<<
>>

Тест-тернінг до рівня З

1. Чим відрізняються норми духовного права від юридичних норм?

2. Чи всі з названих елементів є структурними елементами духовної культури юриста?

а) інтелектуальне осмислення історії, традицій свого народу;

б) знання філософії законів Всесвіту;

в) релігієзнавство;

г) дотримання норм етики;

д) використання загальнолюдських цінностей є) усвідомлення національно-політичної ідеї.

3. Які ви знаєте принципи духовної культури?

4. Назвіть найважливіші функції духовної культури.

5. Чому духовна культура, як і всі культури, вважається скла­довою професійної культури?

6. Як ви розумієте наступне: національна культура — це душа народу?

7. Чи всі з названих елементів є складовими елементами національної культури юриста?

а) національне мислення;

б) державна українська мова;

в) знання джерел позитивного права;

г) ставлення до національної безпеки й виконання національного обов'язку;

д) духовне піднесення.

8. Який зміст можна вкладати в поняття «національна куль­тура юриста»?

9.

Чи можна вважати національним обов'язком юриста заз­начене нижче?

а) поліпшення мовної ситуації в Україні;

б) розвиток конструктивного націоналізму;

в) боротьбу з "українським буржуазним націоналізмом";

г) формування національної свідомості у себе й у оточення;

д) розвиток української національної культури.

10. Чому національна культура, як і всі культури, вважається складовою професійної культури?

11. Як Н.Макіавеллі характеризує політику?

12. Чи всі з названих елементів є елементами політичної си­стеми суспільства?

а) суб'єкти (нзсії) політики;

б) державні підприємства й установи;

в) політичні норми та принципи;

г) політичні відносини (стосунки);

д) матеріальні суспільні відносини;

є) політичні погляди;

ж) політична :відомість та культура.

13. До структури політичної культури входить:

а) оволодіння політичними знаннями;

б) широка інсзормованість про політичне життя суспільства, його політичні ідеї і цінності, політичні права й обов'язки громадян тощо;

ваші варіанти: в); г); д); є); ж).

14. Виділіть ;і наведеного окремо принципи політичної куль­тури юриста й окремо функції політичної культури юриста:

формування громадянської культури юриста; державотворча іде­ологія; політична оцінка результатів юридичної діяльності; ідейність;

вироблення політичної орієнтації у виконанні службового обов'язку;

духовність і моральність; запобігання деформації політичної свідо­мості юриста; культура діалогу; розвиток української політико-правової думки; політичний імунітет; упорядкування політико-юридичних куль­турних процесів; сзормування української політичної еліти; логічність, справедливість.

15. Які з названих якостей відносяться до системи мораль­них цінностей?

а) культура спілкування;

б) сукупність стійких знань про добро, зло, справедливість, не­справедливість;

в) стиль поведінки;

г) сукупність стійких знань про наявність певних норм та прин­ципів моралі;

д) морально-чуттєве ставлення до випадків порушення принципів мо­ралі;

є) національне мислення;

ж) готовність стати на захист основних моральних ідеалів та особистими діями втілювати їх у практику життя.

16. Знайдіть відповідники до наступних понять:

а) абсолютні моральні норми;

б) відносні моральні норми

(елементарні, практично-дійові; вищі, теоретичні, ідеальні).

17. Назвіть найбільш вагомі моральні якості юриста:

а) розвинуте почуття обов'язку, особистої відповідальності за справу;

б) скромність у спілкуванні;

в) готовність до самопожертви;

ваш/варіанти: г); д); є); ж); з); і).

18. Дайте визначення поняттю "моральна культура юриста"

19. На основі різних визначень поняття "правова культура юриста, запропонованих у різних підручниках, сформулюйте своє визначення цього поняття.

20. Чим відрізняється правова культура світового (або євро­пейського) співтовариства від правової культури конкретного суспільства (національної правової культури)?

21. Висловіть свої міркування щодо динаміки: свідомість — по­чуття, свідомість — поведінка, почуття — поведінка, свідомість —дія.

22. Правосвідомість юриста містить:

а) професійне мислення юриста, ;

б) емоційний стан юриста;

ваші варіанти: в); г); д).

23. Виділіть з наведеного окремо внутрішні структурні еле­менти індивідуальної правосвідомості юриста й окремо — зовнішні:

повага до права, до закону на основі правових переконань; пра­вові знання; інтелектуальні (раціональні) процеси і стани; соціально-правова актуальність особи; вольові процеси і стани; емоційні проце­си і стани.

24. Які внутрішні та зовнішні сили спонукають юриста до виконання службового обов'язку?

25. Які основі аспекти (сторони) виділяються у професіогра-мах юридичних професій?

Додаток до блоку 3 рівня З

2.1. Мислення допомагає людині орієнтуватися в навколишньому світі, тому що використовує набуті раніше узагальнення в ситуації, що змінилася, а професійне мислення юриста формується завдяки інфор­маційно-правовій насиченості, що склалася завдяки установкам про­фесійного призначення, тобто це узагальнена орієнтація в конкретних професійно-правових ситуаціях дійсності.

2.2. Професійну діяльність юриста характеризують такі категорії:

професійна орієнтація, професійне самоутвердження, професійна май­стерність, талант соціальні почуття, професіоналізм, продуктивна діяльність.

2.3. Дії та вчинки юриста повинні випливати з його власного поля правових поглядів, які залежать від обставин, психічного стану, отри­мання певних зна-іь та багатьох інших проявів. Деонтологічна право­свідомість конкретизує загальну правосвідомість і є надзвичайно актуальною при загостренні правових почуттів юриста, який діє у правовому полі. Саме у деонтологічних проявах зароджується нова правова думка, а надалі ця думка вимагає нормування.

2.4. Спочатку це загальні стадії: теоретична, практична, доскона­ла. На першій стадії у юриста формується теоретична правосвідомість;

на другій стадії (під впливом професійної соціалізації, в процесі прак­тичної діяльності) юрист формує таку правосвідомість, якої вимагає життя; третя стадія пов'язана з великим досвідом юридичної роботи. Юридична правосвідомість, в свою чергу, теж має три стадії: неочіку-вано-раптова; очікувано-раптова й постійна.

2.5. Професійна культура, як результат професіоналізму, розумі­ння правових норм, інтелекту тощо, має велике значення у форму­ванні деонтологіч -юї правосвідомості.

2.6. Оскільки професійна культура юриста об'єднує всі види куль­тур особи юриста, то всі принципи та функції цих видів культури нале­жать також і професійній культурі. На основі різних якостей юриста всіх видів культури формується професійна культура юриста.

2.7. Це детальний опис конкретної професії. В цьому описі відоб­ражаються відносгіо стійкі (стабільні) властивості особи, необхідні для ефективної професійної діяльності.

2.8. Суть розшукової сторони слідчого полягає у виділенні з на­вколишнього середовища важливої інформації (наявність слідів зло­чинця, виявлення слідів знарядь злочину, зброї та ін.), яка дає мож­ливість достовірно відтворити події злочину.

2.9. У соціальній сфері діяльності для всіх юристів повинні бути характерні такі якості: намагання встановити істину, справедливість, гуманність, чесність.

<< | >>
Источник: Цирфа Г.О.. Юридична деонтологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання.. 2005

Еще по теме Тест-тернінг до рівня З:

  1. 2. Діагностика рівня соціальної безпеки.
  2. Методика вимірювання рівня тривожності (шкала Дж. Тейлора).
  3. Розділ 3. Органи вищого рівня і верховні органи
  4. Глава 6. Охорона та захист прав учасників корпоративних правовідносин як показник рівня корпоративного управління
  5. Тест 12. Личностный тест
  6. КЛЮЧИ K КОНТРОЛЬНЫМ ТЕСТАМ Тест № 1
  7. 1. Миннесотский многофакторный личностный тест (MMPI)
  8. 4.3.3. Тест Вада
  9. Тест 6. Тип Вашего поведения.
  10. 7. Тест на реальность и работа с контраргументами