<<
>>

2.2 Алгоритм проведення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності

2.2.1 Сталі структури досліджень в рамках судової інженерно-технічної

експертизи безпеки життєдіяльності

2.2.1.1 Експертна оцінка надзвичайних ситуацій

(аварій, нещасних випадків, профзахворювань)

Процес експертного дослідження в СІТЕБЖ складається з декількох сталих стадій (етапів) [21, 22, 32].

Перша – підготовча. На підготовчій стадії судовий експерт знайомиться з постановою (ухвалою) про призначення експертизи, іншими матеріалами, вихідними даними, з’ясовує завдання, проводить попередній огляд об’єктів, які надані на дослідження, встановлює достатність наданих матеріалів для вирішення поставлених питань, висуває експертні версії, намічає план експертних дослідів, здійснює вибір методів дослідження і розрахункових моделей, якщо останні існують задля вирішення конкретних експертних питань.

Логіко-гносеологічна структура майже всіх досліджень в рамках СІТЕБЖ може бути зведена до наступних чотирьох універсальних питань [22, 24…27], на які, згідно чинному законодавству, повинен дати відповіді судовий експерт за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб [1]:

1.

Вимоги яких нормативно-правових актів з охорони праці регламентують дії осіб, причетних до події, яка розглядається?

2. Які організаційні та технічні причини виникнення НС?

3. Хто допустив і які відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці?

4. Хто з осіб, причетних до події, мав технічну можливість запобігти настанню НС, що для цього вони повинні були здійснити і які їх дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходились в прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв’язку з настанням цієї події та її негативними наслідками?

Це той мінімально необхідний і достатній обсяг вихідних даних, котрий треба зібрати, вивчити й проаналізувати експерту з метою розробки на другій стадії експертного дослідження оперативно-інформаційної моделі практично будь-якої НС, пов’язаної з порушеннями правил і норм охорони праці на виробництві та безпеки в повсякденному житті людини.

Перш за все особа, яка збирає первинні матеріали задля експертизи, повинна знати хоча б основні засади і особливості дослідницької діяльності судового експерта та діяти по такій схемі, щоб можна було вирішити як мінімум вищевказані завдання СІТЕБЖ. Безумовно, в кожному конкретному випадку запропонований універсальний перелік може бути поширений іншими запитаннями, які уточнюють окремі нюанси НС, однак цей типовий (уніфікований) алгоритм призначення і проведення експертних досліджень залишається незмінним щодо переважної більшості СІТЕБЖ, у першу чергу гірничотехнічних і в сфері охорони праці.

Друга стадія – детальні досліди. В процесі детального дослідження проводяться вивчення та аналіз наданих на експертизу об’єктів та матеріалів, на основі яких вивчаються дії тих чи інших осіб, причетних до виникнення НС. Будуються уявна динамічна та ідеальна моделі події, на основі яких визначаються належні (адекватні) дії вказаних вище осіб, які потім порівнюються з їх фактичним поводженням в нормальній та аварійній обстановці, і, нарешті, експерт формує оперативно-інформаційну дослідницьку модель [21, 22, 24…27, 32], з використанням якої встановлюються домінуючі з технічної точки зору причинні залежності між допущеними робітниками підприємства відступами від вимог нормативно-правових актів з охорони праці та наслідками, що настали. Уніфікований алгоритм призначення й проведення судових інженерно-технічних експертиз з безпеки виробничої та побутової сфер життєдіяльності схематично показано на рис. 2.1.

Судовий інженерно-технічний експерт на базі всіх наданих йому матеріалів справи перевіряє факти, викладені в них, виправляє помилки, якщо вони є, та інші ймовірні недоліки (уточнює обставини НС, організаційні та технічні причини її виникнення – що буває найчастіше, див. рис. 2.1, причетних до події робітників тощо) і аналізує причинні залежності. Судові інженерно-технічні експертизи в справах, пов’язаних з порушеннями вимог безпеки життєдіяльності на підприємствах та в побутових умовах, проводяться, як правило, з використанням ситуаційних досліджень і їх методичну основу складає ситуаційний аналіз механізму події.

До опосередкованих об’єктів ситуаційних досліджень відносяться дії людей, пов’язані з використанням машин, знарядь праці та інструментів, які безпосередньо беруть участь у слідоутворенні, а тому разом зі слідами-відображеннями, що ними утворюються, ці дії можуть переходити в безпосередні об’єкти експертних дослідів. Судовим експертом вивчається процес функціонування, зокрема, виробничої системи, в тому числі хід виникнення, ускладнення і розвитку НС техногенного характеру, встановлюється взаємозв’язок різних обставин, досліджуються фактори їх появи і виявляються неадекватні дії працівників підприємства, у результаті яких виникли ці обставини. При цьому враховуються характер і місце аварії, природні та виробничі умови аварійної ділянки і об’єкта у цілому й т. ін. Як допоміжний може залучатись також діагностичний аналіз задля вирішення діагностичних питань, пов’язаних з визначенням стану інструменту, устаткування та обладнання, яким користувався потерпілий чи потерпілі, способу і режиму проведення робіт на відповідній дільниці, конкретних організаційних та технічних причин події на підприємстві. В процесі вказаного попереднього інженерно-логічного аналізу виявляються взаємозалежні показники і встановлюються домінуючі причинно-наслідкові залежності. Ці дослідження ґрунтуються на порівняльно простих інженерних розрахунках та наукових положеннях, вивченні якісних сторін і зовнішніх проявів одно- і багатомірних ознак, логічному дослідженні їхніх причинно-наслідкових зв’язків. Якщо після отриманих попередніх висновків все ж таки виникають сумніви в наявності каузальності між діями конкретного працівника і виникненням події, її розвитком або ускладненням, а також за умови заперечення підозрюваним цієї залежності, виконується ймовірносно-статистичний аналіз, при якому застосовуються більш точні, науково обґрунтовані методи математичної статистики виявлення причинно-наслідкових зв’язків і їхньої кількісної оцінки [21, 28, 29].

Крім того, негативний вплив порушень техніки безпеки, норм та правил промсанітарії на ведення виробничого процесу характеризується інерційністю й випадковістю внаслідок об’єктивно існуючої кореляційної залежності між допущеними робітниками підприємства відступами від вимог нормативно-правових актів з охорони праці та наслідками, що настали після цього [22, 33].

Тобто від недотримування регламентованих норм та правил поводження на небезпечному й шкідливому виробництві не завжди відразу виникають НС, негативний вплив може незмінно існувати або накопичуватися невизначено тривалий час і рівноімовірно у будь-який момент чи тільки в кінцевому підсумку обумовити яку-небудь подію з наслідками, ступінь тяжкості яких непередбачена, а при більш сприятливому збігу обставин, в багатьох випадках залежних від утворених на період ведення робіт стохастичних природних та виробничих умов, порушення зовсім не приводять до техногенної аварії, нещасних випадків і профзахворювань. Таким чином, якщо НС обумовлена людським фактором, то, наприклад, присутність підозрюваного в її виникненні на місці події необов’язкова, зважаючи на наявність у цьому випадку непрямих (побічних, опосередкованих) випадкових залежностей між діями-бездіяльністю робітника, який допустив відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та наслідками, які настали, котрі при певних умовах, кількісних і якісних параметрах можуть різко перейти в прямий (безпосередній) причинно-наслідковий зв’язок. Підкреслимо ще раз, випадкові не порушення, які учинили працівники підприємства, а їх наслідки. Тому в деяких випадках задля доказування існування причинності може знадобитись кореляційний аналіз, тоді експертиза виконується з застосуванням комплексного підходу, який базується на інженерно-логічних та ймовірносно-статистичних дослідженнях [21, 22, 29].

Практика проведення судових інженерно-технічних експертиз щодо кримінальних, цивільних, господарських чи адміністративних справ, пов’язаних з порушеннями техніки безпеки, свідчить, що треба поділити каузальність (причинність) на пряму (безпосередню) і побічну (опосередковану) [21, 22]. Найчастіше у прямому причинно-наслідковому зв’язку перебувають дії безпосередніх виконавців робіт, тоді як між прямою і побічною каузальністю «балансують» вчинки контролюючих осіб, яких тим більше, чим складніший технологічний процес. Наявність великої кількості останніх на виробничих об’єктах, безумовно, ускладнює експертне дослідження.

У акті форми Н-5 комісія з розслідування НС [30] вказує всіх осіб, причетних до події, бо вони допустили відступи від вимог нормативно-правових актів, які регламентують поведінку людини в нормальних та екстремальних виробничих умовах, що склалися до, в момент і після НС. Судовий експерт може або скоротити цей перелік, або додати до нього інших працівників за результатами своїх досліджень, але основне завдання експерта полягає в тому, щоб серед них виявити тих керівників, посадових осіб та робітників, які мали технічну (в широкому розумінні значення цього слова) можливість запобігти техногенній аварії, нещасному випадку і чиї дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходились в прямій (безпосередній) причинно-наслідковій залежності з подією, яка розглядається, та її негативними наслідками, з роз’ясненнями, що для цього вони повинні були зробити. Неадекватні дії інших причетних до НС осіб теж посприяли її виникненню, але за підсумками інженерно-логічного аналізу в такій незначній мірі (і протилежне доказати чи кількісно оцінити не представляється можливим), що відвернути подію технічними або організаційними засобами вони не могли, а тому доцільно вважати, що ці дії з технічної точки зору знаходились в побічному причинно-наслідковому зв’язку з нею. Якщо за перші такі порушення працівник несе, як правило, кримінальну відповідальність, то за другі – дисциплінарну або адміністративну. При проведенні СІТЕБЖ і для аналізу ознак непрямої каузальності необхідні спеціальні знання експерта-техніка.

Третя – стадія оцінки результатів експертного дослідження. На цьому етапі підводять підсумки дослідів та формулюються остаточні висновки.

Після закінчення судової експертизи складається спеціальний процесуальний документ - висновок експерта (див., наприклад, статті 101 і 102 КПК України), при проведенні експертного дослідження – висновок за результатами експертного дослідження, які включають три частини: вступну, дослідницьку і заключну. Висновок є кінцевою метою експертизи і визначає її доказове значення в справі. Факти, які встановлюються судовою експертизою, можуть використовуватись для створення уявної моделі злочину, висування версій про спосіб його здійснення, допомагати цілеспрямованому проведенню слідчих дій, у цілому істотно сприяти успішному проведенню розслідування.

У компетенцію судового експерта не входить оцінка дій (бездіяльності) осіб, причетних до НС, з точки зору права, він повинен аналізувати лише ті дії, що вимагають застосування спеціальних знань і знаходяться у взаємозв’язку з подією з технічної точки зору.

Рисунок 2.1 - Стала структура досліджень в рамках СІТЕБЖ

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 2.2 Алгоритм проведення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності:

  1. / Ю.О. Кривченко, Л.Г. Бордюгов, В.В. Сабадаш, А.С. Бєліков, О.М. Моісєєв, Д.І. Фокін, Н.А. Решетнікова, Р.М. Шостак, С.В. Прусакова, І.М. Марченко, Є.Ю. Білогурова.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.2013, 2013
  2. § 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
  3. §2. Підготовка до призначення та проведення судових експертиз
  4. § 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
  5. Призначення та проведення судових експертиз
  6. Призначення та проведення судових експертиз
  7. §1. Поняття, значення і види судових експертиз
  8. Загальні відомості про безпеку діяльності
  9. § 10. Роль судової практики
  10. 2. Діагностика рівня соціальної безпеки.