технічний стан будівель, споруд, машин, механізмів, засобів захисту і контролю тощо, а також вивчаються відповідні матеріали органів державного нагляду.

Доречно нагадати, що при необхідності до слідчих дій можна залучати судових експертів, щонайперше до вилучення документів, огляду місця події та допиту свідків.

Процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці як мінімум повинен містити основні результати проведеної прокуратурою перевірки, коло осіб, які порушили вимоги техніки безпеки, що призвело до створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, і винесені на експертизу завдання.

Надання якісного висновку судовим експертом дуже часто залежить від того, наскільки «технічно вірно» будуть йому поставлені й сформульовані питання. У випадку, який розглядається, вони можуть бути викладені в такій універсальній редакції [34, 35]:

1. Вимоги яких нормативно-правових актів з охорони праці регламентують дії осіб, причетних до створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві?

2. Хто і які відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці допустив у даній виробничій ситуації?

3. У чому конкретно виразилася загроза загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві?

4. Хто з осіб, причетних до події, мав технічну можливість запобігти створенню загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, що для цього вони повинні були здійснити і які їх дії (бездіяльність) з технічної точки зору сприяли виникненню цих небезпечних умов праці?

Під дане завдання судової інженерно-технічної експертизи для вирішення поставлених перед експертом проблем пропонується уніфікований алгоритм експертного провадження, показаний на рис. 2.2.

В процесі детального дослідження проводиться вивчення та аналіз наданих на експертизу об’єктів та матеріалів, на основі яких вивчаються дії тих чи інших осіб, причетних до виникнення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків. Будуються уявна динамічна та ідеальна моделі події, на основі яких визначаються належні (адекватні) дії вказаних вище осіб, які потім порівнюються з їх фактичним поводженням, і, нарешті, судовий експерт формує оперативно-інформаційну модель, з використанням якої встановлюються домінуючі з технічної точки зору причинні залежності між допущеними робітниками підприємства відступами від вимог нормативно-правових актів з охорони праці та створенням загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві.

Рисунок 2.2 - Стала структура досліджень в рамках СІТЕБЖ щодо створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 2.2.1.2 Експертне дослідження створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків на виробництві:

  1. Небезпека негативних правових наслідків застосування працівниками правоохоронних органів сили в екстремальних умовах
  2. § 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
  3. §3. Основи експертного ототожнення людини за ознаками зовнішності
  4. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
  5. § 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
  6. Товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю
  7. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
  8. §3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису
  9. § 3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук
  10. §7. Дослідження матеріалів документів
  11. § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
  12. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
  13. §4. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем
  14. § 5. Особливості авторознавчого дослідження
  15. Кухарський В.М.. Українці, чи богообрані ми? або Місія Руси-України - нащадків Святої Трійці.2008, 2008