<<
>>

Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова .

Методика «Прогноз» використовується для профілактики та діагностики

емоційного стану, особливе значення надається так званій нервово-психічній нестійкості, яка є відображенням одночасно психічного та соматичного рівня здоров'я індивіда.

Нервово-психічна стійкість (НПС) показує ризик дезадаптації особистості в умовах стресу, тобто тоді, коли система емоційного відображення функціонує в критичних умовах, викликаних зовнішніми, так само як і внутрішніми факторами. Методика «Прогноз» розроблена в Санкт- Петербурзькій військово-медичній академії і призначена для визначення рівня НПС, ризику дезадаптації в стресі. Вона особливо інформативна при підборі осіб, придатних для роботи або служби у важких, непередбачених умовах, де до людини пред'являються підвищені вимоги. Текст опитувальника вміщений у додатку Б.

Інструкція

Прочитайте твердження і дайте відповідь «так» або «ні».

Обробка даних. Підраховується сума балів - правильних відповідей, відповідних «ключу»:

«ТАК» - питання: 3,5,7,10,16,20,26,27,29,32,35,37,40,41,42,44,45,47,48,49,50,51,

52,53,5657,59,60, 62,63,64,65,66,67,69,70,71,72,73,74.75,76,77,78,79,80,81,82,83, 84;

«НІ» - питання: 2,12,13,14,19,21,23,24,28,30,33,37,38,39,46,49,54,55,58,61,68.

Методика містить шкалу для перевірки щирості відповідей:

«ТАК» - питання: 1,4,6,9,11,15,17,18,22,25,31,34,36,43.

Починати підведення підсумків слід з перевірки щирості відповідей респондента: якщо за даною шкалою опитуваний набирає 5 і більше балів, результати опитування недостовірні, тому що людина хоче здаватися краще, а не такою, якою вона є.

Шкала нервово-психічної стійкості

Отримані бали НПС Пункти шкали НПС Значення пунктів шкали НПС
33 і більше 1

Чим нижчий пункт, тим більша нервово-

29-32 2
23-28 3 психічна нестійкість при стресі.
18-22 4
14-17 5 Середній
11-13 6

Чим вищі пункти, тим більша нервово-

9-10 7
7-8 8 психічна стійкість і менший ризик
6 9 дезадаптації при стресі.
5 і менше 10

Нервово-психічна нестійкість тим більша, чим більше отримано балів.

Отриманий бал треба співвіднести з умовною шкалою НПС: вона в інтервалі від 1 до 10 пунктів. Чим більше значення пункту умовної шкали, тим вищою є нервово-психічна стійкість, а значить ризик дезадаптації в стресі є меншим.

Низький показник: схильність до нервово-психічних зривів, відсутність адекватної самооцінки і сприйняття дійсності.

Високий показник: високий рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, адекватна самооцінка і сприйняття дійсності.

Обробка результатів. Підраховується сума балів - правильних відповідей, відповідних "ключу".

2. Методика вимірювання рівня тривожності (шкала Дж. Тейлора).

Методика призначена для вимірювання проявів тривожності. Опублікована Дж. Тейлор в 1953 р., адаптована Т. А. Немчінов в 1966 р. Текст опитувальника наведено у додатку В.

Опитувальник складається з 50 тверджень на які обстежуваний повинен відповісти «так» або «ні». Твердження відбиралися з набору тверджень Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника (MMPI). Вибір пунктів для тесту здійснювався на основі аналізу їх здатності розрізняти осіб з "хронічними реакціями тривоги". Тестування триває 15-30 хв. Для зручності використання кожне твердження пропонується випробуваному на окремій картці. Згідно інструкції, випробуваний відкладає вправо і вліво картки, в залежності від того згоден він чи не згоден з цими твердженнями. Вимірювання рівня тривожності як якості особистості особливо важливо, так як ця якість повністю обумовлює поведінку суб’єкта. Певний рівень тривожності – це природна і обов’язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний, рівень тривожності. Оцінка людиною свого стану у цьому відношенні є для неї суттєвим компонентом самоконтролю та самовиховання. Під особистісною тривожністю розуміють стійку індивідуальну характеристику, яка відображає схильність суб’єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати більшість ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

Як схильність особистісна тривожність активізується в момент сприйняття певних стимулів, які людина розцінює як небезпечні, пов’язані із специфічними ситуаціями загрози її престижу, самооцінці, самоповазі. Ситуативна, або реактивна тривожність як стан характеризується емоціями, що переживаються суб’єктивно: напругою, занепокоєнням, нервовістю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічним у часі. Особистості, яких відносять до категорії високотривожних, здатні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності у широкому діапазоні ситуацій та реагувати дуже бурхливо, вираженим станом тривоги. Якщо психологічний тест виявить у досліджуваного високий рівень особистісної тривожності, то це дає підстави прогнозувати у нього появу стану тривожності у різноманітних ситуаціях і особливо, коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.

Інструкція.

Розподіліть картки на дві групи в залежності від згоди чи незгоди з твердженням. Час тестування - 10-30 хвилин.

Обробка результатів.

Спочатку слід обробити результати за шкалою неправди. Вона діагностує схильність давати соціально бажані відповіді. Якщо цей показник перевищує 6 балів, то це свідчить про нещирість випробуваного.

Потім підраховується сумарна оцінка за шкалою тривоги. Сумарна оцінка:

40-50 балів розглядається як показник дуже високого рівня тривоги; 20-40 балів свідчать про високий рівень тривоги;

15-25 балів - свідчать про середній (з тенденцією до високого) рівень; 5-15 балів - свідчать про середній (з тенденцією до низького) рівень;

0-5 балів - про низький рівень тривоги.

3.

<< | >>
Источник: Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ.. 2015

Еще по теме Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова .:

  1. Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова
  2. Приложение Е Методика «Прогноз»
  3. Методика проведения дефибрилляции при ФП.
  4. 2.2 Методика занятий при заболеваниях дыхательной системы
  5. 2.7 Методика занятий при заболеваниях мочеполовой системы
  6. 2.5 Методика занятий при заболеваниях органов зрения (миопия)
  7. 2.9 Методика занятий при заболеваниях костно-мышечной системы стопы
  8. 2.8 Методика занятий при заболеваниях костно-мышечной системы позвоночника
  9. 6.1. Особенности строения черепно-мозговых нервов.
  10. 2.6 Методика занятий при заболеваниях пищеварительной системы и нарушениях обмена веществ
  11. Ноосферні трансформації та глобальні ризики
  12. Інформація про прогнозовані чинники ризику.
  13. Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
  14. §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
  15. 7.1 Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
  16. 1. Понятие и содержание криминалистической методики. Современные представления о структуре частной методики расследования
  17. Характеристика методик дослідження
  18. дОдатОк 6. Б. колодзін «як жити після психічної травми» (скорочено)
  19. Криміналістична методика Загальні положення криміналістичної методики