<<
>>

Характеристика методик дослідження

Визначення готовності працівників, чия службова діяльність відбувається в екстремальних умовах, до дій в екстремальних умовах має велике практичне значення. Аналіз спеціальної літератури дозволив нам виділити спеціальні методики, які дозволяють визначити готовність працівників до дій в екстремальних умовах.

Такими методиками є:

1. Багаторівневий особистісний опитувальник "Адаптивність" (МЛО-АМ), розроблений А. Г. Маклаковим та В. С. Чепмяніним;

2. Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації

при стресі "Прогноз" Баранова;

3. Методика вимірювання рівня тривожності (шкала Дж. Тейлора);

4. Діагностика схильності до стресів.

1. Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО- АМ), розроблений А. Г. Маклаковим та В. С. Чепмяніним.

До опитувальника (див. додаток А) включено 165 запитань, які мають такі шкали:

- достовірність (Д);

- адаптивні здібності (АЗ);

- нервово-психічна стійкість (НПС);

- комунікативний потенціал (КП)

- моральна нормативність (МН);

- адаптивність до роботи в екстремальних умовах.

(Додаток №1).

На кожне запитання опитуваний повинен відповісти «так» чи «ні». Дані шкали відображають індивідуально - психологічні особливості, що суттєво впливають на процес професійної адаптації працівника.

Інструкція для досліджуваних.

Уважно прочитайте кожне твердження опитувальника. Якщо ви згодні з твердженням, поставте в бланку відповідей навпроти номера твердження знак плюс, якщо не згодні - знак мінус

Обробка результатів здійснюється шляхом підрахунку кількості збігів відповідей випробуваного з ключем по кожній зі шкал: кожний збіг оцінюється в 1 бал.

Результати за шкалами інтерпретуються таким чином:

Починати обробку слід зі шкали «Достовірність», щоб оцінити прагнення обстежуваного представити себе в більш соціально - привабливому вигляді.

Якщо обстежуваний набирає по шкалі «Достовірність» більше 8 балів,

результат тестування слід вважати недостовірним і після проведення роз'яснювальної бесіди необхідно повторити тестування по іншим шкалами сума набраних випробуваним балів переводиться у стени.

Група 1 (6-10 стенів)

Висока та нормальна адаптація

Працівники, віднесені до цієї групи легко адаптуються до нових умов діяльності, роботи з новими технічними засобами, швидко входять до нового колективу, достатньо легко та адекватно орієнтуються в ситуації, швидко визначають стратегії своєї поведінки та соціалізації. Представники першої групи характеризуються високою емоційною стійкістю. Функціональний стан осіб цією групи в період адаптації залишається в межах норми, працездатність зберігається. Якщо випробуваний набирає кількість балів в даному діапазоні, то можна прогнозувати, що процес його професійної адаптації буде проходити успішно.

Адаптивні здібності (АС) Нервово- психічна стійкість (НПУ)

Комунікативний потенціал (КП)

Моральна нормативність (МН) Адаптивність до роботи в екстремальних умовах

стени

67-≥ 46-≥ 27-31 21-≥ 103-≥ 1
53-66 38-45 22-24 19-20 81-102 2
43-52 30-37 20-21 17-18 73-80 3
33-42 22-29 18-19 15-16 60-72 4
26-32 16-21 16-17 13-14 51-59 5
21-25 13-15 15-13 11-12 45-50 6
15-20 9-12 11-12 9-10 36-44 7
12-14 6-8 9-10 7-8 31-35 8
8-11 4-5 7-8 5-6 23-30 9
≤- 7 0-3 ≤-6 ≤-4 ≤-22 10

Група 2 (3-5 стенів)

Задовільна адаптація

Представникам цієї групи притаманні ознаки різноманітних акцентуацій, які у звичайних умовах часто компенсовані та можуть проявитися при зміни діяльності. Тому успіх адаптації не в останню чергу залежить від зовнішніх умов середовища та характеристик техніки.

Особи, віднесені до цієї групи характеризуються невисокою емоційною стійкістю.

Процес їхньої соціалізації ускладнений, можливі асоціальні зриви, прояви агресивності та конфліктності. Функціональний стан на початкових етапах адаптації може проходити з порушеннями.

Особи, віднесені до цієї групи потребують постійного контролю та

психологічної підтримки практичного психолога.

Група 3 (1-2 стенів)

Занижена і незадовільна адаптація

Для осіб, віднесених до цієї групи характерні ознаки явних акцентуацій характеру, їх психологічний стан можна визначити як пограничний. Процес їхньої адаптації проходить важко. Можливі нервово-психічні зриви, конфлікти, делінквентні вчинки. Пристосування до діяльності з новою технікою або зміненими умовами її використання потребує тривалого часу.

Представники третьої групи характеризуються низькою нервово-

психічною стійкістю. Вони не спроможні працювати в умовах стресів та в ситуаціях високого стресогенного потенціалу. Випробовувані, що набрали кількість балів в даному діапазоні, потребують особливої уваги та допомоги з боку керівництва, психолога і колективу в процесі професійної адаптації

Порівняння результатів, отриманих випробуваним за кожною зі шкал, дає

можливість виявити ті індивідуально-психологічні якості, які підлягають розвитку в процесі соціально-психологічного забезпечення його професійної адаптації.

1.

<< | >>
Источник: Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ.. 2015

Еще по теме Характеристика методик дослідження:

  1. §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
  2. / /. Общие черты криминалистической характеристики и методики расследования преступлений несовершеннолетних
  3. 1.2. Общая характеристика имидж-технологий. Методика работы имиджмейкера с клиентом.
  4. §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
  5. 1. Понятие и содержание криминалистической методики. Современные представления о структуре частной методики расследования
  6. Криміналістична методика Загальні положення криміналістичної методики
  7. І § 4. Методологія дослідження теорії держави і права
  8. 10.1. Методи дослідження особистості
  9. §5. Особливості авторознавчого дослідження
  10. § 8. Дослідження матеріальної частини документів
  11. § 5. Особливості авторознавчого дослідження
  12. §7. Дослідження матеріалів документів
  13. §3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису
  14. Тема 9. Теоретичні проблеми ноосферних досліджень
  15. 2.2. Конкретні методи психолого - юридичних досліджень
  16. Криміналістичне дослідження письма
  17. Криміналістичне дослідження письма
  18. §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
  19. § 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів