3.2. Закріплення службового обов'язку юриста у відповідних законодавчих актах.
Юристи різних спеціальностей виконують свій службовий обов'язок на основі відповідних принципів.
Так, у Законі України "Про адвокатуру"(ст.7.) визначені службові обов'язки адвоката.
Згідно з цією нормою, він зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.В цьому законі йдеться й про інші обов'язки адвоката.
А в деонтологічному кодексі правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського Союзу, наприклад, є норма, яка так і називається "ДоЕ.іра і моральна недоторканість", в якій визначається, що довіри не може бути, коли є сумніви в чесності, порядності, справедливості чи щирості адвоката. Названі властивості є професійно обов'язковими.
На певних принципах і засадах побудовані також службові обов'язки суддів. Їх визначає Закон України "Про статус суддів". Основні вимоги службового обов'язку їх визначено у ст. 6 Закону. Згідно з цією статтею, суддя зобов'язаний при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктинний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом термінів.
Отже, різні види службових обов'язків різних видів юридичної діяльності визначають певні законодавчі акти.
Так, Закон України "Про державну службу" регламентує діяльність осіб, які працюють на державній службі. Державна служба в Україні— це професійна діяльність осіб, як/ займають посади в державних органах та їх апараті' щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.Юристи, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та деяких інших органах, вважаються державними службовцями.
Закон України "Про державну службу" визначає, що державна служба грунтується на таких основних принципах.
- служіння народу України;
- демократизму і законності;
- гуманізму і соціальної справедливості;
- пріоритету прав людини і громадянина;
- професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
- дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
А стаття 5 цього Закону визначає деонтологічні норми — етику поведінки державного службовця. Згідно з цією статтею, він повинен:
- сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
- не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
В цьому Законі (ст. 10) визначені і основні службові обов'язки державних службовців:
- додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
- недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
- збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню;
- постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
- сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.
Конкретні обов'язки державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Отже, юридична деонтологія надає чільне місце проблемам службового обов'язку. Адже що професійна діяльність юриста найбільше конкретизується сумлінням, сформованим для себе обов'язком, який має назву внутрішнього імперативу службового обов'язку. У цьому полягає сенс вивчення такої дисципліни, як юридична деонтологія.
Еще по теме 3.2. Закріплення службового обов'язку юриста у відповідних законодавчих актах.:
- Стаття 39. Відпустка в зв'язку з переведенням публічного службовця на іншу посаду
- Статья 7. Органы, организации и граждане, исполняющие требования, содержащиеся в судебных актах, актах других органов и должностных лиц
- Статья 7. Органы, организации и граждане, исполняющие требования, содержащиеся в судебных актах, актах других органов и должностных лиц
- Какие документы взыскатель должен направить в банк для исполнения требований, содержащихся в судебных актах, актах других органов:
- Статья 8. Исполнение требований, содержащихся в судебных актах, актах других органов и должностных лиц, банками и иными кредитными организациями
- Статья 8. Исполнение требований, содержащихся в судебных актах, актах других органов и должностных лиц, банками и иными кредитными организациями
- Чітке розмежування типів товариств і відповідна диференціація правового регулювання.
- Вибуття із складу учасників товариства з обмеженою відповідальність в зв'язку зі смертю
- §1. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування
- la) Обов’язки держави: державний обов’язок і державна несправедливість; відповідальність держави
- § 5. Законодавчий процес