<<
>>

Особливості підготовки майбутніх правоохоронців до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях, пов’язаних з протидією правопорушенням

Як ми вже зазначали вище, специфіка екстремальних ситуацій, пов’язаних із правоохоронною діяльністю в першу чергу пов’язана з виникненням загроз життю та здоров’ю правоохоронців при припиненні правопорушень та вчиненні нападу на самих працівників міліції, інших громадян, охоронювані об’єкти.

Вченими та практиками-правоохоронцями розроблені рекомендації, яких слід дотримуватися для забезпечення безпечної діяльності при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з ризиком для життя та здоров’я. такі рекомендації можуть бути як загальними, що актуальні в усіх ситуаціях і спеціальні, які актуальні для діяльності конкретних підрозділів, проведення операцій конкретного типу, несення служби у особливих умовах, на конкретних територіях тощо. Так, до загальних рекомендацій слід віднести такі:

- знання своїх обмежень. Обмеження можуть бути викликані віком, станом здоров’я, перевтомленням, недосипанням тощо. Так, наприклад, працівник, який має слабкий зір повинен знати, що йому краще використовувати контактні лінзи, щоб запобігти травмуванню себе шматочками скла з розбитих окулярів у ближньому бою;

- не слід нехтувати професійною допомогою у будь-якому питанні. Не зайвим буде виклик допомоги у потенційно небезпечній ситуації, навіть тоді, коли здається, що вона не може стати реально небезпечною.

Прикладом спеціальної рекомендації, особливо корисної при здійсненні міжнародної правоохоронної діяльності можна вважати пораду працівникам цивільної поліції ООН не переслідувати підозрілий автомобіль, коли він звернув у незнайому місцевість. Невідоме відношення населення цієї місцевості до поліції, яке може бути ворожим, потенційна наявність мін роблять таке переслідування небезпечним для життя та (або) здоров’я.

Фахівцями департаменту поліції Лос-Анжелесу (LAPD) визначено 10 найбільш типових фатальних помилок працівників правоохоронних органів:

1.

Відношення до виконання службових обов’язків, як до рутинної роботи. Правоохоронці щодня патрулюють вулиці та площі, перевіряють документи у підозрілих осіб, порушників правил дорожнього руху, затримують (заарештовують) правопорушників. Як правило, такі дії, що є потенційно небезпечними, відбуваються без протидії, наслідком чого є притуплення пильності та надмірна заспокоєність. Це призводить до сприйняття працівниками речей, ситуації, подій такими, які бажаємо їх бачити, а не такими, якими вони є на справді. Замість того, щоб спостерігати за обстановкою, а у ряді випадків приділити час для вивчення того, що відбувається, працівники діють звичайним порядком, на що і розраховують зловмисники.

2. Неправильні висновки, що випливають з аналізу інформації. Навіть приділивши час вивченню ситуації та отримавши необхідну інформацію, працівник може зробити хибний висновок. У небезпеці слід: зупинитися; подумати; зорієнтуватися; виробити план.

3. Ігнорування сигналів небезпеки. Працівник повинен правильно сприймати сигнали тіла, вербальні сигнали, зміни в оточуючій обстановці.

4. Ігнорування можливістю виклику допомоги. У випадках, коли працівник передбачає ускладнення оперативної обстановки, він має запросити допомогу колег, а не розраховувати лише на себе.

5. Ігнорування очікуванням допомоги. Викликавши допомогу, працівник повинен дочекатися її, а не розпочинати дії, спрямовані на нейтралізацію небезпеки.

6. Передчасне розслаблення. Виходячи з того, що поведінка людей у багатьох випадках є непередбачуваною, слід не втрачати концентрацію до завершення операції.

7. Відсутність контролю за руками підозрюваного. Враховуючи те, що

нанесення правопорушником небезпечних ударів ногами є менш ймовірним, ніж нанесення ударів руками, використання холодної та вогнепальної зброї, здійснення контролю за руками правопорушника фактично призводить до контролю ситуації взагалі.

8. Ігнорування проведенням огляду затриманого та надівання наручників на підозрювану особу.

Надівання наручників є однією з форм контролю за руками, а огляду затриманого запобігає використанню предметів в якості зброї. Навіть одягнувши наручники на особу, не слід залишати таку особу без контролю. Необхідно також враховувати антропологічні особливості кожної особи (надзвичайну силу, тонкі або широкі руки).

9. Ігнорування плануванням своїх дій та комунікацією з черговою частиною та колегами. Як влучно зазначив президент Міжнародної асоціації

особистих охоронців Джеймс Шортт, відсутність планування – це планування невдачі. Відсутність належної координації дій з колегами призводить до провалу операції, а у ряді випадків і до загибелі працівників від куль колег. Доповідати колегам слід лише, про те, що працівник бачить, а не озвучувати припущення.

10. Засипання. Виконання обов’язків протягом довгого часу без надання відпочинку приводить до стомлення, а це у свою чергу унеможливлює правильне сприйняття ситуації, вироблення плану дій, його реалізацію та внесення в цей план змін відповідно до змін у обстановці.

Аналіз ситуацій, в яких гинули та отримували поранення працівники міліції України, дозволяє нам добавити до списку ще однієї помилки, яка часто веде до фатальних наслідків – ігнорування вимог наказів, директив та інструкцій. Більшість з них написаних кров’ю правоохоронців.

Найбільш характерними екстремальними ситуаціями, пов’язаними зі службовою діяльністю правоохоронців є: напад неозброєного (озброєного) правопорушника, групи осіб, критичні ситуації під час керування службовим транспортним засобом, затримання правопорушників.

Між тим, кожна екстремальна ситуація, в який опинялися працівники ОВС та інших правоохоронних структур під час служби є унікальною. Мають місце і дуже нетипові випадки. Так, у Владикавказі (Росія) трамвай з пасажирами раптово втратив керування і покотився назад. Серед людей, які знаходились в трамваї розпочалась паніка. Три працівники позавідомчої охорони, що знаходилися неподалік, отримавши сигнал про подію пробували зупинити трамвай руками. Працівникам вдалося зменшити швидкість транспортного засобу і евакуювати декількох пасажирів через двері на ходу. Однак трамвай вдалося зупинити лише гальмівним башмаком, який викинула працівникам міліції вагоновожата. Ніхто з громадян не постраждав [51, с. 10].

Приклади героїзму, коли правоохоронці виносять людей з полум’я, рятують потопаючих, реагують на інші небезпечні ситуації не є поодинокими і відомі широкому загалу.

Окрім екстремальних ситуацій, які є загальними для правоохоронної діяльності взагалі, існують екстремальні ситуації (умови), що є характерними для діяльності тієї чи іншої служби. Так найбільш екстремальними ситуаціями експерти-криміналісти вважають ситуації, коли їм доводиться працювати з трупами, що розкладаються, а працівники служб, що проводять оперативні заходи – відмову спеціальної апаратури у вирішальний момент.

Заходи особистої безпеки працівників ДПС викладено у наказі МВС України від 27.03.2009 року № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції», зареєстрованому в Мінюсті 26 червня 2009 року за № 57616592.

Ряд вимог зазначеного наказу відносяться до правильного розташування працівника та автомобіля під час виконання службових обов’язків (раніше зазначалось, що неправильне розташування автомобіля або працівника, на думку американських експертів, є однією з найпоширеніших причин втрат особового складу правоохоронних органів).

Під час несення служби працівник підрозділу ДПС зобов’язаний знаходитись на тротуарі, а за його відсутності, на узбіччі дороги чи вулиці або на острівці безпеки. Вихід працівника підрозділу ДПС на проїзну частину дозволяється лише для здійснення регулювальних дій, огляду місця ДТП та надання допомоги учасникам дорожнього руху. Під час оформлення ДТП та надання допомоги учасникам дорожнього руху на проїзній частині необхідно облаштувати ці місця сигнальними конусами в достатній кількості та дорожніми знаками «Об’їзд перешкоди з правого боку» або «Об’їзд перешкоди з лівого боку» з встановленням знаку аварійної зупинки чи увімкненням аварійної сигналізації.

Працівник ДПС зобов’язаний здійснювати нагляд за дорожнім рухом у місцях, визначених карткою маршруту патрулювання. При проведенні відпрацювань, якщо маршрут патрулювання не визначено карткою, слід обирати місце несення служби таким чином, щоб знаходитися в межах чіткої видимості для усіх учасників дорожнього руху і мати можливість для своєчасного припинення правопорушення.

Проводити перевірку документів та розбір правопорушення необхідно лише на тротуарі чи узбіччі дороги (вулиці), острівці безпеки під прикриттям автомобіля. Службовий автомобіль (автобус, мотоцикл) при цьому необхідно ставити також на тротуарі чи узбіччі дороги (вулиці) за умови дотримання правил дорожнього руху. Здійснювати зупинку транспортних засобів за допомогою жезла з використанням поданого свистком сигналу для привертання уваги учасників дорожнього руху. При цьому необхідно враховувати швидкість руху, тип, габарити, вагу транспортного засобу, стан дорожнього покриття, інтенсивність та щільність транспортного потоку. Працівник ДПС по можливості не повинен знаходитися на слизьких ділянках дорожнього покриття.

Темної пори доби для зупинки транспортного засобу слід вибирати найбільш освітлені ділянки дороги, а в разі неможливості – використовувати світло фар патрульного транспортного засобу та спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

При зупиненні транспортного засобу при перевірці документів необхідно:

- наближаючись до зупиненого автомобіля, перевірити, чи зачинена кришка багажника, оглянути салон автомобіля, темної доби освітити салон електричним ліхтариком або запропонувати водієві увімкнути освітлення салону;

- після отримання документів знаходитися біля зупиненого транспортного засобу збоку, щоб виключити можливість нанесення удару при різкому відкритті дверей або раптовому початку руху;

- у разі знаходження водія поруч з працівником ДПС, останній обирає позицію, що забезпечує постійний контроль за діями водія, пасажирів та рухом транспортних засобів. Інші працівники, що знаходяться в складі наряду, повинні займати положення, що дозволяє забезпечувати взаємну страховку та виключає у випадку застосування зброї ураження працівника, який здійснює перевірку, особливо у випадках, коли в салоні транспортного засобу знаходиться група осіб;

- під час руху з метою зупинення транспортного засобу – учасника дорожнього руху вмикати спеціальні світлові і звукові сигнальні пристрої на патрульному транспортному засобі. Категорично забороняється стояти перед або за зупиненим транспортним засобом, спиною до учасників дорожнього руху та руху транспортних засобів, зупиняти патрульний автомобіль попереду зупиненого транспортного засобу та здійснювати в нічний час зупинення двох і більше транспортних засобів.

Темної пори доби працівник ДПС повинен бути одягнутий у світловідображаючий одяг (жилет).

У випадку виявлення транспортного засобу, що розшукується, або осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, працівники, що входять до складу наряду, приймають, залежно від конкретних обставин, необхідні запобіжні заходи для проведення обшуку та огляду транспортного засобу з метою виявлення і вилучення зброї відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про міліцію». Огляд транспортного засобу проводиться після того, як працівниками наряду встановлено контроль за поведінкою затриманих.

У разі загострення ситуації працівникові ДПС, що забезпечує безпеку, рекомендується пересунути кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її та зняти пістолет із запобіжника. У цьому випадку страхуючий, якщо він вважає, що в обстановці, яка складається, можуть виникнути обставини для застосування вогнепальної зброї, має право оголити пістолет та привести його в готовність.

При оформленні ДТП працівники ДПС повинні дотримуватися таких заходів безпеки:

- до проведення необхідних дій на місці ДТП з оформлення, організації дорожнього руху і огородження місця ДТП допускаються працівники ДПС та члени слідчо-оперативної групи;

- керівник СОГ здійснює загальне керівництво при проведенні необхідних дій на місці ДТП. Старший наряду ДПС організовує та забезпечує безпеку дорожнього руху на місці ДТП;

- усі необхідні дії на місці ДТП виконуються тільки після його огородження технічними засобами організації дорожнього руху (ТЗОДР) і тимчасової зміни порядку організації дорожнього руху в зоні ДТП.

Початкові дії працівників ДПС та членів СОГ із забезпечення безпеки:

·необхідно увімкнути на службовому транспортному засобі, який розміщується на проїзній частині дороги, як елемент прикриття проблискові маячки й аварійну світлову сигналізацію. Працівникам ДПС забороняється знаходитися в патрульному автомобілі, який використовується як прикриття;

·обстеження місця події та виставлення конусів, що позначають його межі. У разі розташування місця ДТП на одному боці проїзної частини необхідно виставити сигнальні конуси перед транспортним засобом прикриття на відстані 5

– 10 метрів (поза населеними пунктами – до 20 метрів). У разі розташування місця ДТП на обох боках проїзної частини з одного напрямку під’їзду до місця ДТП розміщується транспортний засіб прикриття, а з іншого напрямку необхідно виставити сигнальні конуси на відстані 15–20 м від місця ДТП. На краю проїзної частини виставляється працівник ДПС (регулювальник), який виконує розпорядчо-регулювальні дії.

Організовувати дорожній рух у зоні ДТП необхідно із застосуванням ТЗОДР. При цьому в першу чергу встановлюються ТЗОДР, найбільш віддалені від місця ДТП. ТЗОДР встановлюються в такій послідовності:

- попереджувальний дорожній знак «Інша небезпека» (аварійно-небезпечна ділянка);

- інформаційні табло «Увага! Оформлення ДТП»;

- наказові дорожні знаки «Об’їзд перешкоди з правого боку», «Об’їзд перешкоди з лівого боку»;

- конуси сигнальні, що позначають траєкторію руху транспортних засобів на під’їзді до місця ДТП;

- проблискові маячки жовтого кольору (можуть встановлюватися одночасно з ТЗОДР, на яких вони закріплюються);

- огороджувальна стрічка.

Демонтаж ТЗОДР здійснюють у зворотній послідовності (від найближчих

до найвіддаленіших від місця ДТП) після проведення всіх необхідних робіт на місці ДТП. ТЗОДР у зоні ДТП повинні встановлюватися з дотриманням вимог, викладених у п. 24.7.7. наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції». Лише в цьому випадку буде забезпечено їх ефективність у забезпеченні безпеки працівників ДПС. Категорично забороняється оформлення матеріалів ДТП у службовому автомобілі, що використовується як прикриття.

Контрольні запитання та завдання

1. Що слід розуміти під терміном «безпека»?

2. Наведіть структуру знань про безпеку.

3. Що слід розуміти під стихійним лихом?

4. Як забезпечується безпека особового складу правоохоронних органів під час техногенних катастроф?

5. Назвіть 10 основних фатальних помилок правоохоронців.

6. Охарактеризуйте особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в екстремальних ситуаціях, пов’язаних зі службовою діяльністю.

Література

1. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2003. – 208 с.

2. Варій М.Й, Психологічні основи національної безпеки // Психологічні аспекти національної безпеки / Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції: 22-23 березня 2007 року. Львів: В-о ПП «Арал», 2007.- С. 11 - 16

3. Заросило В.О., Дудник О.В., Тімашова В.М. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції при несенні служби в екстремальних умовах. – К.: «МП Леся», 2011. – 124 с.

4. Особиста безпека працівників органів внутрішніх справ та охорона праці в галузі: Навч.-практ. посіб. – Івано-Франківськ, 2004. – 184 с.

5. Психологія безпеки професійної діяльності в системі МВС України. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка, 2012. - 200 с.

6. Основи протистояння правопорушникам в екстремальних умовах.

Навчально-методичний комплекс для слухачів навчально-наукового інституту управління. – К., 2011. – 13 с.

7. Шутий М.В. Підготовка кадрів міліції громадської безпеки з урахуванням основних тенденцій безпекознавства // Підготовка кадрів міліції (поліції): історія і сучасність: матеріали межвузів. наук.-теорет. конф. (Київ, 10 черв.2011 р.). – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. – с. 190 - 192

8. Юхновець Г.О., Андросюк В.Г., Казіміренко Л.І. та ін. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: науково-практ. рекомендації. – К.: НАВСУ, 1999, - 72 с.

9. Яворська Г.Х. Професійно важливі якості працівників ОВС як мета

професійної підготовки до дій у нетипових ситуаціях // Проблеми вдосконалення професійної майстерності працівників ОВС в бойовій підготовці: матеріали науково-практчної конференції, м. Одеса, 31 жовт. 2008 р.) Одеса: ОДУВС, 2008. – С. 62-64.

10. Деликатный С.К., Половникова Ж.Ю., Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. – Киев, 1988

<< | >>
Источник: Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ.. 2015

Еще по теме Особливості підготовки майбутніх правоохоронців до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях, пов’язаних з протидією правопорушенням:

  1. Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ., 2015
  2. Особливості підготовки майбутніх правоохоронців до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях техногенного та природного характеру
  3. Тема 5. Особливості використання форм та методів безпечної діяльності в екстремальних умовах в процесі підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів
  4. Тема 4. Теоретичні основи підготовки до безпечної діяльності майбутніх працівників в екстремальних умовах
  5. Особливості екстремальних ситуацій, характерних для діяльності працівників правоохоронних органів
  6. Тема 6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в окремих тактичних ситуаціях
  7. Форми забезпечення безпечної діяльності працівників в екстремальних умовах
  8. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при вході в будівлю та огляді приміщень
  9. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при реагуванні на сімейні конфлікти
  10. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при спілкуванні з особами, в неадекватному психічному стані
  11. Поняття та класифікація екстремальних ситуацій
  12. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж