<<
>>

Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при вході в будівлю та огляді приміщень

Працівникам правоохоронних органів доволі часто доводиться

здійснювати тактичний вхід у приміщення. Це відбувається коли працівники

прибувають на виклик, наприклад, сімейний конфлікт, обстежують будинки з метою знаходження та знешкодження особи, яка вчинила злочин, здійснюють штурм будівлі з метою звільнення заручників або затримання особи, яка забарикадувалася тощо.

Вхід в будівлю працівників у всіх наведених та інших тактичних ситуаціях є небезпечним, тому він має бути здійснений з дотриманням заходів безпеки. Ігнорування такими заходами ведуть до загибелі та поранення працівників. Зокрема, як зазначають російські фахівці, аналіз діяльності підрозділів спеціального призначення свідчить, саме на етапі входу у будівлю, що перевіряється, відбувається найбільша кількість поранень, в тому числі і смертельних [57, с. 5].

Неприпустимо також втрачати пильність при обстеженні будівель.

Січневого дня 2002 року міліціонери четвертої патрульної роти полку міліції швидкого реагування Валерій М. і Олександр О. відпрацьовували маршрут, коли якийсь перехожий, примітивши їх, поскаржився, що у під'їзді будинку, в якому він мешкає занадились колотися та палити «травичку» наркомани. Патрульні вирішили більше уваги приділити житловим будинкам. Тож зазирнули у під’їзд, який був неосвітлений. Тихо – нібито нікого… Валерій М. і Олександр О. вирішили уважно оглянути всі сходові майданчики. Олександр підіймався на якихось пів прольоту попереду, Валерій ішов слідом.

На шостому поверсі Олександр зазирнув за ліфт. Роздався постріл та скрик Олександра – в нього влучили з короткої відстані патроном із 143 дробинами – отже відбувся ефект вибуху. Валерій не встиг вихопити з кобури пістолет, коли знов пролунав постріл, на цей раз з прицілом у нього. Двоє з обрізами мчали сходами повз нього до вхідних дверей.

Валерій з табельною зброєю в руках, кинувся слідом за озброєними злочинцями.

Почувши переслідування, ті забігли за ліфт і з-за рогу почали

прицільно стріляти в міліціонера, який знаходився на відстані декількох кроків. Поранений міліціонер зі зброєю побіг до вхідних дверей з думкою заблокувати парадне та не випустити озброєних злочинців на вулицю. Біля входу помітив протипожежний ящик та використовуючи його зробив чотири постріли з лівої руки. Отримавши ще одне поранення, Валерій втратив свідомість… Злочинці втекли.

Того дня три злочинці, озброївшись обрізами, вирушили автомобілем на пограбування магазину, розташованого на території маршруту, де патрулювали Валерій Марченко і Олександр Орищенко. Зупинивши машину неподалік від магазину, водій пішов розвідати обстановку на місці. Патрульних він не помітив, тож зловмисники налаштувався діяти. Водій залишився напоготові за кермом, а двоє з рушницями подалися до крамниці. Саме на цю пору неподалік з’явився патруль. Грабіжники подалися до найближчого під’їзду

і там сховалися за ліфтом на шостому поверсі. Однак міліціонери вперто просувалися саме в їх напрямку. Злочинцям здалося, що їх вже викрито. І коли Олександр Орищенко завернув за ліфт, сумніву не залишилося, один з грабіжників вистрілив з рушниці [50, с. 239 -242].

У наведеному вище випадку, працівники не змогли розпізнати, відчути

потенційну небезпеку, завчасно не привели зброю у готовність та недостатньо обережно обстежували сходову клітину, за що заплатили життям та здоров’ям. Тактичні та психологічні помилки, що призвели до трагічних наслідків не змогли бути компенсовані навіть сміливістю, мужністю працівників міліції. Звісно, випадки коли працівники знаходять за ліфтом озброєних злочинців надзвичайно рідкі, але не приймати їх до уваги небезпечно для життя.

18 травня 2003 року опергрупа Біляївського райвідділу УМВС України в Одеській області виїхала до бару в селі Граденці для реагування на

повідомлення про пограбування. У барі двоє невідомих, погрожуючи бармену автоматом і сокирою, забрали 150 гривень та зникли.

Опитавши присутніх, міліціонери розділились і приступили до пошуку злочинців.

Неподалік від бару був недобудований будинок, в якому могли

переховуватися злочинці. Першим до нього увійшов дільничний інспектор міліції капітан міліції Олександр З. Оглянувши перший поверх, став підійматися на другий, і в цей час згори пролунав постріл, який став для нього смертельним [50, с. 415].

Заходи безпеки правоохоронців у даних ситуаціях висвітлювались у

спеціальній літературі виданій за кордоном, частина з якої переведена на російську мову [66; 104].

Слід мати на увазі, що будівлі, так само як люди та автомобілі, не подібні один до одного. Так чи інакше, будинок, до якого входить правоохоронець являє для нього потенційну небезпеку. Важливим є дотримання азів тактики. Викладені у вигляді порад, вони мають такий вигляд:

1. Мобілізуйте органи відчуттів на виявлення ознак цілі

2. Не подавайте ознак власної присутності.

3. Не припускайте, що будь-де немає небезпеки, до тих пір, поки не впевнитесь остаточно.

4. Мінімізуйте власну уразливість перед джерелом потенційної небезпеки, тримайтесь від них на максимальній дистанції.

5. Пересувайтесь тактично грамотно.

6. Коли приходить час відкривати вогонь, звертайтесь до основ стрілецької підготовки.

Окрім того, одне з фундаментальних правил тактики можна сформулювати так: слід огинати кути на максимально можливій відстані. За ступенем небезпеки кути можуть зрівнятися лише з дверними пройомами. Для забезпечення безпеки при проходженні кутів у будівлях слід використовувати техніку збільшення сектору обстрілу з поступовим огинанням кута дозволяє крок за кроком оглядати простір за кутом.

Приступаючи до «зачищення» простору за кутом, слід зайняти позицію на максимально можливій в інтер'єрі відстані від зрізу стіни. Рухаючись боком, зброю націльте на зону, що, візуально безпосередньо знаходиться у ребрі кута. Пересуватись слід з поступовим виходом на площину протилежної стіни кута. Рухатись достатньо повільно, щоб відразу відмічати будь-які зміни в інтер’єрі, які можуть вказувати на присутність правопорушника.

Вхід у будівлю та обстеження приміщень є частиною роботи спеціальних підрозділів правоохоронних органів. Одним з заходів забезпечення безпеки працівників спеціальних підрозділів при вході в будівлю та огляді приміщень є дотримання принципів організації та тактики дій штурмової групи.

Принципи організації та тактики дій штурмової групи є одними і тими ж самими в США, Великій Британії та інших країнах. Кожна штурмова група складається з 4 -5 бійців (у Великій Британії – з чотирьох). Якщо група складається з 5 осіб, схема її організації є такою:

1. Головний боєць зазвичай озброєний дробовиком, маючи можливість за допомогою другої руки користуватися люстерком або мініатюрною відеокамерою на подовжувачі для безпечного огляду приміщення, відкривати двері, кидати шокові гранати. Головний боєць виступає в ролі першого стріляючого, тобто відкриває вогонь по першій цілі, яку він зустрів у приміщенні.

2. Той, хто зачищає входить другим. Він часто озброєний пістолетом- кулеметом та з проникненням у приміщення займається нейтралізацією інших цілей. Головний боєць та той, хто зачищає повинні відпрацьовувати методи проникнення та техніку поділення приміщення на сектори обстрілу, щоб виключити ураження один одного.

3. Лідер групи, озброєний дробовиком або пістолетом – кулеметом, діє як другий стріляючий, нейтралізуючи будь – які цілі, якщо вони не були знищені першими бійцями, які проникли у приміщення. Позиція, яку він займає дозволяє швидко приймати рішення, в тому числі міняти тактику штурму з урахуванням ситуації, що складається реально. Лідер допомагає також підкоряти та брати під контроль будь-яких підозрілих осіб, яких він зустрів при штурмі, що дає можливість першим двом номерам просуватися до наступного приміщення.

4. Другий боєць, що зачищає, рухається четвертим, в багатьох підрозділах він озброєний дробовиком. В його обов’язки входить вибивання дверей спеціальними інструментами. Він діє як другий стріляючий та допомагає розбиратися з підозрілими людьми, що зустрічаються на шляху групи.

5. Особа, що прикриває є в багатьох штурмових групах та займається відкриттям дверей із застосуванням тарану або іншого пристрою, який після цього залишає, для того, щоб забезпечити безпеку команди з тилу або надавати колегам іншу необхідну допомогу [104, 90 - 94].

Контрольні запитання та завдання

1. Яким чином можна класифікувати психічні розлади?

2. Назвіть основні заходи безпеки, яких повинні дотримуватися правоохоронці під час спілкування з особами, які мають психічні вади.

3. Яку інформацію повинен отримати працівник від чергового офіцера підрозділу перед прибуттям на місце сімейного конфлікту?

4. Які заходи безпеки повинен здійснити працівник під час урегулювання сімейного конфлікту?

5. Яких тактичних рекомендацій та принципів слід дотримуватися під час входу до будівлі та переміщенні всередині приміщень?

6. Яких заходів безпеки слід дотримуватися під час огляду кутів будівель?

<< | >>
Источник: Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ.. 2015

Еще по теме Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при вході в будівлю та огляді приміщень:

  1. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при реагуванні на сімейні конфлікти
  2. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів при спілкуванні з особами, в неадекватному психічному стані
  3. Тема 6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в окремих тактичних ситуаціях
  4. Тема 5. Особливості використання форм та методів безпечної діяльності в екстремальних умовах в процесі підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів
  5. Особливості екстремальних ситуацій, характерних для діяльності працівників правоохоронних органів
  6. Методи забезпечення безпечної діяльностіпрацівників правоохоронних органів
  7. Форми забезпечення безпечної діяльності працівників в екстремальних умовах
  8. Небезпека для психічного здоров’я працівників правоохоронних органів
  9. Небезпека для фізичного здоров’я працівників правоохоронних органів
  10. Тема 3. Небезпека для працівників правоохоронних органів, що виникає внаслідок екстремальної ситуації
  11. Тема 4. Теоретичні основи підготовки до безпечної діяльності майбутніх працівників в екстремальних умовах
  12. Б. Б. Шаповалов, М. Х. Хасанов, В. С. Бажанюк. ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ., 2015