<<
>>

Небезпека для фізичного здоров’я працівників правоохоронних органів

Професійна діяльність з охорони громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, забезпеченню прав і свобод людей є небезпечною за своєю

природою. Так, О. М. Глушак вказує, що однією з негативних складових роботи

в органах і підрозділах внутрішніх справ є значно більш високий, у порівнянні з іншими професіями ризик отримання травми або загибелі.

За його даними, за останні п’ять років простежується статистично значима тенденція збереження у середньому 66–75 відсотків отримання поранень та 30–35 відсотків загибелі працівників при виконанні службових обов’язків серед загальної кількості випадків фізичного травматизму внаслідок надзвичайних подій.

В. О. Заросило вказує на причини загибелі та поранень працівників, які залежать особисто від них. Такими є:

1. Втратив пильність.

2. Був слабо навчений, погано володів зброєю.

3. Не зумів передбачити небезпеку.

4. Не просив підтримки, переоцінив себе.

5. Не контролював себе, інших людей, ситуацію.

6. Не вірив в те, що може стати об’єктом насильницьких дій з боку тих, з ким він мав справу у фатальній ситуації.

7. Ігнорував очевидні ознаки небезпеки.

8. Не знайшов потрібну тактику дій.

9. Невдало втілив план дій.

10. Не був психологічно готовий до екстремальної ситуації.

11. Занадто понадіявся на напарника.

12. Вважав, що сам статус працівника органів внутрішніх справ у даній ситуації захистить його від фізичного насильства.

13. Не було напоготові зброї [35, с. 49–50].

На думку Д. О. Беззубова, причини, які приводять до травматизму та загибелі особового складу умовно можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні.

До об’єктивних належать причини, виникнення яких не залежить від волі працівників міліції, до прикладу, невиконання керівниками структурних підрозділів і територіальних органів рішень колегії МВС та наказів міністра внутрішніх справ України, інших нормативних актів, що стосуються гарантування особистої безпеки працівників ОВС під час виконання службових обов’язків.

До об’єктивних причин слід віднести також відсутність закріпленої на постійне носіння табельної зброї за особовим складом, що пояснюється острахом відповідальності деяких керівників структурних підрозділів та територіальних органів ОВС за можливу втрату зброї підлеглими.

При вивченні матеріалів службових розслідувань і повідомлень про надзвичайні події серед особового складу ОВС України робочою групою було встановлено, що має місце практика залучання до служби працівників міліції, за якими не закріплена табельна зброя. Такі працівники, не маючи відповідних знань, вмінь, навичок та вогнепальної зброї, яка в деяких випадках є гарантом особистої безпеки працівника міліції не можуть діяти під час виконання службових обов’язків професійно грамотно. До того ж, вони не в змозі належним чином забезпечити надійного прикриття напарника під час перевірки документів або затримання громадян за вчинення злочинів (чи правопорушень). Патрульні наряду, у складі яких є працівники, за якими не закріплено табельну зброю, можуть бути віднесені до групи «ризику», як щодо порушень законності, так і особистої безпеки [5, с. 18–19].

До об’єктивних причин слід також віднести недосконале управління органами та підрозділами, зокрема, при проведенні спеціальних операцій. Так, в результаті недосконалого керівництва з боку представників Організації Об’єднаних Націй під час проведення спеціальної операції, спрямованої на повернення під контроль ООН будівлі суду в Косівській Митровиці, яка була захоплена екстремістами загинув військовослужбовець внутрішніх військ МВС України працівник Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово Ігор Кіналь [34, с. 213]. В цій спецоперації більш ніж 100 правоохоронців з різних країн світу було поранено. Така ситуація стала можлива в результаті недосконалого керівництва з боку представників Організації Об’єднаних Націй (ООН) під час проведення спеціальної операції, спрямованої на повернення під контроль ООН будівлі суду в Косівській Митровиці, яка була захоплена екстремістами.

Наступною причиною, яка належить до об’єктивних, є недосконалість правової бази щодо гарантування особистої безпеки працівників ОВС.

До суб’єктивних причин, які виникають внаслідок неправильних дій працівника міліції можна віднести невірну оцінку ситуації, що склалася, хибну впевненість у власних силах, грубе порушення нормативних документів МВС України, які стосуються особистої безпеки працівників міліції під час виконання службових обов’язків і безпечного поводження зі зброєю [5, с.

18–19].

Узагальнюючи відомості про причини загибелі та поранень працівників правоохоронних органів, можна зробити висновок, що такі причини є психологічними, тактичними, педагогічними. У більшості випадків має місце сукупність вказаних вище причин.

31

Суттєво знизити ймовірність загибелі і поранень працівників можна завдяки якісній професійній підготовці працівників. Як вітчизняні, так і закордонні фахівці підкреслюють, що така підготовка має носити комплексний характер.

На нашу думку, комплексна підготовка працівників правоохоронних

органів до дій в екстремальних умовах складається з таких конструктів:

- фізична підготовка;

- технічна підготовка;

- тактична підготовка;

- стратегічна підготовка;

- психологічна підготовка

- філософська підготовка.

Охарактеризуємо кожну складову цієї підготовки.

Фізична підготовка складається із загальної та спеціальної фізичної підготовки. Засобами загальної фізичної підготовки виховуються сила, швидкість, витривалість (особливе значення для фізичного виживання мають розвиток вибухової сили та швидкісної витривалості).

Щодо засобів спеціальної фізичної підготовки, то завдяки їх застосуванню виховуються гнучкість, спритність (особливу увагу слід надавати розвитку тонкої рухової координації). Виховання зазначених фізичних якостей сприяє підвищенню енергетичних можливостей організму, що сприятиме зменшенню втомленості працівників, підвищить ефективність будь-яких дій правоохоронця в умовах фізичної протидії з боку злочинців, так і за інших обставин.

Спеціальна фізична підготовка має на меті виховання фізичних якостей, що безпосередньо забезпечують успішність дій у фізичній протидії супротивників.

Для працівників правоохоронних органів найбільш важливим, зважаючи

на їх професійну діяльність, є розвиток спритності – психомоторної властивості, яка характеризується точними за часом і простором рухами при взаємодії із будь-якими предметами. Спритність – пошук способу розв’язання моторного задавання почуттям «найменшого опору» дії.

Фізично підготовлена особа більш успішно діє в рукопашному бою, оскільки вона впевнена в своїх силах, внаслідок чого має більше часу на оцінку ситуації, а тому в нього буде менше неясних та неочікуваних ситуацій.

Слід враховувати, що фізичний стан особи є різним в різні проміжки часу.

Фізична сила може бути знижена або втрачена через хворобливий стан, втому, поранення, дію спеки, холоду, хімічного або радіоактивного забруднення тощо. Тому ми вчимо учасників секції в таких умовах прикладати лише мінімально необхідну силу в потрібний час і в потрібному місці, діяти економічно, використовувати перевагу в тактиці, стратегії, психології, філософії.

32

Технічна підготовка – набуття особою спеціальних навичок особи, які дозволяють припинити напад суперника та поставити його поведінку під контроль [Огневая]. Наш багаторічний досвід правоохоронної діяльності дозволив нам зробити висновок про те, що в розділ рукопашного бою (самозахисту) для майбутніх професіоналів всіх категорій доцільно включати такі розділи техніки: 1) стійки, пересування, падіння (базові рухи); 2) прийоми боротьби; 3) прийоми затримання, обшук і зв’язування, конвоювання;

4) звільнення від захватів та обхватів; 5) удари руками, ногами та іншими частинами тілі, захист від них; 6) атакуючі та захисні дії зі зброєю та різними предметами; 7) особливості застосування техніки рукопашного бою в різних тактичних ситуаціях.

Як бачимо, існує велика кількість базових технічних дій, які можуть бути використані у системі. Крім того, слід враховувати, що є низка параметрів, які можуть видозмінювати базові технічні дії за конкретних умов. Зокрема, кожен виконавець додає до виконання рухів свої індивідуальні особливості; кожна конкретна ситуація є неповторною, і також визначає параметри технічних дій. До того ж, рухи перетворюються в технічну дію самозахисту (удар, прийом затримання, кидок) лише поєднуючись з діями супротивника.

Вигляд конкретної технічної дії самозахисту формується під впливом: індивідуального діяльності та поведінки виконавця; особливостей ситуації, що склалася; дій супротивника.

Таким чином, не буде перебільшенням стверджувати, що нема і не може бути двох однакових технічних дій, і завданням тренера є виховання в учня спроможності кожного разу створювати одну єдину неповторну технічну дію, адекватну до обставин, в яких вона застосовується. Це можливо, коли учень вміє конструювати з базових рухів велику кількість технічних дій, адекватних різним тактичним ситуаціям.

Для того, щоб технічні дії були ефективними, вони повинні відповідати певним критеріям (див. рис. 1). Розглянемо ці критерії детальніше.

Надійність. Деякі системи бойових мистецтв пропонують прийоми сумнівної надійності, які базуються не на реальній оцінці обставин, а на домислах авторів цих систем і розраховані на визначену поведінку опонента, а вона може бути будь-якою.

Техніка самозахисту повинна дозволяти особі, яка її здійснює запобігти пошкодженням. Якщо техніка самозахисту не дозволяє з достатньою впевненістю запобігти пошкодженням, вона не може бути визнана ефективною. Припинення атаки суперника повинно бути проведено в найкоротший термін. Надмірне зволікання із застосуванням захисних дій може мати негативні наслідки. Значить у учнів в ході занять слід розвивати відчуття реальності

33

нападу, вміння дозувати ступінь прикладання своїх сил залежно від обставин, передбачати ефективності своїх дій.

Простота

Підтримання балансу Контроль поведінки нападника

Критерії ефективності

Надійність

Злитність окремих компонентів дій

Рис. 1. Критерії ефективності технічних дій протидії правопорушникам

Простота. Цей принцип випливає з одного із законів природи: щоб вчинити максимальну дію, необхідно затратити зусилля, мінімальне зі всіх можливих. Значить, при застосуванні захисних дій проти нападу суперника не рекомендується проведення складних акробатичних елементів та амплітудних рухів. Зазначені рухи можуть привести до втрати рівноваги, падіння або втрати позиційної переваги.

Принцип простоти є дуже важливим ще й тому, що його дотримання дозволить успішно діяти за оптимальних (мінімально необхідних) енерговитрат. Не можна не погодитися з думкою провідних фахівців в галузі психології спорту про те, що безпосередньо рукопашний бій не повинен бути самоціллю. Необхідно не лише перемогти в рукопашному бою, а й виконати поставлене завдання.

Слід відрізняти «просту» техніку від «легкої». Проста техніка достатньо надійна і запам’ятовується без ускладнень. Саме таку техніку слід використовувати на тренуваннях і в практичній роботі. «Легка» техніка на відміну від простої – проста у виконанні, але одночасно проста і в протидії.

Підтримання балансу. Під час навчання стосовно виконання захисних технічних дій необхідно підтримувати стійке положення без втрати рівноваги. Тіло нападника та особи, яка захищається, утворюють динамічну систему, яка також, зусиллями того, хто захищається має підтримуватися у рівновазі (перебувати у стані балансу). Водночас, завданням особи є виведення супротивника з рівноваги.

34

Контроль нападника. Контроль суперника – це не стільки застосування спеціальної техніки, скільки вміння не дати супротивнику продемонструвати свою техніку. Реальний контроль – це отримання максимальної користі з будь- якого впливу середовища або будь-якого об’єкта. Для реального контролю більш важливим є вміння находити нестандартний вихід зі складного положення, сила волі та стійкість психіки.

Злиття окремих компонентів технічних дій. Технічні дії захисту повинні проводитися без пауз та зупинок до постановки ситуації під контроль. Слід прагнути виконати технічні дії як єдине ціле, плавно переходячи від нейтралізації небезпеки нападу до постановки поведінки суперника під контроль. Саме навчання таким технічним діям допоможе актуалізувати спортивну обдарованість.

Як зазначає В. В. Клименко, ще в давнину говорили, що ціле включає в себе щось більше, ніж сума частин, що його складає. Ціле, цільність, єдність, неділимість – це нова якість у порівнянні із сумою частин, новий рівень. З цілого неможливо виокремити, вичленити будь-який елемент, без того, щоб не порушити цього цілого [48, с. 67].

Технічні дії повинні стати звичайними для правоохоронця, для чого їх слід відпрацьовувати сотні та навіть тисячі разів, таким чином вони доводяться до рівня навичок.

Навичкою називається цілісна дія, доведена в процесі тренування до відомого рівня досконалості, яка виконується швидко, точно і економічно з високим якісним і кількісним результатом.

Практичне значення має техніка, яку можна застосовувати в екіпіюванні (спортивному та професійному). Технічні дії потрібно відпрацьовувати за будь-яких умов: виконуючи дії однією рукою, з речами в руках, при поганому освітленні, при шумі. Це зробить технічні дії більш пристосованим для забезпечення виживання в екстремальних умовах.

Тактична підготовка – підготовка особи до реалізації технічних дій протидії супернику найбільш ефективним чином.

Тактична підготовка в загальному вигляді може бути розглянута як система, яка складається з таких конструктів: тактична підготовка до поведінки особи в цілому в ситуації (сутичці, двобою) та тактична підготовка до проведення конкретних технічних дій (наприклад, тактика, проведення кидка, удару тощо).

До тактичної підготовки слід віднести вміння оцінювати співвідношення сил та засобів суперників, вміння обирати правильну позицію та дистанцію, використовувати укриття, проводити координовані дії, вміння застосовувати зв’язок та вести діалог з суперником.

Учням під час проходження практики та в практичній діяльності, слід враховувати можливість сутички з правопорушниками, під час якої слід враховувати свої сильні та слабкі сторони.

Слабкі сторони: 1) правопорушник має більше часу і можливостей, щоб продумати і здійснити напад; 2) правопорушник може бути готовим до будь- яких дій у надзвичайних ситуаціях.

Переваги: 1) правоохоронець тренований для діяльності у екіпіюванні та зі штатним озброєнням; 2) правоохоронець має досвід діяльності в екстремальних умовах.

Стратегічна підготовка – розвиток вміння планувати свою діяльність за

тих чи інших (в тому числі – екстремальних) умов. Невдалий план – це планування невдачі, а його відсутність майже стовідсоткова гарантія неуспішних дій. Розробляючи плани своїх дій, працівник повинен сподіватися на кращий варіант розвитку подій, але бути готовою до найгіршого.

Планування своїх дій повинно базуватися на аналізі своїх сильних сторін та обмежень. Важливим є вміння розгадувати тактичні замисли супротивника і передбачати результати як своїх дій і дій своїх колег (при командному виступі) так і дій супротивника. Передбачення дій супротивника базується не на сумнівних припущеннях, а на точному розрахунку. В ході протистояння успішними є дії на випередження супротивника.

Високим рівнем стратегічної підготовки є вміння маскувати свої дії та вносити корективи в план ведення поєдинку.

Завданнями психологічної підготовки є:

- розвиток необхідних для успішної діяльності психологічних якостей;

- вміння входити в оптимальний бойовий стан (ОБС);

- нейтралізація негативних психічних станів

В період психологічної підготовки досягається вміння об’єктивно

оцінювати ситуацію, готовність рішуче втілювати в життя план поведінки в змагальній ситуації або в умовах професійної діяльності.

Важливою є готовність до опору з боку будь-якої особи, навіть тієї, яка

спочатку не сприймається як сильний суперник.

Зважаючи на те, що у працівника правоохоронного органу, як і у кожної людини, психічні якості розвинуті неоднаково (існують свої сильні та слабкі сторони підготовки), одним з завдань психологічної підготовки є компенсація слабких сторін за рахунок сильних.

На думку О. Кадочнікова, найбільш типовими варіантами компенсації недостатньо розвинутих психічних якостей є:

- недоліки тактичного мислення компенсуються швидкістю рухових реакцій, стійкістю та розподіленням уваги, «відчуттям часу», «відчуттям дистанції»;

- недоліки розподілу уваги компенсуються швидкістю сприйняття та розумових операцій, точністю м’язово-рухових диференціювань;

- недоліки переключення уваги компенсуються швидкістю рухових реакцій, здатністю точно прогнозувати змінення ситуації, «відчуттям часу»;

- недоліки швидкості рухових реакцій компенсуються здатністю до прогнозування, «відчуттям дистанції», «відчуттям часу», розподіленням уваги та її стійкістю, тактичним мисленням;

- недоліки точності м’язово-рухових диференціювань компенсуються увагою, швидкістю рухових реакцій, «відчуттям часу» [41; 42; 43]. Ліквідувавши такі недоліки в структурі особистості, можна суттєво підвищити рівень спортивної обдарованості та більш успішно виступати на змаганнях.

Філософська підготовка. Філософія правоохоронної діяльності полягає у

правильному розуміння особою свого місця та функцій в світі. Головний принцип – жити в гармонії зі світом та суспільством. Сутність діяльності поліцейського (міліціонера) – у підтримання контролю за поведінкою людей та контролю ситуації в цілому. І лише коли ситуація вийшла з під контролю – припустиме втручання в неї. В жодному разі сила не повинна застосовуватися для покарання особи, здійснення допиту, залякування людей. Виконуючи свої професійні обов’язки, працівник має прикласти усіх зусиль, щоб не руйнувати інших і себе. Це, насамперед досягається тим, що працівника слід допускати до виконання лише тих завдань, до яких він підготовлений.

Для того, щоб гарантовано перемогти в змагальних ситуаціях, слід

опанувати не тільки психологію, а й філософію переможця. Недостатньо настроюватися лише на виступ, хоча це і є першочерговим завданням. Не лише виступити, а й подолати – таким має бути внутрішня мотивація працівника. Аналізуючи спортивний досвід можна зробити висновок, що людина, яка не розраховує на свою перемогу, майже не має шансів її здобути. Виключення може мати місце за вкрай несприятливого для правопорушника збігу обставин, або якщо працівнику протидіятиме відверто слабкий правопорушник.

До питань філософської підготовки входить також відношення до категорій життя – смерть; простір та час; творчість.

<< | >>
Источник: Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ.. 2015

Еще по теме Небезпека для фізичного здоров’я працівників правоохоронних органів:

  1. Небезпека для психічного здоров’я працівників правоохоронних органів
  2. Тема 3. Небезпека для працівників правоохоронних органів, що виникає внаслідок екстремальної ситуації
  3. Особливості екстремальних ситуацій, характерних для діяльності працівників правоохоронних органів
  4. Небезпека негативних правових наслідків застосування працівниками правоохоронних органів сили в екстремальних умовах
  5. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при спілкуванні з особами, в неадекватному психічному стані
  6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при вході в будівлю та огляді приміщень
  7. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при реагуванні на сімейні конфлікти
  8. Тема 6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в окремих тактичних ситуаціях
  9. Тема 5. Особливості використання форм та методів безпечної діяльності в екстремальних умовах в процесі підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів
  10. Методи забезпечення безпечної діяльностіпрацівників правоохоронних органів
  11. Сокрытие информации об обстоятельствах, создающих опасность для жизни и здоровья людей (ст. 237 УК РФ)
  12. 1. Повреждения отдельных частей тела и их последствия для жизни и здоровья
  13. Е.В. Каерова, Л.В Матвеева, С.А. Борщенко. Физическаякультура для студентов, имеющих отклонения в состоянии здоровья. Учебное пособие. Владивосток, ВГУЭС, 2015, 2015
  14. а) Информационная теория возникновения эмоций. Эмоциональный стресс и его последствия для здоровья
  15. 2.3. Правовые основы охраны здоровья матери и ребенка, семьи и репродуктивного здоровья
  16. Причинение тяжкого и средней тяжести вреда здоровью при превышении пределов необходимой обороны для задержания лица, совершившего преступление (ст. 114 УК РФ)
  17. Причинение тяжкого и средней тяжести вреда здоровью при превышении пределов необходимой обороны для задержания лица, совершившего преступление (ст. 114 УК РФ)
  18. 4.3.4. «В здоровом теле — здоровый дух» (гигиеническая значимость интероцепции)