<<
>>

2.2.2 Механізм експертного дослідження причинності на стадії інженерно-логічного аналізу судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності

На базі оперативно-інформаційної моделі НС з використанням комплексного підходу або в рамках тільки інженерно-логічного аналізу (див. рис. 2.1 і 2.2) виконуються спеціальні дослідження з метою виявлення причинно-наслідкових залежностей [36]: відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, допущені на виробничому підприємстві конкретною особою, її неадекватні дії → негативні явища, події, факти тощо.

Це - найбільш важлива, відповідальна та найскладніша стала структурна процедура майже всіх СІТЕБЖ.

Причинний зв’язок – об’єктивне явище, обумовлене закономірностями, знання яких служить необхідною передумовою правильного висновку. Якщо ці закономірності загальновідомі, то причинність встановлюється безпосередньо працівниками слідства, суду. На стадії, коли розглядається вчинок людини, її поводження, тобто суб’єктивні фактори вчинку, вони, як правило, аналізуються слідством чи судом самостійно. В окремих випадках призначаються психіатричні чи психологічні експертизи.

Спеціальні технічні знання при виконанні судових експертиз можуть використовуватись винятково при вирішенні питання про каузальність між зовнішнім поводженням (дією) людини і результатом, подією, що настала.

Судові інженерно-технічні експертизи виробничої та побутової сфер безпеки життєдіяльності призначаються, якщо для дослідження порушень вимог охорони праці і їхніх зв’язків з наслідками, що наступили, необхідне застосування спеціальних пізнань в галузі науки і техніки. Ця необхідність визначається слідчим чи судом для кожного конкретного случаю і залежить від обставин НС. При цьому слід пам’ятати, що ця експертиза як експертиза інженерно-технічного класу вирішує проблеми тільки з технічної точки зору. Під час аналізу техногенних аварій, травмувань чи професійних захворювань предметом дослідження експерта-техніка є обставини і причини, які привели до виникнення небезпечних чи шкідливих виробничих умов, а не кількість потерпілих чи наслідки дій цих факторів.

Тобто у кожному випадку, кажучи про НС, мається на увазі небезпечна чи шкідлива подія без урахування її вагомості (розміру матеріальних чи екологічних збитків, кількості потерпілих чи загиблих тощо).

При дослідженні НС на виробничому підприємстві встановлення причинно-наслідкових відношень між двома явищами зводиться до визначення: чи було одне з них необхідною умовою настання іншого, тобто чи наступив (не наступив) би той же результат при усуненні умови, що перевіряється. У якості вихідного даного судовий експерт приймає подію, що наступила, у тому фактичному оформленні, яке мале місце в дійсності. Метод уявного виключення дозволяє установити необхідність існування одного явища для настання іншого. Якщо є ряд явищ, причинний зв’язок між якими підлягає перевірці, і вони відбулися до моменту експертного дослідження, то можна подумки виключити явище, що перевіряється, чи, якщо це можливо, поставити експеримент, тобто штучно відтворити досліджувану подію (у цьому випадку виключення буде реальним, дійсним). Логічна операція по встановленню відношення між причинами та наслідками за допомогою уявного виключення припускає виконання двох етапів:

- уявне виключення якого-небудь явища з числа подій, які утворюють причинний ланцюг, що перевіряється;

- аналіз отриманого результату ( чи наступила досліджувана подія при відсутності виключеного явища).

У причинному зв’язку між дією чи бездіяльністю, що виразилась в порушенні (недотриманні) яких-небудь вимог безпечного ведення робіт технологічного циклу, з наслідками, які настали, виключеним явищем виступає сам факт порушення (недотримання). Методом уявного виключення доцільно користуватися при встановленні причинно-наслідкових зв’язків у випадку рішення ситуаційних експертних задач. У даному випадку при порівнянні результату, який фактично мав місце, з отриманим при уявному моделюванні робиться висновок щодо причинності: при збігу результатів - про її відсутність; при розходженні - про наявність причинного зв’язку між явищами.

Причинна залежність явищ може також бути установлена на базі аналізу часового співвідношення їхнього настання, тобто встановленням, коли наступило явище, прийняте як причина, - до явища, прийнятого як наслідок, чи після нього. Як правило, хоча б на самий короткий проміжок часу, явище, задане як причина, передує явищу, заданому як наслідок. Тобто якщо експертом установлено, що одна подія наступила після другої, то ця перша подія не могла бути необхідною умовою другої, а отже не є її причиною.

При виконанні експертного дослідження НС з метою встановлення причини якого-небудь явища вихідним даним є найчастіше результат, який фактично наступив. Причина і наслідок існують тільки в єдності. Кожен конкретний наслідок має цілком визначену, тільки йому властиву причину. Тому знаючи наслідок, можна виявити і його причину (й навпаки). Якщо в межах своєї компетенції інженерно-технічний експерт знайде кілька обставин (неадекватних дій працівників, відступів від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, допущенних особами, причетними до події-результату, яка досліджується), причинно пов’язаних з результатом і які мають значення для правильного розгляду справи, то спеціальні науково-технічні знання можуть знадобитися, щоб порівняти й оцінити роль кожної з них у настанні НС (результату) – техногенної аварії, нещасного випадку і т. ін. Загальну схему процесу такого дослідження можна розділити на п’ять стадій:

- вивчення обставин (ознак) явища, причина якого підлягає встановленню;

- складання гіпотези щодо причини, яка викликала явище (подію);

- визначення того, які ознаки мало би явище-результат, якби діяла ця причина;

- перевірка наявності цих ознак у розглянутому явищі-результаті;

- формування висновків щодо причини, яка аналізується. Основним критерієм щодо цього є положення, при якому: у випадку наявності в досліджуваній події-наслідку ознак, які відповідають передбачуваній причині, - припущення правильне; при їх відсутності - припущення про причину невірне.

Умови виникнення, ускладнення та розвитку НС техногенного характеру на підприємствах народного господарства можуть бути: необхідними, але не достатніми; достатніми, але не необхідними; необхідними і достатніми. Достатня умова - явище, яке без інших обставин, що мають значення для справи, може викликати даний наслідок. Достатня умова не завжди є одночасною і необхідною. У цьому випадку вона не знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками. Явище визнається як необхідна і достатня умова, якщо вона сама по собі, без інших обставин, призвела до настання результату. При наявності необхідної і достатньої умови (як цілого) усі інші явища, що обумовили настання результату, визнаються такими, що можуть причинно з ним бути зв’язаними, але опосередкованою причинно-наслідковою залежністю. Вирішення цієї проблеми виконується за наступною схемою:

а) позначення умови, у відношенні якої зважується поставлене питання;

б) встановлення інших явищ, причинний зв’язок яких з результатом (надзвичайною ситуацією) має значення для справи;

в) уявне послідовне виключення кожного встановленого у пункті «б» явища;

г) спостереження за наслідками виключення. У випадку незмінності результату, що перевіряється, умова визнається необхідною і достатньою для настання події.

Якщо узагальнити зазначене вище щодо виявлення прямих (безпосередніх) причинно-наслідкових залежностей, можна надати наступні практичні поради.

В прямий причинно-наслідковий зв’язок треба включати неадекватні дії працівника, причетного до аналізуємої НС, якщо виконання доручених йому технологічних операцій згідно з запроваджуваними правилами та нормами майже напевно унеможливлює подію. У випадку, коли її обумовила сукупність відступів від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які допустили кілька осіб, то у безпосередню причинність слід додавати ті з порушень, вибіркове уявне вилучення яких з вказаної сукупності здатно запобігти виникненню досліджуваної НС.

Слід також додати, що може виникнути необхідність встановити, яка з причин виникнення НС має більшу вагу у технічному відношенні.

В такому разі треба аналізувати порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці в часі. Домінуючими, які, як правило, залучаються до прямої причинності, слід вважати ті з них, що скоєні якоюсь особою раніше, бо нерідко вони послідовно обумовлюють неадекватні дії інших робітників, включення яких в безпосередні причинно-наслідкові зв’язки залежить вже від конкретних обставин виникнення, ускладнення та розвитку розглядаємої виробничої події.

Наприкінці згадаємо й деякі класичні методики дослідження причинно-наслідкових відношень. В теорії логіки розроблені наступні найпростіші прийоми (методи) вирішення питань каузальності: метод єдиної схожості, метод єдиної різниці, об’єднаний метод схожості й різниці, метод супутніх змін, метод залишків. Ці методи установлення причинних взаємовідношень, однак, створені стосовно наукових дослідів, а не тієї практичної діяльності, котра складає процесуальне доказування. І справа не стільки в деякій складності самого їх описування та суто розумово-логічному характері розглядаємих методів, а головним чином в тому, що їх застосування можливе тільки при наявності кількох (як мінімум двох) схожих випадків настання явища, причина якого виявляється. В кримінальному судочинстві такі ситуації рідкі (установлення причини декількох однорідних аварій і т. п.). Слідчий та судовий експерт, як правило, стикаються з окремою подією, що виникла на виробництві або в побутовому житті людини і причина якої знаходиться.

Практика проведення судових інженерно-технічних експертиз показує [22, 37], що чим ближче професійні, службові обов’язки робітника до місця НС, тим ймовірніше, що його дії (бездіяльність) будуть у безпосередьому причинно-наслідковому зв’язку з цією подією – працівник, бригадир (ланковий, старший працівник), майстер, дільничний механік, а такі посадові особи, як начальник (заступник, помічник начальника) цеха, аварійної дільниці, головні геолог, маркшейдер, енергетик, механік (старший механік), технолог та інженер, диспетчер, начальник зміни, заступники директора з виробництва та охорони праці, директор підприємства, найчастіше тільки причетні до НС і тоді їх дії (бездіяльність) обумовлюють непряму причинність.

Треба підкреслити, що диференціація зв’язків на побічні та прямі (безпосередні) – вельми складна й відповідальна підсумкова стадія судової експертизи, яка в багатьому залежить від індивідуальних якостей експерта і його професійної підготовки, тому результати цього процесу, як і раніш, носять суб’єктивний характер, а зазначені вище способи їх виявлення слід визнавати поки ще узагальнюючими, тільки деякими найбільш універсальними методичними рекомендаціями.

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 2.2.2 Механізм експертного дослідження причинності на стадії інженерно-логічного аналізу судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності:

  1. / Ю.О. Кривченко, Л.Г. Бордюгов, В.В. Сабадаш, А.С. Бєліков, О.М. Моісєєв, Д.І. Фокін, Н.А. Решетнікова, Р.М. Шостак, С.В. Прусакова, І.М. Марченко, Є.Ю. Білогурова.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.2013, 2013
  2. § 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
  3. § 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
  4. § 6. Стадії механізму правового регулювання
  5. § 2. Механізм і стадії правового регулювання
  6. § 3.Механізм забезпечення соціальної безпеки: сутність, функції, принципи функціонування
  7. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
  8. § 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
  9. Логічна форма
  10. §3. Основи експертного ототожнення людини за ознаками зовнішності
  11. 2. Діагностика рівня соціальної безпеки.
  12. д) Логічна єдність правового порядку; конфлікти між нормами
  13. § 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
  14. § 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
  15. §1. Поняття, значення і види судових експертиз
  16. Загальні відомості про безпеку діяльності