<<
>>

4.2. Економічна культура юриста

Ефективність професійної діяльності юриста закономірно пов'язана з його економічною культурою. Відомо, що еко­номіка - це певна система цінностей, яку здобули держава та її народ.

Економіка залежить від політики, її стабільність визначає державна політика.

Інтеграція України у світове господарство вимагає еко­номічних реформ, які повинні мати правове забезпечення. За роки незалежності прийнято значну кількість законодавчих актів, які регулюють підприємницьку й комерційну діяль­ність, визначають правовий статус підприємств та господар­ських товариств, правові форми майна державних підпри­ємств тощо.

Зрозуміло, виконувати службові обов'язки у такій непро­стій економічній ситуації юристові досить складно. Звідси постає потреба передусім глибокого вивчення нормативних документів. Службове становище зобов'язує юриста також по-новому пропагувати основні вимоги державно-еконо­мічних законів, правильно застосувати їх у практичній дія­льності, запобігати правопорушенням у сфері економіки, не допускати зловживань службовими особами та ін.

Крім цьо­го, особливі вимоги ставляться до юриста щодо економічної діяльності. Тобто йдеться про своєрідну економічну культу­ру службової діяльності як важливу складову професійної культури загалом, незалежно від спеціалізації правника.

У наукових джерелах є спроби визначити економічну культуру. Під нею часто розуміють активну громадську дія­льність, спрямовану на використання у практиці економіч­них знань, переконань, навичок. Проте, як відомо, зміст еко­номічної культури юриста багатогранніший, оскільки вклю­чає відповідальність, професіоналізм. Тому доцільно гово­рити про вироблення певної моделі економічної культури юриста у сучасних економічних перетвореннях.

Виходячи з цього, розглянемо економічну культуру як рі­вень знань економічної теорії та володіння необхідними на­виками економічної обгрунтованості професійних дій з ме­тою утвердження економічної незалежності України.

Економічна культура юриста передусім передбачає ґрунтовне знання чинного за­конодавства у галузі економіки для ефек­тивного здійснення економіко-правового регулювання.

З цим пов'язане уміння орієнтуватися в потоці економіч­ної інформації, розуміти причини виникнення певного дис­балансу в економіці, знати принципи перехідних економіч­них форм, економічної політики держави, визначати еконо­мічні та культурні права громадян тощо. Економіка, як відомо, може перебувати в тіньовому секторі, що є однією з причин циклічного коливання виробництва. Тому на кожне таке «коливання», як правило, з'являються нові нормативно-правові акти. Тільки високий рівень економічної культури дасть змогу усвідомити вимушений (хоча й невиправданий) і, головне, тимчасовий характер таких правових норм. У процесі реалізації важливо не знищити справді підприємни­цьку, комерційну діяльність громадян, не принизити їхньої гідності.

Економічна культура юриста передбачає глибоке знання природних економічних (природно-економічних) законів, які по­винні стати моделлю економічних актів, що приймаються державою.

Разом з тим економічна культура юриста є певним відо­браженням економічної культури суспільства її стану. Недо­тримання природно-економічних законів призводить до не-передбачуваних наслідків, катастроф, катаклізмів. Аналогіч­ні мікроекономічні явища часто стають причиною правових явищ, де в основному реалізується службовий обов'язок юриста. Так чи інакше стихійний або активний економічний розвиток суспільства включений у правовий простір.

Економіко-правове регулювання суспільних відносин мі­стить фактори правового впливу на виробничий процес. Зро­зуміло, що основним тут є сучасне законодавство, яким ке­руються юристи державних, фінансових, контролюючих ор­ганів, відповідних адміністрацій, інспекцій та ін. Однак навіть значне посилення регулятивних функцій цих та інших державних юридичних органів у галузі економіки не дає від­чутного ефекту. Економіко-правове регулювання починаєть­ся з розуміння юристом економічного життя громадян, їх­нього становища, врахування економічних інтересів людей і підприємств, оскільки суперечливість економічної ситуації часто призводить до правопорушень.

Одним із складових елементів економічної культури юриста є організація економіко-правового виховання насе­лення. Адже в політиці, як і в економіці, необхідний плюра­лізм думок, можливість діалогу, тому закономірно зростає попит на юридичні консультації у галузі економіки, що свід­чить про необхідність впровадження юридично-економіч­ного маркетингу.

Важливою ознакою правової культури юриста є економі­чна обґрунтованість його професійних дій. Йдеться про осо­бистий професіоналізм, використання економічних знань у правовій практиці. Вимогою часу є поява менеджера в юри­спруденції, оскільки юрист здійснює управління в економі-ко-правових питаннях. Менеджерська діяльність правника немислима без уміння здійснювати своєрідний економічний розрахунок професійної стратегії. Звичайно, юридичне ме-неджерство відбувається на основі умілого планування всьо­го правового процесу, створення умов для рентабельності юридичної і загалом творчої діяльності, вияву власної еко­номічної ініціативи.

Не менш важливою в економічній оцінці юридичної дія­льності є належна наукова економічна свідомість правника. Вона грунтується на його духовних та моральних якостях. Висока економічна культура юриста запобігає споживацько­му ставленню до суспільства, природи, громадянина. Здійснюючи ефективні економічні зв'язки з різноманітними ві­домствами, організаірями та безпосередньо з громадянами, юрист сприяє зміцненню національної безпеки держави.

Основними принципами економічної куль­тури правника можна вважати такі: ци­вілізованість, мобілізованість, компенса-ційність, контрольованість, знання тіньо­вого ринку, логічні економічні переко­нання, раціональність, діловитість.

Цивілізованість економічної культури юриста означає, що правові рішення в галузі економіки приймаються на фа­ховому рівні. Економічна культура суб'єктів права вимагає ґрунтовного знання новітніх економічних технологій. Сучас­ний розвиток України саме через відсутність належного рів­ня цивілізованості економіки зазнає гальмівних процесів.

Проте економічна культура українського юриста пов'язана з такими рисами, як висока працездатність, витривалість, тер­плячість. Національний фактор є ефективним резервом ви­ходу України з кризової ситуації, духовним джерелом ство­рення цивілізованого ринку.

На внутрішні резерви спрямований і принцип мобілізова-ності, покликаний згуртовувати судові та правоохоронні органи з метою економічного піднесення України. Тим са­мим виробляються фундаментальні засади для формування української моделі економічної культури юриста.

Принцип компенсаційності економічної культури юрис­ти виявляє своєрідне співвідношення між зростанням мож­ливостей і станом економічної культури суспільства. Ведучи боротьбу з корисливою злочинністю, юрист може потрапити під вплив певних економічних структур чи окремих соціаль­них груп. Запобігти цьому допомагає свідома моральна від­повідальність і професіоналізм правників.

Принцип контрольованості відображає державний хара­ктер економічної культури юриста. Йдеться про суворий контроль державних органів з метою недопущення будь-яких порушень у справі реформування економічних відно­син. Принцип контрольованості грунтується на пріоритеті закону у підприємницькій чи комерційній діяльності, здійс­ненні економічних реформ в інтересах суспільства й держа­ви, правовому захисті суб'єктів господарювання.

Економічна культура юриста передбачає знання специфіки тіньового ринку. У правника є чимало можливостей отрима­ти належну інформацію про те, що відбувається в так званій «тіні», де небаченими темпами збагачуються окремі ділки. Тіньовий ринок, пов'язаний з незаконними операціями в економіці, стримує ринковий механізм, що призводить до негативних тенденцій в економіці та перспективах розвитку України.

Ознаками економічної культури юриста є логіка економі­чних переконань, логіка здорового глузду. Сьогоднішня сус­пільна ситуація свідчить про численні приклади незаконного розв'язання економічних проблем (рекет, кілери тощо). Ста­новлення правової держави має грунтуватися на цивілізова­них методах економічного зростання.

При цьому важливого значення набуває філософське й логічне осмислення юрис­том державотворчих процесів, оволодіння методами еконо­мічного переконання.

Тому набуває актуальності принцип раї/іональності, до­цільності, економності, адже справжня економіка - це, на­самперед, раціональність. Для юриста це означає раціональ­ну дію у виконанні службових обов'язків, застосування пра-возахисних заходів впливу на економічні відносини. Непрофесійне виконання приписів закону може призвести до руйнації економічного стану.

Діловитість як принцип економічної культури юриста відображає реальну дію, спрямовану на піднесення суспіль­ного розвитку. Передусім це залежить від самого юриста, рівня його духовності, моральності (непідкупності), профе­сійної етики.

Відсутність діловитості знецінює профе­сійну діяльність юриста і не лише у галузі економіки.

Зміст економічної культури правника охоплює широке коло питань, проникаючи у сутність правових явищ, розкри­ваючи закономірності їхнього розвитку. Серед них пошук ефективних правових регуляторів в економіці, пов'язаних з дотриманням фінансової дисципліни службовими особами й громадянами, попередження фінансово-господарських зло­вживань у державі.

Пошук ефективних правових регуляторів в економіці зо­бов'язує юриста творчо ставитися до назрілих господарських проблем на різних рівнях управління. Адже ефективна еко­номічна політика держави втілюється у життя через еконо­мічне законодавство. Правові норми, що регулюють еконо­мічні відносини, містяться як в загальних, так і у спеціаль­них нормативних актах, присвячених регулюванню тільки економічних відносин. У них знаходить відображення полі­тика. скерована на використання економічного потенціалу в інтересах розбудови суверенної України. Силами юристів можна значно звузити правове безмежжя у державі шляхом внесення пропозицій, створення ефективної законодавчої основи для регулювання економіки. В той же час юрист по­винен прагнути, щоб чинного економічного законодавства дотримувалися всі юридичні та фізичні особи.

Особливо це стосується правових норм, які регулюють відносини у галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів.

Важливими функціями економічної куль­тури юриста є сприяння дотриманню по­даткової дисципліни (ліквідація проблеми неплатежів, пропаганда фінансово-подат­кового законодавства, посилення відпові­дальності суб'єктів права за невиконання договірних зобов'язань тощо) та перетво­ренню тіньової економіки у державну; за­побігання негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, встанов­лення причиново-наслідкових зв'язків між економічними та правовими явищами, формування нового економічного мис­лення.

Службовим обов'язком юриста є впровадження нетради­ційних (але законних) заходів дотримання податкової дис­ципліни, встановлення причин заборгованості перед бюдже­том і Пенсійним фондом України. Часто податкова забор­гованість підприємств нічим не обґрунтована (через прихо­вування доходів від оподаткування), а податкова застава на майно має фіктивний характер. Тому економічна культура юриста є формою утвердження національних інтересів.

З діяльністю юристів щодо недопущення фінансово-господарських зловживань у державі суттєво пов'язане за­безпечення максимальної стабільності в економіці. Насампе­ред це юридичне обгрунтування доцільності створення різ­них економічних структур. Нині почастішали випадки ство­рення псевдопідприємств або застосування фіктивного чи навмисного банкрутства з метою «відмивання» та викорис­тання коштів не за призначенням. Така «комерційна» модель економічної поведінки здебільшого розрахована на особисте збагачення, ігнорування інтересів держави.

Нелегальний злочинний бізнес уміло використовує як незаконні банківські послуги (у тому числі й грошову ре­форму), так і різні державні приватизаційні маневри, цінні папери, інвестиції, бартерні операції, фіктивні ліцензії на вивіз товарів за кордон, свавілля у встановленні цін на про­дукцію та послуги, що призводить до пограбування резуль­татів праці громадян, підриву національної безпеки дер­жави.

Розширення економічної свободи, свободи торгівлі дик­тує необхідність виробити адекватне правове регулювання економічної діяльності.

Важливою функцією економічної культури юриста є все­бічне сприяння перетворенню тіньової економіки у державну. Це складне завдання для України, оскільки панівний кримі­нальний бізнес заснований часто на підривній діяльності ко­мерційних банків, випуску необлікованої продукції чи про­дажу товарів, прихованих від митного контролю. З економі­чною культурою юристів пов'язується захист національної валюти, стабілізація внутрішнього грошового обігу. Адже маніпулювання валютним курсом, непланове використання валютних коштів зміцнює «тіньову» економіку та організо­вану злочинність.

Сучасний період характеризується значними міграційни­ми процесами. Тому така функція економічної культури юриста, як запобігання негативним етнонаціональним на­слідкам міграційних процесів, покликана певним чином ста­білізувати економіку України. Йдеться не стільки про укра­їнських громадян, які виїжджають за кордон на заробітки (це не від добра), скільки про іноземних мігрантів, запрошених з-за кордону фахівців. Як правило, таке запрошення є наслід­ком або причиною особистої вигоди підприємця, а неконт-рольоване тривале перебування мігрантів може позначитися не тільки на соціальній, економічній, а й на криміногенній ситуації в Україні. Тут чітко простежуються негативні етно-національні наслідки: суцільне безробіття, негативний пси­хологічний стан безробітних, загрозливе фінансове стано­вище більшості сімей тощо.

Небезпеку для економічного розвитку України становить приховане безробіття. Його високий рівень означає недови-користання ресурсів і низькі доходи населення. Так, неопла-чувані тривалі так звані відпустки, неповний робочий день чи тиждень є грубими порушеннями трудового законодавст­ва, що зумовлює значні соціально-економічні втрати. Зокре­ма, це стосується вимушеної перекваліфікації деяких спеціа­лістів, вимушеного формування оновленого рийку робочої сили. Така ситуація вимагає посиленого правового контролю за біржею праці.

Належний рівень економічної культури дає змогу юрис­тові здійснювати таку функцію, як встановлення причинно-наслідкових зв 'язків між економічними та правовими яви­щами. Адже зниження товарного виробництва стає причи­ною розкрадання не тільки збіднілих державних ресурсів, а й власного майна громадян, і економічна «активність» на­селення спрямовується у зворотний бік, що зумовлює нову економічну реальність з негативними наслідками.

На шляху поступу України до ринкової економіки сти­хійно виникли певні «недоторкані» структури. Особливо це стосується спільних з іноземними підприємств, де не завжди враховуються потреби Української держави та громадян. Тому юристам у цьому випадку потрібно докладати значних зусиль, щоб правовими засобами впливати на економічні процеси.

Формування нового економічного мислення - функція од­наково важлива для різних суб'єктів права, у тому числі для юристів. Вона сприяє формуванню економічних навичок та уміння творчої професійної діяльності. Знання законів ринку допомагає правникові професійно підходити до виявлення зловживань у сфері економіки, сприяє виробленню ефектив­них засобів їх припинення.

Нове економічне мислення юриста формує відповідну економічну свідомість, фундаментом якої є правосвідомість. Економічне мислення спрямоване передусім на виховання у юриста непохитної віри у власну державу, оскільки перехід від адміністративно-командної системи до ринкової еконо­міки - складний і болісний процес, який не має аналогів у практиці світового бізнесу.

Отже, економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть економічних реформ ринкового ти­пу, ознайомитися з основними методами саморегулювання господарства й особливостями розвитку нових форм гос­подарювання, що зміцнює економічний і науковий потенці­ал України. Економічна культура підвищує ефективність професійної діяльності юриста, ознаками якої є економіч­ний аналіз протиправних дій, економічні узагальнення, за­хист економічних прав вітчизняного виробника. Своєю чергою це допоможе реально вивести країну з економічної кризи.

<< | >>
Источник: Сливка С.. Юридична деонтологія. Підручник. 2003

Еще по теме 4.2. Економічна культура юриста:

  1. § 6. Роль теории государства и права в формировании правовой культуры современного юриста
  2. § 3. Економічне мислення та неокласичний економічний аналіз
  3. § 4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
  4. 2. Класифікація економічних систем
  5. Циклічність економічного зростання
  6. Економічна теорія
  7. § 1. Економічне мислення: поняття, місце в економічній структурі суспільства
  8. § 2. Діалектика економічного і соціального та суперечності ринкової економіки
  9. 3. Типи економічних систем
  10. Тема 6. ЗМІШАНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
  11. Поняття, показники та типи економічного зростання
  12. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ З ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ
  13. Основні чинники економічного зростання
  14. § 2. Особливості формування економічного мислення у трансформаційних умовах.
  15. Тема 4. РИНКОВА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
  16. Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
  17. § 2. Сутність соціальної ринкової економіки. Еволюція економічних систем
  18. § 1. Об’єктивна необхідність соціалізації економічного розвитку.
  19. Тема 3. ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА