<<
>>

1.1 Терміни та їх визначення

Нижче наведені тлумачення найважливіших термінів, понять, які дають основне уявлення про теорію судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності людини, перш за все в галузі охорони праці, спеціальну експертну підготовку, права, обов’язки судового експерта тощо, допомагають краще зрозуміти методику експертизи з кінцевою метою дослідження причинності й необхідні як довідковий матеріал експертам, спеціалістам, суддям та учасникам судового провадження [1...18].

Аварія техногенна – негативна подія, що обумовлена людською діяльністю (людським фактором) і яка створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей і спричиняє руйнування будівель, споруд, виробничих, комунікаційних, транспортних та інших засобів, порушує нормальний плин технологічного або повсякденного процесів і, як наслідок, завдає людські, матеріальні та екологічні збитки.

Алгоритм – система операцій, послідовність визначених дій, що здійснюються у відповідності до суворо визначених правил з метою вирішення відповідних задач.

Алгоритм вирішення експертного завдання - система операцій, послідовність визначених дій, яка регламентує зміст і порядок вчинків експерта у послідовності, що забезпечує при певних умовах вирішення конкретних експертних питань в межах експертної методики або метода експертного дослідження.

Аналіз – логічний прийом, метод наукового дослідження, який полягає в тому, що досліджуваний об’єкт розчленовується на складові елементи (ознаки, відношення тощо), кожний з яких у подальшому вивчається самостійно як частина цілого.

Безпека життєдіяльності – основні правила і норми поведінки людини в виробничій (промисловість, сільське господарство, енергетика, будівництво, транспорт, комунікаційні системи тощо) та побутовій (житлово-комунальний і соціально-культурний комплекси, домашнє господарство і т.

ін.) сферах буття задля збереження здоров’я і запобігання загибелі її.

Виробнича санітарія – це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, які відвертають або зменшують діяння на робітників шкідливих виробничих факторів, що в певних умовах спричиняють професійні захворювання чи зниження працездатності.

Висновок експерта – 1) процесуальний документ, в якому викладаються підстави проведення експертизи, докладний опис проведених судовим експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені питання. Висновок експерта є одним з передбачених законом джерелом доказів, а фактичні дані, що містяться в ньому, - доказами. Він складається з трьох частин: вступної («Вступ»), дослідницької («Дослідження») та заключної («Висновки»); 2) відповідь на поставлене перед експертом конкретне питання, яка міститься в заключній частині документа, що має назву висновок експерта (див. пункт 1); 3) умовивід експерта з завдання (питання), яке на вирішення поставлене судовому експерту, а також питання, яке експерт вирішує в порядку експертної ініціативи. Висновки судового експерта можуть бути класифіковані наступним чином: за визначеністю – категоричні й імовірні (здогадні); по відношенню до встановленого факту - стверджувальні (позитивні) і негативні; за характером відносин між наслідком та його обґрунтуванням – умовні («якщо..., то...») і безумовні; за вибором однієї або декількох можливостей, які виключають одна одну, - альтернативні (багатоваріантні) і розділювальні; за обсягом – підсумки про одиничні факти та про їх множину; за модальністю встановлених експертом фактів – їх можливість, дійсність чи необхідність.

Вихідні дані – 1) сукупність відомостей щодо обставин надзвичайної ситуації та (або) властивостей об’єктів експертного дослідження, які містяться в постанові (ухвалі) про призначення експертизи і (чи) в наданих експерту матеріалах справи – фактичні вихідні дані; 2) науково-технічні, довідникові дані, що необхідні експерту для надання висновку і які він вибирає самостійно.

Державний Реєстр атестованих судових експертів – офіційна база даних у вигляді автоматизованої системи обліку фахівців, яким органи дізнання, досудового слідства і суду зобов’язані переважно доручати проведення судової експертизи. Його ведення покладено на Міністерство юстиції України.

Експерт – це обізнана особа (фахівець), володіюча науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями і якій суд або інші учасники процесуального процесу доручили провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ та процесів, які містять інформацію щодо обставин справи, і дати висновок з питань, що виникли при досудовому розслідуванні або судовому розгляді справи і для відповіді на які потрібні спеціальні пізнання. Судовий експерт – фахівець, що одержав в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, тобто якому присвоєна кваліфікація судового експерта, і який внесен в Державний реєстр атестованих судових експертів.

Експертне дослідження – регламентована правовими нормами діяльність, спрямована на одержання інформації шляхом пізнання фактів об’єктивної дійсності, в ході вивчення властивостей і ознак об’єктів експертизи з використанням різних методів пізнання та технічних засобів.

Експертне завдання – проблема, що сформульована в наданому суб’єктом доказування судовому експерту питанні, яке останній повинен вирішити на підставі своїх спеціальних знань по зібраних слідчим або судом фактичних вихідних даних з дотриманням умов процесуальної діяльності. Традиційно розрізняють три великі групи фундаментальних експертних завдань (питань) - ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні.

Завдання конкретного експертного дослідження – завдання, що прийняте експертом, зміст якого визначається питанням, поставленим на вирішення судовому експерту. З гносеологічної точки зору характеризує кінцеву мету та умови її досягнення.

Кваліфікаційний іспит – іспит, проведений експертно-кваліфікаційною комісією, на якому перевіряються знання основних положень судової експертології та теорії судової експертизи відповідного класу, роду, виду, підвиду і спеціальні (професійні) знання, а також практичні навички фахівців, що мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта.

Ці обізнані особи складають письмовий (реферат та проекти висновків експерта) і усний (співбесіда) іспити.

Кваліфікація судового експерта – здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи, проводити судові експертизи згідно до однієї або декількох експертних спеціальностей. У дипломі чи іншому документі про фахову підготовку кваліфікація визначається через назву професії (інженер-механік, економіст тощо). Кваліфікація судового експерта зазначається через назву експертної спеціальності у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Метою судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності є встановлення із залученням спеціальних знань фактичних обставин виникнення й розвитку надзвичайної ситуації, її наслідків для аварійного об’єкта і людей, а також вивчення каузальності.

Метод – у широкому розумінні є способом пізнання дійсності, досягнення мети, вирішення завдання, тобто певним способом упорядкована, обґрунтована та філософськи виправдана пізнавальна діяльність; у вузькому смислі це сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності, досягнення певних результатів.

Метод експертизи – сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності для вирішення питання, поставленого перед експертом. Прийоми, операції і способи, що утворюють метод, являють собою практичне застосування знань закономірностей об’єктивної дійсності задля отримання нових знань про неї. Добре відпрацьований метод, що розкладається на послідовність суворо визначених правил, за допомогою яких вирішуються як класові, родові, видові, підвидові експертні завдання, так і певного типу питання усередині конкретної експертизи, може являти собою алгоритм як структурний елемент відповідної ієрархії методологічних рекомендацій.

Методика – а) система, сукупність прийомів, способів, методів дослідження; точне і суворе дотримання послідовності конкретних дій, технологічний аспект методу.

Певною мірою термін «методика» близький за значенням до поняття «алгоритм»; б) нормативний документ про методи досліджень, способи проведення вимірювань, розрахунків і т. д.

Методика експертна – система приписів (категоричних чи альтернативних) щодо вибору та застосування у певній послідовності і в певних умовах (існуючих або таких, що створюються) методів і засобів вирішення експертних завдань. Розрізняють родові (видові), типові і конкретні (окремі) експертні методики.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території внаслідок аварії чи інших небезпечних подій, що привело (могло привести) до нещасних випадків і/або значних матеріальних та екологічних збитків. На виробництві більшість надзвичайних ситуацій відбувається за: організаційними причинами, через невідповідні вимогам охорони праці дії керівників, посадових осіб та рядових працівників при організації виробничих процесів, підготовці робочих місць, розміщенні обладнання, розставлянні робітників і т. ін.; технічними – як правило, або внаслідок неналежного технічного стану обладнання, машин, механізмів, інструментів, технологічного оснащення, засобів захисту та контролю тощо, або із-за недотримання технології ведення робіт і порушень правил технічної експлуатації засобів виробництва; санітарно-гігієнічними причинами, до яких відносяться різні чинники зовнішнього середовища, пов’язані з виробництвом і здатні нанести шкоду організму людини (висока або низька температура, технологічні шуми та вібрації, загазованість чи запиленість робочих місць, приміщень тощо).

Неадекватні дії – вчинки людей, що порушують встановлену течію трудового процесу або окремої технологічної операції, які не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і призводять до небажаних результатів – аварій, руйнувань, поломок, травмувань тощо. До них також відносяться правильні по суті, але скоєні занадто швидко або занадто повільно, занадто рано чи занадто пізно, не в заданому ритмі або темпі дії.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, який виник в результаті цілеспрямованої діяльності людини при виконанні необхідних технологічних процесів і становить потенційну загрозу виникнення аварії чи травмування людей.

Нещасних випадок – результат короткочасного впливу на людину небезпечного виробничого фактору або навколишнього середовища у вигляді виробничої, побутової травми або іншого раптового різкого погіршення здоров’я в процесі діяльності цієї особи на виробництві чи в повсякденному житті.

Нормативно-правові акти з охорони праці - правила, норми, регламент, положення, стандарти, інструкції і інші документи, обов’язкові для виконання.

Об’єкт судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності – це сліди-відображення у вигляді матеріальних і матеріалізованих джерел інформації (речових доказів, фрагментів місця події, зразків, будинків, споруд, майданчиків, комунікацій, способів і засобів виробництва, систем керування, контролю та захисту, документів тощо), що містяться в матеріалах кримінальної, цивільної, господарської чи адміністративної справи щодо надзвичайної ситуації.

Обізнана особа – дієздатна особа, яка володіє спеціальними знаннями і може виконувати у судочинстві обов’язки спеціаліста або експерта.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Охорона праці забезпечується поряд з законодавчими і нормативно-правовими актами правилами техніки безпеки та виробничої санітарії.

Підготовка матеріалів для експертизи – система процесуальних, організаційних і технічних дій по збиранню, підготовці і оформленню необхідних для проведення експертизи фактичних вихідних даних - об’єктів експертного дослідження, які передаються судовому експерту у вигляді матеріалів кримінальної, цивільної, господарської чи адміністративної справи.

Предмет судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності – зафіксовані слідами-відображеннями фактичні дані, обставини події, які досліджуються й установлюються на базі методів загальної теорії судової експертизи, спеціальних наукових пізнань у галузях промислового й сільськогосподарського виробництва, прикладних наук з метою найчастіше виявлення причинних залежностей і обумовлені сукупністю інформації про діяльність або бездіяльність робітників і посадових осіб у процесі нормального функціонування підприємства й при виникненні на ньому надзвичайної ситуації, недотримання трудової й виробничої дисципліни, невиконання вимог законодавчих, нормативно-правових актів з охорони праці й експлуатаційної документації, порушення технологічних процесів, технічний стан будинків, споруджень, комунікацій, транспорту, приладів контролю, машин, механізмів, устаткування, інструментів і інших знарядь праці, а також засобів протиаварійного, колективного й індивідуального захисту.

Призначення експертизи – процесуальний акт, що виконується в установленому законом порядку і який визнається доцільним та необхідним, якщо по справі виникають питання, для рішення яких вимагаються спеціальні знання, або зібрані докази все ж залишають сумніви в істинності встановлених обставин надзвичайної ситуації чи недостатньо переконливі.

Причинність (каузальність, причинно-наслідковий зв’язок) - філософська категорія для позначення необхідного генетичного зв’язку явищ, з яких одне (причина) обумовлює інше (наслідок). Дії осіб, причетних до надзвичайної ситуації, бо допустили відступи від вимог нормативно-правових актів з охорони праці, знаходяться як у прямому (безпосередньому), так і побічному (опосередкованому) причинно-наслідковому зв’язку з цією подією. Основне завдання судового експерта при виконанні судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності полягає в тому, щоб серед них виявити тих керівників, посадових осіб та робітників, які мали технічну можливість запобігти техногенній аварії, нещасному випадку і чиї дії (бездіяльність) з технічної точки зору знаходились в прямій причинно-наслідковій залежності з подією, яка розглядається, та її негативними наслідками з роз’ясненнями, що для цього вони повинні були зробити. Неадекватні дії інших причетних до надзвичайної ситуації осіб теж посприяли її виникненню, але за підсумками експертних досліджень в такій незначній мірі (і протилежне доказати чи кількісно оцінити не представляється можливим), що відвернути подію технічними або організаційними засобами вони не могли, а тому ці дії з технічної точки зору обумовили побічну каузальність. Якщо за перші такі порушення працівник несе, як правило, кримінальну відповідальність, то за другі – дисциплінарну або адміністративну.

Проведення експертизи – 1) система процесуальних дій, які здійснюються з метою отримання висновку експерта як доказу. Охоплює призначення експертизи, підготовку матеріалів та її проведення; 2) процес дослідження (експертне провадження) судовим експертом (комісією експертів), під час якого вирішуються завдання, викладені в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, та який завершується наданням висновку.

Професійне захворювання - розлад здоров’я, що виникає при відносно тривалому впливі шкідливих виробничих факторів трудового процесу (пневмоконіоз і хронічний бронхіт, хвороби опорно-рухомого апарата, вібраційно-шумова патологія), якщо виключений вплив нефахових чинників, які викликають в побутових умовах аналогічні зміни в організмі - бронхіт, алергію, катаракту та ін.

Система державних судово-експертних установ – сукупність організаційно та управлінськи об’єднаних за відомчою ознакою державних спеціалізованих судово-експертних установ, на які покладено здійснення судово-експертної діяльності. Зокрема, в системі Міністерства юстиції України діють Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності та сім науково-дослідних інститутів судових експертиз: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Кримський, Львівський, Одеський, Харківський. Задля наближення працівників НДІСЕ до судів і правоохоронних органів забезпечено функціонування філій інститутів в низці обласних центрів України і місті Севастополі. НДІСЕ та їх відділення виконують судові експертизи для органів дізнання (міліції, податкової міліції, органів безпеки та ін.) і досудового слідства (слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції та органів безпеки), судів у кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справах, Державної виконавчої служби, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, адвокатів і осіб, які самостійно захищають свої інтереси, юридичних осіб (підприємств, установ, організацій), фізичних осіб (громадян України та інших держав і осіб без громадянства). Ці експертні установи проводять широке коло досліджень, за виключенням судово-медичних і судово-психіатрічних, проведення яких покладено на експертні установи МОЗ. Відомчі експертні служби мають у своїй підпорядкованості МВС України, МО України, СБУ, ДПС України.

Слід у судовій експертизі – відображення зовнішніх ознак будови та/або структури об’єкту, який відображається, а також механізму відображення у об’єкті, який відображає, що дозволяє судити про властивості об’єкта і механізм відображення. Розрізняють сліди-відображення, сліди-предмети, сліди-речовини. Сліди у судовій експертизі також можуть бути поділені на ідеальні та матеріальні. Слід ідеальний – відображення об’єкта, суб’єкта, змін середовища, якої-небудь події у свідомості людей; результатом такого відображення є мислений образ, який зберігається у пам’яті суб’єкта. Слід матеріальний – відображення морфологічних особливостей зовнішньої будови об’єкта, яке має стійкі просторові межі, або механізму слідоутворення. При дослідженні слідів може вирішуватися весь спектр експертних задач.

Спеціаліст – це обізнана особа, володіюча спеціальними знаннями і навичками застосування технічних засобів і яка залучається для участі в процесі (по ухвалі суду або слідчих органів) з метою надання безпосередньої технічної допомоги під час проведення процесуальних дій (наприклад, фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи), а також консультаційно-довідкової допомоги з питань, що вимагають застосування спеціальних знань без проведення експертизи. Причому допомога фахівця технічного характеру при проведенні процесуальних дій не заміняє висновок експерта.

Спеціальна експертна підготовка – процес і результат отримання особою, яка має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста (магістра), знань і навичок у спеціальній експертній галузі для проведення експертиз за певною експертною спеціальністю.

Спеціальні знання – знання у фаховій та суміжних галузях науки і техніки, необхідні для вирішення обізнаною особою (судовим експертом) питань, які мають значення для встановлення істини у справі та виникають у ході дізнання, досудового слідства, судового розгляду та виконавчого провадження. Вони виходять за межі загальноосвітньої підготовки та простого життєвого досвіду, набуваються в процесі практичної (частіше за все професійної) діяльності, ґрунтуються на теоретичних базових положеннях відповідних галузей знань і підкріплюються набутими у ході спеціального навчання або практичної діяльності навичками.

Спеціальність судового експерта – кваліфікація судового експерта, яка визначається знаннями теорії і методики судової експертизи певного класу, роду, виду, підвиду та отриманими навичками її проведення, що набуваються у ході спеціальної експертної підготовки.

Судова інженерно-технічна експертиза безпеки життєдіяльності – це процесуальна дія, що полягає в проведенні дослідження надзвичайної ситуації, причин і наслідків порушень правил і норм безпеки у виробничій та побутовій сферах життєдіяльності людини і складанні висновку судовим експертом з питань, для вирішення яких потрібне застосування спеціальних знань у галузі науки і техніки та які поставлені перед ним особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором чи суддею, з метою отримання нових фактів-доказів по матеріалам конкретної кримінальної, цивільної, адміністративної або господарської справи. Її хід і результати оформлюються у вигляді процесуального документа – письмового висновку експерта, за зміст якого останній несе персональну відповідальність.

Судова експертологія (загальна теорія судової експертизи) – наукова дисципліна, яка вивчає закономірності, методологію і процес формування та розвитку наукових основ судових експертиз та судово-експертної діяльності в цілому.

Техніка безпеки – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, які відвертають діяння на робітників небезпечних виробничих факторів, що в певних умовах спричиняють травми або інші раптові різкі погіршення здоров’я працівників.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу небезпечних факторів трудової діяльності чи повсякденного життя її.

Труд – це доцільна діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу й створює матеріальні блага, необхідні їй і суспільству. Працюючи, людина вступає у взаємодію із предметами й знаряддями труда, а також з іншими особами, на яких впливають різні небезпечні й шкідливі чинники, що визначають умови праці.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий чинник, вплив якого протягом відносно тривалого періоду часу на працюючих в певних умовах призводить до професійного захворювання або зниження їх працездатності.

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 1.1 Терміни та їх визначення:

  1. § 1. Термін «право»
  2. ТЕРМІНИ ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
  3. Терміни фінансово-інвестиційної сфери
  4. § 4. Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
  5. Ще раз про проблему визначення права
  6. Семінар №2 (2 год.) по темі 2.3. Визначення та поділ понять
  7. Стаття 2. Визначення термінів
  8. § 3. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення
  9. Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
  10. Визначення двох основних видів поділу
  11. О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СХЕМАХ І ВИЗНАЧЕННЯХ., 2004