<<
>>

2.1 Універсальні процедури призначення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності та підготовки матеріалів для неї

2.1.1 Порядок призначення експертизи

Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов’язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» [1].

Підставою для проведення судової експертизи найчастіше є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи щодо, наприклад, кримінальної справи, складений уповноваженою на те особою (органом) – слідчим, керівником органу досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею чи судом.

Така експертиза виконується експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (див. ст. 242 КПК України). При цьому, згідно ст. 243 КПК України, сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого; сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової; експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Нарешті під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (див. ст. 332 КПК України).

Відповідно до чинного законодавства, за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються «експертні дослідження» (умовний термін, який застосовується тільки в [1], щоб відрізнити від терміну «експертиза», бо в загальному розумінні цих понять можна їх уважати синонімами, бо в рамках експертизи теж проводяться експертні дослідження), що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках за підсумками експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, методів дослідження) належить до компетенції експерта.

У постанові (ухвалі) про призначення судової інженерно-технічної експертизи з безпеки праці та інших сторін життєдіяльності, яка, як правило, складається з 3-х частин – вступної, описової (установчої) та резолютивної, вказуються:

- місце й дата винесення цього процесуального документа;

- найменування органу досудового слідства або суду, що склав постанову чи ухвалу, посада, звання, прізвище та ініціали особи, яка призначила експертизу;

- назва справи та її номер;

- підстави призначення експертизи й обставини справи, які мають значення щодо її проведення;

- вид експертизи – первинна (звичайно не вказується), повторна чи додаткова;

- форма проведення експертизи – одноособова (звичайно не вказує-ться), комісійна чи комплексна;

- найменування установи, експертам якої доручається проведення експертизи, або з зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкретного експерта;

- питання, на які експерт повинний дати відповіді у своєму письмовому висновку;

- перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, матеріалів, речових доказів для ознайомлення та інших вихідних даних, які мають значення для експертного провадження;

- особистий підпис слідчого, прокурора або судді.

Визначаючи об’єкти та завдання дослідження й формулюючи питання перед експертизою, керуються:

- з’ясуванням сутності обставини, яка підлягає встановленню в справі;

- ознайомленням з науковими можливостями і методами дослідження обставин НС, що підлягають встановленню;

- визначенням інших, додаткових до експертних методик, засобів одержання доказової інформації;

- чітким визначенням компетенції експертів і встановленням зв’язку їхніх висновків з іншими засобами з’ясування обставин справи;

- необхідністю правильного в спеціально-науковому, логічному і граматичному сенсі формулювання питань на вирішення експертизи. Особа, яка призначає експертизу, в процесі складання постанови, зокрема при формулюванні завдань, може консультуватися зі спеціалістами, у тому числі з судовим експертом, якого передбачається залучити задля проведення відповідної експертизи.

Якщо під час її виконання виникає необхідність у додатковій інформації про обставини та умови виникнення НС, судовий експерт має право порушити клопотання щодо надання йому додаткових матеріалів. У разі неодержання останніх чи якщо проблеми, поставлені перед експертом, виходять за межі його компетенції, він вправі не складати експертного висновку, при цьому повинен в письмовій формі мотивовано повідомити про неможливість цього зробити.

Важливу роль у процесі призначення судової експертизи відіграє підготовка матеріалів, які повинні надаватися для дослідження судовому експерту. З урахуванням складності даної категорії справ було б доцільне залучення до процесу підготовки матеріалів фахівця, який володіє відповідними спеціальними знаннями, у тому числі й судового експерта, причому останнє не тільки можливе, але й бажано вже при проведенні первинних слідчих дій, зокрема при огляді місця події, опитуванні свідків надзвичайної ситуації та потерпілих, аналізі та вилученні необхідних документів (див. ст. 69 КПК України та [1]).

2.1.2 Проведення первісних слідчих дій при досудовому розслідуванні

надзвичайних ситуацій в промисловості, сільському господарстві,

енергетиці, машинобудуванні, будівництві, житлово-комунальній та

соціально-культурній сферах, на транспорті тощо

<< | >>
Источник: Кривченко Ю.О. та ін.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності. 2013

Еще по теме 2.1 Універсальні процедури призначення судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності та підготовки матеріалів для неї:

  1. / Ю.О. Кривченко, Л.Г. Бордюгов, В.В. Сабадаш, А.С. Бєліков, О.М. Моісєєв, Д.І. Фокін, Н.А. Решетнікова, Р.М. Шостак, С.В. Прусакова, І.М. Марченко, Є.Ю. Білогурова.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.2013, 2013
  2. §3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
  3. ^ш § 3. Підготовка матеріалів для судово- почеркознавчої експертизи
  4. §2. Підготовка до призначення та проведення судових експертиз
  5. § 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
  6. § 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
  7. Призначення та проведення судових експертиз
  8. Призначення та проведення судових експертиз
  9. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
  10. §2. Підготовка до пред’явлення для упізнання
  11. §1. Поняття судової балістики та її значення для розслідування злочинів
  12. § 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
  13. Модуль 3. РОЛЬ РИМСЬКОГО ПРАВА В ІСТОРІЇ ПРАВА, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ
  14. §7. Дослідження матеріалів документів
  15. Розділ 3. Доступність матеріалів справи
  16. § 3. Применение таможенных платежей в процедуре «Выпуск для внутреннего потребления» (импорт).
  17. §3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису
  18. §1. Поняття, значення і види судових експертиз