<<
>>

2.3. Соціальні відхилення у діяльності юристів як один із негативних факторів впливу на професійну культуру юриста

Соціальні відхилення — це порушення існуючих правових, пол­ітичних, етичних, естетичних та інших соціальних норм.

У діяльності юристів найчастіше трапляються такі відхилення від правових норм (правопорушення), як хабарництво, зловживання служ­бовим становищем, безвідповідальність.

Серед неправових відхилень часто зустрічаються грубість, неврівно­важеність, надмірна самовпевненість, користолюбство, кар'єризм, про­текціонізм, бюрократизм, пияцтво. Ці найбільш поширені соціальні відхилення у юристів називають професіональними деформаціями.

Основні фактори, які викликають соціальні відхилення, це:

1) Юридичні— неурегульованість чи нечітка урегульованість сус­пільних відносин, відсутність послідовності, логічності прийнятих нор­мативних актів, їх суперечливість, що підриває віру в якість законів (наприклад, нормативні акти про податки неконкретні, неповні, казуї­стичні, часто змінюються).

2) Економічні — процес руйнації старого господарського орган­ізму випереджає становлення української економіки.

Відсутність сти­мулювання якісної роботи, невдала адаптація в новій економічній об­становці викликають апатію, агресивність; має місце побічна матері­альна вигода з юридичної справи. На жаль, є такі юристи, що кон­сультують підприємців не на користь законних дій, а дають поради, як порушувати, "обходити" закони, скажімо, не платити податки, "відми­вати" гроші тощо.

3) Організаційні— погана організація роботи; слабкий контроль вищестоящих інстанцій; безвідповідальність у доборі кадрів; недостатні заходи з підвищення кваліфікації працівників.

4) Інтелектуальні — недостатній рівень правової, етичної, пол­ітичної, естетичної культури.

5) Соціально-психологічні— вроджені недоліки виховання.

6) Соціально-ціннісні — стійке порушення ціннісних орієнтацій тих верств чи груп населення, до яких належить юрист.

Для подолання всіх цих соціальних відхилень необхідно ліквіду­вати причини, які їх викликали.

Враховуючи всі особливості деонтологічної правосвідомості в ціло­му, можна сказати, що деонтологічна правосвідомість значно випе­реджає саме право, вона є ідейним джерелом права і призначена для вирішення складних і відповідальних життєвих завдань.

З огляду на особу юриста деонтологічна правосвідомість відоб­ражає рівень його підготовки, стан практичного досвіду і навіть мо­ральних та професійно-моральних якостей.

Отже, деонтологічна правосвідомість прямо впливає на розви­ток і формування професійної культури. Йдеться про професійне ставлення до норм прйЕіа, про високе професійне вміння, про профес­ійний етикет і такт, а також про наукову організацію своєї праці. Тут деонтологічна прсівосвідомість приносить неоціненну користь.

Юристу для здійснення своїх професійних обов'язків необхідно не тільки знати право, дотримуватися вимог законодавства, складати до­кументи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами, елегантно одягатися тощо. Тобто володіти більш значною системою духовних цінностей, які складають поняття загальної культури особи.

<< | >>
Источник: Цирфа Г.О.. Юридична деонтологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання.. 2005

Еще по теме 2.3. Соціальні відхилення у діяльності юристів як один із негативних факторів впливу на професійну культуру юриста:

  1. § 7. Професійна правова культура
  2. § 9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
  3. Неписані правила, соціальні норми і культура ділових стосунків
  4. ГЛАВА 2. Один, один, совсем один. Экономическое положение изолированного индивида
  5. Особливості юридичної мови. Важливість мови юриста •а • w •• • • для професійної діяльності
  6. Взаимопроникновение Запада и Востока – один из важнейших динамических элементов их культуры.
  7. Один из знаменитых исследователей культуры майя археолог Сильванус Морли говорил
  8. § 6. Роль теории государства и права в формировании правовой культуры современного юриста
  9. ОДИН ПЛЮС ОДИН РАВНЯЕТСЯ БЕСКОНЕЧНОСТИ
  10. Переміщення факторів виробництва
  11. § 8. Професійна і державна служба.
  12. §2. Значення вивчення римського приватного права для сучасних юристів
  13. § 2. Соціальні функції економіки
  14. Вибір фірмою технологічно ефективних способів виробництва. Ізокванта. Заміна факторів виробництва